Ухвала суду № 88482896, 30.03.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/16270/19

Провадження № 2-а/591/56/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 30 серпня 2019 року посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Монжара С.М. та ОСОБА_2 О.М ОСОБА_3 була проведена позапланова перевірка державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме дотримання закону на об`єкті: «реконструкція входу у нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 », за результатами якої складено акт за №99 від 30 серпня 2019 року та адміністративний протокол за №99 від 30 серпня 2019 року, на підставі яких тимчасово виконуючим обов`язки начальником Управління ДАБК СМР Скромним В.В, винесено постанову про адміністративне правопорушення №48 від 16 вересня 2019 року, якою на позивача накладено штраф в сумі 5100 грн.

Зазначає, що він є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кв АДРЕСА_4 . З метою організації виконання будівельних робіт, ним 01 серпня 2019 року до Управління ДАБК СМР було надано повідомлення про початок будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками CC1, стосовно об`єкту - «Реконструкція входу в нежитлове приміщення: АДРЕСА_2 . Посилання службових осіб Управління ДАБК СМР на те, що необхідно отримувати містобудівні умови і обмеження для проведення цієї реконструкції є вигаданими та суперечать чинному законодавству.

В пояснювальній записці до проекту реконструкції вказано, що конструктивно облаштування входу в нежитлове приміщення виконується без зміни геометричних розмірів фундаменту будинку (тобто без фундаменту), а тому містобудівні умови та обмеження не вимагаються, що відповідає чинному законодавству.

ФОП ОСОБА_4 на його замовлення на вищевказаний об`єкт був розроблений та затверджений в травні 2019 року проект на реконструкцію входу в нежитлове приміщення. Як вказано в пояснювальній записці до проекту, проект відповідає всім нормам, які діють на цей час.

На виконання проекту було виконано не значний об`єм будівельних робіт. Зауважує, що термін «реконструкція» у відповідності до чинного законодавства, а саме - ДБН А.2.2.-3 2012 слід розуміти: «Це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, яка передбачає зміну його геометричних розмірів та /або функціонального призначення основних техніко-економічних показників (що приводить до поліпшення експлуатації та проживання, якості послуг) Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих або огороджувальних конструкцій». Державні будівельні норми України, ДБН А.2.2.-362012 року, визначення дано 2014 року 04.01, та оновлено 2019-10-01.

У відповідності до цього визначення – втручання в несучі або огороджувальні конструкції - це не заборонено і є необхідними умовами реконструкції.

Щодо питання зміни фасаду будинку, на що вказують у своєму акті №99 від 30 серпня 2019 року посадові особи Управління ДАБК СМР, позивач зауважує, що для узгодження цього питання був надісланий лист на адресу управління архітектури Сумської міської ради. Після отримання відповіді вважає, що такого узгодження щодо фасаду не потрібно. Проект цієї реконструкції розробив фахівець з великим досвідом в проектуванні - інженер-проектувальник ОСОБА_5 і який має кваліфікаційний сертифікат на проведення таких робіт.

Згідно до ч.3 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», клас наслідків (відповідальності) визначається для кожного об`єкту - будинку, будівлі, споруди, будь-якого призначення, їхніх частин далі по тексту потрібно розглядати не будинок в цілому, а його частину, тобто нежитлове приміщення. Що і було виконано проектувальником. В вищевказаному проекті чітко вказано, що клас наслідків (відповідальності) для цієї реконструкції є CC1.

Посилаючись на вказані обставини, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення №48 від 16 вересня 2019 року щодо накладення на нього штрафу в сумі 25 500 грн., стягнути з відповідача на його користь послуги адвоката, пов`язані з наданою йому правничою допомогою в сумі 1000 грн.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 жовтня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про скасування постанови передано на розгляд за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 08 січня 2020 року поновлено позивачу строк звернення до суду з зазначеним позовом, відкрито провадження у зазначеній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення постанови про адміністративне правопорушення № 48 від 16 вересня 2019 року.

