Вирок № 88458990, 26.03.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1589/18

Категорія 2

1-кп/295/133/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Болейко А.П.,

секретарів судового засідання Ковтонюк (Тюрменко) І.Д., Білінської Л.С., Савченко Т.В.,

з участю учасників судового провадження:

прокурора Рибалко О.А.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представників потерпілої Кравчука А.В., Башинського С.Ф.,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

захисника Ткачука А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальне провадження №12017060020006567 від 19.12.2017 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомира, громадянки України, розлученої, на утримання має малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вищою освітою, працюючої головним спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

11.12.2017 близько 19 години у дворі будинку, що по АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпочався словесний конфлікт, під час якого у останньої виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 в цей же день, час та місці підійшла до ОСОБА_1 та долонею лівої руки нанесла один удар по обличчю, а саме в ділянку носа.

Внаслідок вказаних злочинних дій, ОСОБА_2 заподіяла потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток спинки носу.

Обвинувачена ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнала і показала, що з потерпілою має неприязні відносини, оскільки син останньої ображав її сина у школі, а також вимагав у нього гроші, є правшою. Вона намагалась примиритись з потерпілою, однак ОСОБА_1 провокувала її на нові конфлікти, так як погрожувала її сину та висловлювалась в її бік нецензурною лайкою. 11 грудня 2017 року обвинувачена звернулась до поліції з повідомленням на неправомірну поведінку потерпілої її сина та коли того ж дня близько 19 години поверталась додому, у дворі свого будинку зустріла потерпілу, яка її чекала та почала висловлюватись в її бік нецензурними словами. Під час вказаного конфлікту потерпіла стала до неї чіплятися та коли вона розвернулась до свого сина та уходила, то ОСОБА_4 пригнула на неї ззаду та тримала її руки завернуті за спину. Вона намагалась вивільнитись, однак, так як було слизько втратила рівновагу. Під час падіння вона могла випадково вдарити потерпілу по носі своєю потилицею або спиною. Навмисно ударів потерпілій вона не наносила.

Незважаючи на те, що обвинувачена свою вину не визнала, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину за фактичних обставин, які викладені у вироку, повністю підтверджується нижче наведеними доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що близько 19 години11.12.2017 вона разом з ОСОБА_5 йшла додому з поліклініки. У дворі будинку, що розташований за адресою м. Житомир, по вулиці Хлібній, 26 між нею та обвинуваченою виник словесний конфлікт в ході якого обвинувачена зап`ястям лівої руки нанесла їй один удар в ділянку носа, у зв`язку із чим зламала його. У зв`язку із нанесенням вказаної травми вона була вимушена звернутись до лікарні та в подальшому робити операцію на носі. Обвинувачена визнавала що вдарила її рукою поки не поспілкувалась із захисником. Має пошкоджене плече ще до подій 11.12.2017 - випад плечового сустава, (артросоопію), що підтверджується довідкою №330 від 19.06.18, яку надала суду в підтвердження цієї обставини. Тому руку піднімати високо не може.

Свідок ОСОБА_5 показав, що 11 грудня 2017 року до нього зателефонувала потерпіла ОСОБА_1 , яка попросила провести її додому з поліклініки, бо було слизько. Коли вони о 19 годині зайшли у двір будинку АДРЕСА_1 , то побачили біля під`їзду ОСОБА_2 і її сина. В цей момент потерпіла запитала обвинувачену, навіщо вона пише на неї заяви до поліції, на що остання одразу вдарила потерпілу рукою, а саме долонею в область її носа. Далі він з метою припинення конфлікту став між потерпілою та обвинуваченою, оскільки на його думку ОСОБА_2 могла продовжити наносити удари. В цей момент ОСОБА_1 повідомила йому, що обвинувачена зламала їй ніс. Також свідок ОСОБА_5 бачив, що з носа потерпілої йшла кров, тому їй викликали швидку медичну допомогу.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_6 описав конфлікт, який відбувся 11 грудня 2017 року між обвинуваченою та потерпілою, а саме, що увечері того дня він разом з матір`ю, тобто обвинуваченою, повертався додому. Біля будинку вони зустріли потерпілу ОСОБА_1 , яка їх зупинила та почала в їх бік висловлюватись нецензурною лайкою та чіплятися до обвинуваченої. Зокрема, потерпіла схопила її за руки, які завела їй за спину, тримаючи біля ліктів. Показав, що коли обвинувачена намагалась вирватись від потерпілої, вона посковзнулась, однак на потерпілу не впала, оскільки втрималась на ногах. Після цього, через пів хвилини побачив невелику кров у ОСОБА_4 . Синців на руках його мами після події не було.

