Рішення № 88457090, 27.03.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1111/20

РІШЕННЯ

іменем України

27 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 26.12.2019 №44127/03 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру";

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 04.12.2019 на пенсію за вислугою років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, із врахуванням довідки, виданої прокуратурою Хмельницької області за №18-844 вих.19 від 03.12.2019 про заробітну плату та її складові (з додатком) та обчислити її розмір відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакція Закону від 05.10.1995 №358/95-ВР та від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 21.09.2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ України в Хмельницькій області від 14.02.2020 №412-306/Щ-04/8-2200/20 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", без обмежень максимальним розміром пенсії з 22.12.2017.

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Хмельницькій з 22.12.2017 здійснити нарахування та виплату щомісячного пенсійного забезпечення без обмежень граничного розміру пенсій з урахування проведених виплат.

- стягнути з Головного управління ПФУ в Хмельницькій (код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії у розмірі 274395,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить службу в органах прокуратури з 21.10.1997 по теперішній час та з 20.12.2013 йому призначена пенсія по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області із заявою щодо переведення його на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.12.2019 за №44127/03 у такому переведені мені було відмовлено у зв`язку з тим, що на даний час відсутня постанова Кабінету Міністрів України про перерахунок призначених пенсій. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності згідно Закону №1697-VIІ, підстави для переведення на пенсію за вислугу років згідно цього ж Закону з урахуванням довідки Прокуратури Хмельницької області від 03.12.2019 №18-844 про заробітну плату станом на 01.12.2019 року відсутні.

Також зазначено, що відповідно до частини 1 статті 86 Закону №1697-VIІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення, зокрема з 01.10.2019 по 30.09.2020 вислуги років не менше 24 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців. Посади стажиста, помічника і старшого помічника прокурора статтею 15 Закону №1697-VIІ не передбачені.

Враховуючи те, що згідно матеріалів пенсійної справи станом на 04.12.2019 загальна вислуга становить 24 роки 6 місяців 12 днів, стаж роботи на посадах, віднесених до статті 15 Закону №1697-VIІ, складає 14 років 1 місяць 15 днів, заява задоволенню не підлягає.

Разом з тим, 17.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", без обмежень максимальним розміром пенсії.

За результатом розгляду поданої заяви, відповідач рішенням за №412-306/Щ-04/8-2200/20 відмовлено у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що чинним законодавством, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (10740,00 грн.), тому підстави для проведення виплати пенсії з 01.01.2016 без обмеження максимальним розміром відсутні.

Позивач вважає, що рішення Головного управління ПФУ у Хмельницькій області від 26.12.2019 за №44127/03, від 14.02.2020 №412-306/Щ-04/8-2200/20 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач скористався правом та подав до суду відзив на позов, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач звернувся до відповідача з заявою щодо переходу на пенсію за вислугою років згідно із Законом України "Про прокуратуру" №1697-VII. Проте, вказаний закон не передбачає переведення (перерахунок) призначеної пенсії з одного виду на інший.

Разом з тим, на даний час відсутні нормативні акти Кабінету Міністрів України, які визначають умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Відповідач звернув увагу на те, що відповідно до постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №635/903/17, відсутність визначених КМУ умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, не може вважатись доказом протиправності дій ПФУ і покладати на нього обов`язки, не передбачені законодавством.

Щодо позовної вимоги виплачувати пенсію без обмеження її граничного розміру, відповідач зазначив, що згідно з абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, який не визнавався неконституційним, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.

Разом з тим, відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, в якому зазначив, що позивач знав про розміри виплачуваної йому пенсії та види грошових забезпечень, які враховані для призначення пенсії, з січня 2018, проте, до суду звернувся лише 21.02.2020, тобто, з порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановив суд, про обмеження пенсійних прав, заявлених в даному позові, позивач дізнався з рішень Головного управління ПФУ у Хмельницькій області від 26.12.2019 №44127/03 та від 14.02.2020 №412-306/Щ-04/8-2200/20, якими відмовлено позивачу в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та відмовлено у виплаті ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", без обмежень максимальним розміром пенсії з 22.12.2017. Враховуючи викладене, позивачем не пропущено строк звернення до суду, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд відмовляє.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою 28.02.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 по теперішній час проходить службу в органах прокуратури з 21.10.1997 та з 20.12.2013 йому призначена пенсія по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області із заявою щодо переведення його на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.12.2019 за №44127/03 у такому переведені мені було відмовлено у зв`язку з тим, що на даний час відсутня постанова Кабінету Міністрів України про перерахунок призначених пенсій. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності згідно Закону №1697-VIІ, підстави для переведення на пенсію за вислугу років згідно цього ж Закону з урахуванням довідки Прокуратури Хмельницької області від 03.12.2019 №18-844 про заробітну плату станом на 01.12.2019 року відсутні.

Також зазначено, що відповідно до частини 1 статті 86 Закону №1697-VIІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення, зокрема з 01.10.2019 по 30.09.2020 вислуги років не менше 24 років 06 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 06 місяців. Посади стажиста, помічника і старшого помічника прокурора статтею 15 Закону №1697-VIІ не передбачені.

Враховуючи те, що згідно матеріалів пенсійної справи станом на 04.12.2019 загальна вислуга становить 24 роки 06 місяців 12 днів, стаж роботи на посадах, віднесених до статті 15 Закону №1697-VIІ, складає 14 років 01 місяць 15 днів, заява задоволенню не підлягає.

Разом з тим, 17.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", без обмежень максимальним розміром пенсії.

За результатом розгляду поданої заяви, відповідач рішенням за №412-306/Щ-04/8-2200/20 відмовлено у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що чинним законодавством, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (10740,00 грн.), тому підстави для проведення виплати пенсії з 01.01.2016 без обмеження максимальним розміром відсутні.

Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Статтею 86 діючого Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до частини 8 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697 право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Відповідно до частин 1, 2, 6, 8 статті 86 Закону прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років.

Судом встановлено, що позивач відповідає усім вимогам, необхідним для призначення йому пенсії за вислугу років, що відповідачем також не спростовано.

Крім того, призначення позивачу пенсії по інвалідності у 2015 році відбувалось на підставі тоді діючого Закону України "Про прокуратуру" № 1789 - XII, який втратив чинність з 15.07.2015. Враховуючи це, позивач у 2019 році подав заяву про призначення йому іншого виду пенсії ( за вислугу років) на підставі іншого закону (новий закон про прокуратуру), відтак у даному разі має місце не переведення особи на іншу пенсію в межах того ж закону, а призначення іншого виду пенсії за підставі іншого закону, на що позивач має право.

Одночасно посилання відповідача у спірному рішенні на частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 є протиправним, оскільки вказана норма була визнана неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019. Відтак, передбачене нею положення про те, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, не могло покладатись в основу рішення про відмову.

Враховуючи обставини справи та норми закону, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття спірного рішення, оскільки немає встановлених законом перешкод для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII. Крім того, позивач має право на вибір виду пенсії відповідно до положень декількох законів.

Протилежне відповідачем не доведено, судом не встановлено.

Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у рішеннях від 19.02.2019 по справі №607/3704/17 та від 31.01.2019 у справі №425/1056/17.

Зокрема, Касаційний суд під час розгляду аналогічних спорів неодноразово зазначав, що до 15.07.2015 діяв Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, а з 15.07.2015 набрав чинності Закон №1697-VІІ, яким на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України (стаття 86), а також обмеження щодо виплати та обчислення розміру пенсії, який є спеціальним до спірних правовідносин. Оскільки будь-яких змін до статті 86 вказаного Закону щодо обмеження права працівників прокуратури України на звернення до органів ПФУ про призначення пенсії за вислугу років законодавцем не прийнято (станом на час звернення позивача із заявою та на час розгляду справи), положення статті 86 Закону № 1697-VІІ є чинними, а отже, можуть бути застосовані при призначенні пенсії працівникам прокуратури України за наявності на день звернення відповідної вислуги років.

