Ухвала суду № 88488878, 25.03.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

25.03.2020 Суддя Попова В. О.

Справа № 644/2220/20

Провадження № 2-з/644/28/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2020 року м. Харків

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Попова В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пономаренківська сільська рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. В заяві про забезпечення позову заявник просить :

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження ј частини квартири АДРЕСА_1 ;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_2 .

Необхідність забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження зазначеного в заяві нерухомого майна (квартир) заявник обґрунтував тим, що в провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває справа №645/712/20 і на думку заявника є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності по даній справі , у разі задоволення позовних вимог , може відчужити своє майно, яке належить їй на праві приватної власності .

Розглянувши заяву, вивчивши письмові докази, суд приходить до наступного.

23 березня 2020 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пономаренківська сільська рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Позивач просить визнати недійсним договір купівлі- продажу земельної ділянки, укладений 27.12.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про продаж земельної ділянки площею 0,1400 га, що розташована на території Харківської області, м.Харкова, Немишлянського району, виїзду Горбанівського 4-6, кадастровий номер 6310136900:10:005:0059, та в порядку реституції стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 463 553, 00 гривні за купівлю земельної ділянки площею 0,1400 га, що розташована на території Харківської області м.Харкова, Немишлянського району, виїзду Горбанівського 4-6, кадастровий номер 6310136900:10:005:0059.

Предметом вищевказаного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 є спір щодо договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована на території Немишлянського району м. Харкова.

Оскільки між сторонами виник спір з приводу визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (земельної ділянки ), яке знаходиться на території Немишлянського району міста Харкова,Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.03.2020 року цивільну справу № 644/2220/20 (провадження 2/644/1198/20) за позовом ОСОБА_1 з огляду на встановлену чинним процесуальним законодавством виключну підсудність передано для розгляду до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів

Судом встановлено, що предметом позову, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду, є спір щодо договору купівлі - продажу земельної ділянки, яка розташована на території Немишлянського району м. Харкова та відноситься до територіальної підсудності (юрисдикції) Фрунзенського районного суду м. Харкова.

У поданій заяві про забезпечення позову позивач просить накласти заборону на відчуження нерухомого майна (квартир), яке територіально відноситься до Шевченківського району міста Харкова.

З наведених у позові та заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову з яким позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова не взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу самі по собі в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони на відчуження нерухомого майна .

Наслідком недійсності договору купівлі-продажу є реституція, тобто повернення сторонами такого договору усього, що ними отримано на його виконання.

З матеріалів заяви не вбачається підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв`язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову; заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист його прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову містить підпис представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на підтвердження повноважень якого до заяви не надано жодних документів.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання .

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини ухвали суду складено 25.03.2020. Повний текст ухвали суду складено 30.03.2020.

Суддя Попова В.О.