Рішення № 88475993, 04.03.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/234/18

Номер провадження 2/237/43/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.20 року м. Курахове Мар`їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Сенаторова В.А.,

при секретарі Лахно Т.Г.,

за участю представника позивача – адвоката Верченко О.О., розглянувши в приміщенні Мар`їнського районного суду Донецької області в місті Курахове у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ "Українська залізниця" регіональна філія "Донецька залізниця" структурного підрозділу "Красноармійська дистанція колії", третя особа: ПАТ "Українська залізниця" регіональна філія "Донецька залізниця" про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання прав та зобов`язання вчинити певні дії, в якій зазначив, що з 17.05.2000 року та по день звернення до суду працює в ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурного підрозділу «Красноармійська дистанція колії» монтером колії та має право на пенсію відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач звернувся до Відповідача для отримання довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній. Відповідач 08.09.2017 року надав Позивачу вище наведену довідку № 03/2000 з якої вбачається, що Позивач, з 17.05.2000 року та по день звернення за довідкою працює повний робочий день в структурному підрозділі «Красноармійська дистанція колії» регіональна філія «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» виконує і зайнятий на поточному утриманні і ремонті колій та штучних споруд, на ділянках з не інтенсивним рухом поїздів з повним робочим днем, безпосередньо здійснює організацію перевезень і забезпечує безпеку руху поїздів на залізничному транспорті. Зазначає, що документи які стали підставою для видачі довідки № 03/2000 частково відсутні у відповідача, а в тих які є у наявності не має інформації про те, що Позивач працював на ділянках з неінтенсивним рухом поїздів, що було підставою для повторного звернення за довідкою до відповідача, але останні відмовили в її видачі запропонувавши звернутися до суду.

Відповідач скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву та подав до суду свій відзив, відповідно до якого заперечував проти задоволення позовних вимог повністю, оскільки відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 р.№411) інтенсивний рух поїздів – це розмір руху пасажирських та вантажних поїздів (у сумі) за графіком на двоколійних ділянках більше 50 пар і одноколійних ділянках більше 24 пар на добу. Зазначаючи, що згідно копій довідок госпрозрахункової служби перевезень Державного підприємства «Донецька залізниця» від 02.06.2014 року № 2001-1/1183 розмір руху пасажирських та вантажних поїздів (у сумі) за графіком на одноколійних ділянках Красногорівка-Роя, Роя-Цукуриха становив з 2000 року по 2005 рік від 14 до 22 пар на добу, від 14.10.2015 року № 2001-1/1061 розмір руху пасажирських та вантажних поїздів (у сумі) за графіком на одноколійних ділянках Роя-Цукуриха становив з 2005 року по 2015 рік від 18 до 22 пар на добу. Відповідно до довідки «Служби статистики» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця від 23.06.2017 року № Нч Дон філія 2020/252 кількість поїздів, що прослідувала по дільниці Красногорівка-Роя, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 за період з 2015 року по 2017 рік (травень) від 4,5 до 7,8. Наведені дані були підставою для відмови у видачі довідки про працю позивача монтером колії на ділянках з інтенсивним рухом поїздів.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача – адвокат Верченко О.О. в судовому засіданні підтримала позов в повному обсязі, надала суду додаткові пояснення та не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача, який був належно повідомлений.

Представник відповідача ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурного підрозділу «Красноармійська дистанція колії» та представник третьої особи ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» в судове засідання не з`явилися, про час та день слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновків, які наведені нижче.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, КЗпП України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583, якою затверджено «Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років» (далі Список), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок), Правилами технічної експлуатації залізниць України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року №411 (далі Правила).

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх зокрема у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.256 КЗпП України працівники мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.

Положеннями ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Списку такими до такої професії належить професія монтера колії магістральних залізниць, зайнятого на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів. Пункт 20 Порядку визначає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до Правил інтенсивним є рух поїздів у випадку, якщо розміри руху пасажирських та вантажних поїздів (у сумі) за графіком на двоколійних ділянках більше 50 пар і одноколійних більше 24 пар на добу.

Ці норми обумовлюють наявність приватного інтересу позивача щодо отримання від роботодавця необхідної інформації про свою працю на відповідних роботах, посадах за для доведення у майбутньому свого права на отримання пенсії

За змістом ст.124 Конституції України, ст.2 КЗпП України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Працівники мають право на право звернення до суду для вирішення трудових спорів. Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України

суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже спір, який виник між сторонами, необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки предметом спору виник не в сфері публічно-правових відносин а права і обов`язки учасників не випливають із виконання публічно правової функції суб`єкта владних повноважень.

