Рішення № 88456706, 27.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/375/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» до Одеської митниці Державної митної служби про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати скасувати рішення Одеської митниці ДФС від 19.07.2019 про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000086/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00441.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.05.2019 між ТОВ «Автобус 365» та Bus Trade Center Stockholm AB (Продавець) укладено контракт № 7487/29-SE, на виконання якого на адресу позивача поставлено автобус марки MAN A 21LIONSCITY, 2005 року випуску, VIN НОМЕР_1 . З метою митного оформлення поставленого товару позивачем подані до Одеської митниці ДФС України рахунок-фактуру, інвойс, сертифікат про походження товару EUR.1, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, комерційну пропозицію постачальника, платіжне доручення, звіт про визначення ринкової вартості, контракт, договір про надання послуг митного брокеру, листи і повідомлення, копію митної експортної декларації країни відправлення. Однак 19.07.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000086/2 від 19.07.2019 та картку відмови № UA500060/2019/00441. Підставою для коригування вартості слугували невідповідності у поданих документах, зокрема у п. 4 зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2019 № 7487/29-SE передбачено 100% передплату за товар до 01.07.2019. До митного оформлення подано платіжне доручення № 27 від 31.05.2019 на суму 5 120 євро; в експортній МД вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до євро); наданий експортом звіт про визначення ринкової вартості не містить всіх необхідних визначених характеристик для розрахунку вартості ТЗ (пробіг); своїм листом ТОВ «Автобус 365» № 152 повідомляє про повну передплату за партію 20 од. автобусів, але сума наданих передплат не відповідає вартості товару. Водночас, твердження митного органу про наявність розбіжності та відсутність відомостей суперечать наданим позивачем повідомленню за вих. № 141 від 19.07.2019, поясненням та раніше наданим документам, та не є підставою для коригування митної вартості товару. Зокрема, відповідно до контракту Сторонами було визначено перелік ТЗ у загальному розмірі 4 одиниць загальною вартістю 12 800 євро, тобто вартість кожного ТЗ становить 3 200 євро. Надане платіжне доручення № 27 від 31.05.2019 на суму 5 120 євро (сума 40% від загальної вартості контракту), але оскільки за даним контрактом Товариство отримало лише 1 (один) ТЗ марки MAN A 21LIONSCITY, 2005 р.в., VIN НОМЕР_1 , то дана оплата 5 120 євро є 100% оплатою за даний ТЗ і частковою оплатою за наступні ТЗ (5 120 – 3 200 = 1 920). В експортній МД вартість товару не відрізняється від заявленої, оскільки митними органами Швеції оформлення здійснюється у грошовій одиниці – шведській кроні, і станом на момент оформлення ТЗ курс шведської крони до євро становив 1 євро = 10,5 шведської крони, у зв`язку із чим вказана сума 34 000 шведських крон в експортній МД відповідає 3 200 євро. За додатковим зверненням експерт надав відомості про пробіг ТЗ – 1 093 180 км. Всього Товариством укладено 12 контрактів на придбання 59 ТЗ (по 4-5 автобусів у кожному контракті), але отримання ТЗ по контрактах було не за порядковим номером контракту, а в хаотичному порядку (відповідно до стану та можливості доїхати своїм ходом до України).

Ухвалою судді від 11.02.2020 позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ст. 262 КАС України.