30 січня 2020 року від Управління державного архітектурно-будівельного контролю надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки обставини, на які посилається позивач не відповідають дійсності.

На підставі звернення ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «НОТЕКС» від 08 серпня 2019 року посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суб1єктом містобудівної діяльності підчас виконання будівельних робіт на об`єкті містобудування «реконструкція входу у нежитлове приміщення, АДРЕСА_1 Суми, АДРЕСА_5 ,корпус АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 ».

За результатами даного позапланового заходу було встановлено наступне:

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлове приміщення загальною площею 39,9 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за гр. ОСОБА_1 . З метою організації та виконання будівельних робіт, ОСОБА_1 , надав 01 серпня 2019 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) стосовно об`єкта містобудування: «Реконструкція входу в нежитлове приміщення; АДРЕСА_2 ».

Також встановлено, що ФОП ОСОБА_4 на вищезазначений об`єкт будівництва у серпні 2019 року було розроблено та затверджено проектну документацію.

Додатком Б до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» визначено: «Реконструкція - перебудова існуючих об`єктів виробничого та цивільного призначення, пов`язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри)». Згідно з приміткою до Додатку Б ДБН А.2.2-3-2004 в поняття «існуюче» входить наявність конструктивної схеми з несучими і огороджувальними конструкціями та фундаментами. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до ДБН України, до несучих та огороджувальних конструкцій відносяться: 1) ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд; 2) ДБН В.2.6-33:2008 Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією; 3) ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення; 4) ДБН В.2.6-133:2010 Дерев`яні конструкції; 5) ДБН В.2.6-160:2010 Сталезалізобетонні конструкції; 6) ДБН В.2.6-162:2010. Кам`яні та армокам`яні конструкції; 7) ДБН В.2.6-163:2010 Сталеві конструкції.

Аналіз викладеного вище поняття «реконструкція», дає підстави стверджувати, що при проведенні реконструкції допускається повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій, тобто монтаж швелерної балки у несучу стіну, підпадає під визначення - реконструкція.

Зі змісту проектно-кошторисної документації на об`єкт будівництва: «Реконструкція входу в нежитлове приміщення; Україна; Сумська область; м. Суми; АДРЕСА_5 , буд. 16, корпус 1, кв. АДРЕСА_4 » (Робочий проект, Том 1, Загальна пояснювальна записка, арк. З та 4) з`ясовано, що будівельні роботи з улаштування вхідної групи у нежитлове приміщення здійснюється шляхом фактичної зміни фасаду житлового будинку, а також втручанням у його несучі конструкції за зміною зовнішньої конфігурації житлового будинку, про що свідчать відповідні матеріали фотофіксації, здійснені під час проведення позапланової перевірки.

Більше того у серпні 2019 року позивач розпочав виконання будівельних робіт з реконструкції входу у нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , кв. АДРЕСА_4 , пов`язаних з монтажем швелерної балки у несучу стіну багатоповерхового житлового будинку.

Також встановлено, що відповідно до зареєстрованої органами ДАБІ декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що належить до І-ІІІ категорії складності (СМ №143161120826), в експлуатацію введено багатоповерховий житловий будинок, розташований за вищезазначений об`єкт.

Згідно даної декларації, вищезазначеному об`єкту містобудування визначено III категорію складності.

Відповідно до додатку А1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», III категорія складності об`єкта будівництва класу наслідків (відповідальності), прирівнюється до класу наслідків СС2.

Втручання у несучу конструкцію багатоповерхового житлового будинку створює небезпеку для життя і здоров`я усіх людей, які мешкають у ньому.

Відповідно до приписів ч. 3 п. 4.1 ДСТУ Б В.1.2-16:2013, об`єктом будівництва можливо виділити лише його частину, за умови виконання на ньому будівельних робіт з капітального ремонту.

Позивач виконував будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією об`єкта містобудування, під час їх виконання здійснюється втручання у несучі конструкції будинку АДРЕСА_3 Суми, клас наслідків такого об`єкта будівництва необхідно визначити за усіма показниками таблиці А1, розрахованими для об`єкта будівництва в цілому.

