Ухвала суду № 88485677, 11.03.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/1752/20

Провадження № 1-кс/185/435/20

11 березня 2020 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., за участі секретаря судового засідання Красножон О.Ю., з участю прокурора Широкорад В.В., слідчого Козелецького Б.О., захисника – адвоката Голіцина О.М., в присутності підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Широкорад В.В., клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Козелецького Б.О. про застосування до підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровській області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , -

В С Т А Н О В И В :

Подане на розгляд слідчому судді клопотання вмотивовано тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12020040370000405, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених: ч. 1 ст. 263 КК України, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у:

- у носінні, зберіганні, придбанні, передачі чи збуту вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, повністю обґрунтована та підтверджується наступними доказами:

-Протоколом огляду місця події, а саме домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_3 , під час огляду якого була виявлена та вилучена вогнепальна зброя,

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , яка надала свідчення, що 09.03.2020 року, приблизно о 09.45 год., знаходячись на городі разом зі своєю сім`єю до них підійшов підозрюваний ОСОБА_1 , та почав погрожувати вогнепальною зброєю,

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який надав аналогічні свідчення,

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , який також повідомив слідству, що знаходячись на городі свого домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_3 , його родині, підозрюваний ОСОБА_1 , погрожував вогнепальною зброєю,

-Висновком експертизи зброї від 10.03.2020 року.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив тяжкий злочин. Вказані обставини дають підстави вважати, що, перебуваючи під загрозою сурового покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового слідства та суду. Враховуючи дані обставини вчиненого кримінального правопорушення, у слідства є підстави вважати про можливий, у випадку перебування підозрюваного на свободі, вплив з боку підозрюваного ОСОБА_1 на свідків вчиненого кримінального правопорушення, з метою схилення до надання слідству та суду іншим свідчень на свою користь, з метою пом`якшення покарання або, можливо – звільнення від відповідальності.

Обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, так як зібрані на нього характеризуючи дані, що вказують на наявність ризиків, передбачених до ч.1 ст. 177 КПК України.

09 березня 2020 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК.

10 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

11 березня 2020 року о 11-00 годині ОСОБА_1 вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання слідчий та прокурор з приводу підстав зазначених в ст. 177 ч. 1 КПК України підтвердили вищенаведене та наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 оспорюючи обґрунтованість підозри, та своєї провини у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник Голіцин О.М. висловив позицію узгоджену зі своїм підзахисним, посилаючись на прецедентну практику ЄСПЛ, зазначив, що позиція органу досудового розслідування є необґрунтованою.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Також мають ураховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).

Також п.1 ч.1 ст.178 КПК України зобов`язує оцінити вагомість наявних доказів учинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя має встановити наявність достатніх підстав уважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, а також те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Приймаючи зазначене рішення, слідчим суддею враховуються також і вимоги, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України, згідно з якими запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_1 оскільки підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до семи років, за місцем реєстрації не проживає, офіційно ні де не працює, що свідчить та дає підстави вважати, що знаходячись на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування або перешкоджати кримінальному провадженню у якому підозрюється.

Слідчому судді доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженню.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , беручи до уваги, що злочин вчинено без застосування насильства, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, які характеризують підозрюваного, наслідків кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, - розмір застави слід визначити в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 168 160 грн., виходячи з його сімейного та майнового стану. На переконання слідчого судді, застава в такому розмірі буде здатна запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та не є завідомо непомірною для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути нею внесений у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до слідчого Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області із встановленою періодичністю;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному правопорушенні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Павлограда Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Козелецького Б.О., погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Широкорад В.В. про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання - з 13 години 30 хвилин 09 березня 2020 року.

Строк дії ухвали – до 07 травня 2020 року до 15 години 30 хвилин.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі у сумі 168 160 сто шістдесят дві тисячі сто щістдесят) грн., яку він зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання цього запобіжного заходу внести або забезпечити її внесення заставодавцем на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКС України в м. Київ) та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області із встановленою періодичністю;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному правопорушенні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Павлограда Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя І.С.Шаповалова