Рішення № 88459280, 24.03.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1012/20

Провадження № 2/185/1866/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

позивача: Ороса В ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Павлоградського міського голови Вершини Анатолія Олексійовича, Павлоградської міської ради, Комунального підприємства "Павлоградська телерадіокомпанія" Павлоградської міської ради, про захист честі та гідності, а також ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року до суду звернувся ОСОБА_2 із позовною заявою до Павлоградського міського голови Вершини Анатолія Олексійовича, Павлоградської міської ради, Комунального підприємства "Павлоградська телерадіокомпанія" Павлоградської міської ради про захист честі та гідності, а також ділової репутації, стягнення моральної шкоди, в якій просив: визнати інформацію поширену 17 січня 2020 року головою Павлоградської міської ради Вершиною А.О. та Павлоградською міською радою на нараді виконкому Павлоградської міської ради, в присутності керівників комунальних та інших підприємств міста, відносно позивача щодо планів на подачу води з власних свердловин мешканцям селища РТС, а саме: «… Він маленький. Там води використовується до 500 кубів. Ми планували зробити там скважини, зробити постачання до будинків питної води. А там уже як. На жаль є люди, які сумніваються в цьому. До мене звернувся голова ОСББ ОСОБА_3 . Так от він сказав, що ми не хочемо цю воду, поки ми будемо на Дніпровській воді, а потім подивимося. Нехай на комусь потренуються» - недостовірною; зобов`язати голову Павлоградської міської ради ОСОБА_4 на найближчій нараді керівників комунальних та інших підприємств міста спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_2 аналогічним способом – шляхом оголошення, що його висловлена інформація стосовно ОСОБА_2 є недостовірною; зобов`язати КП «Павлоградська телерадіокомпанія» Павлоградської міської ради провести відеозапис спростування цієї недостовірної інформації та оприлюднити у випуску новин, в період часу з 19 години 10 хвилин по 19 годину 20 хвилин, в інформаційному просторі та на ресурсах, які він адмініструє, а також стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 01,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 17 січня 2020 року на нараді виконкому Павлоградської міської ради, в присутності керівників комунальних та інших підприємств міста, міський голова ОСОБА_4 поширив інформацію відносно позивача щодо планів на подачу води з власних свердловин мешканцям селища РТС, а саме: «… Він маленький. Там води використовується до 500 кубів. Ми планували зробити там скважини, зробити постачання до будинків питної води. А там уже як. На жаль є люди, які сумніваються в цьому. До мене звернувся голова ОСББ ОСОБА_3 . Так от він сказав, що ми не хочемо цю воду, поки ми будемо на Дніпровській воді, а потім подивимося. Нехай на комусь потренуються». Інформацію було доведено до мешканців міста Павлограда, в загальнодоступний спосіб, через телебачення КП "Павлоградська телерадіокомпанія" Павлоградської міської ради невизначеному колу осіб, у випуску новин м. Павлограда, 17 січня 2020 року, в період часу з 19 год. 10 хв. по 19 год. 20 хв.

Так, позивач є головою декілька правлінь ОСББ, житлові будинки цих об`єднань розташовані на селищі РТС м. Павлограда Дніпропетровської області та він тривалий час добивається від місцевої влади забезпечення водопостачання селища РТС з власних свердловин міста. Тому, вважає, що вищевказана інформація є недостовірною, оскільки є неправдивою та не відповідає дійсності.

Крім того, позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він вимушений виправдовуватися перед мешканцями селища РТС та іншими мешканцями міста за неправомірні дії відповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року відкрито провадження по справі та справу призначено проводити у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Не погодившись з позовом, відповідачами - Павлоградським міським головою Вершиною А.О., представником Павлоградської міської ради, в порядку ст. 178 ЦПК України, подані відзиви на позовну заяву, до змісту яких останні просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за недоведеністю, так як поширена інформація мала достатнє фактичне підґрунтя та була достовірною. Крім того, будь-яких розпорядчих або ухвалених рішень міським головою, Павлоградською міською радою з питань водопостачання міста Павлограда з власних свердловин не приймалось, а зазначене питання лише в стадії обговорення.

У судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, а саме просив суд стягнути саме з відповідача - Павлоградського міського голови ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 01,00 грн., в іншій частині позовних вимог просив задовольнити у повному обсязі. Крім того пояснив, що він, як голова правлінь ОСББ, має активну позицію щодо водопостачання селища РТС з власних свердловин міста Павлограда, а тому, не однократно, мав зустрічі, разом з громадськими активістами, зустрічі з міським головою ОСОБА_4 , з приводу вирішення цього питання. Проте, міський голова поширив відносно нього недостовірну та протилежну інформацію його справжній позиції, чим принизив його ділову репутацію, честь та гідність.

Відповідач – міський голова ОСОБА_5 О., представники інших відповідачів в судове засідання не з`явились, відповідно до наданих заяв до суду, просили справу розглянути без їх участі та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, у тому числі відеоматеріал, приходжу до наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або іншій спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Судом встановлено, що постановою Павлоградської міської виборчої комісії Дніпропетровської області від 16.11.2015 року № 13 «Про визнання ОСОБА_4 обраним Павлоградським міським головою в одномандатному виборчому окрузі» ОСОБА_4 визнано обраним Павлоградським міським головою.