За таких обставин, клас наслідків при виконанні будівельних робіт «Реконструкція входу в нежитлове приміщення; Україна АДРЕСА_7 АДРЕСА_1 Суми; АДРЕСА_2 » слід віднести до СС2.

Також зазначає, що листом Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 12 липня 2019 р. № 823/08.01-20 було повідомлено гр. ОСОБА_1 про те, що не потрібно погодження фасаду на будинок по АДРЕСА_3 , так як даний фасад не виходить на магістральну вулицю, а не містобудівні умови та обмеження, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, тим самим вводить суд в оману.

На посилання позивача на те, що відсутні докази того, що дане втручання погіршує загальну стійкість, надійність будинку зазначається наступне.

Квартира ОСОБА_1 безпосередньо знаходиться над газовою топкою офісних приміщень, а влаштування окремого входу обмежить доступ до об`єкту підвищеної небезпеки. Окрім цього органами місцевого самоврядування рішення щодо переведення даної квартири в нежитлове приміщення не приймалось, згода власників сусідніх квартир та нежитлових приміщень не надавалась. Дане твердження також зазначене у звернені ТОВ « ВКП «НОТЕХС», на підставі якого було проведено заходи держархбудконтролю.

Звертає увагу суду на те, що на розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час був належним чином повідомлений, заперечень та клопотань до протоколу про адміністративне правопорушення не надавав.

У зв`язку з виявленим правопорушенням стосовно позивача було винесено оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення №48 від 16 вересня 2019 року, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за правопорушення передбачене ч.6 ст. 96 КУпАП Дану постанову відповідно до ч.1 ст. 285 КУпАП позивачу було надіслано поштою, однак дане відправлення ним не отримано.

Посилаючись на зазначене, просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі в зв`язку з необґрунтованістю (а.с.61-67).

06 лютого 2020 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що вважає відзив відповідача таким, що суперечить законодавству та фактичним обставинам справи. У відповідності до ч.6 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» клас наслідків (відповідальності) визначає проектна організація, яка погоджує з замовником, що і було виконано. У вказаній статті закону не вказані інші учасники містобудування, які мають такі повноваження, тому твердження які викладені у відзиві є нікчемними. Зазначає, що відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три дня до розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2019 року, зміст останнього щодо присутності позивача при його складенні є суперечливим. Так, у тексті протоколу зазначено, що такий був складений у присутності ОСОБА_1 , разом з цим зазначено «не з`явився», також у графах про підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та про отримання другого примірника протоколу відсутній підпис ОСОБА_1 . Нижче вказаних граф зазначено, що позивач не з`явився для підписання протоколу, що може трактуватись як відмова від підпису та отримання протоколу. Відсутність позивача при складенні протоколу підтверджується також наявними в матеріалах справи описом вкладення рекомендованого (експрес) листа про направлення акта, протоколу та припису. Ствердження відповідача про належне та завчасне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, з огляду на направлення поштою протоколу від 30 серпня 2019 року, спростовується наявною інформацією на офіційному сайті Укрпошти, згідно якої поштове відправлення, трек номер 400001043999, було вручене позивачу лише 18 вересня 2019 року о 09:36:00.

Отже, враховуючи дату розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (16 вересня 2019 року) та дату отримання позивачем протоколу про адміністративне правопорушення (18 вересня 2019 року), в якому зазначена дата, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, свідчить про неналежне повідомлення позивача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При цьому враховується складення протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, що відповідачем не заперечується. Матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів завчасного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що свідчить про позбавлення можливості реалізувати надані особі права, передбачені статтею 268 КУпАП. Такі порушення встановленої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності як позбавлення особи права на участь у процесі прийняття рішення (п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України) є беззаперечною підставою для скасування оскарженої постанови.

Відповідні правові висновки були неодноразово висловлені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а та від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а.

Крім того, вважає за необхідне звернути увагу на норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (надалі - Порядок №553).