Позивач просить зобов`язати відповідача надати у формі довідки інформацію про його трудовий стаж, яку планує використати в подальшому у відносинах з органами ПФУ. Згідно ст.200 ЦК України інформація є об`єктом цивільного права – нематеріальним благом за своєю правовою природою, це благо підлягає захисту у тому числі і судовому захисту шляхом розв`язання цивільного спору. Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді – ч.1 ст.200 ЦК України. За ч.2 тієї статті «суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями». Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється Законом України «Про інформацію». «Захист інформації - сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї» - абзац третій ч.1 ст.1 ЗУ «Про інформацію». Основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію;відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації;свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивач 17.05.2000 року Наказом № 190 від 17.05.2000 року прийнятий монтером колії 2-го розряду на «Донецьку дистанцію колії». 03.07.2000 року Наказом № 308 присвоєно 3-й розряд монтера колії 10 околодку, 20.09.2005 року Наказом № 265/лс присвоєно 4-й розряд монтера колії 10 околодку ст.Роя, 01.04.2012 року Наказом № 189/ос від 30.03.2012 року переведено монтером колії 4-го розряду дільниці № 10 бригади з невідкладних робіт дільниці з поточного утримання колії № 3, 01.01.2016 року Наказом № 9/ос від 31.12.2015 року зараховано до складу структурного підрозділу «Красноармійська дистанція колії регіональної філії «Донецька залізниця «ПАТ» Українська залізниця» монтером колії 4 розряду бригади з невідкладних робіт на ділянці з поточного утримання колії № 8. З трудової книжки також вбачається, що монтеру колії у відповідності до наказу № 687 від 09.10.2006 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» за шкідливі та важкі умови праці доплата 12%, відповідно до наказу № 777 від 28.10.2011 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» за шкідливі та важкі умови праці доплата 12%.

Також встановлено, що згідно із наказами начальника дистанції за 2000 рік, 2005 рік, 2012 рік, 2015 рік ОСОБА_1 , працював в шкідливих умовах праці та отримував доплату до заробітної плати за шкідливі умови праці в розмірі 12% та за вислугу років в розмірі 15 %.

В картці умов праці зазначено, що монтери колії бригади з невідкладних робіт, у тому числі при роботі з електроінструментом (7129.1) слід вважати з шкідливими умовами праці які відносяться до 3 класу 2 ступеня, за що передбачені пільги та компенсації пенсійне забезпечення на загальних підставах, доплата за умови праці 12%, додаткова відпустка 4 к.д.

Відповідно до копії довідки № 2020/252 від 23.06.2017 року прослідування поїздів на дільниці Красногорівка-Роя-Цукуриха за період з 2015 року по 2017 рік (січень- травень) середньо добова кількість поїздів, що прослідувала у 2015 році 6,4, 2016 році 4,5, 2017 році 7,8. Дані за період з 2000 року відсутні.

Відповідно до копії довідки від 02.06.2014 року № 2001-1/1183 згідно нормативних графіків руху поїздів, розмір руху складав на одноколійних ділянках Красногорівка-Роя, Роя-Цукуриха становив з 2000 року по 2005 рік від 14 до 22 пар на добу, від 14.10.2015 року № 2001-1/1061 згідно нормативних графіків руху поїздів, розмір руху складав на одноколійних ділянках Роя-Цукуриха становив з 2005 року по 2015 рік від 18 до 22 пар на добу.

Отже, як вбачається з копій довідок № 2020/252 від 23.06.2017 року, від 02.06.2014 року № 2001-1/1183, від 14.10.2015 року № 2001-1/1061, вони видані на підставі нормативних графіків руху поїздів.

Відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 р.№411) Нормативний графік руху поїздів (НГРП) — графік руху поїздів, який розробляється і складається щорічно технологами відділу аналізу і розробки графіків руху поїздів служби перевезень залізниць і є основним нормативно-технологічним документом, що регламентує роботу усіх підрозділів залізничного транспорту з організації руху поїздів. Новий НГРП вводиться в останню неділю травня до початку кампанії літніх пасажирських перевезень. На ділянках з різними обсягами пасажирських перевезень у літній і зимовий періоди після закінчення літніх пасажирських перевезень вводиться НГРП з коригуванням на зиму. На основі НГРП складаються книги розкладів поїздів.

Наведеними вище Правилами передбачено Графік виконаного руху (ГВР) — графік руху поїздів, який ведеться на спеціальному бланку поїзним диспетчером ділянки (ДНЦ) або автоматично з використанням спеціальних програм, відображає виконання всіма службами залізниці встановленого нормативного або варіантного графіка руху поїздів. На основі аналізу ГРП розраховуються якісні та кількісні показники роботи ділянки.

Отже, суд вважає доводи представника позивача про те, що інтенсивність руху поїздів повинні визначатися саме на підставі відомостей графіків виконаного руху, спроможними.

Суд не бере до уваги як доказ того, що у період з 17.05.2000 року по 23.01.2018 року позивач не виконував та не міг виконувати роботи по утриманню та ремонту колій та штучних споруд на ділянках з інтенсивним рухом поїздів, а ці колії фактично не мали інтенсивного руху, відомості щодо графіків руху поїздів, зазначених у копіях довідок № 2020/252 від 23.06.2017 року, від 02.06.2014 року № 2001-1/1183, від 14.10.2015 року № 2001-1/1061. Таке переконання суду ґрунтується на тому, що графік руху поїздів по факту (виконаного руху) ведеться на спеціальному бланку поїзним диспетчером ділянки або автоматично спеціальною програмою та відображає виконання всіма службами залізниці встановленого нормативного або варіантного графіку руху поїздів. Отже, саме на підставі виконаного руху поїздів повинні надаватися довідки щодо інтенсивності руху поїздів, а не на підставі нормативних графіків, які надав суду відповідач в обґрунтування своїх заперечені і на підставі яких надав позивачеві довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення відповідної пенсії. Тож, інформація, зазначена у цій довідці викликає сумнів щодо її достовірності і відповідності фактичним обставинам праці позивача.

Крім того, ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 31.05.2019 року витребувано у начальника залізничної станції Роя копії журналів обліку розміру руху пасажирських та вантажних поїздів на ділянках Красногорівка ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за період з 2000 по 2005 р.р. (Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, пр. Запорізький, 23а). Витребувані судом журнали не були надані суду. Отже, відповідач не скористався можливістю спростувати доводи позивача за допомогою належних і допустимих доказів. З огляду на це, суд виходить із того, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( ч.4 ст.12 ЦПК України).Також представник позивача в порядку ч.6 ст. 95 ЦПК України заявляла клопотання про подання оригіналу до суду відповідачем довідок № 2020/252 від 23.06.2017 року, від 02.06.2014 року № 2001-1/1183, від 14.10.2015 року № 2001-1/1061, яке було задоволено, але відповідач так і не надав їх до суду в оригіналі. Друге речення ч.6 ст.95 ЦПК України встановлює: «Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги».

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом» - ч.1 ст.81 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідач не надав доказів, які суд вимагав від нього, на спростування вимоги позивача, щодо зобов`язання ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурного підрозділу «Красноармійська дистанція колії» видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній з належними записами про характер виконуваної роботи з зазначенням в графі «характер виконуваної роботи», що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працював на ділянках з інтенсивним рухом поїздів. Також відповідач не спростував за допомогою належних і допустимих доказів доводи позивача щодо характеру виконуваної роботи.

Відповідно до ст.49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Ця норма узгоджується з приписами Закону України «Про інформацію».

За таких обставин суд дійшов висновку, що право позивача на отримання від відповідача достовірної інформації підлягає захисту, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Ухвалюючи таке рішення суд виходить із того, що кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом; інформація повинна бути повною і достовірною. Відповідач не довів того, що інформація, яку він надавав позивачеві у довідці від 08.09.2017 (а.с.7) є достовірною

Щодо позовної вимоги у частині, де позивач просить визнати його право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на міркування, які наведені нижче.

Згідно ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За переконанням суду між відповідачем та позивачем спір щодо визнання права на пенсію відсутній, оскільки право на пенсію як таке не носить абсолютного характеру. Право на пенсію встановлено Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та іншими нормативними актами, це право виникає у зв`язку із настанням певних обставин, за певних умов. Будь яке заперечення або визнання цього права пов`язано з діяльністю спеціального суб`єкта з призначення пенсії в процесі оформлення документів для її виплати, а спори, які виникають під час цієї діяльності підлягають вирішенню за правилами адміністративного судочинства і не відносяться до юрисдикції загальних судів.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Отже, суд не встановив підстав для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача, шляхом визнання відповідачем права позивача на пенсію за вислугу років, оскільки цивільне законодавство не покладає такого обов`язку на відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову понесені судові витрати покладаються на відповідача, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статями 4, 12, 13, 95, 76-81, 141, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ПАТ "Українська залізниця" регіональна філія "Донецька залізниця" структурного підрозділу "Красноармійська дистанція колії", третя особа: ПАТ "Українська залізниця" регіональна філія "Донецька залізниця" про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Зобов`язати ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурного підрозділу «Красноармійська дистанція колії» видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній з належними записами про характер виконуваної роботи з зазначенням в графі «характер виконуваної роботи», що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював на ділянках з інтенсивним рухом поїздів.

Стягнути з ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурного підрозділу «Красноармійська дистанція колії», (юридична адреса: 85300, вул. Шота, буд.34, м. Покровськ, Донецької області, ЄДРПОУ 40150216) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Сенаторов