
Справа № 420/579/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про скасування рішення, зобов`язання призначити пенсію,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
скасувати рішення від 17 січня 2019 року №153 року Комісії при Ізмаїльському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 , як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області провести призначення і виплату пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу починаючи з наступного дня після досягнення 55 років тобто з 11 лютого 2019 року.
Позов вмотивовано наступним.
ОСОБА_1 з 1989 по 30.05.1992 року працював в колгоспі ім.Калініна на посаді тракториста-машиніста зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, після реорганізації колгоспу ім. Калініна у 1992 році у КСП «Кубей», переведений на посаду тракториста-машиніста, під час реорганізації КСП «Кубей» у 2000 році у (СВК) «Кубей» звільнений з КСП «Кубей» та прийнятий на роботу у (СПК) «Кубей», де працював до 2018 року.
Загальний трудовий стаж позивача понад 34 роки, як тракториста-машиніста понад 30 років.
12.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням комісії при Ізмаїльському об`єднаному у управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області №153 від 17.05.2019 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю підтвердження стажу роботи.
Зазначене рішення позивач вважає протиправним, оскільки згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Крім того, відповідачем порушено порядок розгляду заяви: заява розглянута за відсутності позивача.
Згідно пп. 2 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Позивач має необхідний стаж, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 31.01.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАСУ).
Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником Головного управління ПФУ в Одеській області 04.02.2020 року відповідно до розписки про отримання нарочно копії судового рішення, ухвали.
17.02.2020 року за вхід. №7028/20 через канцелярію суду від відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області (за підписом О. Велікової) надано відзив на адміністративний позов.
Документи подані представником відповідача у строк, встановлений судом.
Відзив обґрунтовано наступним.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.02.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1 до заяви про призначення пільгової пенсії надаються документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.
Протягом трьох місяців ОСОБА_1 не була надана пільгова довідка встановленого зразка про стаж його роботи на пільгових умовах в колгоспі ім. Калініна, реорганізованого КСП «Кубей»/СВК «Кубей», тому при підрахунку пільгового стажу позивачу враховано лише період роботи в ТОВ «Бессарабія Плюс» з 15.03.2012 по 11.12.2012 року, з 16.04.2013 по 03.12.2013 року та з 04.04.2014 по 28.11.2018 роки.
За результатами перевірки наданих позивачем довідок, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням №153 від 17.05.2019 року відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 розділу Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Страховий стаж для призначення пенсії складає 34 роки 1 місяць 2 дні, а пільговий стаж складає 6 років 1 місяць 9 днів.
Виходячи із принципів загальнообов`язкового державного страхування, які передбачені Законом, а саме, заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу па пенсію позивач надає органу Пенсійного фонду документи, які підтверджують його право на призначення пенсії, в т.ч. підтверджують його пільговий характер роботи як того вимагає Закон.
Відтак, приймаючи Рішення №153 від 17.05.2019 року, відповідач діяв на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України, оскільки у відповідача відсутній пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. 3 ст. 114 розділу Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тракторист-машиніст відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 09.12.2010 року.
12.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу.
17.05.2019 року Ізмаїльським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуто заяву позивача (вх. №321 від 12.02.2019) та надані до заяви документи і прийнято рішення №153 «Про відмову у призначенні пенсії», яким, зокрема, повідомлено наступне:
«Документи, які розглядалися при визначенні права на пенсію копія трудової книжки НОМЕР_3 , витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідка про проходження військової служби від 25.01.2019р. № 43, пільгова довідка ТОВ «Бессарабія плюс» від 23.01.2019 р № 32, акт зустрічної перевірки від 13.03.2019 р.№2586.
Відповідно до п.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
У разі відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року не менше 27 років.
Протягом 3-х місяців пільгова довідка про стаж роботи в якості тракториста- машиніста в колгоспі ім. Калініна, реорганізованого в КСП/СВК «Кубей» заявником не надана, тому при підрахунку пільгового стажу враховано лише період роботи в ТОВ «Бессарабія плюс» з 15.03.2012 по 11.12.2012, з 16.04.2013 по 03.12.2013. та з 04.04.2014 по 28.11.2018 рр.
Таким чином, після підрахунку страховий стаж роботи гр. ОСОБА_1 становить 34 років 01 місяць 2 дня, пільговий стаж в якості тракториста-машиніста складає 6 років 01 місяць 9 днів.