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (а.с.106-107).

11 березня 2020 року від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій зазначається, що позивач був ознайомлений з направленням на проведення позапланової перевірки № 99 від 22 серпня 2019 року, про що свідчить його підпис від 28 серпня 2019 року. У цьому направленні зазначено дату та час, коли суб`єкту містобудування необхідно з`явитися до Управління для оформлення та ознайомлення з матеріалами перевірки на зазначеному об`єкті містобудування. Тобто позивач був належним чином повідомлений про безпосереднє проведення перевірки та знав про місце, дату та час, коли необхідно з`явитися для оформлення та ознайомлення з матеріалами перевірки.

За результатами проведеної посадовими особами відповідача перевірки було складено акт перевірки № 99 від 30 серпня 2019 року, протокол про адміністративне правопорушення № 99/2 від 30 серпня 2019 року.

Відповідно до абз. 3 п. 21 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

На вказану дату, яка була зазначена в направленні, позивач до управління не з`явився, в зв`язку з чим всі матеріали проведення позапланового заходу із зазначенням дати розгляду справи про адміністративне правопорушення (11 вересня 2019 року о 14 год.) було направлено листом (№4000010439099) на адресу місця проживання позивача.

На призначену дату на розгляд справи позивач не з`явився, у зв`язку з чим її розгляд було перенесено на 16 вересня 2019 року на 15 год. Про дане перенесення відповідно було проінформовано 11 вересня 2019 року в телефонному режимі з офіційного номеру позивача, про що свідчить запис реєстрації вихідного дзвінка у Журналі реєстрації вихідних дзвінків на міжміські та мобільні номери з телефонного номеру управління 700-096, роздруківка міжміських дзвінків для номеру 700-096 та було направлено листа від 11 вересня 2019 року №443/29.01-12. Проте позивач повторно на розгляд справи про адміністративне правопорушення до приміщення управління не з`явився.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 277-2 КУпАП та ч. 1 ст. 277 КУпАП перенести розгляд справи на іншу дату не було за можливе, у зв`язку з чим 16 вересня 2019 року було винесено оскаржувану постанову.

Також зазначається, що уніфікована форма акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15 травня 2012 року, згідно якої повинен зазначатись керівник суб`єкта господарювання/фізична особа або уповноважені ними особи. Проте посадовими особами у акті перевірки було зазначено, що «гр.. ОСОБА_1 не з`явився для підписання акту, що може трактуватися як відмова від підписання». Тому посилання позивача на те, що відповідач порушив процедуру проведення перевірки та притягнення його відповідальності є хибним та не відповідає дійсності. Посить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 110-114).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_8 (а.с. 80-82).

02 серпня 2019 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Сорокою В.К. подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) про реконструкцію входу в нежитлове приміщення за зазначеною адресою (а.с. 85-86).

ФОП ОСОБА_4 розроблений робочий проект щодо реконструкції входу в нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 94-97).

08 серпня 2019 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради звернувся директор ТОВ «Виробничо-комерційного підприємства «НОТЕХС» з проханням здійснити перевірку законності здійснення ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , будівельно-ремонтних робіт з облаштуванням окремого входу до квартири АДРЕСА_8 , яка знаходиться на рівні другого поверху зі сторони головного фасаду будинку (а.с.69).

Наказом начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 22 серпня 2019 року №151-ОД начальника відділу здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Манжарі С.М., головному спеціалісту відділу здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю сумської міської ради Резніку О.М. зобов`язано провести позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суб`єктами містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об`єкті містобудування: «Реконструкція входу в нежитлове приміщення; Україна; Сумська область; м. Суми; АДРЕСА_5 , буд. 16, корпус АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 ». Перевірку провести у термін з 27 серпня 2019 року по 30 серпня 2019 року (а.с.70).

22 серпня 2019 року було видано направлення для проведення позапланового заходу за №99 для проведення перевірки за вказаним об`єктом (а.с.71).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудування на об`єкті «Реконструкція входу в нежитлове приміщення; Україна АДРЕСА_7 АДРЕСА_1 Суми; АДРЕСА_2 », 30 серпня 2019 року працівниками Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради було складено акт № 9 (а.с. 71-79).

