Вирок № 88468880, 27.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5397/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.,

при секретарі Павлікові Д.О.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Чумак К.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017100040003928 від 21 березня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 08.10.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 21.03.2017 року приблизно о 12 годин 00 хвилин зайшов до магазину «КАРІ», що належить ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» та знаходиться в ТРЦ «Квадрат», який розташований по бул. Перова, 36 у м. Києві.

Перебуваючи в торгівельному залі магазину, ОСОБА_1 на прилавку помітив чоловічі рукавиці чорного кольору (штрих код - 2100004578043), закупівельна вартість яких становить 319 гривень 00 копійок. В цей час у нього виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з прилавку чоловічі рукавиці чорного кольору, які заховав собі під куртку, в яку був одягнений та не маючи наміру розрахуватись за них, почав рухатись до виходу з магазину, однак в цей момент його злочинні дії були помічені адміністратором магазину ОСОБА_2 , яка зробила зауваження останньому та попросила його припинити злочинні дії, однак останній не реагуючи на вимогу зупинитись, продовжував утримувати викрадене майно та почав тікати з місця вчинення злочину, ОСОБА_2 почала наздоганяти ОСОБА_1 та вимагала припинити злочинні дії, однак останній, усвідомлюючи, що його злочинні дії почали носити явно відкритий характер, утримуючи викрадене майно, на її вимогу зупинитись не реагував та продовжував тікати, але злочин до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як його злочинні дії були припинені.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю та показав суду, що він 21 березня 2017 року в денний час був у магазині « Карі » де викрав чоловічі рукавиці, сховавши їх під куртку після чого намагався втекти. Однак в цей момент його дії помітила працівник магазину, почала його наздоганяти, в результаті до його переслідування доєднався працівник поліції та його було затримано. В скоєному щиро розкаюється, просить врахувати вартість шкоди яку він намагався завдати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, наявність заяви представника потерпілого про небажання звертатись із цивільним позовом; судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Винуватість ОСОБА_1 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинений повторно.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття .

Обставин, згідно ст. 67 КК України, що обтяжують покарання в обвинувальному акті судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий за грабіж.

Визначаючи необхідну міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає за необхідне, враховуючи конкретні обставини справи, призначити ОСОБА_1 покарання лише у виді позбавлення волі, проте у мінімальних межах, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчиненні нових злочинів, враховуючи положення ст. 68 КК України.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до пяти років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на три роки.

За змістом ч.3 ст.78 КК, у разі скоєння засудженим протягом іспитового строку нового злочину вказане розцінюється як порушення умов застосування ст.75 КК, а тому суд у такому випадку призначає покарання за правилами, передбаченими у ст.71 КК.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня ухвалення вироку - 27 березня 2020 року.

Зарахувати у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 21 березня 2017 року по 23 березня 2017 року включно, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за цей злочин у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати із 27 березня 2020 року.

Згідно зі ч. 5 ст. 72 КК України, у редакції Закону України № 838-VIII, зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення з 21 березня 2017 року по 23 березня 2017 року включно, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Речовий доказ: чоловічі рукавиці чорного кольору, які повернуті під зберігальну розписку представнику потерпілого ТОВ «Карі» Кравченку М.О. -залишити у володінні ТОВ «Карі».

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М. Сазонова