ОСОБА_1 матиме право звернутися за призначенням пенсії за віком після виповнення 60 років.
У разі незгоди з даним рішенням, воно може бути оскаржено в судовому порядку або до органу Пенсійного фонду України вищого рівня».
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку із відмовою відповідача в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (надалі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно пп. 2 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
У відповідності до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу п.п. 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20).
У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада: характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: зокрема, для трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
При цьому, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення № 7 від 20.01.1992 року.
Так, відповідно до роз`яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 року у справі № 672/455/17.
Надаючи відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідачем зазначено, що протягом 3-х місяців пільгова довідка про стаж роботи в якості тракториста-машиніста в колгоспі ім. Калініна, реорганізованого в КСП/СВК «Кубей» позивачем не надана, тому при підрахунку пільгового стажу враховано лише період роботи в ТОВ «Бессарабія плюс» з 15.03.2012 по 11.12.2012, з 16.04.2013 по 03.12.2013 та з 04.04.2014 по 28.11.2018 рр.
У трудовій книжці позивача НОМЕР_3 від 29.08.1984 року містяться наступні записи про трудову діяльність ОСОБА_1 у колгоспі ім. Калініна (КСП «Кубей):
02.10.1981 р. прийнятий в члени колгоспу ім. Калініна Болградського району.
1993 р. звільнений з колгоспу ім. Калініна переводом в КСП «Кубей». Прийнятий переводом в КСП «Кубей».
29.01.2000 р. Звільнений у зв`язку з реорганізацією ст. 40 п.1 КЗпП України.
29.01.2000 р. Прийнятий переводом в СПК «Кубей»
08.11.2007 р. Звільнений з СПК «Кубей» за згодою сторін, ст. 26 п. 1 КЗпП України.
08.04.2008 р. Прийнятий в члени СПК «Кубей» трактористом.
19.12.2008 р. Звільнений з СПК «Кубей» за згодою сторін, ст. 26 п. 1 КЗпП України.
01.04.2009 р. Прийнятий в члени СПК «Кубей» трактористом тимчасово на час виконання сільськогосподарських робіт.
24.11.2009 р. Звільнений з СПК «Кубей» у зв`язку з закінченням строку сільськогосподарських робіт.
26.04.2010 р. Прийнятий в СПК «Кубей» трактористом на час виконання сільськогосподарських робіт.
09.12.2010 р. Звільнений з СПК «Кубей» у зв`язку з закінченням строку сільськогосподарських робіт.
06.05.2011 р. Прийнятий в СПК «Кубей» трактористом на час виконання сільськогосподарських робіт.
29.02.2012 р. Звільнений з СПК «Кубей» за згодою сторін, ст. 26 п. 1 КЗпП України.
З архівної довідки №1728/05-23 від 07.11.2019 року, виданої ОСОБА_1 Відділом «Об`єднаний трудовий архів територіальних громад болградського району» вбачається, що ОСОБА_1 працював у колгоспі ім. Калініна (КСП «Кубей»/СВК «Кубей с. Червоноармійське) в період з 1982, 1985-2006 року на наступних посадах:
1981 по 1983р. - тракторист;
1984 по 1988 р. - шофер;
1989 по 2012 р. - тракторист;
Архівна довідка щодо трудової діяльності позивача у колгоспі ім. Калініна (КСП «Кубей»/СВК «Кубей с. Червоноармійське) видана Відділом «Об`єднаний трудовий архів територіальних громад болградського району», оскільки відповідно до Архівного витягу №1731/05-23 від 07.11.2019 року (СВК) «Кубей», ЄДРПОУ 03768960 визнано банкротом, зокрема зазначено наступне.
На підставі закону України «Про колективні сільськогосподарські підприємства» (від 14.02.1992 р. № 2114-ХІІ) та Земельного Кодексу України, згідно особистих (письмових) заяв колишніх членів колгоспу ім. Калініна, на базі пайового майнового і земельної власності з 30 травня 1992 року колгосп ім. Калініна реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Кубей».
Протокол № 1 від 08 січня 1993 року колгосп ім. Калініна реорганізовано в СВК «Кубей».
У 2000 році, згідно рішення загальних зборів (протокол № 1 від 29.01.2000 року) колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Кубей» було реорганізовано у сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) «Кубей».
