Рішення № 88469102, 09.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37801/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Гераймович А.С.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: ОСОБА_1 ,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «КРАЇНА», про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі - позивач, ПрАТ «СК «Провідна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 10 311,78 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0673648/1004//14, згідно умов якого позивач застрахував майнові інтереси останньої, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_1 . 27.06.2015 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої, відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 21.08.2015 року у справі № 751/11358/15-п, визнано відповідача. Позивач зазначає, що ним було виконано свій обов`язок перед ОСОБА_2 та виплачено останній страхове відшкодування у розмірі 10 311,78 грн., а тому, посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2018 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2018 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування та призначено судове засідання для розгляду по суті на 30.05.2019 року.

27.03.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог та залучити Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» в якості співвідповідача, оскільки його цивільна-правова відповідальність була застрахована та він не надавав згоди на самостійне відшкодування завданої шкоди.

30.05.2019 року справу було знято зі складу у зв`язку із зайнятістю судді в розгляді клопотань органу досудового розслідування як слідчого судді та справу призначено на 03.09.2019 року.

02.09.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.09.2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (далі - третя особа, ПАТ «СК «Країна»), у зв`язку із чим протокольною ухвалою суду від 03.09.2019 року, згідно ч. 2 ст. 240 ЦПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 09.12.2019 року.

22.10.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшли пояснення третьої особи, в яких остання просить провести розгляд справи за відсутності її представника та зазначає, що дійсно цивільна відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.06.2015 року, була застрахована у ПАТ «СК «Країна». 30.06.2015 відповідач звернувся до третьої особи з письмовим повідомленням про вказану дорожньо-транспортну пригоду, водночас, потерпіла сторона з повідомленням та/або заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «СК «Країна» не зверталась.

09.12.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання 09.12.2019 року з`явився відповідач. Представник позивача та представник третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Оскільки, згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, зважаючи на клопотання представника позивача та представника третьої особи про розгляд справи за їх відсутності, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи.

В судовому засіданні відповідач щодо задоволення позову заперечував з викладених у письмовому відзиві підстав та просив в позові відмовити.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши подані учасниками справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 27.06.2015 року приблизно о 17 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по пр. Глушкова в м. Києві, перед початком руху та зміною напрямку руху не впевнився в безпеці свого маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

25.07.2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0673648/1004//14, згідно умов якого позивач застрахував майнові інтереси ОСОБА_2 , пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_1 .

03.08.2015 року ПрАТ «СК «Провідна» було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 10 311,78 грн., що вбачається з платіжного доручення № 0032081 від 03.08.2015 року.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за задані збитки.

Аналогічне положення закріплено у ст.. 27 Закону України «Про страхування», згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статтей 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.08.2015 року у справі № 751/11358/15-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 та ч. 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії», встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/3349934, у період з 10.08.2014 року по 09.08.2015 року була застрахована у ПАТ «СК «Країна». Так, згідно даного полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 50 000,00 грн.

Як визначено у ст.. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 04.02.2013 року, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 04.02.2013 року, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 04.02.2013 року, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, ПАТ «СК «Країна» відповідає перед третьою особою за заподіяну ОСОБА_1 шкоду в межах 50 000,00 грн. за вирахуванням 500,00 грн. франшизи. А ОСОБА_1 відшкодовує шкоду, що перевищує ліміт відповідальності страховика та розмір франшизи.

Згідно пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 04.02.2013 року, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний, зокрема, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Як зазначає ПАТ «СК «Країна» у письмових поясненнях 30.06.2015 року ОСОБА_1 надав Страховику письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 27.06.2015 року на проспекті Академіка Глушкова, 3 у м. Києві.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Як визначено у пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності», однією з підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо була спричинена шкода майну потерпілого.

Таким чином, позивач, відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування», мав право на отримання страхового відшкодування і повинен був звернутися із заявою про страхове відшкодування до ПАТ «СК «Країна» протягом одного року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ПрАТ «СК «Провідна» не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона зверталась із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «СК «Країна». Натомість, ПАТ «СК «Країна» у своїх письмових поясненнях зазначає, що потерпіла сторона з повідомленням чи заявою про виплату страхового відшкодування не зверталась.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що оскільки заподіяна ОСОБА_2 шкода оцінена в розмірі 10 311,78 грн., що не перевищує ліміт відповідальності страховика - ПАТ «СК «Країна», а із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «СК «Країна» позивач не звертався, то ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити позивачу виключно суму франшизи, яка становить 500,00 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 500,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 0034729 від 01.08.2018 року.

Оскільки позов суд задовольняє частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 85,44 грн. у відшкодування судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 979, 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.. ст.. 6, 12, 22, 33, 35, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 133, 141, 259, 263-265, 273, 274, 280-282, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «КРАЇНА», про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. у відшкодування шкоди.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» 85 (вісімдесят п`ять) грн.. 44 коп. у відшкодування судового збору.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 25, код ЄДРПОУ 23510137).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНПП НОМЕР_3 ).

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «КРАЇНА» (04176, м. Київ, вул.. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 14.01.2020 року.

Суддя І.В. Григоренко