Ухвала суду № 88477863, 30.03.2020, Бродівський районний суд Львівської області

справа № 439/1860/19

У Х В А Л А

30 березня 2020 року м. Броди

Слідчий суддя - суддя Бродівського районного суду Львівської області Бунда А.О., з участю секретаря Музичка Л.Т., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області Гуляйгродського А.В., про тимчасовий доступ до документів,

в с т а н о в и в:

30.03.2020 року у Бродівський районний суд Львівської області поступило клопотання старшого слідчого СВ Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області Гуляйгродського А.В., погоджене з прокурором, у якому він просить суд надати тимчасовий доступ до оригіналу документа, а саме: акту розписки від 01.05.2010 року, який знаходиться у Бродівському районному суді Львівської області, юридична адреса: Львівська область, м.Броди, Майдан Свободи, 10 у матеріалах цивільної справи №439/1683/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з можливістю його вилучення на час проведення судово-почеркознавчого експертизи.

Необхідність задоволення даного клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_3 використовуючи підроблене рішення Загальних зборів Засновників від 23 лютого 2012 року про обрання її директором ТзОВ «Гостина» (ідентифікаційний код юридичної особи 35347839), керуючись корисливими спонуканнями з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою засновника ТзОВ «Гостина» громадянина ОСОБА_2 , використовуючи вказане незаконне рішення в період з 2012 до 2018 року, складала завідомо фіктивні угоди про надання послуг між ТзОВ «Гостина», яке виступало замовником послуг і надавачем послуг ТзОВ «Віола», у якому була засновником, а її чоловік ОСОБА_1 - керівником, а також аналогічних угод між фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 і ТзОВ «Віола». Дані угоди використовувались для безпідставного перерахунку грошових коштів з розрахункових рахунків ТзОВ «Гостина» і ФОП ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок ТзОВ «Віола». Такими протиправними діями ОСОБА_3 спричинила ТзОВ «Гостина» та ФОП ОСОБА_4 матеріальної шкоди у великих розмірах.

13 листопада 2018 року слідчим відділенням Личаківського ВП ГУНП у Львівській області розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.3 КК України.

Крім того, 13 листопада 2019 року у Бродівський ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області надійшла письмова заява громадянина ОСОБА_2 про те, що восени 2018 року громадянин ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ, а саме Акт розписку про отримання грошових коштів від 01.05.2010 року.

13 листопада 2019 року слідчим відділенням Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області за даним фактом розпочато кримінальне провадження № 12019140160000624 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України.

Кримінальні провадження № 12018140040003091 від 13.11.2018 року та № 12019140160000624 від 13.11.2019 року об`єднані в одне провадження.

13 листопада 2019 року допитаний в якості свідка ОСОБА_4 показав, що восени 2018 року громадянин ОСОБА_5 звернувся у суд із позовною заявою про стягнення з нього безпідставно набутих коштів. У матеріалах цієї цивільної справи № 439/1683/18 знаходиться оригінал акту-розписки від 01.05.2010 року. ОСОБА_4 будь-яких грошових коштів від громадянина ОСОБА_1 не отримував. Під час ознайомлення з цим актом розписки ОСОБА_4 встановив, що підпис у цьому документі виконаний від його імені виконано не ним, а іншою особою.

11 лютого 2020 року від потерпілого ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення криміналістичної- почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_2 на акті-розписці від 01.05.2010 року.

14 лютого 2020 року за клопотанням потерпілого ОСОБА_2 призначено судово-почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_4 з метою встановлення чи виконано підпис на акті розписці від 01.05.2010 року громадянином ОСОБА_4 .. На виконання експертизи скеровано копію акту розписки від 01.05.2010 року.

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 21.02.2020 року № 107/134 вбачається, що відповідно до наказу МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 року та у відповідності до методичного листа ДНДЕКЦ МВС України за вих. № 19/1-2534 від 03.04.2013 року «Особливості проведення технічних експертиз реквізитів документів та почеркознавчих експертиз рукописних записів (підписів) у технічних зображеннях документів» м.Київ-2012 – для проведення почеркознавчої експертизи надаються оригінали документів.