30 серпня 2019 року головним спеціалістом відділу здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Резніком О.М. року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №99/2 (а.с.83-84).

16 вересня 2019 року, на підставі вищевказаних документів, виконуючим обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Скоромним В.В., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 48, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 , діючи у проміжок часу з 02 серпня 2019 року по 30 серпня 2019 року, розпочав виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «реконструкція входу в нежитлове приміщення; АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 », що за класом наслідків віднесено до категорії СС2, за відсутності на те дозволу на їх виконання, чим порушив вимогу частину 1 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 27 постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт».

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 96 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн. (а.с.7-11, 102-104).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за статті 96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2019 року, зміст останнього щодо присутності позивача при його складенні є суперечливим. Так, у тексті протоколу зазначено, що такий був складений у присутності ОСОБА_1 , разом з цим зазначено «не з`явився», також у графах про підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та про отримання другого примірника протоколу відсутній підпис ОСОБА_1 . Нижче вказаних граф зазначено, що Сорока В.К. не з`явився для підписання протоколу, що може трактуватись як відмова від підпису та отримання протоколу. В протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться о 14 год. 00 хв. 11 вересня 2019 року (а.с.83-84).

Повідомленням від 11 вересня 2019 року за №443/29.01-12 ОСОБА_1 повідомлено, що у зв`язку з його неявкою на розгляд справи про адміністративне правопорушення, що було призначено на 11 вересня 2019 року о 14-00 год., перенесено на 16 вересня 2019 року на 15 год. 00 хв. (а.с.100).

Ствердження відповідача про належне та завчасне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, з огляду на направлення поштою протоколу від 30 серпня 2019 року, не підтверджено належними доказами.

Повідомлення ж про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення на 16 вересня 2019 року (а.с. 100) згідно з відомостей про вручення, наявних на сайті Укрпошти вручене позивачу 22 жовтня 2019 року (а.с. 101).

Таким чином відповідачем не спростовані доводи заявленого позову про не належне повідомлення позивача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При цьому враховується складення протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, що відповідачем не заперечується. Матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів завчасного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що свідчить про позбавлення можливості реалізувати надані особі права, передбачені статтею 268 КУпАП. Такі порушення встановленої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності як позбавлення особи права на участь у процесі прийняття рішення (п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України) є беззаперечною підставою для скасування оскарженої постанови.

Крім того, слід звернути увагу на норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (надалі - Порядок №553).

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

З наявного в матеріалах справи акта перевірки від 30 серпня 2019 року №99, складеного за результатами позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд вбачає відсутність підпису ОСОБА_1 , хоча останній зазначений серед осіб, що брали участь у проведенні заходу державного нагляду (контрою).

Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався не лише без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але й за відсутності її пояснень з приводу складеного протоколу.

З огляду на викладене, суд вважає, що перевірку було проведено з суттєвими порушеннями основних засад архітектурно-будівельного контролю, що в сукупності з порушенням процедури (порядку) притягнення позивача до адміністративної відповідальності, мало вплив на правомірність оспорюваної постанови.

Крім того, в порушення вимоги ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не спростовано належними доказами доводи заявленого позову щодо невірності посилання інспекторів, що клас наслідків до об`єкту містобудування належить застосовувати СС2, з огляду на подане 01 серпня 2019 року до управління повідомлення про початок будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єкта з незначними наслідками СС1.

Отже, притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 96 КУпАП, не містить всі необхідні об`єктивні ознаки, за наявності яких дане діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, а тому оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Розмір понесених позивачем витрат в ході судового розгляду справи підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77,78, 241-246, 257-262, 295 КАС України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 16 вересня 2019 року № 48 про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, місцезнаходження: м. Суми, вул. Воскресенська, 8а, код ЄДРПОУ 40163204.

Суддя А.П. Сидоренко