Рішення № 88488238, 30.03.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/146/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренка К.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, треті особи - Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, треті особи - Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради, посилаючись на наступне.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.11.2007, а 13.11.2012 шлюб було розірвано за рішенням суду. Вони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати разом з матір`ю та на повному її утриманні. Відповідач є батьком неповнолітньої дитини, проте він, починаючи з моменту розірвання шлюбу, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не приймає будь-якої участі у вихованні дочки. Весь час з моменту розірвання шлюбу дитина знаходиться на повному забезпеченні позивача. Відповідач жодним чином в інший спосіб не допомагає та не приймає участі у вихованні дочки, не цікавиться її життям, здоров`ям, матеріально не підтримує та і, взагалі, не спілкується з дочкою. Враховуючи вищевказане ОСОБА_1 просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 стосовно його неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.2. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, які викладені у позові.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідач покинув сім`ю влітку 2014 року та відбув у невідомому напрямку. З тих пір відповідач не спілкувався з нею або з дитиною жодного разу, де він зараз знаходиться їй невідомо. Рішення суду про позбавлення батьківських прав потрібно позивачу з метою уможливлення усиновлення дитини нинішнім цивільним чоловіком позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Представник третіх осіб під час розгляду справи заперечувала проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що неможливо з`ясувати думку батька щодо спірних правовідносин. В судовому засіданні 30.03.2020 представник третіх осіб присутня не була, надала заяву про розгляд справи без її участі.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

1.4. Малолітня ОСОБА_4 під час з`ясування її думки в судовому засіданні пояснила, що їй одинадцять років, вона навчається у шостому класі школи № 17 м. Сєвєродонецька. Її батько ОСОБА_5 , але останній раз вона його бачила ще до школи. Після цього вона батька не бачила та не чула жодного разу. Вона живе разом з мамою, сестрою ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_7 . Вона би хотіла, щоб батько ОСОБА_7 її вдочерив.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що вона знайома з позивачем з 2015 року, адже у них є діти одного віку. Вони часто гуляють разом і вона жодного разу з 2015 року не бачила біологічного батька доньки позивача, тобто батька ОСОБА_4 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 пояснив, що він є братом ОСОБА_7 , який є цивільним чоловіком позивача. З 2015 року його брат та позивач ОСОБА_1 живуть разом, при цьому він, ОСОБА_10 , ніколи не бачив біологічного батька старшої дитини позивача ОСОБА_4 .

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції 17.11.2007 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 17.11.2007 року зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1329. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 , прізвище дружини - ОСОБА_1 .

Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18 квітня 2008 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганську Луганської області, Україна, про що зроблено відповідний актовий запис № 491. При цьому, батьком дитини записаний ОСОБА_5 , а матір`ю - ОСОБА_1 .

З копії заочного рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 13.11.2012 року по справі № 2/1207/6764/12 вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладений 17 листопада 2007 року, який зареєстровано Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 1329, розірвано.

З копії ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 09.11.2018 року по справі № 2-1207/10689/12 вбачається, що заява ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження була задоволена, відновлено втрачене судове провадження в цивільній справі № 2-1207/10689/12р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів в частині рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 19.10.2012 року. Згідно із вказаним рішенням з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісяця, починаючи з 11.09.2012 року до повноліття дитини, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із копією довідки-розрахунку, виданої 13 листопада 2019 року Луганським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, за ОСОБА_3 існує заборгованість по аліментам на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 05 грудня 2012 року по 11 листопада 2019 року в сумі 107016,56 грн.

З акту обстеження житлово-побутових умов, складеного головним спеціалістом Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_15 ., спеціалістом Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради Швець Г.І., затвердженого начальником Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради Кочиною Ю. 05.12.2019 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташована трикімнатна квартира, яка винаймається без договору оренди, одна кімната закрита, квартира відповідає санітарно-гігієнічним нормам, обладнана необхідними меблями, усі комунальні послуги в наявності. У малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є окрема кімната, облаштована столом для навчання, диваном, є необхідний одяг, ноутбук та шкільні приладдя. В квартирі проживають: ОСОБА_1 - мати; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - дочка; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - дочка, є цивільний чоловік ОСОБА_7 , який на момент обстеження в квартирі не перебував. Для малолітньої ОСОБА_4 створені всі необхідні умови для проживання.

Зі змісту характеристики учениці 6-Б класу спеціалізованої середньої школи № 17 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_4 , 2008 року народження, виданої спеціалізованою середньою школою № 17 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов м. Сєвєродонецька Луганської області, ОСОБА_4 навчається у ССШ № 17 з першого класу, має високий рівень знань з більшості предметів, бере активну участь у суспільному житті класу, проживає з мамою, так як батьки розлучені. Батько дитини за період навчання у 6 класі до школи жодного разу не з`являвся, батьківські збори не відвідував, успіхами у навчанні та поведінкою доньки не цікавився ані особисто, ані по телефону, участі у житті класу і школи не брав.