04.03.2020 до суду від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією МД № UA500060/2019/021666 від 09.07.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема в графі 70 "Призначення платежу" платіжного доручення в іноземній валюті № 38 від 21.06.2019 зазначено "Prepayment of 60 percent, for used buses MAN A according to the contract 7487/20-SE dated 22.05.19 proforma 2013 dated 23.05.19", в той час як товари зазначені у митній декларації (МД) UA500060/2019/021666, переміщувались через митний кордон України відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 7487/29-SE від 22.05.2019, згідно рахунку-проформи № 2014 від 23.05.2019, отже платіжне доручення в іноземній валюті № 38 від 21.06.2019 не стосується товарів, зазначених у МД № UA500060/2019/021666. Неподання до митниці разом з митною декларацією № UA500060/2019/021666 банківського платіжного доручення, яке б підтверджувало числове вчення другої частини передоплати за товарів, виключало можливість здійснення митницею перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів. Крім того, оскільки письмова форма декларації на товари в Україні та у країни експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у копії митної декларації країни відправлення № 19SEE92MS33FKIYAB7 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до євро), викликало сумніви у достовірності документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 МК України. Також в п. 3.4 зовнішньоекономічного контракту № 7487/29-SE від 22.05.2019 передбачена поставка товару протягом 7 днів з моменту оплати на умовах DAT, що впливає на розмір витрат, які необхідні для доставки товару до названого порту призначення, що зобов`язаний понести продавець, що включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари та які є складовими митної вартості товарів. Однак в контракті на зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості. Крім того, наданий до митного органу звіт ФОП ОСОБА_1 не відповідав вимогам п. п. 52, 53 Національного стандарту № 1, затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003, вимогам методики проведення товарознавчої експертизи, так як в ньому відсутні відомості про те, що оцінювач здійснював огляд ТЗ; відсутні всі необхідні визначальні характеристики для розрахунку вартості ТЗ, а саме пробіг. Також подане до митного органу платіжне доручення № 38 від 31.05.2019 на суму 5 120 євро викликало сумніви у достовірності наданих для підтвердження митної вартості товарів документів, так як умовами контракту передбачено 100% передоплату за товар до 01.07.2019 на підставі виставленого інвойсу, тоді як в наданому інвойсі № 2473 від 17.06.2019 зазначено, що оплата здійснюється за 7 днів, що не відповідає умовам контракту та датам проведення оплати зав поданими платіжними дорученнями. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим – 4 521 євро, ніж заявлено декларантом – 3 200 євро.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що 22.05.2019 між ТОВ «Автобус 365» та Bus Trade Center Stockholm AB (Швеція) (Продавець) укладено контракт № 7487/29-SE на поставку чотирьох пасажирських автобусів: MAN A 21LIONSCITY, 2005 р.в., VIN WMAA21ZZ05B024643, номер XBC262; MAN A 21LIONSCITY, 2005 р.в., VIN НОМЕР_2 , номер XBC236; MAN A 21LIONSCITY, 2005 р.в., VIN НОМЕР_3 , номер XBC252; MAN A 21LIONSCITY, 2005 р.в., VIN НОМЕР_4 , номер НОМЕР_5 .

Згідно з п.2 вказаного контракту ціна та загальна вартість товару складає 12 800 євро. Поставка товару здійснюється на територію України силами та за рахунок покупця (п.3.2). Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем згідно кількості, вказаній в рахунку-фактурі (інвойс) після відмітки в інвойсі «Отримано» з боку покупця. Рахунок-фактура має містити найменування продавця, покупця та його адреси, товару, вартість з вказівкою вартості за одиницю, кількість та загальна вартість (3.3). Поставка здійснюється протягом 7 днів з моменту оплати, на умовах DAT Одеса – місце поставки: Україна згідно Інкторемс 2010 (п.3.4).

Відповідно до п.4 контракту оплата здійснюється до моменту поставки (100% передплата) двома частинами 40% та 60% на підставі виставленого рахунку (інвойса) Продавцем в строк до 01.06.2019. Строк дії контракту складає один рік з моменту його підписання. Комісійні видатки (в т.ч. видатки транзитних банків) за проведення платежів на рахунок сторони несуть в рівних частках.

На виконання вищезазначеного контракту продавцем на користь ТОВ «Автобус 365» було поставлено автобус MAN A 21LIONSCITY, 2005 року випуску, VIN НОМЕР_1 відповідно до інвойсу № 2473 від 17.06.2019 та проформи № 20147 від 23.05.2019.

З метою митного оформлення товару уповноважена особа Товариства подала до митного органу електронну митну декларацію № UA500060/2018/021666 від 17.07.2019, в якій заявлено митну вартість товару за першим методом визначення митною вартості – за ціною договору на рівні 3200 євро (графа 42).

В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні - 1 шт. Марки MAN, модель MAN A 21LIONSCITY, календарний рік виготовлення - 01.06.2005, модельний рік - 2005, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 . Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан), робочий об`єм циліндрів двигуна - 12816 куб.см. Потужність двигуна - 228 кВт. Колір - зелений. Колісна формула 4x2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія — 31, стоячих місць - 54. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в спорядженому стані: 12300 кг. Відповідає екологічним нормам рівня "ЄВРО-5". Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. Торгівельна марка - MAN. Виробник: MAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCHAFT. Країна виробництва DE. Див. "електронний інвойс". В графі 33 «Код товару» декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару.

В графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ «АВТОБУС 365» товару у розмірі 3 200 євро.

Разом з ЕМД на виконання вимог статті 335 та 53 Митного кодексу України було подано наступні документи: рахунок-фактура (proforma) № 2014 від 23.05.2019; інвойс № 2473 від 17.06.2019; сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А2177075 від 02.07.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 27.06.2019; комерційну пропозицію постачальника Bus Trade Center Stockholm AB від 25.04.2019; платіжне доручення № 27 від 31.05.2019; звіт № 10/1 від 09.07.2019р. про визначення ринкової вартості КТЗ MAN A 21LIONSCITY, (VIN) - НОМЕР_1 , 2005 р. в., ФОП ОСОБА_1 ; контракт № 7487/29-SE від 22 травня 2019 року, укладений ТОВ «АВТОБУС 365» з постачальником Bus Trade Center Stockholm AB; договір про надання послуг митного брокеру № 0404 від 23.05.2019; лист ТОВ «АВТОБУС 365» вих. № 152 від 09.07.2019; повідомлення ТОВ «АВТОБУС 365» вих. № 157 від 23.07.2019; лист ТОВ «ТЕХНОФОРУМ» вих. № l/07-б від 08.07.2019; копія митної експортної декларації країни відправлення № 19SEE92MS33FKIYAB7 від 26.06.2019.

17.07.2019 позивачем було отримано Запит (повідомлення) митного органу стосовно митного оформлення ЕМД від 17.07.2019 №500060/2018/021666, в якому було зазначено про те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) в п.4 зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2019 № 7487/29-8Е передбачено 100% передплату за товар до 01.07.19 До митного оформлення подане платіжне доручення № 27 від 31.05.2019 на суму 5120 евро; 2) в експортній мд 198ЕЕ92М833ЕКІУАВ7 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до евро); 3) наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості № 10/1 від 09.07.2019 не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ (пробіг); 4) своїм листом ТОВ "Автобус 365" № 152 повідомляє про повну передплату за партію 20 шт. автобусів, але сума наданих передплат не відповідає вартості товару.

Повідомленням від 19.07.2019 № 141 ТОВ «Автобус 365» надано пояснення до Відділу митного оформлення № 6 митного поста «Одеса-центральний», відповідно до яких за контрактом від 22.05.2019 № 7487/29-8Е сторонами було визначено перелік транспортних засобів, у загальному розмірі 12 800 євро, тобто вартість кожного ТЗ становить 3200 євро. Відповідно до п. 4.2 Контракту встановлено порядок оплати - 100% передплата (двома частинами 40% та 60% до моменту поставки). Подане платіжне доручення № 27 від 31.05.2019 на суму 5120 евро (сума становить 40% від загальної вартості контракту), але оскільки за даним контрактом отримано лише 1 (один) ТЗ - MANA21 LionsCity (WMAA21ZZ05B024643), то дана оплата 5120 ЕВРО є 100% оплатою за даний ТЗ і частковою оплатою за наступні ТЗ (5120,00 - 3200,00 = 1920,00).

Крім того, в експортній МД 19SEE92MS33FKIYAB7 вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки звернувшись за поясненням до продавця товару, отримано інформацію про те, оформлення митними органами Швеції здійснюється у грошовій одиниці Швеції - Шведської крони, і станом на момент оформлення ТЗ (Швейцарія) курс Шведської крони до євро становив близько євро = 10,5 Шведської крони. Враховуючи даний розрахунок, зазначена митними органами Швеції сума у розмірі 34 000 Шведських крон в експортній декларації № 19SEE92MS33FKIYAB7 відповідає 3200 євро.

Також Товариство на теперішній час звернулося до експерта, яким надано додаткову інформацію стосовно пробігу ТЗ, який становить: 1093180 км.

Крім того, відповідно до наданого листа № 152 від 09 07 2019 ТОВ «Автобус 365» зазначило про те, що за 20 ТЗ (перша партія автобусів) зроблено повну оплату, оскільки було укладено 12 контрактів на 59 ТЗ (по 4-5 автобусів у кожному контракті), але отримання ТЗ по вказаним контрактах було не «за порядковим номером контракту», а в «хаотичному» порядку (відповідно до стану та можливості доїхати своїм ходом до України).

Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000086/2 від 19.07.2019 та картку відмови № UA500060/2019/00441, збільшивши вартість поставленого автобуса до 4 521 євро, в результаті чого донараховано 10 027 грн митних платежів.

Митна вартість скоригована в результаті аналізу баз даних ЄАІС, в результаті чого встановлено, що рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, 4 521 євро (МД № UA500060/2019/016503 від 05.09.2018), ніж заявлено декларантом – 3 200 євро.

Не погоджуючись із прийнятими посадовими особами митниці карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» Одеська митниця ДФС реорганізується шляхом приєднання до Одеської митниці Держмитслужби.

Згідно з наказом Державної фіскальної служби України від 25.11.2019 № 30-рг «Про реорганізацію митниць ДФС» 27.11.2019 розпочато процедуру реорганізації Одеської митниці ДФС шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку із чим позов пред`явлено до Одеської митниці Держмитслужби (дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 06.11.2019; номер запису: 1 556 102 0000 072181), яка є правонаступником Одеської митниці ДФС.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення про коригування митної вартості та картку відмови необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2019 № UA500060/2019/000086/2 вбачається, що підставою для його прийняття слугували виявлені митним органом розбіжності:

у п. 4 зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2019 № 7487/29-SE передбачено 100% передплату за товар до 01.07.2019. До митного оформлення подане платіжне доручення № 27 від 31.05.2019 на суму 5 120 євро;

в експортній МД 19SEE92MS33FKIYAB7 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до євро);

наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості № 10/1 від 09.07.2019 не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ (пробіг);

своїм листом ТОВ «Автобус 365» повідомляє про повну передплату за партію 20 одиниць автобусів, але сума наданих передплат не відповідає вартості товару.

Враховуючи зазначене, відповідно до п. 3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертним організаціями, та (або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

19.07.2019 електронним повідомленням декларантом СПД ОСОБА_2 було надіслане повідомлення, в якому вказано, що додаткові документа надані бути не можуть та викладено прохання здійснити митне оформлення на підставі наданих документів.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

З огляду на матеріли справи, доданими декларантом до митного органу документами було підтверджено, що усі платежі були здійснені виключно за товар, який був поставлений за контрактом. Так, відповідно до п. 4.2 контракту платежі за товар повинні були бути здійснені до моменту поставки двома частинами: 40% та 60% на підставі рахунку (інвойсу) Постачальника у строк до 01.07.2019.

Відповідно до п. 1.1 та п. 2.2 загальна вартість Товару – чотирьох пасажирських автобусів становить суму у розмірі 12 800 євро (тобто вартість кожної окремої одиниці Товару (пасажирського автобусу) становить суму у розмірі 3200 євро.

Враховуючи вищевикладене, позивач у виконання п. 4.2 Контракту оплатив 40% від загальної вартості Контракту тобто суму у розмірі 5120,00 євро, згідно платіжного доручення № 27 від 31.05.2019 (а.с. 17), в якому вказано призначення платежу: prepayment of 40 percent for used buses MANA 21m according to the contract 7487/29-SE dated 22.05.2019 proforma 2014 dated 23.05.2019.

В той же час продавцем поставлено лише один з чотирьох автобусів MAN A 21LIONSCITY, 2005 року випуску, VIN НОМЕР_1 , у зв`язку із чим вказана оплата 5 120 євро фактично становить 100% вартості вказаного автобусу та є частковою оплатою за наступні ТЗ (5120 - 3200 = 1920).

В цьому контексті позбавлені сенсу викладені у відзиві доводи митного органу про те, що подане до митного органу платіжне доручення № 38 від 31.05.2019 на суму 5 120 євро викликало сумніви у достовірності наданих для підтвердження митної вартості товарів документів, так як умовами контракту передбачено 100% передоплату за товар до 01.07.2019 на підставі виставленого інвойсу, тоді як в наданому інвойсі № 2473 від 17.06.2019 зазначено, що оплата здійснюється за 7 днів, що не відповідає умовам контракту та датам проведення оплати зав поданими платіжними дорученнями.