Відповідно до розпорядження міського голови від 22.01.2018 року № 57-к «Про розподіл функціональних повноважень керівництва виконавчих органів Павлоградської міської ради» міський голова забезпечує у межах наданих законом України повноважень органів виконавчої влади на відповідній території виконання положень Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації» та інших нормативно-правових актів; організовує роботу міської ради, її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом та її виконавчих органів; спрямовує і координує діяльність виконавчих органів міської ради щодо виконання міських програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм та інших питань, місцевого бюджету, інших делегованих державою та міською радою повноважень та інше.

Згідно ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, у зв`язку з чим, міський голова для покращення життєдіяльності громадян проводить апаратні наради з керівниками підприємств, установ та організацій для обговорення виконаних робіт та поставлених завдань за минулий тиждень та планів на наступний тиждень.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, під час обговорення питання водопостачання міста Павлограда з власних свердловин на апаратній нараді, яка відбулась у виконкомі Павлоградської міської ради 17 січня 2020 року, в присутності керівників комунальних та інших підприємств міста Павлограда, міський голова ОСОБА_4 поширив інформацію відносно позивача щодо планів на водопостачання з власних свердловин мешканцям селища РТС, а саме: (мовою оригіналу) «… Він маленький. Там води використовується до 500 кубів. Ми планували зробити там скважини, зробити постачання до будинків питної води. А там уже як. Ну, є люди, які сумніваються... До мене звернувся голова ОСББ ОСОБА_3 . Так от він сказав, що ми не хочемо цю воду, поки ми будемо на Дніпровській воді, а потім подивимося. Нехай на комусь потренуються».

Зазначена інформація була поширена КП «Павлоградська телерадіокомпанія» Павлоградської міської ради до невизначеного кола осіб - мешканців міста Павлограда, в загальнодоступний спосіб, через транслювання по місцевому телебаченню, у випуску новин міста Павлограда 17 січня 2020 року, в період часу з 19 год. 10 хв. по 19 год. 20 хв., а також зазначений сюжет було прокоментовано журналістом КП «Павлоградська телерадіокомпанія» Павлоградської міської ради: «Через це плани довелося змінити, власною водою тепер планують забезпечити не РТС, а Полігон».

У пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1"Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до пункту 18 вказаної Постанови, згідно з положеннями статті 277 ЦК України позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації та може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Згідно роз`яснень, які викладені у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Разом із тим, згідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 12 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За своїм характером висловлення міського голови ОСОБА_4 (мовою оригіналу): «ІНФОРМАЦІЯ_1 , є люди, які сумніваються... До мене звернувся голова ОСББ ОСОБА_3 . Так от він сказав, що ми не хочемо цю воду, поки ми будемо на Дніпровській воді, а потім подивимося. Нехай на комусь потренуються» має фактичне твердження.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 є головою правлінь ОСББ на селищі РТС м. Павлограда та як, посадова особа, захищає інтереси мешканців багатоповерхових будинків, має активну позицію щодо водопостачання селища РТС з власних свердловин міста Павлограда, а тому, не однократно мав зустрічі, разом з громадськими активістами, з Павлоградським міським головою ОСОБА_4 , з приводу вирішення цього питання, що дає суду підстави вважати, що дійсно обговорення зазначеного питання мало місце між міською головою ОСОБА_4 та позивачем.

Проте, в якій спосіб, коли мало місце зазначене обговорення, а також зміст цього обговорення судом не встановлено, як і не встановлена дійсна позиція позивача з приводу вирішення питання водопостачання селища РТС з власних свердловин міста Павлограда, яка може мати властивість змінюватися в процесі життєдіяльності, належними та допустимими доказами, тоді як, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

Крім того, у судовому засіданні позивачем не спростовувався той факт, на який посилалися відповідачі у своїх відзивах, що ніяких розпорядчих актів міського голови або рішень Павлоградської міської ради, після обговорення питання водопостачання у місті Павлограді на апаратній нараді 17.01.2020 року, які могли б вплинути на честь, гідність та ділову репутацію позивача або порушували права співвласників багатоповерхівок селища РТС м. Павлограда з цього приводу не приймалось, що свідчить про те, що відсутні факти, які порушують особисті немайнові правапозивача.

За змістом статті 12 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вважаю, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Павлоградського міського голови Вершини Анатолія Олексійовича, Павлоградської міської ради, Комунального підприємства "Павлоградська телерадіокомпанія" Павлоградської міської ради, про захист честі та гідності, а також ділової репутації, стягнення моральної шкоди слід відмовити у повному обсязі, за недоведеністю.

Судові витрати по справі не підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Павлоградського міського голови Вершини Анатолія Олексійовича, Павлоградської міської ради, Комунального підприємства "Павлоградська телерадіокомпанія" Павлоградської міської ради, про захист честі та гідності, а також ділової репутації, стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 березня 2020 року.

Суддя В.М. Бондаренко