Зі змісту характеристики на ОСОБА_1 , виданої Комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр» Сєвєродонецької міської ради 18.12.2019 року № 924, вбачається, що 06.03.2019 року ОСОБА_1 зарахована на посаду сестри медичної денного хірургічного стаціонару консультативно-діагностичного відділення № 2 КНП «Консультативно-діагностичний центр» Сєвєродонецької міської ради, де і працює по теперішній час. За період роботи зарекомендувала себе грамотним, досвідченим, дисциплінованим працівником, має першу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Сестринська справа», сумлінно відноситься до своїх обов`язків, постійно підвищує свій професійний рівень. Дисциплінарних стягнень не має.

2.2. Відповідно до висновку № 787 від 13.02.2020 Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради вважає, що на даний час недостатньо підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

3.2. Відповідно до пунктів 16, 18 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. На думку суду, позбавлення батьківських прав, як вірно вказано у вищезазначеній постанові Пленуму ВСУ, є крайнім заходом, який застосовується у виняткових випадках та виключно тоді, коли невиконання батьківських обов`язків зумовлено винною та усвідомленою поведінкою одного з батьків, що негативно впливає на фізичний, духовний, психологічний розвиток дитини як складові її виховання.

Отже, у справі про позбавлення особи батьківських прав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України позивач має довести наявність одночасної сукупності таких обставин стосовно відповідача:

1) відповідач не виконує своїх обов`язків по вихованню дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя;

2) така поведінка відповідача є винною та усвідомленою;

3) така поведінка відповідача призводить до негативного впливу на фізичний, духовний, психологічний розвиток дитини як складові її виховання.

4.2. В даній справі в якості підстав для позбавлення відповідача батьківських прав позивач фактично надала лише дві категорії доказів, а саме докази несплати позивачем аліментів на утримання дитини та докази невідвідування позивачем дитини.

На думку суду, несплата відповідачем аліментів на утримання дитини в даному випадку не має жодного значення для правильного вирішення справи, з огляду на таке.

Пункт 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає можливість позбавлення судом батьківських прав, якщо особа ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Вихованням є процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості. Процес виховання є двостороннім (обов`язкова взаємодія (вихователя і вихованця) та виявляється в піклуванні про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, наданні дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, створенні умов для отримання дитиною освіти, тощо.

Отже, сплата аліментів не є способом виконання обов`язку по вихованню дитини, в той час як факт несплати аліментів сам по собі не свідчить про ухилення особи від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Несплата аліментів може підтверджувати ухилення особи від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, лише якщо така несплата відбувається свідомо, за наявності у платника об`єктивної можливості сплачувати аліменти, з метою позбавлення дитини матеріальних засобів до існування та негативного впливу на дитину. В даному випадку позивачем не було надано доказів того, що несплата відповідачем аліментів відбувається свідомо, за наявності у відповідача об`єктивної можливості сплачувати аліменти, з метою позбавлення дитини матеріальних засобів до існування та негативного впливу на дитину.

Стосовно невідвідування позивачем дитини суд зазначає, що позивачем не було надано відомостей щодо фактичного місцезнаходження відповідача, наявності чи відсутності у нього можливості відвідувати дитину. Крім того, саме по собі невідвідування дитини не свідчить про негативний вплив на розвиток дитини з боку батька.

Суд повторює, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується лише тоді, коли його незастосування призведе до негативного впливу на розвиток дитини. В даному випадку таких обставин судом не встановлено. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях про те, чи свідчить відсутність спілкування відповідача з дитиною про його намагання усунутися від виконання своїх батьківських обов`язків.

4.3. Твердження позивача про те, що в разі позбавлення відповідача батьківських прав, дитина буде усиновлена іншою особою, не мають правового значення для вирішення цієї справи. Позбавлення батьківських прав застосовується судом з метою унеможливлення подальшого негативного впливу на дитину з боку одного з батьків, а не з метою подальшого усиновлення дитини іншою особою.

4.4. Підсумовуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку позивачем не надано достатніх доказів для підтвердження винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками, що негативно впливає на розвиток дитини, у зв`язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що у задоволенні позову було відмовлено, в той час як треті особи або відповідач не заявили про наявність у них будь-яких судових витрат. При цьому, ухвалою суду від 17.01.2020 позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Отже, з позивача в дохід держави слід стягнути суму судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (за ставками судового збору, які були чинними станом на час подання позову до суду засобами поштового зв`язку в грудні 2019 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України,суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, треті особи - Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі заочне рішення складено та підписано 30 березня 2020 року.

Суддя Д.Б. Баронін