Тому слідчий зазначає, що неможливість вирішити вище вказані питання при почеркознавчому дослідженні електрофотокопій, може привести експерта до хибного висновку.

В зв`язку з цим повне та всеохоплююче вирішення почеркознавчих питань можливо провести лише по оригіналах документів.

З врахуванням цього експертизою не вирішено питання чи виконано підпис на копії акті-розписки від 01.05.2010 року громадянином ОСОБА_4 .

З показів свідка ОСОБА_6 , спеціаліста в галузі почеркознавства вбачається, що в межах цивільного провадження він мав змогу досліджувати підпис, який був використаний в якості оригіналу для електрофотоскопічного зображення підпису від імені ОСОБА_4 , розташованого у графі «Кошти отримав» електрофотографічної копії Акту розписки від 01.05.2010 року. При проведенні порівняльного дослідження вказаного вище підпису від імені ОСОБА_2 із наданими зразками підписів ОСОБА_4 , він встановив, що при виконанні окремих фрагментів досліджуваного підпису проглядається звивистість рухів, порушена почерговість виконання окремих елементів підпису. А це суттєві розбіжності, які, на його думку, вказують, що підпис від імені ОСОБА_4 , розташований у графі «Кошти отримав» Акту розписки від 01.05.2010 року, виконаний не громадянином ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням істинного підпису останнього.

Слідство не володіє іншими слідчими та процесуальними можливостями для отримання та подальшого дослідження вказаного документа, що унеможливлює подальший хід досудового розслідування. Отримання та подальше дослідження оригіналу акту розписки від 01.05.2010 року дасть можливість встановити істину у кримінальному провадженні, тому просить клопотання задовольнити.

На час розгляду клопотання до суду не з`явився слідчий однак подав до суду заяву, щоб розгляд клопотання проводити без його участі та просить клопотання задоволити.

Враховуючи вимоги ч.1 ст. 107 КПК України та, зважаючи на відсутність клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування, тому фіксування розгляду поданого клопотання за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши додані до клопотання документи, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч.1 ст. 22 КПК України).

Згідно ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно дост. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором. У клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у звязку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

В клопотанні слідчий просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналу документа, а саме: акту розписки від 01.05.2010 року, який знаходиться у Бродівському районному суді Львівської області, юридична адреса: Львівська область, м.Броди, Майдан Свободи, 10 у матеріалах цивільної справи №439/1683/18 за позовом громадянина ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_4 з можливістю його вилучення на час проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Судом встановлено, що на час звернення старшого слідчого Гуляйгродського А.В до суду із даним клопотанням на розгляді Бродівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа № 439/1683/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів. На даний час розгляд даної справи триває.

З огляду на те, що незалежність суддів є складовою права на справедливий суд, потрібно враховувати, що не може бути виправданим потребами досудового розслідування застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасовий доступ до речей і документів, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, тощо) щодо справ, які перебувають у провадженні судді, або справ, розгляд яких не є завершеним (рішення у справі не набрало законної сили; справа переглядається в апеляційному чи касаційному порядку, за нововиявленими обставинами; не вичерпані всі процесуальні можливості оскарження судових рішень).

Крім цього, вилучення оригіналу документа із справи, яка перебуває у провадженні суду, робить неможливим її подальший розгляд, зокрема, розгляд заяв (клопотань), які надходять у цій справі, що порушує право громадян на судовий захист, закріплене Конституцією України.

Крім того, у резолютивній частині рішення Ради суддів України від 04.02.2016 року №12 звернено увагу суддів про необхідність врахування особливого правового статусу матеріалів судової справи під час розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, дотримання усіх вимог Кримінального процесуального кодексу та відповідних положень Конституції.

Також з матеріалів справи не вбачається що слідчим вживалися заходи, щодо витребування даних документів та у їх наданні йому було відмовлено.

Тобто слідчим не доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Зважаючи на викладене, встановлено, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.ст. 160 КПК України, та слідчим не доведено обставинами, передбачені ст. 163 КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.107, ст.ст.160-166, КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області Гуляйгродського Андрія Володимировича про тимчасовий доступ до документів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.О.Бунда