Ухвала суду № 88484779, 23.03.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/609/16

Провадження №6/175/27/20

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретарі Ратушній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Слобожанське заяву ОСОБА_1 , зацікавлено особа Дніпровська міська рада про видачу виконавчого документу та поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №175/609/16 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради в особі Дніпропетровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура» ДМР, третя особа ОСОБА_2 про скасування розпорядження та поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. 20.12.2016 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області, скасовано рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 року та визнано незаконним розпорядження Дніпровського міського голови від 27 січня 2016 року № 2-27/1-рк «Про поновлення ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КП «Транспортна інфраструктура» та стягнуто з КП «Транспортна інфраструктура» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 47 600 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та у частині стягнення середнього заробітку у розмірі щомісячного платежу у розмірі 4 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

25.01.2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області видано виконавчий лист №2-175/609/16 про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради та стягнення з КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 47 600 грн.

16.01.2020 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60982950 з примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, про стягнення з КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 47 600 грн., допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення заробітку в розмірі місячного платежу в сумі 4 500 грн.. Всього 52 100 грн. (а.с. 49-50).

Із зазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що не відкрито виконавче провадження з виконання рішення про поновлення на роботі.

10.02.2020 року на адвокатський запит державна виконавча служба надала відповідь, що виданий виконавчий лист Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у такий спосіб, що відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження є неможливою одночасна реєстрація двох категорій стягнення (стягнення заборгованості та поновлення на роботі) в одному виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, заявник вважає, що не з вини та з причин не залежних від нього складалася така ситуація, при якій без видачі виконавчого листа, порушуються права заявника на справедливий розгляд справи у суді щодо поновлення його на роботі, з якої він був незаконно звільнений.

Просив видати виконавчий лист в частині поновлення на роботі та поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Заявник у судове засідання не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання заінтересовані особи не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

20.12.2016 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області, скасовано рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 року та визнано незаконним розпорядження Дніпровського міського голови від 27 січня 2016 року № 2-27/1-рк «Про поновлення ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КП «Транспортна інфраструктура» та стягнуто з КП «Транспортна інфраструктура» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 47 600 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та у частині стягнення середнього заробітку у розмірі щомісячного платежу у розмірі 4 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

25.01.2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області видано виконавчий лист №2-175/609/16 про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради та стягнення з КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 47 600 грн.

28.04.2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Дніпропетровської міської ради, на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року та зупинено виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування судового збору до закінчення касаційного провадження.

06.11.2019 року постановою Верховного суду, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року залишено без змін та поновлено виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування судового збору.

16.01.2020 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60982950 з примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, про стягнення з з КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 47 600 грн., допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення заробітку в розмірі місячного платежу в сумі 4 500 грн.. Всього 52 100 грн.

10.02.2020 року на адвокатський запит, державна виконавча служба надала відповідь, що виданий виконавчий лист Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у такий спосіб, що відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження є неможливою одночасна реєстрація двох категорій стягнення (стягнення заборгованості та поновлення на роботі) в одному виконавчому провадженні, а тому було рекомендовано звернутись до суду з отриманням дублікату виконавчого листа в частині поновлення на роботі.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Крім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в пункті 66 рішення у справі «Immobiliare Saffi проти Італії», заява №22774/93, зазначено, що ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Водночас Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17 липня 1997 року (далі «Конвенція»), є частиною національного законодавства.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі.

Відповідно до статті 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є Сторонами.

Складовою принципу верховенства права є вимога юридичної визначеності, відповідно до якої остаточне рішення суду не може піддаватись сумніву, а також належне виконання судових рішень проти органів державної влади: «Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід`ємним аспектом всіх статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов`язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)» (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини «Гасан і Чеус проти Болгарії» від 26 жовтня 2000 року). Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Комнацький проти України» визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 4 листопада1950 №ETS N 005 «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод»). У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому і безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Доцільно також наголосити на тому, що положеннями Конституції України і вказаних актів закріплено обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Вказане встановлює безумовний обов`язок особи виконати таке рішення.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, а також враховуючи, що при видачі виконавчого листа допущено технічну помилку вказавши в виконавчому листі декілька дій, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви та видати виконавчий лист, оскільки судове рішення, на підставі якого повинен бути виданий виконавчий лист, не виконано і не втратило своєї законної сили.

Що стосується поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, то відсутні підстави для поновлення строку на його пред`явлення, і в задоволенні заяви в цій частині слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.1 ст. 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

В частині 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачається переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Тобто після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Також аналіз вищенаведених норм дає можливість зробити висновок про те, що пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимог про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання безпідставними, оскільки матеріалами справи доведено, що рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 року набрало законної сили 06.11.2019 року з прийняттям Верховного суду постанови у справі, одже заявником строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущено.

Керуючись ст.ст.432, 433,446 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлено особа Дніпровська міська рада про видачу виконавчого документу та поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №175/609/16 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради в особі Дніпропетровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура» ДМР, третя особа ОСОБА_2 про скасування розпорядження та поновлення на роботі – задовольнити частково.

Видати ОСОБА_1 (ІПН. НОМЕР_1 ) виконавчий лист по цивільній справі №175/609/16 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради в особі Дніпропетровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура» ДМР, третя особа ОСОБА_2 про скасування розпорядження та поновлення на роботі в частині «Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради».

В іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.О.Ребров