Постанова № 8846741, 01.04.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >

01 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-349/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

          за участю секретаря судового засідання-Бабаніної О.В.

представника позивача - Проскурня Т.В.

представника відповідача - Бібіка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лан" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лан" звернулося до суду з адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.07.2009року №0000622311/0 та від 22.09.2009року №0000622311/1 про сплату податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 51130 грн. та штрафних санкцій 47830 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем на підставі акту перевірки було донараховано ТОВ «АФ «ЛАН»суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 24808грн. внаслідок включення товариством до спецдекларації вартості послуг, які, на думку податкової інспекції, не пов'язані з сільськогосподарським виробництвом. Вартість таких послуг, за висновком ДПІ, мала бути включена товариством до бюджетної декларації. За вказане порушення до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 12 404 грн. Але таке рішення відповідача суперечить вимогам п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі за текстом - Закон про ПДВ) в редакції, що діяла в період, який підлягав перевірці, оскільки ТОВ АФ «ЛАН» є сільськогосподарським підприємством і є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому надані товариством послуги по обприскуванню посівів; навантаженню, перевезенню і розкиданню гною; тракторні послуги, послуги кранів; послуги по навантаженню лісу і т.п. на загальну суму 148 848 грн., у тому числі ПДВ - 24 808 грн., обґрунтовано відображені у спецдекларації. Податковою інспекцією неправомірно донараховані суми податкового зобов'язання з ПДВ на залишкову вартість списаних (ліквідованих) основних фондів, так як дії відповідача не відповідають вимогам п.4.9 ст.9 Закону про ПДВ. Списання позивачем основних фондів за об'єктивними обставинами на підставі відповідного наказу свідчить про те, що основні фонди повністю використані для виробничих цілей у господарській діяльності платника податку. Отже ДПІ безпідставно донарахувало позивачу податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі 1775,40 грн. та штрафні санкції в розмірі 887,70 грн. Позивач вважає неправомірним донарахування податку на додану вартість за операціями по купівлі-продажу житлових будинків на загальну суму 24023,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 12011,50 грн., оскільки передачі житлових будинків позивачем покупцям не відбувалося. Що стосується застосування органом ДПІ штрафних санкцій в розмірі 16425,00 грн. за порушення п.4.2 ст.4 Закону про ПДВ, яке сталось в наслідок ненарахування ТОВ «АФ «ЛАН»податкового зобов'язання з вартості покупних матеріалів з загиблого врожаю, то такі дії відповідача є не обґрунтованими, так як закупівля насіння, добрив, засобів захисту рослин та інших матеріалів, необхідних для вирощування врожаю безпосередньо використовується ТОВ «АФ «ЛАН»у виробничій діяльності та відноситься за даними бухгалтерського обліку до валових витрат. На думку позивача донарахування штрафних санкцій за нецільове використання коштів зі спеціального рахунку в сумі 5840,00грн. суперечить п.8 Постанови КМУ від 12.05.1999 р. №805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», оскільки норми зазначеного пункту визначають, що суми дотацій можуть бути направлені на забезпечення тваринництва кормами. Тому вважають, що товариством «ЛАН»грошові кошти зі спеціального рахунку в сумі 5840,00грн. були правомірно використані на придбання агрохімікатів для вирощування кормів для тварин.

Відповідач Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення повністю відповідають діючому законодавству.

В судовому засіданні представник позивача Проскурня Т.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Бібік В.А. позов не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією в Сумській області була проведена планова перевірка дотримання ТОВ «Агрофірма «ЛАН»податкового законодавства, про що був складений акт перевірки від 01.07.2009 р. №206/23-3/23817519.

На підставі акту перевірки Конотопською МДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення від 10.07.2009 р. №0000622311/0 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 51130,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 47830,00 грн., всього на суму 98960,00 грн.

Не погодившись з рішенням відповідача ТОВ «Агрофірма «ЛАН»15.07.2009 р. в рамках адміністративного оскарження направило скаргу на податкове повідомлення - рішення від 10.07.2009 р. №0000622311/0. За результатом розгляду скарги Конотопською МДПІ було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 10.09.2009 р. № 8372/10/25-10/16СК, яким Конотопська МДПІ залишила без змін податкове повідомлення - рішення Конотопської МДПІ від 10.07.2009 року №0000622311/0, а скаргу директора ТОВ «АГРОФІРМА «ЛАН»без задоволення (додаток №4). Крім того, було винесено податкове повідомлення - рішення від 22.09.2009 року № 0000622311/1 за результатом розгляду первинної скарги ТОВ «Агрофірма «ЛАН».

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Агрофірма «ЛАН»є сільськогосподарським підприємством, основними видами діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур (код КВЕД 01.11.0), розведення великої рогатої худоби (код КВЕД 01.21.0), надання послуг у рослинництві: облаштування ландшафту (код КВЕД 01.41.0). Товариство є платником фіксованого сільгоспподатку.

У періоді, що перевірявся, позивачем надавалися послуги з обприскування посівів; навантаженню, перевезенню і розкиданню гною; тракторні послуги, послуги кранів; послуги по навантаженню лісу і т.п. на загальну суму 148 848 грн., у тому числі ПДВ - 24 808 грн., які не пов'язані з сільськогосподарським виробництвом.

Вартість таких послуг позивачем була віднесена до спец декларації.

Конотопська МДПІ дійшла висновку, що зазначені послуги не підпадають під дію п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки надання послуг не є вирощуванням продукції, яку можна споживати в сирому та переробному вигляді чи на нехарчові цілі, а тому платник податку не мав права відносити до сільськогосподарської продукції власного виробництва вартість наданих послуг і відображати їх у спецдекларації.

У зв»язку з цим Конотопська МДПІ донарахувала товариству суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 24808грн. та застосувала штрафну санкцію в сумі 12404грн.

Відповідно до п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла в періоді, що перевірявся, зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт. послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємства молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в який сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Тобто питання сплати або несплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини має відбуватися за ознакою пов'язаності певних господарських операцій із сільськогосподарським товаровиробництвом. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів, вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

На думку суду, положення п.11.29 ст.11 Закону №168 за змістом спрямовані на стимулювання сільськогосподарського товаровиробника на виробництво сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання та нехарчові цілі.

Товариство «АФ «ЛАН»надавало послуги населенню по розпилюванню деревини, послуги екскаватора та інші послуги несільськогосподарського призначення за готівку та в рахунок оплати праці, які не є вирощуванням продукції, яку можна споживати в сирому та переробному вигляді чи на нехарчові цілі. Тому товариство не мало права відносити до сільськогосподарської продукції власного виробництва вартість наданих послуг.

Крім того, власне виробництво, тобто сільськогосподарське виробництво - вид господарської діяльності виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі. Послуги, що надавалися позивачем не пов'язані з сільськогосподарським виробництвом, так як виробництво - це цілий цикл робіт, які пов'язані з біологічними процесами, вирощуванням продукції, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.

Відповідно до п.2.1 глави 2 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997р. №822 визначено, що продукція - результат діяльності чи процесів, а послуга - наслідок безпосередньої взаємодії між постачальниками та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача.

Отже надання послуг не є вирощуванням продукції, яку можна споживати в сирому та переробному вигляді чи на нехарчові цілі, тому платник податку не мав права відносити до сільськогосподарської продукції власного виробництва вартість наданих послуг.

Посилання позивача на лист ДПА України від 28.01.2003 р. №1399/7/15-3317, в якому Державна податкова адміністрація України роз'яснила, що у разі коли комунальні послуги надаються сільськогосподарським товаровиробником, то виходячи із положень п.11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»… вартість таких послуг включається до спец декларації, є безпідставним, так як у листі іде мова про надання комунальних послуг сільгосппідприємством, а не про надання послуг з розпилювання деревини, послуг екскаватора, автокрана і т.п.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Агрофірма «ЛАН»в порушення вимог п.4.9 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" занизило податкове зобов'язання з ПДВ за січень 2009 року на суму 1775,40 грн. внаслідок не нарахування ПДВ на залишкову вартість списаних (ліквідованих) основних фондів за самостійним рішенням платника податку.

Так, позивачем згідно акту від 12.01.2009року було проведено списання основних фондів у зв'язку з непридатністю для подальшого використання на загальну суму 8870,00грн.

Відповідно п.4.9 ст.4 вказаного Закону якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням

Враховуючи викладене, ТОВ «АФ «Лан»повинно було провести нарахування ПДВ на вартість основних фондів на 8877грн, що ліквідовані за самостійним рішенням платника податку.

Посилання платника податку на лист ДПА України від 06.05.2001р. №2235/6/16-1215-26 є не правомірним, так як в листі зазначено, що правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає податковому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням. Поряд з цим, у разі наявності висновку відповідної експертної комісії щодо неможливості використання цих фондів за первісним призначенням в наслідок невідповідності до існуючих технічних чи експлуатаційних норм або неможливості здійснення ремонту у зв'язку з відсутністю запасних частин, які вже не виробляються, чи економічного обґрунтування недоцільності проведення такого ремонту, а також при віднесенні балансової вартості таких фондів до складу валових витрат, операції з ліквідації основних фондів можуть бути виключені з об'єкту оподаткування податком на додану вартість. При цьому сума податку на додану вартість, яка припадає на неамортизовану частину балансової вартості основних фондів, виключається із складу податкового кредиту.

Одночасно слід зазначити, що конкретна відповідь з цього питання може бути надана лише при наявності конкретної ситуації з конкретно визначеними основними фондами.

Перевіркою також було встановлено, що товариство не в повному обсязі визначило податкове зобов'язання від продажу житлових будинків фізичним особам, не платникам податку на додану вартість, внаслідок чого позивачем занижене податкове зобов'язання декларації з ПДВ за січень 2009 року по даним господарським операціям в сумі 14144 грн., за лютий 2009 року по даним господарським операціям в сумі 9879 грн.

Відповідно до п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва чи обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Згідно п.9 договору купівлі - продажу житлового будинку від 06.02.2009 р., укладеного між ТОВ «Агрофірма «ЛАН»та Сизоненко В'ячеславом Петровичем; договору купівлі - продажу житлового будинку від 06.02.2009 р., укладеного між ТОВ «Агрофірма «ЛАН»та Пономаренко Василем Васильовичем; договору купівлі - продажу житлового будинку від 26.01.2009 р., укладеного між ТОВ «Агрофірма «ЛАН»та Панібратцем Петром Петровичем; договору купівлі - продажу житлового будинку від 26.01.2009 р., укладеного між ТОВ «Агрофірма «ЛАН»та Кондратенко Іваном Миколайовичем; договору купівлі - продажу житлового будинку від 27.01.2009 р., укладеного між ТОВ «Агрофірма «ЛАН»та Кондратенко Тамарою Миколаївною сторони домовились про символічну передачу житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями, а саме: передача Продавцем Покупцю ключів від будинку та технічного паспорту свідчить про те, що передача відбулась. Додаткового акту приймання - передачі сторони складати не будуть.

З матеріалів справи вбачається, що не дивлячись на те, що всі житлові будинки, зазначені в договорах, на момент перевірки обліковувалися на балансі ТОВ «Агрофірма «ЛАН», передача цих будинків покупцям відбулася, що підтверджується довідкою сільської ради про мешкання покупців у придбаних будинках та довідкою БТІ про реєстрацію права власності на будинки за покупцями.

Відповідно до п.1.20.5-1 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

За даними бухгалтерського обліку ТОВ АФ «Лан», а саме відомостей про основні фонди, балансова вартість проданих будинків складає: житловий будинок по вулиці Садова, 1/10, - 24964 грн. рік здачі -1994 ; житловий будинок по вулиці Шевченківська, будинок 7-9, - 23940 грн. рік здачі -1977; житловий будинок по вулиці Молодіжна, 15, - 41943 грн. рік здачі -1985; житловий будинок по вулиці Молодіжна, 20 - 41943 грн. рік здачі -1985; житловий будинок по вулиці Садова 2/5 -39335 грн., рік здачі 1987.

Отже, для визначення звичайної ціни було використано дані бухгалтерського обліку про балансову вартість квартир.

Згідно п.1.31 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Оскільки реалізація житлових будинків проводилась згідно договорів купівлі продажу, які передбачають передачу прав власності, то вказані операції підпадають під визначення продаж товарів.

Тому суд вважає, що донарахування податку на додану вартість в сумі 24023грн. по вказаній операції та застосування штрафних санкцій в розмірі 12011,50грн. є обґрунтованим.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Агрофірма «Лан»провело обстеження посівів ярого ріпаку, та озимого жита, що підтверджено відповідними актами.

Згідно акту від 23.04.2007 року комісією у складі спеціалістів товариства: Рябущиць В.Г., Радченко К.В., Ганжара Н.П. проведено обстеження посівів озимих культур. Комісією встановлено озиме жито в полі № 9 сівозміни №3 на площі 160 га загинуло. У зв'язку з пізніми строками посіву, культура в зиму пішла ослаблена. В результаті чого, густота рослин жита виявилася дуже зрідженою. Комісія пропонує дану площу списати, передискувати і підготовити під посів однорічних трав.

Відповідно до розрахунку собівартості на 2007 рік виробнича собівартість посіяного озимого жита 300 га складає 327310грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена в грудні 2007 року наступною бухгалтерською проводкою: Дт791 «Результат від операційної діяльності»Кт231 "Витрати по рослинництву»

Згідно акту від 10.04.2008року комісією у складі спеціалістів товариства Рябущиць В.Г. Радченко К.В., Ганжара Н.П. провели обстеження посівів озимих культур. Комісією встановлено озимий ріпак в полі № 5 сівозміни №2 на площі 155 га загинув. У зв'язку з несприятливими погодними умовами, які відбулися на протязі зимового періоду. Комісія пропонує дану площу передискувати і підготовити під посів ярих зернових культур.

Згідно розрахунку собівартості на 2008 рік виробнича собівартість посіяного озимого жита 155 га складає 106780грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена в грудні 2008 року наступною бухгалтерською проводкою: Дт791 «Результат від операційної діяльності»Кт231 "Витрати по рослинництву»

Отже, ТОВ АФ «Лан»в момент придбання віднесло до складу податкового кредиту вартість матеріалів (ПММ, насіння, матеріалів, добрив, засобів захисту рослин).

Враховуючи, вимоги п.1.31 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивач повинен був у разі невиробничого використання матеріалів (у даному випадку загибелі) провести нарахування податку на додану вартість:

- за грудень 2007 року в сумі 17068 грн. (вартість покупних матеріалів по загиблому врожаю озимого жита становить 160012грн. на 300 га, так, як загинуло 160 га, то вартість покупних матеріалів на 160 га складає 85339,73грн., тобто ТОВ АФ «Лан»повинно було провести нарахування податкового зобов'язання за грудень 2007 року в сумі 17068 грн. (85339,73 х 20%);

- за грудень 2008 року в сумі 17068 грн. (вартість покупних матеріалів по загиблому врожаю озимого ріпаку становить 46178грн., тобто ТОВ АФ «Лан»повинно було провести нарахування податкового зобов'язання за грудень 2008 року в сумі 9236 грн. (46178 х 20%).

Відповідно до вимог п.4.2 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Що стосується посилання позивача на той факт, що закупівля насіння, добрив, засобів захисту рослин та інших матеріалів необхідних для вирощування врожаю безпосередньо використовувались платником в виробничій діяльності та відносились за даними бухгалтерського обліку до валових витрат, то необхідно зазначити, що після загибелі посівів, позивач, відповідно до норм вищевказаного пункту Закону, повинен провести коригування, так як відбулося не виробниче використання, про що свідчить бухгалтерська проводка Дт791 «Результат від операційної діяльності»Кт231 "Витрати по рослинництву». Тобто, вказані витрати були списані на фінансовий результат, а саме на зменшення отриманого прибутку, а не на збільшення прибутку від продукції сільськогосподарського виробництва як відбувається при позитивному врожаю.

Дане порушення призвело до зменшення рядка 24 Декларації з ПДВ (сума ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання, і не відображається в особовому рахунку платника) в сумі 9879грн. та не перерахуванню на спецрахунок ПДВ в сумі -16425грн. за що згідно п.4 Постанови КМУ від 26.02.1999р. №271 "Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва" застосовується штрафна санкція в розмірі 100% від не перерахованих на окремий рахунок коштів -16425грн.

Перевіркою ТОВ «Агрофірма «Лан»встановлено нецільове використання сум ПДВ, перерахованих на спецрахунок.

Так, товариство перерахувало кошти із спецрахунку за агрохімікати всього в сумі -5840 грн., що не пов'язане з розвитком тваринництва.

Згідно платіжного доручення №405 від 30.04.2008 року на 5840,00 грн., ТОВ АФ «Лан перерахувало кошти ДП «Ресурс-Гарантія»(код - 30380515) за агрохімікати. Вказана продукція була отримана по податковій накладній №3004082 від 30.04.2008 року на загальну суму 5840,00грн. в т. ч. ПДВ 973,33 грн., та видатковій накладній № 0605081 від 06.05.2008р.

Відповідно до вимог п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 «Про Порядок нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в порушення вказаних вимог, були перераховані кошти із спецрахунку за агрохімікати в сумі -5840 грн., що не пов'язано з розвитком тваринництва.

Таким чином у суду немає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Агрофірма Лан" до Конотопської МДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 10.07.2009року №0000622311/0 та податкового повідомлення - рішення від 22.09.2009року №0000622311/1 про сплату податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 51130 грн. та штрафних санкцій 47830 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 158 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лан" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 10.07.2009року №0000622311/0 та податкового повідомлення - рішення від 22.09.2009року №0000622311/1 про сплату податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 51130 грн. та штрафних санкцій 47830 грн. –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               /підпис/                               С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.04.2010року.

          З оригіналом згідно:

          Суддя                                                                                 С.О. Бондар