Ухвала суду № 88472077, 30.03.2020, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/955/20

1-кс/154/151/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

30 березня 2020 року м. Володимир - Волинський

Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Вітер І.Р., при секретарі Кравчук А.М., за участю прокурора Грабовського О.О, слідчого СВ Горохівського відділу поліції ГУНП у Волинській області Семенюка А.Я., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Дубичина А.П., розглянувши клопотання першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Лісовецького О.П. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020030070000114, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15- ч.3 ст. 186 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою загальною освітною, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

востаннє 28.11.2013 року Локачинським районним судом за ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України до шести років та шести місяців позбавлення волі, звільнений 30.09.2019 року по відбуттю строку покарання

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ Горохівського ВП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження № 12020030070000114, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні у відповідності до ст. 36, 37 КПК України здійснюється прокурорами Володимир-Волинської місцевої прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2020 року приблизно о16.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_2 , яке знаходиться по АДРЕСА_2 , звідки по драбині проник на горище житлового будинку, де, керуючись прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, вважаючи, що його дії не помічені потерпілим та будь-якими іншими особами, повторно, викрав належний потерпілому похідний рюкзак, поліетиленовий плащ, мідний кабель, жіночі кеди, жіночі кросівки, одну пару зимового жіноче взуття типу «Унти» та туристичну сумку.

Після цього, спускаючись з горища з викраденим майном, ОСОБА_1 , був виявлений власником домоволодіння, однак, продовжив свої протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном.

Так, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , в присутності потерпілого, проти його волі, зайшов у будинок, де, повторно, умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відкрито почав викрадати із кімнат будинку майно, належне ОСОБА_2 , а саме: електропилку марки «VITALS» із запасним цепом, музичний центр марки «PANASONIC», електродрельку, електро-переноску, три рулони туалетного паперу «Альбатрос», та двохкасетну радіомагнітолу марки «COLDI», які поскладав у належні потерпілому господарську сумку із полімерного матеріалу та рюкзак, та виніс на веранду будинку, а також мобільний телефон марки «NOKIA 206», який поклав собі до кишені штанів. Однак, ОСОБА_1 свій злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, до кінця не довів із причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий родичами потерпілого. Своїми умисними діями ОСОБА_1 намагався спричинити потерпілому майнову шкоду на загальну суму 7000 грн. (сім тисяч гривень).

Свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_1 заперечив, однак його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України підтверджується й іншими доказами у справі, зокрема:показаннями потерпілого ОСОБА_2 ;показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;протоколом огляду місця події.

На підставі зібраних в ході проведення досудового розслідування доказів у даному кримінальному провадженні за погодженням із процесуальним керівником, 29.03.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст. 186 КК України.

При вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу слід врахувати, що ОСОБА_1 раніше судимий, 28.11.2013 року Локачинським районним судом за ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України до шести років та шести місяців позбавлення волі, 30.09.2019 року звільнений з місць позбавлення волі, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років за ч. 3 ст. 186 КК України.

З урахуванням вище викладеного, щодо підозрюваного ОСОБА_1 існують ризики, передбачені п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: цілком ймовірні спроби з його сторони переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилитися від кримінального покарання у виді позбавлення волі, яке загрожує йому, з огляду на ту обставину, що інкримінований йому злочини, передбачений ч.3 ст.15 ч. 3 ст. 186 КК України, є тяжкими (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи вік потерпілого ОСОБА_2 , а також те, що він проживає одиноко та віддалено від місця проживання близьких родичів є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може чинити тиск на нього схиляючи його шляхом погроз, залякування до зміни показів з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення (п.3 ч.1 с. 177 КПК України).

Зважаючи на те, що підозрюваний, був засуджений 28.11.2013 року Локачинським районним судом за ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України до шести років та шести місяців позбавлення волі, 30.09.2019 року звільнений з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, а повторно вчинив тяжкий злочин, що дає підстави спрогнозувати його злочинну поведінку в майбутньому, а саме що він і подальшому може вчинити нові злочини (п.5 ч.1 с. 177 КПК України).

