Рішення № 88488695, 26.03.2020, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2678/19

Провадження № 2/626/99/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2020 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючої - судді Рибальченко І.Г.

за участі секретаря Скачко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі АТ КБ "Приватбанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до Красноградського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором б/н від 27.06.2008 року, у зв`язку з не виконанням відповідачем умов договору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до підписаної заяви б/н від 27.06.2008 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду не те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та "Тарифами Банку" складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладаннi Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згiдно цiєї статтi ЦК договором приєднання є договiр, умови якого встановленi однiєю iз сторiн у формулярах або iнших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цiлому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У зв`язку з не виконанням ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань, ПАТ КБ "ПриватБанк" просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 25636,12 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, відповідно до поданої заяви просили розглядати справу без їх участі, позов підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Так як відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" уклали договір б/н від 27.06.2008 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, за комісією, а також інші витрати згідно умов .

В зв`язку з не виконанням взятих на себе зобов`язань по кредитному договору станом на 15.08.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 25636,12 грн., з них: 12148,90 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 5278,64 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6411,62 грн.- нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 100 грн. - заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 1196,96 грн. штраф (процентна складова), що підтверджується наданим розрахунком.

Відповідно вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що вбачається зі ст.610 ЦК України.

Вирішуючи питання про одночасне стягнення пені та штрафу, які є видами неустойки, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається, ОСОБА_1 27.06.2008 року підписала довідку про ознайомлення із умовами кредитування з використанням кредитної картки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", до договору, тобто відповідач погодилась у письмовому вигляді з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, сторони визначили підстави, розмір та порядок нарахування процентів та неустойки (пені та штрафів).

За таких обставин, підписавши особисто заяву-анкету та довідку про умови кредитування, позивач ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема щодо процентної ставки, розміру та порядку нарахування процентів та неустойки (пені та штрафів).

Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості вбачається, що за порушення грошових зобов`язань за один і той самий період позивачем нараховані як пеня, так і штраф, наслідком чого в разі задоволення цих вимог стане подвійне притягнення відповідача до одного і того ж виду відповідальності.

Вимоги про стягнення на користь позивача 6411,62 грн заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання та 100 грн за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн не підлягають задоволенню з огляду на те, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вище викладене та відповідно до приписів ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне йте саме порушення -порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення, отже, заявлені банком вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Викладене відповідає правовій позиції, що висловлена Верховним Судом України 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", у разі порушення позичальником строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити штраф, який визначений, як 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих і прострочених відсотків та комісій.

Разом з тим, враховуючи відсутність підстав для стягнення пені за вказаних вище підстав, суд доходить висновку про обрахування штрафу як процентної складової з тіла кредиту, тобто задоволення позову в цій частині на 871,37 грн (12148,90 грн + 5278,64 грн) х 5% = 871,37 грн) та 500,00 грн фіксованої складової.

Сукупність наведених доказів, наданих позивачем та їх належна оцінка і дають суду підстави для часткового задоволення заявлених позивачем вимог, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 18798,91 грн. (12148,90 грн. (заборгованість за тілом кредиту)+ 5278,64 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредиту) + 500 грн. штраф (фіксована частина), 871,37 грн. штраф (процентна складова) ).

Згідно платіжного доручення при пред`явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 гривень. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 18798,91 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1408,66 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 550, 1049-1054 ЦК України,ст.ст. 4-5, 12, 76-83,141, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, МФО 305299, р/р № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість - 18798 (вісімнадцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) гривень 91 коп. та судові витрати у розмірі 1408 (одна тисяча чотириста вісім) гривень 66 коп., а всього 20207 (двадцять тисяч двісті сім) гривень 57 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Красноградським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя