Ухвала суду № 88466102, 27.03.2020, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/160/20

Провадження №2-з/547/7/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання К.А.Вареник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи, в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, як надійшла до суду 26.03.2020,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги заяви обґрунтовано перебуванням у провадженні Семенівського районного суду Полтавської області цивільної справи № 547/160/20 за позовом ОСОБА_1 про визнання вказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Виконавчий напис вчинено незаконно, оскільки заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "АЛАНД" є спірною; ОСОБА_1 не має боргу; ОСОБА_1 не повідомлений про відступлення боргу; нотаріус вчинив напис без попереднього повідомлення позивача про намір стягнути борг.

Спірність вимог, як зазначено у заяві про забезпечення позову, доведена позовною заявою і доданими до неї доказами; приватний виконавець вчиняє виконавчі дії; може бути стягнуто з позивача безпідставно не існуючий борг, що свідчить про високу ймовірність утруднення або невиконання рішення суду, яким виконавчий напис буде визнано таким, що не підлягає виконанню, та наступного утруднення повернення безпідставно стягнутих коштів.

Вирішуючи питання щодо заяви про забезпечення позову суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частинами 1, 2 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 6 ст. 153 ЦПК України).

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року N 9 (далі Постанова № 9) звернуто увагу судів на те, що за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а заява про забезпечення позову повинна містити вказівку на вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності.

Так у провадженні Семенівського районного суду Полтавської області з лютого 2020 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "АЛАНД", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Н.С.Хара, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Н.В.Гречин, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - виконавчого напису нотаріуса Н.С.Хара № 33492 від 19.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "АЛАНД" заборгованості у розмірі 18770,86 грн.

В обґрунтування позову вказано, зокрема, що нотаріус не врахував безспірності вимог, позивач не укладав з ТОВ "ФК "АЛАНД" жодних договорів, виконавчий напис вчинено без повідомлення позивача про наявну заборгованість перед ТОВ "ФК "АЛАНД", виконавчий напис вчинено на підставі одностороннього розрахунку фінансової компанії, нотаріус не може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах.

Натомість позивачем не надано до суду копії оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, що не дозволяє судові пересвідчитися у доводах заяви про забезпечення позову у частині змісту і підстав складення виконавчого напису. Відповідні відомості є лише у виконавчому написі, який наразі, позивач суду не надав.

Суд наголошує, що копія спірного виконавчого напису не додана позивачем ні до позовної заяви, ні до заяви про забезпечення позову.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи зазначене суд робить висновок, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з огляду на не доведення заявником існування обставин, за яких невжиття зазначених ним в заяві заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, у т.ч. відсутності спірного виконавчого напису як у матеріалах позовної зави, так і матеріалах заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 95, 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, - відмовити повністю.

Роз?яснити позивачеві право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи або ж після зміни відповідних обставин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому ст.ст. 351-355, п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (у т.ч. через Семенівський районний суд Полтавської області).

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому копії відповідної ухвали суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301; код ЄДРПОУ 42642578).

Відповідач - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна ( АДРЕСА_2 ; номер свідоцтва 6685).

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна (Полтавська обл., м. Полтава, вул. Сапіго, 6; номер посвідчення 0075).

Суддя В.Ф.Харченко