Рішення № 88487329, 30.03.2020, Зміївський районний суд Харківської області

621/3096/19

2/621/129/20

РІШЕННЯ

іменем України

30 березня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Запорожець М. Б.,

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

представники позивача - Савіхіна А. М., Чепіга Д. О., Гаренко Н. В.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Соляник О. О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

Від АТ КБ "Приватбанк" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 56 334 грн 82 коп. за кредитним договором № б/н від 06.08.2012, яка складається станом на 25.09.2019 з: 29 218 грн 29 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 11 183 грн 44 коп. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0 грн 00 коп. - заборгованості за нарахованими відсотками; 12 674 грн 29 коп. - заборгованості за нарахованою пенею за прострочене зобов`язання; 100 грн 00 коп. - заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн 00 коп. - штраф (фіксована частина), 2 658 грн 80 коп. - штраф (процентна складова); судові витрати у розмірі 1 921 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.08.2012 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за яким остання отримала кредит у розмірі 9 000 грн 00 коп. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору.

Овердрафт (п. 1.1.1.63 договору) - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження но питанням банківського обслуговування з клієнтом через web сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/ SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ "Приватбанк", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує "Умови та правила надання банківських послуг", які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", які викладені на банківському сайті (www.privatbank.ua), згідно яких обслуговується відповідач.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "Приватбанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України.

Пунктом 1.1.3.2.4 договору для АТ КБ "Приватбанк" передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов`язки:

- у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору;

- у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 договору).

На підставі п. 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Згідно п. п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 договору зміни в "Умови та правила надання банківських послуг" вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку серед яких: офіційний сайт банку (www.privatbank.ua), SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами "Умов та правил надання банківських послуг" або "Тарифів банку" клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 договору.

АТ КБ "Приватбанк" свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався: на підставі п. 2.1.1.5.5 договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 договору сторонами погоджено, що зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п. п. 2.1.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку (у тому числі з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

На підставі п. 2.1.1.12.2 договору, сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).

Якщо на дату нарахування процентів клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.

Згідно п. 2.1.1.12.2 договору в разі непогашений клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. договору на суму від 100 грн, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють та дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж та 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн 00 коп. (в еквіваленті 500 грн 00 коп. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.

Відповідно до п. п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 25.09.2019 має заборгованість - 56 334 грн 82 коп., яка складається з наступного: 29 218 грн 29 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 11 183 грн 44 коп. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0 грн 00 коп. - заборгованості за нарахованими відсотками; 12 674 грн 29 коп. - заборгованості за нарахованою пенею за прострочене зобов`язання; 100 грн 00 коп. - заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн 00 коп. - штраф (фіксована частина), 2 658 грн 80 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідно до п. 1.1.7.11 договору, договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Пунктом 1.1.7.43 договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ "Приватбанк" (а. с. 2-4).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 30.10.2019 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 21.11.2019.

21.11.2019 в зв`язку з першою неявкою відповідача відкладено судовий розгляд.

12.12.2019 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у позові та зазначила, що ознайомившись зі змістом позовної заяви, вона заперечує проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, позов вважала незаконним та необґрунтованим на підставі наступного:

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від

06.08.2012 не містить істотних умов договору, а саме: розміру кредиту, процентної ставки та

умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення

зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Надані позивачем Правила

надання банківських послуг Приватбанку відповідачем не визнаються та не мають його

підпису, а тому їх не можна вважати складовою кредитного договору. Таким чином розмір

процентів та штрафних санкцій також сторонами не узгоджений (правова позиція ВП ВС від

03.07.2019 по справі № 342/180/17).

Вона не зверталася до банку з проханням про видачу кредиту. Так, дійсно 06.08.2012 нею підписувалася Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Але сума бажаного кредитного ліміту в документах не визначалася: в змісті Анкети-заяви графа "Бажаний кредитний ліміт" - не заповнена. Тобто розмір кредиту сторонами не узгоджувався. При заповненні анкети-заяви їй надавали знайомитися зі змістом Умов та Правил надання банківських послуг, але вона їх не підписувала. Вона не визнає, що саме долучені позивачем до позову Умови та Правила надання банківських послуг і є тими самими Умовами та Правилами, які надавалися їй для ознайомлення.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "Приватбанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Надана позивачем до позову Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 06.08.2012 не містить таких істотних умов договору як сума кредиту, процентної ставки та умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, не можна вважати складовою кредитного договору.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов були надані їй на ознайомлення, що вона з ними ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання нею кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

Вважала, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача www.privatbank.ua неодноразово змінювалися самим АТ КБ "Приватбанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (06.08.2012) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (03.10.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (п. 6 ст. 81 ЦПК України), та кожна сторона повинна доводити свою позицію належними, допустимими та достовірними доказами, вважала, що позов є недоведеним.

Її правова позиція по цій справі щодо стягнення процентів та неустойки відповідає позиції Великої Палати Верховного суду викладеній в Постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 за позовом Приватбанку щодо стягнення заборгованості по кредитній картці.

