Рішення № 88457290, 27.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2020 року м. Київ № 640/12026/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Григоровича П.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доДарницького районного відділу у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києвіпро зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дарницького районного відділу у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі - відповідач), в якому просить:

- зобов`язати Дарницький районний відділ у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві змінити власне ім`я та по батькові з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 і видати свідоцтво про зміну імені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що неправомірність відмови Дарницького районного відділу у зміні по батькові позивача з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_2 ».

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Посилається на те, що чинним законодавством України не передбачено зміни по батькові на розсуд позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає представник позивача в позовній заяві, 31 січня 2019 року позивач звернулась до відповідача з заявою про зміну імені, форма якої передбачена Додатком 16 до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Даної заяви представником позивача до суду не надано, а отже суд позбавлений можливості дослідити принаймні прохальну частину заяви.

Разом з тим, Висновком Дарницького районного відділу у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06.06.2019 вих.№56/17.4-70 відмовлено у зміні імені позивача з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Тобто, зазначеним висновком фактично відмовлено позивачу у зміні імені та по батькові. Спір між сторонами в частині прізвища відсутній.

В той же час, вказаний висновок, як вбачається з його змісту, складений на підставі Висновку Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 24.05.2019, відповідно до якого: 1) відсутні підстави для відмови у зміні імені з «ОСОБА_1» да «ОСОБА_2»; 2) наявні підстави для відмови у зміні по батькові з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_2 ».

За таких обставин позивач звернулась до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України, від 01.07.2010 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі по тексту - Закон), відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Зі змісту ч. 1 ст. 22 Закону вбачається, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за № 96/5 (далі за текстом - Правила), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до абзаці 1 п. 1.5 Правил, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи.

Абзацом 5 п. 1.5 Правил визначено, що працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряються в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

В силу п. 1 Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Згідно з частиною 1 статті 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька.

Так, з копії паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Дарницьким РУ ГУ МВС України в м.Києві 08.12.2011 на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що по батькові позивача « ОСОБА_3 », відповідає імені батька, вказаного у свідоцтві про народження дитини « ОСОБА_5 » ( ОСОБА_5 ).

Проте, позивачка зазначила, що: «все своє життя прожила із вітчимом, свого біологічного батька не пам`ятає, який і не цікавився дочкою та ухилявся від виконання будь-яких батьківських обов`язків».

При цьому, відповідач обґрунтовує свою відмову положеннями норми ст.295 Цивільного кодексу України, згідно яких фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім`я.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім`я за згодою батьків або одного з них у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені такої особи здійснюється за згодою піклувальника.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження.

Прізвище, власне ім`я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.

Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.

Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, державні органи розтлумачили положення Цивільного кодексу України - можливість зміни по батькові, якщо її батько змінив ім`я - як чітку вказівку на те, що зміна імені батьком особи є єдиною можливою підставою для зміни по батькові відповідної особи.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

16 травня 2013 року Європейський суд ухвалив рішення у справі «Гарнага проти України» № 20390/07, яким постановив, що Україна порушила стосовно заявниці статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, якою кожному гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя.

Рішення Європейського суду набуло статусу остаточного 16 серпня 2013 року.

Відповідно до положень статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд у своєму рішенні зазначив, що в особи можуть існувати справжні причини, щоб бажати змінити своє ім`я, а законодавчі обмеження такої можливості можуть бути виправдані інтересами суспільства, наприклад, для забезпечення точного обліку населення або схоронності засобів ідентифікації та зв`язку носіїв певного імені з сім`єю. Державному органу належить навести відповідні та достатні підстави на підтримку своєї відмови у наданні дозволу на зміну імені особи для того, щоб це обмеження вважалося необхідним у демократичному суспільстві.

У рішенні Європейського суду йдеться й про те, що коли особа в Україні досягає достатньо дорослого віку для того, щоб приймати самостійні рішення щодо зміни імені, вона може зберегти або змінити ім`я, надане їй при народженні. Вартий особливої уваги той факт, що особа може зберегти по батькові, навіть якщо її батько більше не носить імені, від якого походить по батькові. У цьому випадку розірвання традиційного зв`язку між по батькові особи та іменем її батька визнається можливим.

Європейський суд констатував, що за майже повної свободи зміни імені або прізвища особи обмеження, накладені на зміну по батькові, не видаються належним чином та достатньою мірою мотивованими національним законодавством. Крім того, державними органами не було надано жодного обґрунтування позбавлення заявниці її права приймати рішення з цього важливого аспекту її приватного та сімейного життя, і таке обґрунтування не було встановлено жодним іншим способом. Державні органи не виконали своє позитивне зобов`язання щодо забезпечення права заявниці на повагу до її приватного життя.

Європейський суд одноголосно постановив, що було порушення статті 8 Конвенції.

У відповідності до ст. 2, 10 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і пункту 1 статті 46 Конвенції рішення Європейського суду є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 2.13.2 згаданих вище Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: постанова адміністративного суду.

З урахуванням наведеного рішення Європейського суду з прав людини та Висновку Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 24.05.2019, відповідно до якого відсутні підстави для відмови у зміні імені з «ОСОБА_1» да «ОСОБА_2», Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов`язання Дарницький районний відділ у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві змінити власне ім`я та по батькові з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 і видати свідоцтво про зміну імені.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Дарницький районний відділ у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві змінити власне ім`я та по батькові з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 і видати свідоцтво про зміну імені.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ У МІСТІ КИЄВІ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ) (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26089084, адреса: 02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАСЛОНОВА, будинок 16).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович