Постанова № 88462844, 26.03.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/3412/20

Провадження № 3/592/672/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександр Володимирович, розглянув матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса мешкання АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ст.122-4, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

05.03.2020 о 17-40 годині в м. Суми вул. Металургів, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу а також в медичному закладі охорони здоров`я категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

05.03.2020 о 17-40 годині в м. Суми вул. Металургів, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль Ford Tranzit Connect н.з. НОМЕР_2 , при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 ПДР України.

05.03.2020 о 17-40 годині в м. Суми вул. Металургів, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль Ford Tranzit Connect н.з. НОМЕР_2 , та пішов з місця ДТП, що спричинило необхідність проведення оперативно-розшукових заходів працівниками поліції, чим порушив п.2.10а ПДР України.

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

26.03.2020 Постановою судді об`єднано в одне провадження справу №592/3412/20, провадження №3/592/672/20, справу №592/3415/20, провадження №3/592/673/20, справу №592/3417/20, провадження №3/592/674/20 під одним номером: справа № 592/3412/20, провадження №3/592/672/20 відносно ОСОБА_1

26.03.2020 у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, письмових клопотань не надав. Обізнаний, що відносно нього в провадженні суду перебувають матеріали про адміністративні правопорушення за ст.122-4, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, які призначені до розгляду на 08.30 год. 26.03.2020, про що свідчить Розписка написана ОСОБА_1 власноручно.

Суддя констатує, що ОСОБА_1 був обізнаним про наявність в суді відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення і не був позбавлений можливості залучити до участі в суді захисника, однак таким правом не скористався.

Суддя зазначає про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , що допускається положеннями ст. 268 КУпАП, ураховуючи при цьому усталену судову практику ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати §1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). «Заявник зобов`язаний максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03) наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

П.2.10(а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

П.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.122-4, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Зокрема, Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №540858 від 05.03.2020 (а.с.1).

Крім протоколу про адміністративне правопорушення факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивно підтверджується іншими доказами у справі, а саме:

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, який підписано свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ставити під сумнів об`єктивність пояснень вказаних свідків у судді немає, оскільки пояснення свідків відібрані у встановленому законом порядку, містять необхідні реквізити, підписані свідками без застережень та в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що вказані пояснення свідки давали внаслідок впливу на них (а.с. 5,6);

відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився в присутності двух свідків від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому порядку, зазначив при цьому, що автомобіль належить йому, не заперечуючи свого перебування в стані алкогольного сп`яніння, але заперечував факт керування ним автомобілем.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.124 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Зокрема, Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №540861 від 05.03.2020 (а.с.1).

Крім протоколу про адміністративне правопорушення факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП, об`єктивно підтверджується іншими доказами у справі, а саме:

- схемою місця ДТП, яка сталася 05.03.2020 о 17-40 годині в м. Суми по вул. Металургів, 13, за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4

- поясненнями водія ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що він рухався на своєму автомобілі дворовою територією, за кермом його автомобілю був товариш ОСОБА_5 , прізвища не пам`ятає, так як ОСОБА_1 вживав спиртні напої, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на автомобіль Форд, ніхто з пасажирів не постраждав. Через деякий час до нього підійшли працівники поліції та запросили до місця ДТП;

- поясненнями водія ОСОБА_4 , в яких останній зазначив, що припаркував свій автомобіль Форд на стоянці біля магазину. Йшов до магазину та почув удар автомобілів. Повернувшись побачив, що в його автомобіль Форд врізався автомобіль ВАЗ 21099. Підійшовши до автомобілів зрозумів, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Після чого водій покинув місце ДТП до приїзду патрульної поліції.

- поясненнями свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що побачив момент вчинення ДТП як автомобіль ВАЗ 21099 наїхав на припаркований автомобіль Форд Транзіт. З машини ВАЗ 21099 виїшли водій та пасажир, які були в стані алкогольного сп`яніння так як не орієнтувалися у просторі.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-4 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Зокрема, Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №540859 від 05.03.2020 (а.с.1).

Крім протоколу про адміністративне правопорушення факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-4 КУпАП, об`єктивно підтверджується іншими доказами у справі, а саме:

- схемою місця ДТП, яка сталася 05.03.2020 о 17-40 годині в м. Суми по вул. Металургів, 13, за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4

- поясненнями водія ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що він рухався на своєму автомобілі дворовою територією, за кермом його автомобілю був товариш ОСОБА_5 , прізвища не пам`ятає, так як ОСОБА_1 вживав спиртні напої, не впорався з керуванням на здійснив наїзд на автомобіль Форд, ніхто з пасажирів не постраждав. Через деякий час до нього підійшли працівники поліції та запросили до місця ДТП;

- поясненнями водія ОСОБА_4 , в яких останній зазначив, що припаркував свій автомобіль Форд на стоянці біля магазину. Йшов до магазину та почув удар автомобілів. Повернувшись побачив, що в його автомобіль Форд врізався автомобіль ВАЗ 21099. Підійшовши до автомобілів зрозумів, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Після чого водій покинув місце ДТП до приїзду патрульної поліції.

- поясненнями свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що побачив момент вчинення ДТП як автомобіль ВАЗ 21099 наїхав на припаркований автомобіль Форд Транзіт. З машини ВАЗ 21099 виїшли водій та пасажир, які були в стані алкогольного сп`яніння так як не орієнтувалися у просторі;

- рапортом інспектора Гончаренка В. від 05.03.2020, відповідно до якого, 05.03.2020 о 17.48 год. надійшло повідомлення про ДТП без травмованих за адресою вул. Металургів, 17 водій ОСОБА_4 повідомив, що його автомобіль Форд пошкодив інший автомобіль ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 , водій якого з місця пригоди зник, в ході пошукових заходів було знайдено власника авто ОСОБА_1 .. Був з ознаками алкогольного сп`яніння. Було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки т/з на що останній відмовився в присутності двох свідків, а також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. На водія було складено три протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 та ст. 122-4 КУпАП

Суддя зауважує, що пояснення ОСОБА_1 стосовно того, що за кермом автомобілю був товариш ОСОБА_5 , не можуть бути взяті до уваги, розцінюються суддею як спосіб захисту для уникнення відповідальності за вчинені правопорушення, оскільки він є власником даного автомобіля, всі докази у їх сукупності свідчать про те, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом свого автомобілю ВАЗ21099 н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль, перебував в стані алкогольного сп`яніння за кермом та після вчинення ДТП покинув місце ДТП.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї норми Закону обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративні правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.10(а), 2.5, 12.1 Правил дорожнього руху України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративних правопорушеннь, передбачених ст.122-4, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1, ст.124, ст.122-4 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.

Частиною 1 ст.307 КпАП України передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, …а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч.1 і 2 ст.308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 122-4, 124 ч.1 ст. 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Рахунок IBAN: UA908999980313111256000026001, Код отримувача: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 20400 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Литовченко