Свідок ОСОБА_7 показала, що працює на посаді інспектора з ювенальної превенції Житомирського відділу поліції. Від обвинуваченої та потерпілої до вказаного відділу поліції надходили письмові заяви щодо конфлікту їх дітей, тому вона проводила перевірку, відвідувала школу, спілкувалась з батьками. Увечері 11 грудня 2017 року до неї зателефонувала обвинувачена ОСОБА_2 , яка повідомила, що на неї напала потерпіла, тому порадила їй викликати поліцію.

Вина обвинуваченої доведена послідовними та незмінними показами потерпілої, які узгоджуються з показами свідка ОСОБА_5 . При цьому, підстави для обмовлення обвинуваченої в судовому засіданні стороною захисту не доведені та судом не здобуті.

Крім того, вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується нижченаведеними дослідженими судом письмовими доказами.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 19 грудня 2017 року зареєстровано кримінальне провадження №12017060020006567 відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме що остання 11.12.2017 близько 19 години, перебуваючи по вул. Хлібній біля будинку 26 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_1 (а.к.п. 87 том №1);

Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18 грудня 2017 року підтверджується, що ОСОБА_1 подала усну заяву про вчинений щодо неї злочин, а саме, що 11.12.2017 близько 19 години ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку №26 по вул. Хлібній в м. Житомирі, спричинила їй тілесні ушкодження (а.к.п. 88 том №1);

Актом судово-медичного обстеження № 2709 від 14.12.2017 підтверджується те, що при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_1 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді перелому кісток спинки носу, яке могло виникнути від дії тупого предмета, не залишивши в ньому яких-небудь специфічних та характерних ознак дозволяючих ідентифікувати їх контактуючу слідоутворюючу поверхню, не виключено в термін та за обставин, вказаних ОСОБА_1 та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я (а.к.п. 90, том №1);

Як вбачається з протоколу мультиспіральної комп`ютерної томографії від 17.12.17 у потерпілої виявлено перелом кісток носа (а.к.п. 96, том №1);

Випискою із медичної карти ОСОБА_1 підтверджується те, що о 20 год. 30 хв. 11.12.17 остання звернулась до травматологічного пункту та встановлено забій перенісся та те, що 11.12.17 о 19 годині її побито по вул. Хлібна, 26 (а.к.п. 97, том №1);

Згідно консультативних висновків спеціалістів Центральної міської лікарні №2 КУ Житомирської обласної ради від 13.12.17, 15.12.17, 27.12.17 у потерпілої виявлено закритий перелом кісток стінки носу, посттравматичне деформація носу (а.к.п. 98-100, том №1);

