Постанова № 8846118, 23.03.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1002/10/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацький Є.М.,

при секретарі - Вітковській Т.С.

з участю представників позивача Ігамбердиєва О.Б., Скуратовського О.Є.

представника відповідача Каленського О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Хіммашнафтогаз" <Текст >

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції <Текст >

про скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому вказав, що працівниками Коростенської ОДПІ в період з 20.07.2009 р. по 07.08.2009 р. була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2006 р. по 31.03.2009 р., про що був складений акт № 353/23-01/33321012 від 12.08.2009 р. Під час перевірки відповідачем були виявлені порушення пп.5.5.1 п.5.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в періоді, що перевірявся, на загальну суму 127226 грн., та занижено податок на прибуток всього в сумі 337516 грн. За виявлене порушення відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001042301/0 від 20.08.2009 р., яким було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 651114 грн., в т.ч. за основним платежем 337516 грн. та за штрафними/фінансовими/ санкціями 313598 грн. Під час адміністративного оскарження відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001042301/1 від 17.09.2009 р., № 0001042301/2 від 26.11.2009 р., №0001042301/3 від 5.02.2010 р., якими залишено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 651114 грн. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними і вони підлягають скасуванню, виходячи з наступного. Позивач вважає безпідставним твердження податкового органу про завищення суми валових витрат по операціях з ТОВ " Укрресурс-Петроліум" внаслідок визнання вказаного підприємства банкрутом, так як позивач до 26.01.2008 р. не був обізнаний про банкрутство контрагента, здійснювало господарські операції на підставі договору від 15.11.2006 р. № МП-4/6, отримувало ТМЦ, перераховувало кошти на розрахунковий рахунок контрагента. Також вважає, що є безпідставними доводи контролюючого органу щодо неправомірного включення ними до складу валових витрат 146366 грн. по господарських операціях з ТОВ "Компресорні майстерні", так як акти виконаних робіт містять всі реквізити, передбачені Законом України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Позивач також вважає правомірним віднесення до складу валових витрат, пов'язаних з виплатою відсотків за борговим зобов'язанням /кредитом/, так як такі виплати були здійснені у зв'язку з веденням господарської діяльності платника.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти заявленого позову, просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і вони підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками Коростенської ОДПІ в період з 20.07.2009 р. по 07.08.2009 р. була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2006 р. по 31.03.2009 р., про що був складений акт № 353/23-01/33321012 від 12.08.2009 р.

Під час перевірки відповідачем були виявлені порушення пп.5.5.1 п.5.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в періоді, що перевірявся, на загальну суму 127226 грн., та занижено податок на прибуток всього в сумі 337516 грн.

За виявлене порушення контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001042301/0 від 20.08.2009 р., яким було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 651114 грн., в т.ч. за основним платежем 337516 грн. та за штрафними/фінансовими/ санкціями 313598 грн.

Під час адміністративного оскарження відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001042301/1 від 17.09.2009 р., № 0001042301/2 від 26.11.2009 р., №0001042301/3 від 5.02.2010 р., якими залишено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 651114 грн.

Підставою для таких висновків контролюючого органу було, на їх думку, безпідставне віднесення до валових витрати, пов'язані із здійсненням господарських операцій з ТОВ " Укрресурс-Петроліум", яке визнано банкрутом, з ТОВ "Компресорні майстерні" / не підтверджено здійснення господарських операцій належними первинними документами/ та безпідставне віднесення до складу валових витрати по виплаті відсотків за кредитною угодою з ЗАТ " Приватбанк",так як ці виплати не пов'язані з веденням господарської діяльності позивача.

Такі висновки контролюючого органу суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

По господарських операціях з ТОВ " Укрресурс-Петроліум".

Судом встановлено, що 15 листопада 2006 року між ТОВ " Укрресурс-Петроліум" / продавець/ та ТОВ " ВО Химмашнафтогаз" / покупець/ був укладений договір № МП-4/6, відповідно до якого продавець зобов'язався поставляти обладнання, матеріали та запчастини, а покупець оплатити прийняте обладнання, матеріали та запчастини на умовах вказаного договору згідно специфікацій. В послідуючому сторонами договору підписувались специфікації на поставку продукції, які приєднані до матеріалів справи. На виконання умов укладеного договору ТОВ " Укрресурс-Петроліум" здійснило реалізацію ТМЦ позивачу згідно видаткових накладних : № 52 від 28.03.2007 р. на загальну суму 33000 грн.,№ 54 від 28.03.2007 р. на загальну суму 3300 грн., № 63 від 12.04.2007 р. на загальну суму 48000 грн, № 68 від 16.04.2007 р. на загальну суму 18600 грн., № 72 від 18.04.2007 р. на загальну суму 93000 грн., № 84 від 16.05.2007 р. на загальну суму 109680 грн., № 86 від 18.05.2007 р. на загальну суму 240000 грн., № 89 від 21.05.2007 р. на загальну суму 107880 грн., № 91 від 23.05.2007 р. на загальну суму 151740 грн., № 94 від 25.05.2007 р. на загальну суму 53580 грн., № 98 від 29.05.2007 р. на загальну суму 171600 грн., № 102 від 30.05.2007 р. на загальну суму 27000 грн., № 114 від 4.06.2007 р. на загальну суму 54758,40 грн., № 113 від 4.06.2007 р. на загальну суму 107940 грн., № 119 від 8.06.2007 р. на загальну суму 47584,32 грн., № 115 від 11.06.2007 р.на суму 9241,92 грн., № 125 від 11.06.2007 р. на загальну суму 115620 грн., № 135 від 21.06.2007 р. на загальну суму 51900 грн., № 145 від 6.07.2007 р. на загальну суму 96600 грн., № 144 від 6.07.2007 р. на загальну суму 3132 грн., № 147 від 13.07.2007 р. на загальну суму 10800 грн., № 148 від 16.07.2007 р. на загальну суму 57000 грн., № 149 від 17.07.2007 р. на загальну суму 22800 грн., № 150 від 17.07.2007 р. на загальну суму 22800 грн., № 155 від 20.07.2007 р. на загальну суму 59000 грн., № 157 від 24.07.2007 р. на загальну суму 114000 грн., № 159 від 30.07.2007 р. на загальну суму 60120 грн., № 165 від 22.08.2007 р. на загальну суму 53400 грн., № 167 від 28.08.2007 р. на загальну суму 36600 грн., № 171 від 10.09.2007 р. на загальну суму 359280 грн. Позивач отримані таким чином ТМЦ належним чином оплатив, про що свідчать виписки з банку. Вказані товари були позивачем оприбутковані по бухгалтерському обліку і в послідуючому були реалізовані, про що свідчать оглянуті та приєднані до справи документи.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на визнання ТОВ "Укрресурс-Петроліум" банкрутом постановою Господарського суду м.Києва 28.03.2007 року, внаслідок чого посадові особи вказаного підприємства не мали права підписувати будь-які документи.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбані (виготовлені) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного вище Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. З урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, якщо в п. 5.3 - 5.8 вказаного вище Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення вважаються неправомірними. В цих пунктах не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат по господарських операціях з контрагентом, який визнаний банкрутом.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом цієї норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підставою для не включення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

На час здійсненні перевірки позивач надав документи, що підтверджують витрати по сплаті оплаті придбаних ТМЦ у ТОВ " Укрресурс-Петроліум".

Копії цих документів за своїми формою та змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Договір № МП-4/6 від 15.11.2006 р. є чинним.

Визнання банкрутом юридичної особи само по собі не призвело до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи.

Відповідач не спростував доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до складу валових витрат) ТОВ " Укрресурс-Петроліум" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. За таких обставин покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом встановлено, що ТОВ " Укрресурс-Петроліум" було виключено з Єдиного державного реєстру 22.08.2007 року і про це позивачу не було відомо.

Статтею 18 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-IV ( 755-15 ) "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено таке.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрати по господарських операціях з ТОВ " Укрресурс-Петроліум".

По господарських операціях з ТОВ " Компресорні майстерні".

Контролюючий орган в акті перевірки зробив висновок про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат 146366 грн. по господарських операціях з ТОВ " Компресорні майстерні" через неналежне оформлення первинних документів.

Суд вважає такий висновок контролюючого органу безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону ( 334/94-ВР ) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У частині другій ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ), зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Суд встановив, що наявні у справі матеріали, а саме акти здачі-прийняття робіт, складені за результатами проведених за угодою з ТОВ " Компресорні майстерні" - є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ). Зважаючи на викладене, суд зазначає, що висновок контролюючого органу, якій міститься в акті перевірки від 12.08.2010 р. про те, що позивач включив до складу валових витрат витрати, понесені у зв'язку з оплатою вартості робіт за договором з ТОВ " Компресорні майстерні" з порушенням вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" також є необґрунтованим, оскільки вказані витрати підтверджені документально, тобто з дотриманням вимог зазначеної норми Закону.

Щодо виключення з валових витрат по виплаті процентів за кредитною угодою з ЗАТ " Приватбанк".

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що 22.12.2006 року між позивачем /позичальник/ та ЗАТ " Приватбанк" укладено договір про надання кредиту з метою поповнення обігових коштів на придбання основних засобів в сумі 625000 грн. зі сплатою 20% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно платіжного доручення від 29.12.2006 р. № 126 ТОВ " ВО Хіммашнафтогаз" перерахувало кошти в сумі 625000 грн. МПП "Фортуна" за обладнання згідно договору від 29.12.2006 р. № МП-1.

Контролюючим органом був зроблений висновок про відсутність у позивача права віднести до складу валових витрат по виплаті процентів за вищевказаною кредитною угодою, так як ці кошти не були використані в господарській діяльності через те, що МПП "Фортуна" не поставило обладнання.

Такий висновок контролюючого органу суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.5.5.1 п.5.1 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями / у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами/ протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платнику податку.

Підпунктом 1.32 ст.1 Закону №283/97-ВР визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Виплачені позивачем відсотки по кредитному договору від 22.12.2006 року були здійснені у зв'язку з веденням господарської діяльності ТОВ "ВО Химмашнафтогаз" - вказані кошти перераховані в якості передоплати за обладнання. Не здійснення поставки обладнання контрагентом МПП "Фортуна" обладнання позивачу не тягне за собою позбавлення його права на віднесення до складу валових витрат вищевказаних виплат.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0001042301/0 від 20.08.2009 р., № 0001042301/1 від 17.09.2009 р., № 0001042301/2 від 26.11.2009 р., №0001042301/3 від 5.02.2010 р. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд –

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001042301/0 від 20.08.2009 р., № 0001042301/1 від 17.09.2009 р., № 0001042301/2 від 26.11.2009 р., №0001042301/3 від 5.02.2010 р..

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВО Хіммашнафтогаз" з Державного бюджету України понесені судові витрати в сумі 3,40 грн.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Є.М. Мацький

Повний текст постанови виготовлено: 29 березня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.