Враховуючи наведене, більш м`який запобіжний захід, у тому числі домашній арешт не забезпечить виконання підозрюваним його обов`язків та не дасть змоги запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення характеризує його як особу, котра свідомо, всупереч встановлених правил та норм поведінки і співжиття громадян, цілеспрямовано продовжує займатися злочинною діяльністю, результати якої використовує за джерело прибутку, вчиняючи нові зухвалі злочини, тим самим виражає свою неповагу до суспільства та зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та цілеспрямовано не бажає стати на шлях виправлення.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а також особу підозрюваного, прокурор вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде дієвим, не забезпечить досягнення завдань кримінального провадження та виконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків, а також уможливить вчинення ним інших злочинів та надасть йому можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.

В судовому засіданні слідчий з прокурором заявлені ними вимоги підтримали.

Стороною захисту заперечень щодо клопотання не висловлювалось, підозрюваний ОСОБА_1 просив в разі можливості обрати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, заперечили можливість застосування домашнього арешту, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, веде антисоціальний спосіб життя, а відтак ступінь його суспільної небезпеки є підвищеною, у зв`язку з чим інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать кримінального провадження.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України КК України, який є корисливим злочином.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документах, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3-5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, підозрюваний ОСОБА_1 вироком Локачинського районного суду Волинської області від 28.11.2013 року засуджений за ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України до шести років та шести місяців позбавлення волі, 30.09.2019 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання. При цьому, розраховуючи на безкарність та уникнення від кримінальної відповідальності, повторно вчинив новий тяжкий корисливий злочин, а тому перебуваючи на свободі він може вчинити ряд інших кримінальних правопорушень.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він сім`ї та інших осіб на утримані не має.

Вказаний факт зокрема також і підтверджує підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_1 , свідчить про системність його протизаконної поведінки, міцність антисоціальних зв`язків, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, дотримання ним умов застосування запобіжних заходів у випадках попереднього застосування.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилитися від кримінального покарання у виді позбавлення волі, яке загрожує йому, з огляду на ту обставину, що інкримінований йому злочини, передбачений ч.3 ст.15 ч. 3 ст. 186 КК України, є тяжкими , може чинити тиск на потерпілого схиляючи його шляхом погроз, залякування до зміни показів з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення так як останній проживає одиноко та віддалено від місця проживання близьких родичів є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може чинити тиск на нього схиляючи його шляхом погроз, залякування до зміни показів з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на те, що підозрюваний, був засуджений був судимий, однак на шлях виправлення не став, а повторно вчинив тяжкий злочин, що дає підстави спрогнозувати його злочинну поведінку в майбутньому, а саме що він і подальшому може вчинити нові злочини..

Додатково суд також приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 постійного місця роботи, а відтак і законних джерел для існування немає.

Наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.2 ст.186 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв`язків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні; спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_1 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано.

В даному випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки застосовується на визначений строк, а саме до 60 днів, а конкретні ознаки систематичної злочинної поведінки підозрюваного прямо вказують на наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків,передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176-183, 193, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Лісовецького О.П. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.2 ст.186 КК України - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти на ВП Горохівського ГУНП у Волинській області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з 28 березня 2020 року.

Строк дії ухвали закінчується о 24 годині 26 травня 2020 року.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень та надати можливість внесення даної застави за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030200; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА188999980313191205000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти обов?язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні двічі на тиждень – щовівторка і п`ятниці;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про своє місце проживання та зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків надання можливості підозрюваному за участі слідчого та/або прокурора відшкодувати заподіяну шкоду потерпілим;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) не відлучатися із зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ,- без дозволу слідчого, прокурора або суду .

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 травня 2020 року включно.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО .

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово орган, за яким буде рахуватися ОСОБА_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя:/-/-підпис.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер