Ухвала суду № 88486098, 30.03.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 441/1784/12

2-з/215/18/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 про забезпечення позову у справі №551/1784/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2020 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в якій вона просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту (обтяження) на нерухоме майно, а саме: чотирикімнатну квартиру загальною площею 85,3 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , що належить їй на праві власності, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

При цьому відповідач посилається на те, що правовідносини ОСОБА_1 виникли на підставі договору іпотеки №1 від 20.02.2007, укладеного між нею та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в рахунок забезпечення по кредитному договору №12/В від 20.02.2007 ОСОБА_2 . Остання як кредитор вже багато років оспорює кредитний договір №12/в від 20.02.2007. На даний час відкрито провадження у Шевченківському районному суді м. Києва справа №761/34966/19 за її позовом про визнання недійсним вказаного кредитного договору. Також у Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу відкрито справу №212/159/20 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» про визнання Договору №UKR-2019-03 про відступлення права вимоги від 03.10.2019 недійсним.

Ухвалою від 25.11.2019 у справі №441/1784/12 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» про заміну позивача правонаступником у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Замінено позивача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» його правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС».

Під час розгляду справи №441/1784/12 в Тернівському районному суді міста Кривого Рогу ТОВ «ФК «ГЕЛІОС», до винесення рішення, надіслав ОСОБА_1 письмову вимогу про погашення боргу у тридцятиденний термін з моменту отримання листа вих.№10.12.19/3 від 10.12.2019 про сплату заборгованості кредитора ОСОБА_2 , або ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» як іпотекодавець, може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, або використати інші позасудові рішення.

Відповідач вважає, що наміри, які збирається застосувати до неї позивач, є прямим доказом втрати нею належного їй майна у результаті його відчуження третім особам, зокрема шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, та неможливості виконання рішення суду у разі, якщо воно буде прийняте не на користь позивача. Також якщо ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» втратить право бути позивачем внаслідок задоволення позову у справі №212/159/19, що розглядається Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу, то предмет іпотеки за договором №1 від 20.02.2007 буде збережений для передачі належному позивачу – ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» при задоволенні позову по справі №441/1784/12.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вважаю, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №199884672 від 12.02.2020 чотирикімнатна квартира на 2 поверсі 3 поверхового житлового будинку загальною площею 85,3 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (відповідачу у справі).

Зазначена квартира перебуває в іпотеці відповідно до договору іпотеки №1 від 20.02.2007, де у відомостях про іпотекодавця зазначена ОСОБА_1 , а про іпотекодержателя Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС».

Крім того, в актуальній інформації про державну реєстрацію обтяжень мається запис про те, що на все нерухоме майно, належне ОСОБА_3 , накладено арешт Постановою Тернівського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області від 17.05.2016.

Так, частиною 1 ст. 149 ЦПК України вказано, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Однак, згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч.3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Тобто, цивільним процесуальним законодавством передбачені заходи щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову – це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

А пунктом 4 цієї ж Постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналізуючи вищезазначені норми, можна зробити висновок, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки як вбачається із матеріалів справи, позивачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС», то суд вважає, що заява про забезпечення позову подана ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Крім того, накладення арешту на предмет іпотеки може утруднити виконання або зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави) належить виключно кредитору.

В цій справі кредитором пред`явлено позов з використанням способу судового захисту про звернення стягнення на предмет іпотеки з відповідача ОСОБА_1 за договором іпотеки №1 від 20.02.2007.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Розглядаючи вказані вимоги в межах поданої заяви про забезпечення позову у відповідності до вимог ст.ст.11, 152, 153 ЦПК України суддя вважає за необхідне зазначити, що види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів відповідача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.150, 153, 260,261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №441/1784/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалу складено 30.03.2020.

Суддя