Ухвала суду № 88471763, 30.03.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

30.03.2020

227/931/20

1-кс/227/258/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

прокурора Ленкевич І.В.,

захисника Акінчиної І.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Климової І.Л., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Ленкевич І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білозірське міста Добропілля Донецької області, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

26 травня 2011 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 13 грудня 2016 року за відбуттям покарання;

12 вересня 2019 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, визначено іспитовий строк на 1 рік,

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019050230001464 від 04.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

в с т а н о в и в:

30 березня 2020 року, старший слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майор поліції Климова І.Л., за погодженням з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Ленкевич І.В., звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050230001464 від 04.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що старшим слідчим СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області Климовою І.Л. було надано оперативним співробітникам СКП Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області доручення №3896/403-2019 від 25.11.2019 року щодо встановлення осіб, які займаються незаконним збутом наркотичних речовин.

На виконання вказаного доручення оперативними співробітниками встановлено, що одним з групи громадян, які незаконно збувають наркотичні засоби є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Білозерське міста Добропілля Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше судимою за ст. 187 та ст. 185 КК України, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою реалізації їх спільного плану, спрямованого на отримання прибутку від незаконного збуту наркотичного засобу, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів за наступних обставин.

Так, 23.03.2020 року, в період часу з 19.45 год. до 21.35 год., перебуваючи на першому поверсі будинку АДРЕСА_3 , розуміючи, що опій ацетильований є наркотичним засобом, забороненим в обігу, діючи умисно, незаконно, тобто в порушення вимог законодавства, що регулює обіг наркотичних, засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на території України, за грошові кошти у сумі 140 грн збув оперативному покупцеві ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, масою 0,07 г, у вигляді рідини масою 1,97 г в одноразовому медичному шприці ємкістю 2 мл.

Враховуючи викладене, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється. Оскільки підозрюваний не має таких соціальних зв`язків, які б обтяжували залишення ним місця мешкання (офіційно одружений, але спільно з дружиною не мешкає, утриманців не має, проживає не за місцем реєстрації), йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років, що виключає можливість звільнення від відбування покарання, вчинив злочин в період іспитового строку. ОСОБА_1 не має інвалідності, або тяжких захворювань, які б перешкоджали утриманню останнього під вартою. Свідкі, показання яких є суттєвою частиною доказової бази у даному кримінальному провадженні є мешканцями м. Білозерське та Добропільського району, тобто члени їх сімей, їх майно знаходяться в одному населеному пункті з місцем, де мешкає підозрюваний, що значно полегшує можливість здійснення тиску на них. Певна частина свідків є наркозалежними особами, а з урахуванням того, що джерела отримання підозрюваним заборонених речовин, необхідних для виготовлення наркотичного засобу не ліквідовані, перебуваючи на свободі останній може з тих самих джерел знову отримувати заборонені речовини та використовувати їх для підкупу свідків та продовження виготовлення наркотичного засобу. Менш суворі запобіжні заходи не здатні забезпечити запобігання вищевказаним ризикам.

Прокурор Ленкевич І.В. у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав викладених в ньому та пояснила, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, також зазначила, що на даний час існують ризики, які передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного Акінчина І.Г. та підозрюваний просили суд не обирати відносно ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати домашній арешт, оскільки останній задовільно характеризується за місцем проживання, та за станом здоров`я направлений до хірургічного відділення з діагнозом лімфостаз 1-2 ст.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що будучи особою раніше судимою, в період іспитового строку, на шлях виправлення не став, та діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою реалізації їх спільного плану, спрямованого на отримання прибутку від незаконного збуту наркотичного засобу, вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів, а саме за грошові кошти у сумі 140 грн збув оперативному покупцеві ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований масою 0,07 г у вигляді рідини масою 1,97 г в одноразовому медичному шприці ємкістю 2 мл.

28.03.2020 року, о 02:25 год., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку з тим, що безпосередньо після вчинення злочину свідок ОСОБА_3 , та наявність спеціальної хімічної речовини на долонях ОСОБА_1 , а також наявність у квартирі наркотичного засобу, що належить ОСОБА_1 вказували на те, що ОСОБА_1 , вчинив злочин, пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою раніше судимою, підозрюється у збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому частиною 2 статті 307 КК України.

28 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, суд враховує положення статті 178 КПК України.

Виключно (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю узгоджується з положеннями Європейської конвенції з прав людини.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- рапортом заступника начальника СВ Добропільського ВП Сьоміної О.А. про те, що в ході розслідування кримінального провадження № 12018050230001850 від 14.12.2018 року за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України було встановлено факт, що група громадян займаються незаконним збутом особливо небезпечного наркотичного засобу;

- протоколом огляду особистих речей ОСОБА_3 від 23 березня 2020 року та від 26 березня 2020 року;

- протоколом огляду предмету від 23 березня 2020 року та від 26 березня 2020 року;

- протоколом огляду місця події від 23.03.2020 року та від 26.03.2020 року;

- висновком експерта № 3/12-249 від 24.03.2020 року;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 24.03.2020 року;

- протоколом обшуку від 27.03.2020 року;

При цьому суд бере до уваги положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», в якій наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Феррарі - Браво проти Італії не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі О`Хара проти Сполученого королівства від 16.10.2001 року зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту розумна підозра.

Детальніше цей термін роз`яснений у справі Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства від 30.08.1990 року: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу (Murrey v. The United Kingdom). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom).

Більш того, у п. 48 рішення Чеботар проти Молдови №35615/06 від 13.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Отже, підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину з огляду на принцип розумної підозри є доведеною та обґрунтованою.

Також, вважаю встановленим існування наступних ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Так, підозрюваний ймовірно може:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки знає про тяжкість покарання та може бажати уникнути відповідальності;

впливати на свідків у кримінальному провадженні;

вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд враховує такі обставини справи, а саме те, що підозрюваний є особою раніше судимою, підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку, не працює, утриманців не має, та те, що підозрюваний не має інвалідності або тяжких захворювань, які б перешкоджали його утриманню під вартою.

Тому, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, беручи до уваги доведеність наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та оцінюючи сукупність наведених вище обставин, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Крім того, вважаю, що менш суворі запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання і домашнього арешту не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованого злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 100 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Климової І.Л., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Ленкевич І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050230001464 від 04.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням останнього в Бахмутській УВП УДПСУ в Донецькій області (№ 6).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 2 години 45 хвилин 28 березня 2020 року по 2 годину 45 хвилин 27 травня 2020 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100 грн (сто п`ять тисяч сто гривень), яку необхідно внести за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА318999980000031217205026001, код класифікації доходів бюджету: 22030200, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала закінчує свою дію 27 травня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Повний текст проголошено о 15 годині 30 хвилин 30 березня 2020 року

Слідчий суддя В.М. Любчик