Ухвала суду № 88475836, 23.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4529/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої слідчої судді Левко В.Б.,

секретаря судового засідання Ярошевського А.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Мороз О.В.,

захисника Чопівської С.С.,

законного представника ОСОБА_1 ,

підозрюваного ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Борисенка К.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, не одруженого, курсанта 4 курсу Київського Військового ліцею імені Івана Богуна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040002198 від 21 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и л а :

слідчий Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Борисенко К.Ю. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Мороз О.В. звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що неповнолітній ОСОБА_2 , маючи на меті незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - метадону, в невстановлений досудовим розслідуванням час вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - метадону, ОСОБА_2 , з метою вчинення умисного тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним придбанням та зберіганням з метою збуту наркотичних засобів, у невстановлену дату, але не пізніше 21 березня 2020 року, у невстановлений час, місце та спосіб, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою незаконно придбав з метою збуту два поліетиленові пакети з кристалоподібною речовиною світлого кольору, вагою приблизно 25 г, що містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - метадон.

21 березня 2020 року приблизно о 18 годі 40 хв, за адресою: м. Київ, вул. Азербайжанська 16/3 працівниками поліції був затриманий ОСОБА_2 у якого під час проведення особистого обшуку, в період часу з 22 год 28 хв до 22 год 48 хв, під спідньою білизною виявлено та вилучено два поліетиленові пакети з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - метадон, який ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, зберігав при собі з метою подальшого незаконного збуту.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі. Просила задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, можливість перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.

Захисник Чопівська С.С. заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки з клопотання та долучених до нього матеріалів не вдається за можливе встановити обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. На даний момент не проведено експертизи речовини, яка була вилучена при затриманні ОСОБА_2 , у зв`язку із чим відсутні будь-які підтвердження того, що вилучена речовина є саме наркотичним засобом метадоном. Також слідчим у клопотанні лише формально зазначено про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте жодних фактичних даних на підтвердження зазначених ризиків не надано. Крім того не враховано дані про ОСОБА_2 , який є курсантом 4 курсу Київського військового імені Івана Богуна , позитивно характеризується за місцем навчання, має ряд відзнак, подяк та грамот. Із зазначених підстав просила відмовити у задоволені клопотання слідчого.

Підозрюваний підтримав захисника, додатково зазначив, що отримати пакунки та перенаправити їх за необхідною адресою його попросив знайомий, оскільки у знайомого не було можливості пересуватись по місту через карантин. Що саме знаходиться всередині пакунків він не знав, оскільки в переписці не вказано жодних даних. Крім того зазначив, що його було повідомлено про сувору заборону будь-яким способом самостійно дізнаватись про вміст отриманих ним пакунків. Також відмітив, що він жодним чином не хотів вчиняти кримінальне правопорушення та органам досудового розслідування надав доступ до свого мобільного телефону та продемонстрував його переписку з особою, яка її попросила отримати пакунки. Крім того, звернув увагу, що він займається спортом, а саме плаванням та семиборством та в цих видах спорту має відповідні розряди. Також успішно навчається на 4 курсі Київського військового імені Івана Богуна , що підтверджується рядом грамот, подяк та відзнак. Просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є: 1)виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

В даному випадку, вимоги ч. 1 та 2 ст. 132 КПК України заявником дотримано, а тому слідча суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумов, які слугують для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 ч. 1 ст. 178 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначається у ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КПК України до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу та доданих до нього матеріалів ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою збуту, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Крім того у клопотанні зазначається про те, що неповнолітній ОСОБА_2 , маючи на меті незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - метадону, в невстановлений досудовим розслідуванням час вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - метадону, ОСОБА_2 , з метою вчинення умисного тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним придбанням та зберіганням з метою збуту наркотичних засобів, у невстановлену дату, але не пізніше 21 березня 2020 року, у невстановлений час, місце та спосіб, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою незаконно придбав з метою збуту два поліетиленові пакети з кристалопобідною речовиною світлого кольору, вагою приблизно 25 г, що містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - метадон.

21 березня 2020 року приблизно о 18 годі 40 хв, за адресою: м. Київ, вул. Азербайжанська 16/3 працівниками поліції був затриманий ОСОБА_2 у якого під час проведення особистого обшуку, в період часу з 22 год 28 хв до 22 год 48 хв, під спідньою білизною виявлено та вилучено два поліетиленові пакети з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - метадон, який ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, зберігав при собі з метою подальшого незаконного збуту.

Як роз`яснено у абз. 2 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» № 4 від 26 квітня 2002 року, оскільки для встановлення виду, назви і властивостей наркотичного засобу, психотропної речовини, аналога такого засобу, речовини або прекурсора, їх походження, способу виготовлення чи переробки, а також належності наркотиковмісних рослин необхідні спеціальні знання, у справах даної категорії обов`язково має бути висновок експерта з цих питань.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зважаючи на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому в даному випадку слідча суддя вважає за необхідне звернути увагу на позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), no. 42310/04, де зазначається, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як зазначається у ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, так як сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вище зазначене слідча суддя вважає, що до слідчим у клопотанні та долучених до нього матеріалах, а прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано підозру того, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України у зв`язку з відсутністю на момент розгляду клопотання висновку експерта чи спеціаліста, щодо речовини вилученої при його затриманні.

З долучених до клопотання матеріалів, а саме: рапорту о/у Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21 березня 2020 року, протоколу допиту підозрюваного від 22 березня 2020 року, протоколу обшуку особи від 21 березня 2020 року, протоколу допиту свідка 22 березня 2020 року та протоколу огляду від 22 березня 2020 року, не вдається за можливе об`єктивному спостерігачу встановити, що ОСОБА_2 вчинено кримінальне правопорушення.

Долучені до клопотання матеріали, не дозволяють встановити, те, що у ОСОБА_2 при затримані вилучено наркотичний засіб, не кажучи вже про те, що вилучена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - метадоном. Щодо показів підозрюваного, то він стверджує свою необізнаність в тому, яку саме речовину він отримав для пересилання. Про наявність у вилученій речовині наркотичного засобу не може свідчити і поведінка підозрюваного ОСОБА_2 при затриманні, яка могла викликати певні підозри у працівників поліції. Проте для підтвердження тих обставин, що зазначені у клопотанні, необхідні матеріали, які б підтверджували проведення дослідження відповідною особою із необхідним рівнем знань, який може надати початковий чи остаточний висновок, щодо речовини наданої йому на дослідження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

Згідно ч. 1 ст. 484 КПК України порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 485 КПК України під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з`ясовуються: 1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов`язану з психічною хворобою, повинно бути також з`ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними; 2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння; 3) умови життя та виховання неповнолітнього; 4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

Згідно ст. 487 КПК України при дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого належить з`ясувати: 1) склад сім`ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім`ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім`ї; 2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього; 3) зв`язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.

Слід звернути увагу на те, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, закон покладає на прокурора обов`язок доказування наявності вказаних у клопотанні слідчим ризиків та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

Як зазначається у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) від 08 лютого 2005 року № 45100/98, п. 106). Крім цього, ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами («Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), від 04 жовтня 2005 № 9190/03 п. 59).

Під час розгляду клопотання прокурором не надано жодних належних та достатніх даних, які б в своїй сукупності вказували на обґрунтованість зазначених у клопотанні ризиків. Крім того, стороною обвинувачення належним чином не враховано такі обставини, як дані про особу підозрюваного ОСОБА_2 , зокрема те, що він є неповнолітній, що в свою чергу дещо зменшує вагомість ризиків викладених у клопотанні, а тому потребує більш прискіпливого їх підтвердження фактичними даними. Також слідча суддя враховує те, що ОСОБА_2 є курсантом 4 курсу Київського Військового ліцею імені Івана Богуна , в зазначеному навчальному закладі отримав ряд відзнак, нагород, грамот та подяк, що у сукупності свідчить про його виняткові успіхи у навчанні і фізичному виховані. Також дані обставини свідчать його позитивну репутацію.

Враховуючи вище викладені обставини, слідча суддя вважає не обґрунтованими стороною обвинувачення ризики викладені у клопотанні.

Слідча суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення у клопотанні не доведено дані викладені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, слідча суддя роз`яснює підозрюваному, що згідно п. 1, 2 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Оскільки ОСОБА_2 це зобов`язує статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 42 КПК України, який є дійсним та втрачається з моменту закінчення досудового розслідування та надходження матеріалів до місцевого суду, у порядку ст. 314 КПК України, або ж закриття провадження на етапі слідства, чи у наслідок скасування такої підозри, у порядку ст. 303 того ж Кодексу.

Із зазначених підстав слідча суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Борисенка К.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 131, 132, 176-179, 181, 193-196, 309, 310 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Борисенка К.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_2 , в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040002198 від 21 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України відмовити.

ОСОБА_2 повинно бути негайно звільнено з-під варти в залі суду.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_2 , що згідно п.п. 1, 2, ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 20 хв 26 березня 2020 року.

Слідча суддя: В.Б. Левко