Висновком експерта (додаткової судово-медичної експертизи) Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради №1949 від 18.06.2019 підтверджується, що ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа. Дане тілесне ушкодження виникло від дії тупого (тупих) предмета (предметів) не залишивши в них яких-небудь специфічних та характерних ознак дозволяючих ідентифікувати їх контактуючу, слідоутворюючу, травмуючу поверхню, могли виникнути від дії любого твердого предмету із безчисленної множини їх, в тому числі і при нанесені удару (ударів) натуральною зброєю людини, якою могли бути кулак, голова, нога і т.д. Вищевказане тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Тілесне ушкодження у вигляді перелому кісток носа по механізму свого утворення може відповідати обставинам викладеним у показах ОСОБА_1 під час судового розгляду справи (нанесла один удар лівою рукою), так і обставинам викладеним у показах ОСОБА_2 під час судового розгляду справи (удар задньою частиною голови) (а.к.п. 235-236, том №1). В судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтвердив вказаний висновок, зазначив, що експертизу провів на виконання постанови слідчого, та уточнив, що вище перелічені легкі тілесні ушкодження у потерпілої могли утворитись від заподіяння обвинуваченою їй удару тильною стороною долоні.

Отже, вина обвинуваченої повністю доведена показами потерпілої, свідків, дослідженими письмовими доказами.

Разом з тим, суд відкидає наступні докази обвинувачення, а саме два протоколи проведення слідчого експерименту від 26.12.2017 за участі потерпілої Соболевської Ю.В. та свідка ОСОБА_5 (а.к.п. 106-109, том №1), як такі, що є недопустимими, оскільки отримані з порушенням порядку їх проведення. Так, у протоколі проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_1 відсутні підписи всіх понятих, зазначених у цьому протоколі, а у протоколі за участі свідка ОСОБА_5 відсутній підпис понятого ОСОБА_9 .

Також суд відкидає висновок експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради № 210 від 31.01.2018 як такий, що є недопустимим, оскільки зроблено на підставі вище вказаного протоколу слідчого експерименту за участі ОСОБА_10 (а.к.п. 89, том №1)

Аналізуючи безпосередньо досліджені докази в судовому засіданні на їх належність та допустимість, суд вважає винуватість обвинуваченої доведеною.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини, доведеність її вини і така кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_2 у суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченої та її сина ОСОБА_6 про не вчинення протиправної дії відносно потерпілої та вважає, що ОСОБА_2 у такий спосіб намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Свідок ОСОБА_7 яка не була безпосереднім учасником події та її покази про те, що увечері 11 грудня 2017 року до неї зателефонувала обвинувачена ОСОБА_2 та повідомила, що на неї напала потерпіла не спростовують висновків суду про винуватість обвинуваченої у вчиненні злочину та розцінює їх як намір останньої після події уникнути відповідальності, в зв`язку з чим і подзвонила ОСОБА_7 .

Крім того, відповідно довідки №330 від 19.06.18, виданої КУ Центральної міської лікарні №2 потерпіла ОСОБА_1 має проблеми правого плечового суглобу з 04.09.2013 року, лікувалась. З 23.03.13 по 27.09.13 проведено було оперативне лікування правого плечового суглобу та з 08.02.17 має пошкодження зв`язкового апарату правого плечового суглобу. (а.к.п. 132, т. 1) Отже зазначене унеможливлює вчинення нею тих дій які вказує обвинувачена та її син в своїх показах. До того ж, суд враховує, що обвинувачена фізично розвинена, не заперечувала, що тривалий час займається спортом (плаванням).

Отже, виходячи з наведеного, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 , які виразились в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

Тому враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченою ОСОБА_2 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, висновки досудової доповіді,згідно якого виправлення обвинуваченої без позбавлення волі на певний строк можливе та дані про особу обвинуваченої, яка раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, розлучена, на утриманні має малолітнього сина, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, відсутність у обвинуваченої каяття у вчиненому злочині, та приймаючи до уваги зазначені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілої, яка наполягала на суворості призначення покарання, суд дійшов висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України та вважає за необхідне обрати їй покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нею нових злочинів у майбутньому.

Цивільний позов ОСОБА_1 судом залишено без розгляду.

Процесуальні витрати, майно, на яке накладено арешт та речові докази по справі відсутні.

Підстав для обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст. ст. 86, 369-371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу розміром 80 (вісімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя: А.П. Болейко