Таким чином, вважала, що з огляду на те, що позивачем та відповідачем не узгоджені такі істотні умови кредитного договору як розмір кредиту, процентної ставки та штрафних санкцій - договір кредиту не можна вважати укладеним. А тому вимоги позивача про стягнення заборгованості на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, які регулюють зобов`язальні відносини - не підлягають задоволенню з огляду на відсутність зобов`язальних відносин.

Наданий позивачем Розрахунок заборгованості не є зрозумілим, не містить дані щодо сум виплачених та отриманих коштів по кредиту. Розрахунок підписаний не встановленою особою без зазначення її прізвища та повноважень.

Вважала, що на підставі наданого банком розрахунку неможливо встановити ні яка сума була отримана позичальником, ні яка сума повернута, неможливо встановити яка саме сума заборгованості по тілу кредиту існує на цей час.

Наведені в Розрахунку підсумкові цифри взяті невідомо звідки і при їх складанні не становлять зазначеної суми.

Так, в кінці Розрахунку заборгованості станом на 31.05.2015, банк зазначив: "Заборгованість за кредитом - 1 537 грн 39 коп.; Заборгованість за процентами - 51 грн 71 коп.; в тому числі несплачені проценти на поточну заборгованість - 51 грн 62 коп.; несплачені проценти на прострочену заборгованість - 9 коп. разом - 4 747 грн 90 коп. Якщо скласти зазначені банком цифри, сума "Разом" складає 1 589 грн 01 коп., а не 4 747 грн 90 коп.

Таким чином, невірно визначена сума у розрахунках неминуче веде до хибності кінцевого висновку щодо сум заборгованості.

Вона не згодна із тим, що сума її заборгованості по тілу кредиту складає 29 218 грн 29 коп. Розрахунок банку не містить відомостей яким чином виникла ця сума, як і сума 11 183 грн 44 коп. "Заборгованість за простроченим тілом кредита".

Аналізуючи Розрахунок заборгованості банку, їй стало зрозуміло, що позивач включив у тіло кредиту не тільки отримані нею кошти (тобто тіло кредиту), а і відсотки, комісію та пеню.

Враховуючи те, що банк не має прав на нарахування відсотків та пені, а тому, бажала розібратися скільки саме коштів було нею отримано та повернуто за Анкетою-заявою № б/н від 06.08.2012 в період з 06.08.2012 по 25.09.2019, вона звернулася до відділення банку та отримала Довідку від 06.12.2019 № 3ЕТ7ЕТN21QROSDTD. На підставі цієї довідки та Розрахунку банку, а саме відомостей зазначених банком у колонках "Сума погашення за наданим кредитом" (у розрахунку станом на 31.05.2015) та у колонці "Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості" (у розрахунку станом на 25.09.2019), вона зробила свій Розрахунок отриманих та внесених коштів.

Відповідно до її розрахунку, вона, в період з 06.08.2012 по 25.09.2019 отримала від позивача 61 110 грн 88 коп., а повернула 79 099 грн 12 коп. Таким чином, на цей час вона не тільки повернула всі отримані від банку кошти, а навіть переплатила. Переплата складає 17 988 грн 24 коп.

Таким чином, відповідач не має заборгованості по тілу кредита (а має навіть переплату в сумі 17 988 грн 24 коп.), що виключає можливість задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості по тілу кредита.

Відповідач заявляє про пропуск позивачем строків позовної давності.

Позивач зазначив, що надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 06.08.2012, а до суду звернувся 03.10.2019, тобто за межами строків позовної давності.

Спеціальна позовна давність застосовується за умови подання стороною у спорі відповідної заяви, зробленої до винесення судом рішення (правовий висновок ВСУ від у справі № 6-1138цс15 від 25.05.2016) (а. с. 55-60).

19.12.2019 за клопотанням представника позивача відкладено судовий розгляд.

28.12.2019 від представника АТ КБ "Приватбанк" Гаренко Н. В. надійшла відповідь на відзив, у якій викладено доводи на підтримку позову (а. с. 85-94).

04.02.2020 за клопотанням представника відповідача відкладено судовий розгляд.

20.02.2020 представник відповідача - адвокат Соляник О. О. подала до суду уточнений розрахунок отриманих та повернутих відповідачем коштів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 фактично скористалася коштами з картрахунку, з урахуванням комісії при знятті готівки у банкоматі, на загальну суму 62944,15 грн а повернуто 79099,12 грн. (а. с. 115-118).

03.03.2020 судовий розгляд відкладено у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні.

30.03.2020 належним чином повідомленні учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Савіхіна А. М. подала заяву про судовий розгляд справи за відсутності представника позивача, підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечувала проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши доводи, викладені у заявах по суті справи, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підтвердження факту укладання кредитного договору позивачем надана анкета - заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 06.08.2012, копію паспорта ОСОБА_1 (а. с. 9, 26).