Зазначене платіжне доручення № 38 від 31.05.2019 не надавалося до МД № UA500060/2019/021666, по якій в розмитнені було відмовлено, а додане до пакету документів платіжне доручення № 27 від 31.05.2019 зазначено в спірних рішеннях про коригування митної вартості та картці відмови. При цьому, відомості в ньому відповідають іншим документам, а саме проформі № 2014 від 23.05.2019 та контракту № 7487/29-SE, а числове значення 5 120 євро також узгоджується з умовами контракту про сплату первинної передплати 40% від 12 800 євро (12 800 х 0,4).

Крім того, не заслуговують на увагу твердження митного органу про розбіжності заявленої митної вартості товару від вартості товару, вказаної у митних деклараціях країни відправлення. Зокрема, вказана у відповідній копії митної декларації країни відправлення вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки оформлення митними органами Швеції здійснюється в грошовій одиниці Швеції - шведської крони. Враховуючи те, що станом на момент оформлення у Швеції пасажирського автобусу офіційний курс шведської крони до євро становив близько 10,6 шведських крон за один євро, то у відповідній експортній митної декларації вказана вартість товару у розмірі 34000 шведських крон є еквівалентом вартості товару у розмірі 3 200 євро, яка відповідає вартості товару, вказаної у п. 2.2 контракту. Більш того, задля додаткового документального підтвердження митної вартості товару позивачем за кожним митним оформленням був наданий відповідачу відповідний звіт ФОП ОСОБА_1 про визначення ринкової вартості КТЗ, відповідно до яких вартість одного пасажирського автобусу за контрактом становила суму у розмірі 3200 євро.

У свою чергу, зауваження митного органу до вказаного звіту суб`єкта оціночної діяльності були враховані декларантом та в повідомленні від 19.07.2019 № 141 зазначено додаткову інформацію щодо пробігу поставленого автобусу, який складає 1 093 180 км. Однак зазначене в подальшому митним органом враховано не було та залишено без уваги.

З метою усунення сумнівів митного органу та додаткового документального підтвердження митної вартості товару, ТОВ «Автобус 365» відповідними листами повідомило митний орган про те, що між позивачем та продавцем було укладено не один, а 12 контрактів на 59 транспортних засобів (по 4-5 ТЗ у кожному контракті), поставка яких відбувалась не за нумерацією контрактів, а у хаотичному порядку, виходячи з технічного стану транспортних засобів та наявності можливості постачальника доставити їх своїм ходом до України. З огляду на значну кількість придбаних позивачем транспортних засобів, сторони домовились про ціну за один пасажирський автобус у розмірі 3200 євро. Однак, орган доходів та зборів невірно тлумачив зміст наданих позивачем листів (у тому числі лист за вих. № 152, а.с. 25), що призвело до додаткового нарахування платежів та їх фактичної оплати позивачем.

Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів – необґрунтованим.

Так, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000086/2 від 19.07.2019.

У постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В той же час, при визначенні митної вартості товару із застосуванням резервного методу митний орган не зазначив конкретної інформації та джерел, які використовувалися при її визначенні, а саме: митна вартість автобусу якої марки бралася за основу, фактура вартість, країна експорту, час експорту в України, виробника, маршрут транспортування та інші комерційні умови поставки.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.

Крім того, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Також не заслуговують на увагу викладені у відзиві аргументи митного органу щодо передбаченої контрактом поставки товару протягом 7 днів з моменту оплати на умовах DAT, що впливає на розмір витрат, які необхідні для доставки товару до названого порту призначення, що зобов`язаний понести продавець, що включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари та які є складовими митної вартості товарів в контексті того, що в контракті на зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості.

Так, суб`єкт владних повноважень відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA500060/2019/000086/2 від 19.07.2019, серед обставин прийняття рішення та джерел інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, така обставина відсутня. До умов поставки товару під час опрацювання митним органом поданих декларантом документів взагалі жодних зауважень не висловлювалось та пояснень з цього приводу від не вимагалося.

За таких обставин, під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» (67512, Одеська область, Лиманський район, с. Курісове, вул. Старокиївська, 3; ЄДРПОУ 42855926) до Одеської митниці Державної митної служби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А; ЄДРПОУ 43333459) про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000086/2 від 19.07.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00441.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» судові витрати у розмірі 4 204 грн (чотири тисячі двісті чотири грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк