Рішення № 88487294, 25.03.2020, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/1721/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2020 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Кіцану Г.Я.,

розглянув у скороченому провадженні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з цим позовом до ОСОБА_3 , посилаючись на те, що є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Над цією квартирою розташована квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3

12 вересня 2019 року здійснено залиття квартири позивачів водою у зв`язку із несправністю фільтру води, що був встановлений відповідачкою після лічильника води у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім цього, неможливо було припинити затоплення квартири позивачів, оскільки у квартирі відповідачки було розукомплектовано центральний кран водопостачання.

У результаті неправомірних дій ОСОБА_3 позивачам завдано шкоди у розмірі 22885,28 грн.

У січні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано заяву про уточнення позовних вимог. Просять стягнути з відповідачки на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 22885,28 грн та понесені судові витрати.

ОСОБА_3 надіслано до суду відзив на позов. У цьому відзиві зазначає, що позов не визнає, просить відмовити у ньому. Вказує, що є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Акт від 18 вересня 2019 року складений з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки його складено без її участі, а також повідомлення про проведення обстеження, огляду квартири, тобто без належного з`ясування причини залиття квартири. Тобто цей документ на її думку не є належним та допустимим доказом.

Позивачами надіслано до суду відповідь на відзив. У цій заяві по суті справи зазначають про необґрунтованість доводів відповідачки.

Ця справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що позивачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

12 вересня 2019 року відбулося затоплення квартири за адресою: АДРЕСА_1 шляхом попадання у неї води з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3 . При проведенні обстеження квартири, що належить ОСОБА_3 встановлено, що протікання води відбувається через фільтр води, який установлений після лічильника води. Перекрити водопостачання цієї квартири не було можливо у зв`язку із розукомплектуванням центрального крану водопостачання (відсутній фляжок). Після цього слюсарем було перекрито воду у будинку та здійснено дії щодо усунення причин протікання у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 кран та усунуто протікання. Затоплено коридор, ванну, туалет, спальню.

Вищезазначені обставини підтверджені актом від 12 вересня 2019 року складеного начальником дільниці з управління багатоквартирними будинками Комунального підприємства «Долинський міськкомунгосп» ОСОБА_4 та слюсарем цього підприємства ОСОБА_5 , за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та дільничого інспектора поліції ОСОБА_8 (а. с. 6).

Згідно з актом про обстеження квартири по факту залиття від 18 вересня 2019 року складеного за участю членів комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , затвердженого 18 лютого 2020 року начальником Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді ОСОБА_10, встановлено, що причиною залиття 12 вересня 2019 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 стало протікання води через фільтр очищення води, що був установлений після лічильника та центрального крану у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Внаслідок затоплення завдано шкоди мешканцям квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Для усунення пошкоджень необхідне, зокрема, повне відновлення електричної проводки у коридорі, ванній кімнаті, туалеті та спальній кімнаті. Ремонт у коридорі, туалеті, ванній кімнаті, спільній кімнаті, ремонт стелі (а. с. 13).

За змістом висновку чергового електричка ОСОБА_9 від 18 вересня 2019 року у результаті залиття 12 вересня 2019 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 повністю залитими є електричний кабель та розетки коридору (коридор 1 і коридор 2), туалету, ванної кімнати, спальної кімнати. Електричний кабель мокрий. Власникам квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_1 рекомендовано не користуватися електричною проводкою у коридорах 1 та 2, ванній кімнаті, туалеті та спальній кімнаті, не користуватися вимикачами і не вмикати світло до остаточного повного висихання (близько 1,5-2 тижнів). Враховуючи обсяги затоплення та стан електричної проводки на момент огляду, рекомендовано повну заміну електричної проводки у коридорах 1 та 2, ванній кімнаті, туалеті та спільній кімнаті (близько 60 м). Після висихання електричної проводки повторний огляд електриком (а. с. 14).

Відповідно до висновку експерта № 18/19 від 15 жовтня 2019 року, причиною залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 є проникнення води через міжповерхове перекриття, внаслідок втрати герметичності системи водопостачання, через фільтр води який встановлений після лічильника води та центрального крану вище розташованої квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 22885,28 грн (а. с. 18-40).

За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У чч. 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Факт залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 встановлений сукупністю вищезазначених доказів: актом від 12 вересня 2019 року, актом від 18 вересня 2019 року, висновком чергового електрика від 18 вересня 2019 року, висновком експерта № 18/19 від 15 жовтня 2019 року.

Залиття цієї квартири відбулося за проникнення води через міжповерхове перекриття, внаслідок втрати герметичності системи водопостачання, через фільтр води який встановлений після лічильника води та центрального крану вище розташованої квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить відповідачці ОСОБА_3

Докази, що підтверджують ці обставини згідно з положеннями ст. ст. 77, 78 ЦПК України є належними та допустимими.

Вину у завданні шкоди позивачам відповідачкою не спростовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до чч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Отже, оскільки позивачі довели розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачки, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивачів, відповідно завдана позивачам шкода підлягає відшкодуванню відповідачкою.

Відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів.

Доводи відповідачки щодо неналежності та недопустимості акта від 18 вересня 2019 року не заслуговують на увагу.

Такий по суті висновок відображений у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц.

Положеннями п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила) передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

У цій справі такий акт складено 18 вересня 2019 року, про що вище зазначалось. Будь-яких обов`язкових даних, що мають бути відображені в акті, обов`язкова участь конкретних осіб при його складанні, а також наслідки не вчинення відповідних дій, Правила не передбачають.

За своєю суттю акт є документом, що фіксує обставини залиття або аварії квартири. Відмова осіб від участі у складанні цього акта, ухилення в його складанні, відсутність при складанні акта осіб, що мають відповідний інтерес тощо, щодо обставин, які ним фіксуються, не роблять цього акта недійсним у силу обов`язкових правил.

У разі фіксування актом обставин, що на думку заінтересованої особи не мали місця або іншим чином впливають на її права, обов`язки чи інтерес, це не позбавляє цієї особи можливості подання доказів, що спростовують обставини зафіксовані в акті.

Так само у разі, якщо акт не було складено з будь-яких причин, це не може бути безумовною підставою вважати про відсутність події залиття чи аварії квартири, а заінтересовані особа не позбавляється можливості подати інші докази таких обставин, що у цій справі було також зроблено позивачами.

Лист Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009 року № 12/20-11-1975 на який посилається ОСОБА_3 як на підставу своїх заперечень не є нормативно-правовим актом, містить зокрема, додаток до цього листа - Інформацію Мінжитлокомунгоспу України для розміщення не веб-сторінці "Уряд і громадськість" Урядового порталу з роз`ясненнями адресованими конкретному суб`єкту до рубрики «Ви запитуєте».

За зазначеного, доводи відповідачки щодо підстав для відмови у позові є повністю необґрунтованими та спростованими матеріалами цієї справи.

Отже, суд доходить висновку про обґрунтованість цього позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та про його задоволення.

За змістом чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із проведенням експертизи.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (чч. 1, 3, 4 ст. 102 ЦПК України).

У цій справі на замовлення позивачів підготовлено висновок експерта. Вартість експертизи становить 11200 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 26 від 17 вересня 2019 року (а. с. 10).

Також позивачами сплачено за подання позову судовий збір у розмірі 768,40 грн (а. с. 1).

За змістом чч. 1, 2 ст. 142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на вищезазначене, з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивачів понесені судові витрати у рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 22, 319, 1166 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді про відшкодування шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) 22885,28 грн (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят п`ять гривень двадцять вісім копійок) заподіяної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) по 5984,20 грн (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) кожному понесених та документально підтверджених судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 30 березня 2020 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський