Ухвала суду № 88478701, 24.03.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/646/11

4-с/465/43/20

У Х В А Л А

судового засідання

24.03.2020 року Франківський районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу Кредитної спілки «Християнська злагода» на дії/бездіяльність державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ :

Заявник Кредитна спілка «Християнська злагода» 28.10.2019 року звернувся зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця. .

Скаргу мотивує тим, що на виконанні у Франківському ВДВС Львівського міського управління юстиції перебував виконавчий лист № 2-646/11 виданий 31.05.2011 року Франківським районним судом м.Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в межах 605 000 грн. з ОСОБА_3 в межах 30 000 грн. на користь Кредитної спілки «Християнська злагода» 439 635, 84 грн. шляхом звернення стягнення на майно передане в іпотеку, а саме квартиру АДРЕСА_1 (виконавче провадження №27041261).

Заступником начальника Франківського ВДВС ЛМУЮ Руденком В.В. 27.06.2012 року в даному виконавчому провадженні було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки, повторні прилюдні торги з реалізації арештованого майна не відбулись в зв`язку з відсутністю покупців, а стягувачі не компенсували різницю між вартістю майна та сумою, що підлягає стягненню на їх користь. Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт (реєстраційний номер обтяження 11412739), який було накладено 21.07.2011 року та при поверненні виконавчого документу стягувачу не знято.

У зв`язку з даними обставинами, Кредитна спілка «Християнська злагода» звернулась зі скаргою на дії державного виконавця. Просить скаргу задоволити.

В судове засідання заявник не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд скарги проводити за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На адресу суду 26.02.2020 року від представника Франківського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління юстиції надійшов відзив щодо скарги. У даному відзиві представник Франківського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління юстиції зазначає, що відповідно до ч.2 розділу ХІ наказу «Про затвердження Правил ведення діловодства в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, а тому, здійснити перевірку матеріалів виконавчого провадження №27041261 на предмет законності дій державного виконавця відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є неможливо, оскільки дані матеріали виконавчого провадження знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання, який становить три роки. Просить відмовити у визнанні дій начальника Франківського ВДВС неправомірними.

Розглянувши матеріали скарги та встановивши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що у Франківському ВДВС м. Львова перебувало виконавче провадження №27041261 з виконання виконавчого листа № 2-646/11 від 31.05.2011 року виданого Франківським районним судом м.Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в межах 605 000 грн., ОСОБА_3 в межах 30 000 грн. на користь КС «Християнська злагода» 439 635, 84 грн., шляхом звернення стягнення на майно передане в іпотеку, а саме квартиру АДРЕСА_1 (до квартири відноситься комора в підвалі під літ. XCIV площею 2,6 кв.м). Солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь КС «Християнська злагода» витрати по наданні правової допомоги в сумі 23 666 грн., судовий збір в сумі 51 грн. та витрати за ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.

Заступником начальника Франківського ВДВС Львівського міського управління юстиції, 21.07.2011 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

27.06.2012 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Як вбачається з даної постанови, повторні прилюдні торги з реалізації арештованого майна не відбулись у зв`язку з відсутністю покупців. Державним виконавцем листом від 22.05.2012 року стягувачам запропоновано вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна та роз`яснено, що у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний у п`ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь. 12.06.2012 року на адресу Франківського ВДВС Львівського МУЮ надійшов лист від стягувачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та КС «Християнська злагода», згідно якого останні повідомили про своє рішення залишити за собою нереалізоване майно. Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.10.2019 року№185316614, на квартиру по АДРЕСА_2 накладено обтяження у вигляді арешту.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом частин першої - третьої та сьомої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні регулюється статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до пункту 5 частини четвертої якої підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно.

Як вбачається з матеріалів заяви, станом на 27.06.2012 року жодними із стягувачів не внесено відповідну різницю між початковою вартістю майна та сумою заборгованості за виконавчими документами.

Таким чином, відповідно до ч.7 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

На стягувача покладено обов`язок самостійно прийняти у встановлений строк рішення про доцільність і бажання залишити майно боржника за собою у погашення боргу за виконавчим документом і заявити про таке бажання шляхом надання виконавцеві відповідного письмового повідомлення. В іншому випадку настають правові наслідки у виді зняття обтяження з майна та його повернення боржникові.

Таким чином, виходячи із заявлених вимог скарги, встановлених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 260,447 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

скаргу задоволити.

Визнати дії начальника Франківського ВДВС м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сіщука В.В. щодо скарги на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №27041261 поданої стягувачем Кредитною спілкою «Християнська злагода» неправомірними.

Скасувати арешт нерухомого майна розташованого у АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 , який накладено 21.07.2011 року у виконавчому провадженні №27041261, реєстраційний номер обтяження 11412739.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 30.03.2020 року

Суддя Мартьянова С.М.