Рішення № 88482750, 17.03.2020, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/4054/19

Провадження №2/654/328/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.

за участю секретаря Петришак В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

у с т а н о в и в:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина. Вказував, що у встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з тієї причини, що мав проблеми зі здоров`ям внаслідок отриманих травм під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.08.2008, а також вважає, що існує заповіт, який є підставою для прийняття спадщини.

У зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини після смерті батька державний нотаріус відмовився прийняти у позивача заяву про прийняття спадщини, що підтверджується листом Голопристанської державної нотаріальної контори № 538/02-14 від 28.08.2019. Вважає проблеми зі здоров`ям поважною причиною пропуску ним, встановленого статтею 1270 ЦК України, строку подачі заяви про прийняття спадщини.

Посилаючись на викладені обставини просив визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позові. Зазначив, що про смерть свого батька позивач знав, був присутній на похованні. Причина, вказана позивачем, не є поважною, оскільки його лікування було періодичним, та він мав достатньо часу та фізичну можливість для звернення до нотаріуса. Крім того, померлий ОСОБА_3 на випадок своєї смерті залишив заповіт, яким заповів все своє майно онуку ОСОБА_2 . Вказаний заповіт ніким не оспорювався.

Позивач надав відповідь на відзив, зміст якого зводиться до змісту позову.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 .В. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, що вказані у позові, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позов не визнали, надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, допитавши свідків, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_1 батьком позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_2 , а.с. 6).

Відповідно до письмової відповіді від 28 серпня 2019 року №538/02-14 (а.с. 7) завідуючим Голопристанською ДНК роз`яснено ОСОБА_1 , що у зв`язку з пропуском ним, встановленого статтею 1270 ЦК України, строку на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 для реалізації своїх спадкових прав йому необхідно звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Також у листі зазначено, що після смерті ОСОБА_3 у Голопристанській державній нотаріальній конторі Херсонської області заведено спадкову справу №107/2014 на підставі заяви спадкоємця – ОСОБА_2 .

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач посилається на те, що мав проблеми зі здоров`ям внаслідок отриманих травм під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.08.2008, на підтвердження чого надав виписки з медичної картки, епікризи, копії листків непрацездатності.

Проте, причини, на які посилається позивач, на думку суду, не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення відповідних дій.

Так, з матеріалів справи, а саме: копій епікризу №14941 за період 12.08.08 по 02.09.08, № НОМЕР_3 за період 03.09.08 по 17.09.08, № НОМЕР_4 за період 12.11.08 по 25.11.08, вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на лікуванні з діагнозом забої головного мозку важкого ступеню, забої садна м`яких тканин голови, та наслідки перенесеної 08.08.08 важкої ЧМТ. Згідно довідки до акта огляду МСЕК, вбачається, що ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності (загальні захворювання), інвалідність встановлена 10.12.2012 на строк до 01.01.2015.

У період з 27.01.15 по 07.02.15 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Голопристанській ЦРЛ з діагнозом посттравматична енцефалопатія, лівосторонній геміпарез середнього ступеню, гіпертензивно-лікворний с-м середнього ступеню, когнитивні порушення.

Протягом 2014 року кілька разів звертався за консультаціями до лікарів.

У період з 03.03.16 по 14.03.16 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Голопристанській ЦРЛ з діагнозом посттравматична енцефалопатія, лівосторонній геміпарез середнього ступеню, гіпертензивно-лікворний с-м середнього ступеню, когнитивні порушення.

10.03.2016 ОСОБА_1 направлений на обстеження в обласну консультативну поліклініку.

З наданих документів вбачається, що на момент відкриття спадщини позивач не перебував на стаціонарному лікуванні.

Позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини, оскільки з наданих документів прямо не вбачається наявність таких труднощів через стан здоров`я, а суд не володіє спеціальними знаннями для встановлення його фізичного стану, який перешкоджав би зверненню до нотаріальної контори, а тому позивач мав можливість у цей період звернутися до нотаріуса з відповідною заявою.

Допитані у судовому засіданні свідки також не є фахівцями в області медицини, а тому не можуть підтвердити фізичний стан позивача, який би перешкоджав поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений строк.

Крім того, посилання позивача на необізнаність про наявність заповіту, як на поважну причину пропуску строку, є безпідставними.

Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишив заповіт, за яким останній заповів все своє майно, де б воно не знаходилось, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати, і на що за законом він матиме право – ОСОБА_2

ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, яка зареєстрована державним нотаріусом та заведено спадкову справу №107/2014.

Тобто, ОСОБА_2 успадкував усе належне майно ОСОБА_3 на підставі заповіту, а тому ОСОБА_1 в силу ст.ст. 1223, 1241 ЦК України не має права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини на підставі ст. 1272 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 27 березня 2020 року.

Суддя В. М. Сіянко