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Кубей» є правонаступником усіх прав та зобов`язань КСП «Кубей» (колгоспу ім. Калініна), нова редакція Статуту СВК «Кубей» - затверджено загальними зборами СВК «Кубей» протокол № 1 від 12.02.2005 року.
Постановою господарського суду Одеської області від 02.02.2018 року у справі №916/2181/17) сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) «Кубей» (68702, Одеська область, Болградський район, с. Кубей, вул. Радянської армії, буд. 18, ЄДРПОУ 03768960) визнано банкрутом.
Відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (СВК) «Кубей», ЄДРПОУ 03768960 з 26.02.2018 року перебуває в стані припинення.
Враховуючи дані трудової книжки та архівної довідки загальний стаж роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста в колгоспі ім. Калініна, реорганізованого в КСП/СВК «Кубей» становить 28 років 10 місяців 13 днів.
По-друге: щодо стажу ОСОБА_1 в якості тракториста в ТОВ «Бессарабія Плюс».
ТОВ «Бессарабія Плюс», ЄДРПОУ 31908509, основним видом економічної діяльності підприємства є : Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).
З трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 29.08.1984 року вбачається наступне:
15.03.2012 року прийнятий на посаду тракториста ТОВ «Бессарабія Плюс» на період сільськогосподарських робіт.
11.12.2012 року звільнений з ТОВ «Бессарабія Плюс» у зв`язку з закінченням строку сільськогосподарських робіт.
16.04.2013 року прийнятий на посаду тракториста ТОВ «Бессарабія Плюс» на період сільськогосподарських робіт.
03.12.2013 року звільнений з ТОВ «Бессарабія Плюс» у зв`язку з закінченням строку сільськогосподарських робіт.
14.03.2019 року прийнятий на посаду тракториста ТОВ «Бессарабія Плюс» на період сільськогосподарських робіт.
Зазначене також підтверджується і відповідачем, в рішенні від 17.05.2019 року №153, під час розгляду заяви про призначення пенсії Ізмаїльським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області враховано лише період роботи в ТОВ «Бессарабія плюс» з 15.03.2012 по 11.12.2012, з 16.04.2013 по 03.12.2013. та з 04.04.2014 по 28.11.2018 рр.
За наявними даними загальний стаж ОСОБА_1 на посаді тракториста у ТОВ «Бессарабія Плюс» становить 5 років 8 місяців 13 днів.
Так, судом встановлено, що позивач виконував трудові функції за професією тракториста, зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, що підтверджується трудовою книжкою позивача та відповідними записами у ній та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, посвідченням тракториста-машиніста.
Верховний Суд у Постанові від 27.02.2018 року у справі № 172/718/17 дійшов наступного правового висновку:
«Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників».
Згідно Рішення №153 від 17.05.2019 року загальний страховий стаж роботи ОСОБА_1 становить 34 роки 01 місяць 2 дні, пільговий стаж в якості тракториста-машиніста складає 6 років 01 місяць 9 днів.
Суд зазначає, що стаж роботи позивача, який дає йому право на пільгову пенсію становить більше 20 років, а саме 34 роки 6 місяців 26 днів, якого достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про підтвердження інформації про роботу позивача на посаді тракториста, а тому наявні підстави для його зарахування пільгового стажу.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах згідно поданої ним заяви, то суд зважає на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, (надалі Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд вважає належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, враховуючи ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 245 КАС України, є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 КАС України.
У справах «Стек та інші проти Сполученого Королівства», «Пічкур проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, якщо у державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 Конвенції щодо заборони дискримінації. Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. У практиці ЄСПЛ напрацьовані також три головні критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме чи є такий захід законним; чи переслідує втручання в право власності «суспільний інтерес»; чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям. За оцінкою ЄСПЛ не буде вважатись пропорційним втручання, яке становить «особистий та надмірний тягар» для особи.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п. 30).
З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління ПФУ в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про скасування рішення, зобов`язання призначити пенсію - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17 січня 2019 року №153 про відмову ОСОБА_1 , як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу з дати звернення - з 12 лютого 2019 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за:
квитанцією про сплату № 11 від 06.12.2019 року у сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.);
за квитанцією №35 від 21.01.2020 у сумі 144, 80 грн. (сто сорок чотири гривні 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_5
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса:65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, факс: 728-36-53, upr@od.pfu.gov.ua,upr@ods.pfu
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.
Судове рішення № 88456766, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/579/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: