Ухвала суду № 88479629, 30.03.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/11183/19

Провадження №2-с/463/20/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Леньо С. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Личаківським районним судом м. Львова 13.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання,

встановив:

13.02.2020 року Личаківським районним судом м. Львова у цивільній справі № 463/11183/19 (провадження №2-н/463/103/20) видано судовий наказ, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, інфляційні втрати та три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в загальному розмірі 9763,52 грн., а також 192,10 грн. судового збору.

Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати згаданий вище судовий наказ. Вказує про відсутність боргу, оскільки такий ним сплачено у період з 30.01.2020р. по 19.02.2020р., в підтвердження чого доучив відповідні квитанції. Тому, судовий наказ просить скасувати, а також вирішити питання про понесені ним судові витрати, зокрема 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 105,10 грн. судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу.

Оглянувши матеріали заяви вважаю, що судовий наказ слід скасувати виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

За змістом ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що право стягувача на стягнення заборгованості оспорюється боржником, а підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні і така відповідає вимогам ч. 3 ст. 170 ЦПК України, судовий наказ підлягає скасуванню.

В такому випадку, належить роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відносно вимоги про відшкодування судових витрат, вважаю за необхідне роз`яснити боржнику наступне.

Наказне провадження, згідно частини третьої статті 19 ЦПК України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Крім того, згідно частини другої статті 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Положення статей 170, 171 ЦПК України передбачають можливість скасування судового наказу, однак, за змістом частини третьої статті 171 ЦПК України, скасування судового наказу не позбавляє заявника можливості звернутись до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже скасування судового наказу не свідчить про необґрунтованість вимог заявника, а лише вказує, що відносно права на стягнення таких коштів між сторонами існує спір, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження і за змістом частини другої статті 141 ЦПК України, саме за результатами розгляду позову, а не заяви про скасування судового наказу, суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Вказане узгоджується з положенням ст. 12, ч. 2 ст. 164 ЦПК України, згідно яких усі учасники справи мають рівні процесуальні права, серед яких право другої сторони оспорити обґрунтованість суми судових витрат, а судовий збір, сплачений стягувачем при поданні заяви про видачу судового наказу, не повертається останньому після скасування такого судового наказу, а враховується при подальшому пред`явленні ним позову.

Таким чином, в межах розгляду заяви про скасування судового наказу питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України –

ухвалив:

Скасувати судовий наказ, виданий 13.02.2020 року Личаківським районним судом м. Львова у цивільній справі № 463/11183/19 (провадження №2-н/463/103/20), яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, інфляційні втрати та три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в загальному розмірі 9763,52 грн., а також 192,10 грн. судового збору.

Роз`яснити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Леньо С. І.