Водночас, у заяві позичальника від 06.08.2012 кредитний ліміт та процентна ставка не зазначені. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у витягу з ЄДРПОУ від 01.03.2018, Банківській ліцензії №22 від 05.10.2011, Статуті Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 (а. с. 28-32).

З листа АТ КБ "Приватбанк" № 30.1.0.0/2-20191015/1413 від 18.12.2019 та з фото вбачається, що клієнт ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 06.08.2012, отримала картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 12.2021 року (а. с. 96, 101).

Згідно розрахунків, наданих позивачем, за кредитним договором б/н, укладеним між позивачем та відповідачем, станом на 25.09.2019 мається заборгованість - 56 334 грн 82 коп., яка складається з наступного: 29 218 грн 29 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 11 183 грн 44 коп. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0 грн 00 коп. - заборгованості за нарахованими відсотками; 12 674 грн 29 коп. - заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання; 100 грн 00 коп. - заборгованості за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн 00 коп. - штраф (фіксована частина), 2 658 грн 80 коп. - штраф (процентна складова) (а. с. 5-8, 102-104).

Згідно розрахунків, наданих позивачем, у виді виписки по особовому рахунку № НОМЕР_5 , за кредитним договором б/н, укладеним між позивачем та відповідачем, за період з 01.08.2012 по 18.12.2019 вбачається, що витрати 92 064 грн 42 коп, комісія - 1 331 грн 42 коп.; залишок після операції - 59 524 грн 55 коп. (а. с. 97-100).

З інформації про внесення змін до тарифів по карткам "Універсальна" та "Універсальна GOLD" та довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) вбачається, що старт карткового рахунку - 06.08.2012 номер картки НОМЕР_1 ; Зміна кредитного ліміту 06.08.2012 Кредитний ліміт: 300 грн 00 коп. Примітка: Встановлення кредитного ліміту; Зміна кредитного ліміту 06.08.2012 Кредитний ліміт: 3 000 грн 00 коп. Примітка: Збільшення кредитного ліміту; Зміна кредитного ліміту 22.09.2014 Кредитний ліміт: 2 800 грн 00 коп. Примітка: Зниження кредитного ліміту; Зміна кредитного ліміту 27.02.2015 Кредитний ліміт: 1 860 грн 00 коп. Примітка: Зниження кредитного ліміту; Зміна кредитного ліміту 20.07.2015 Кредитний ліміт: 1 640 грн 00 коп. Примітка: Зниження кредитного ліміту; Зміна кредитного ліміту 19.10.2017 Кредитний ліміт: 9 000 грн 00 коп. Примітка: Збільшення кредитного ліміту; Зміна кредитного ліміту 13.05.2019 Кредитний ліміт: 0 грн 00 коп. Примітка: Зниження кредитного ліміту (а. с. 105-111).

Згідно розрахунків, наданих відповідачем, за Анкетою-заявою б/н від 06.08.2012 укладеною між позивачем та відповідачем, в період з 06.08.2012 по 25.09.2019, отримано - 62 944 грн 15 коп., повернуто 79 099 грн 12 коп. (а. с. 61-63, 115-118).

Зазначені розрахунки відповідають відомостям виписок по рахунку ОСОБА_1 (а. с. 64-75).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За загальними правилами, що випливають з положень ст. ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625 ЦК України, цивільні права та обов`язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов`язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в тому числі, вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки.

Як зазначено вище, у заяві позичальника від 06.08.2012 процентна ставка не зазначена, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 06.08.2012, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини кредитного договору. (копії додано на а. с. 10-25).

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку – 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, в матеріалах справи відсутнє підтвердження, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "Приватбанк" в період – з часу виникнення спірних правовідносин (06.08.2012) до дати звернення до суду із вказаним позовом (18.10.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

У постанові від 24.09.2014 у справі № 6-144цс14 Верховний Суд України зазначив, що сторони досягли згоди та уклали договір, в якому передбачили, що позовна давність, установлена законом, збільшена за домовленістю сторін до п`яти років відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") ("Стандарт").

Таким чином, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи та не мають підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06.08.2012 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини 4 статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною 1 статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою – споживачем банківських послуг (частина 1 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів").

Відповідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН передбачено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Отже, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору б/н від 06.08.2012 з ОСОБА_1 АТ КБ "Приватбанк" дотримався вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у Постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів не підлягає задоволенню.

Що стосується коштів, які були фактично отримані ОСОБА_1 на підставі заяви-анкети, то відповідачем надано докази повернення банку суми, що перевищує фактично отриману.

При цьому, суд не бере до уваги наданий позивачем розрахунок, оскільки, такий розрахунок зроблено позивачем з урахуванням того, що фактично сплачені відповідачем суми направлялися на погашення всіх складових кредиту, у тому числі процентів за користування кредитом, пені та комісії, щодо яких вимоги визнані необґрунтованими.

За таких обставин, вимоги позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не підтверджені належними та допустимими доказами і не підлягають задоволенню.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову в позові у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення суми.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Повне рішення складено 30.03.2020.

Головуючий: В. В. Овдієнко