Ухвала суду № 88478774, 30.03.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/880/20

У Х В А Л А

30 березня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Семків Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140090004225 від 17.12.2019 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працевлаштованого, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком від 30.10.2017р. Шевченківського районного суду м.Львова, який змінений ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11.07.2018 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.1 ст.289, ч.1 ст.70, ч.5 ст.72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, яке відбув в повному обсязі, на підставі ухвали слідчого судді від 17.12.19 утримується під вартою в ЛУВП № 19 УДПТСУ, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.1 ст.263 КК України

за участю прокурора Петльованого Д.І.,

захисника Гавенка Б.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

у с т а н о в и в:

кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019140090004225 від 17.12.2019 року з обвинувальним актом, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування та розпискою підозрюваного і захисника про отримання копії обвинувального акту, надійшов до суду 04.02.2020 року.

Ухвалою суду від 02 березня 2020 року призначено на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 судовий розгляд 13 та 27 березня 2020 року в відкритому судовому засіданні.

20.03.20 на адресу суду представником уповноваженого органу з питань пробації – Шевченківського районного відділ філії Державної установи “Центр пробації” у Львівській області надіслано досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судового засідання від 13.02.20 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Львова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - на 60 (шістдесят) днів: з 14.02.2020 р. і до 13.04.2020 року включно, без визначення застави.

У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Клопотання мотивує тим, що обраний запобіжний захід утримання під вартою 13.04.2020р. закінчується, а тому посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що стало підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З метою уникнення від кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, продовжувати злочинну діяльність, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який у разі доведеності передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що свідчить про неможливість запобігання ризиків шляхом застосування більш м`яких заходів.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив щодо клопотання прокурора, повідомив, що він має постійне місце проживання та не буде порушувати обовязків, у разі залишення йому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Гавенко Б.І. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. В обґрунтування зазначає про те, що прокурором не підтверджено ризиків, обвинувачений може відбувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання. Не підтверджено, що обвинувачений має намір впливати на потерпілу та свідків, є також небезпека у даний час перебувати обвинуваченому у закритому просторі – СІЗО, з урахуванням епідемії грипу.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходять до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, ухвалою слідчого судді від 17.12.2019 року обрано запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до 14.02.2020, ухвалою судового засідання від 13.02.20 продовжено строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів: з 14.02.2020 р. і до 13.04.2020 року включно, без визначення застави.

Прокурор у клопотанні посилається на існування ризиків, які унеможливлюють застосування до обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу. З такими висновками суд погоджується.

У відповідності до ст.21 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність та передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Так, обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких умисних злочинів, останній раз вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 30.10.2017р. Шевченківського районного суду м.Львова, який змінений ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11.07.2018 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.1 ст.289, ч.1 ст.70, ч.5 ст.72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та відбув покарання повністю.

Після звільнення з місць позбавлення волі 22.11.19 обвинувачується в вчиненні тяжного умисного злочину, події якого відбулися 17.12.19, тобто через 25 днів. Будучи неодноразово судимий ОСОБА_1 обізнаний з можливою мірою покарання, може перехову- ватися від суду, впливати на потерпілу. Поведінка обвинуваченого за попередньою судимістю була також негативною, т.я. він не виконав умови домашнього арешту та вчинив злочин. З пояснень потерпілої у підготовчому судовому засіданні вбачається, що хоча вона і не знайома з обвинуваченим, однак проживають неподалік на одній вулиці.

Судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров"я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей.

З досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації – Шевченківського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” у Львівській області відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається дуже високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м"яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання прокурора є підставним і таким, що підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Злочин, у якому обгрунтовано обвинувачується ОСОБА_1 вчинявся із застосуванням насильства щодо особи похилого віку, а тому суд вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави.

Керуючись ст. 177, 183 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Львова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - на 60 (шістдесят) днів: з 14.04.2020 р. і до 12.06.2020 року включно, без визначення застави.

Копію ухвали вручити прокурору Петльованому Д.І., захиснику Гавенку Б.І., обвинуваченому ОСОБА_2 та скерувати начальнику державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» /м. Львів, вул. Городоцька,20/ - для відома.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя П. С. Невойт