Відтак, на думку суду, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 26.12.2019 №44127/03 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та зобов`язання Головне управління ПФУ в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 04.12.2019 на пенсію за вислугою років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, із врахуванням довідки, виданої прокуратурою Хмельницької області за №18-844 вих.19 від 03.12.2019 про заробітну плату та її складові (з додатком) та обчислити її розмір відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакція Закону від 05.10.1995 №358/95-ВР та від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 21.09.2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи є обґрунтованими.

Під час призначення пенсії позивачу відповідач повинен врахувати зміст наданих позивачем довідки про заробітну плату №18-844 від 03.12.2019, які подавались органу для призначення пенсії.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено, що під час прийняття оскаржуваного рішення він діяв на підставі та у спосіб, визначений нормами закону.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ України в Хмельницькій області від 14.02.2020 №412-306/Щ-04/8-2200/20 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", без обмежень максимальним розміром пенсії з 22.12.2017 та зобов`язання Головне управління ПФУ в Хмельницькій з 22.12.2017 здійснити нарахування та виплату щомісячного пенсійного забезпечення без обмежень граничного розміру пенсій з урахування проведених виплат, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказана редакція абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2016.

При цьому, згідно з пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 введено в дію нову норму, якою встановлено, що максимальний розмір пенсії, зокрема, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана норма набула чинності 01.10.2011.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону №3668-VI від 08.07.2011 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За змістом статті 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно з частинами 2, 3 статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України, до конституційних прав віднесено право на соціальний захист та пенсійне забезпечення громадян України.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. (стаття 64 Конституції України).

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 в справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №3-209/2018Г2413/18, 2807/19 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

При цьому, необхідно врахувати висновки, викладені Конституційним Судом України у рішеннях від 08.06.2016 № 4-рп/2016, від 20.12.2016 № 7-рп/2016. відповідно до яких обмеження пенсії максимальним розміром не може застосовуватись до окремих категорій працівників.

Отже, передбачені вищенаведеними нормами законів №1697-VII та №3668-VI обмеження пенсій максимальним розміром застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, в той же час як встановив суд, пенсія позивачу вперше призначена ще у 2013 році.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі №127/4270/17, від 15.05.2019 у справі № 554/4191/17 та від 30.10.2019 у справі №826/17744/17.

Разом з тим, щодо позовної вимоги здійснити стягнення з Головного управління ПФУ в Хмельницькій області різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії у розмірі 274395,68 грн., суд звертає увагу, що проведення перерахунку та нарахування пенсії є повноваженнями територіальних органів ПФУ, на обліку в якому знаходиться пенсіонер. До компетенції суду не належить заміна органу державної влади та перебирання повноважень щодо вирішення питань, які законодавством не віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не вправі перебирати на себе повноваження органу, що здійснює пенсійне забезпечення та проводити самостійно розрахунок пенсії із визначенням точної суми пенсії або її складових.

Враховуючи вищезазначене, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного У в Хмельницькій області Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 26.12.2019 №44127/03 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру";

Зобов`язати Головне управління ПФУ в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 04.12.2019 на пенсію за вислугою років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, із врахуванням довідки, виданої прокуратурою Хмельницької області за №18-844 вих.19 від 03.12.2019 про заробітну плату та її складові (з додатком) та обчислити її розмір відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакція Закону від 05.10.1995 №358/95-ВР та від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 21.09.2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ України в Хмельницькій області від 14.02.2020 №412-306/Щ-04/8-2200/20 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", без обмежень максимальним розміром пенсії з 22.12.2017.

Зобов`язати Головне управління ПФУ в Хмельницькій з 22.12.2017 здійснити нарахування та виплату щомісячного пенсійного забезпечення без обмежень граничного розміру пенсій з урахування проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 березня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя В.В. Матущак