Рішення № 88456638, 26.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5712/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Любімової О.Є.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Паук А.І. (з ордером),

представника відповідача Алексєєнко Р.І. (за довіреністю),

третя особа Унтілов В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні , відповідача – ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1936 від 09.08.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1079о/с від 22.08.2019р. в частині звільнення з 28.08.2019р. зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції України, на посаді оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року (головуючий суддя Корой С.М.) судом залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.

22.11.2019 року (вх. №43930/19) засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1936 від 09.08.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1079о/с від 22.08.2019р. в частині звільнення з 28.08.2019р. зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції України, на посаді оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області з 28.08.2019 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, перебіг якого розпочався 28.08.2019 року до дати фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді.

До уточненої позовної заяви позивачем додано додатки, згідно переліку, наведеного у ній, наведено інформацію про необхідність надання якої було зазначено в ухвалі суду від 07.10.2019 року, в тому числі, щодо дати з якої позивачу стало відомо про прийняття спірних рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірні накази є протиправними і підлягають скасуванню з наступних підстав.

З посиланням на положення ч.2 ст.19, п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію», ч.1, ч.2 ст.14, ч.1, ч.2, ч.9 ст.15, п.3 ч.2 ст.18, ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» позивач вказує, що висновок, який складений дисциплінарною комісією за результатами проведення службового розслідування, складений з суттєвими порушеннями, зокрема, у ньому відсутні, передбачені п.п.5,6,7,8 ч.1 ст.19 Статуту відомості. На думку позивача, висновок ґрунтується лише на припущеннях та інформації, викладеній у поданні виконувача обов`язків військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України майора юстиції ОСОБА_3 на ім`я Голови Національної поліції України генерала поліції 1-го рангу ОСОБА_4 про проведення службового розслідування.

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями ст.17 Кримінального процесуального кодексу України позивач вказує, що матеріали незакінченого кримінального провадження до надання їм оцінки судом та набрання за результатами такої оцінки законної сили обвинувального вироку суду, не можуть бути доказами вчинення дисциплінарного проступку.

В даному ж випадку, як зазначено у позові, в матеріалах службового розслідування відсутні навіть матеріали незакінченого кримінального провадження, а наявне лише подання виконувача обов`язків військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України майора юстиції Папуші Ю.І., в якому викладена лише його суб`єктивна думка.

Також, у позові вказано, що всупереч вимогам ч.9 ст.15 Статуту, уповноваженими членами дисциплінарної комісії, що проводили службове розслідування, не здобуто відомостей, які б дійсно підтверджували факт вчинення позивачем порушень, передбачених, як це зазначено у висновку за результатами службового розслідування, п.4 ч.3 ст.1 Статуту, ч.1 ст.3, ч.1 ст.8, п.п1 і 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», а також п.4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНІІ в Одеській області, затверджених наказом ГУНП №876 від 28.04.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що службове розслідування за фактом нібито відсутності позивача на робочому місці 08.07.2019 року, проведена з порушенням вимог ч.7 ст.14 Статуту. Також, на думку позивача, не відповідають дійсності відомості, викладені в Акті про відсутність позивача на службі 08.07.2019 року, а саме, що позивач був відсутній на службі без поважних причин, а також те, що позивач на телефонні дзвінки не відповідає і відсутній за місцем мешкання.

Ухвалою суду від 27.11.2019 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та відкрито провадження в адміністративній справі.

18.12.2019 року (вх. №48318/19) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.96-106) разом із додатками, згідно переліку, який у ньому наведено (т.1 а.с.107-141).

Так, у відзиві відповідач, з посиланням на фактичні обставини справи, вказує, що надзвичайна подія по факту якої було проведено дисциплінарне розслідування стала можливою внаслідок низьких морально-ділових якостей майора поліції ОСОБА_1 , грубого порушення ним вимог законодавства та Присяги поліцейського.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

18.12.2019 року (вх. №48316/19) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 .

Вказане клопотання було обґрунтоване тим, що відповідно до наказу ГУНП в Одеській області №1220 о/с від 18.09.2019 року майора поліції ОСОБА_2 призначено оперуповноваженим відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Ухвалою суду від 08.01.2020 року судом задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 08.01.2020 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.01.2020 року о 10:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 27.01.2020 року представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи відомостей, отриманих від відповідача разом із відповідними додатками та засвідченої копії атестації позивача, які ухвалами суду від 27.01.2020 року, які прийняті на місці та занесені до протоколу судового засідання долучені до матеріалів справи (т.1 а.с.161-176).

27.01.2020 року (вх. №3410/19) від представника позивача до суду надійшло клопотання про виклик для допиту у якості свідка ОСОБА_5 , який працює заступником начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом задоволено клопотання представника позивача та викликано для допиту у якості свідка ОСОБА_5 , який працює заступником начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області

Ухвалою суду від 27.01.2020 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.02.2020 року о 10:00 год.

13.02.2020 року (вх. №6439/20) від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення разом із додатками (т.1 а.с.194-201).

Ухвалою суду від 13.02.2020 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.02.2020 року об 11:00 год.

У судовому засіданні 25.02.2020 року судом заслухано вступне слово представників сторін та досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 25.02.2020 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання з метою повторного виклику свідка судом оголошено перерву у розгляді справи до 16.03.2020 року об 11:00 год.

У судовому засіданні 16.03.2020 року позивач та представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Третя особа у судовому засіданні зазначив, що вважає звільнення позивача зі служби протиправним.

У судовому засіданні 16.03.2020 року судом допитано у якості свідка ОСОБА_5 , який працює заступником начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, який склав присягу та був попереджений про кримінальну відповідальність про надання завідомо неправдивих свідчень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 службу в органах внутрішніх справ проходив з вересня 2004 року та з листопада 2015 року працював в органах Національної поліції (т.1 а.с.170-176), на посаді оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області позивач працював з 31.10.2016 року.

За період служби 9 разів до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарні стягнення та неодноразово позивача було нагороджено подяками.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.07.2019 року, складеного відповідно до ст.ст.36,104,131,132,208-2011,213 КПК України слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Миколаєві Бурлаченко Дмитром Володимировичем, 02.07.2019 року о 17:00 год. навпроти будинку АДРЕСА_1 затримано оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 (т.1 а.с.49-53).

Судом встановлено, що слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва 04.07.2019 року по справі №487/5093/19 за результатами розгляду клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєв Бурлаченко Д.В. за погодженням з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Корнієнко Є.В. по кримінальному провадженню № 42019161010000179 від 23.05.2019 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України застосовано до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Одеси, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 01.09.2019 року, визначено розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, в сумі 500 000,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (т.1 а.с.54-59).

Так, частинами 1 та 3 статті 368 КК України визначено, що прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигодикарається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

03.07.2019 року начальником УКЗ ГУНП в Одеській області полковником поліції О.М. Перчик на ім`я Начальника ГУНП в Одеській області складено доповідну записку «Про доцільність призначення службового розслідування за фактом затримання оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 » (а.с.115).

05.07.2019 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ №1614 «Про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії» (т.1 а.с.111-112), в якому зазначено, що 02.07.2019 року до Головного управління надійшла інформація про те, що працівниками УСБУ в Одеській області спільно з ТУ ДБР, розташованого у м.Миколаєві, в рамках кримінального провадження № 42019161010000179 від 23.05.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, затримано оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 та що враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст.14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року від 07.11.2018 року №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», зокрема, наказано призначити за вказаним фактом службове розслідування.

Отже, згідно вказаного наказу службове розслідування призначено за фактом затримання оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1

09.07.2019 року виконуючим обов`язків військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України майором юстиції Ю.Папуша на ім`я голови Національної поліції України генерала поліції 1 ранку Князєва С.М. складено подання №3803вих.-19, в якому він просив провести службове розслідування за викладеними у поданні фактами, визначити причини та умови, що сприяли вчиненню ОСОБА_1 корупційного правопорушення, а також невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», вжити заходів до їх усунення та притягнення до відповідності винних осіб (а.с.113-114).

Так, у вказаному поданні зазначено, що військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України здійснюється нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному проваджені № 42019161010000179 від 23.05.2019 року за ч.3 ст.368 КК України.

У поданні №3803вих.-19 вказано, що у ході досудового розслідування установлено, що майор поліції ОСОБА_1 будучи оперуповноваженим відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, діючи умисно, з корисливих мотивів та метою особистого збагачення у порушення статтею 19, 68, Конституції України, статей 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» ст.ст.1,2,18,23 Закону України «Про Національну поліцію», 04.06.2019 року приблизно о 19:00 год. та 02.07.2019 року приблизно о 16:40 год. перебуваючи кожного разу за адресою: АДРЕСА_2 , особисто одержав від ОСОБА_6 першу частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів США та другу частину неправомірної вигоди у сумі 1400 доларів США, відповідно, а всього 2400 доларів США для себе за не вчинення ним в інтересах останньої та третіх осіб дій, з використанням наданого йому службового становища, а саме: за не складання з надуманих підстав стосовно ОСОБА_6 та її знайомих протоколів про вчинення адміністративних правопорушень за ст.181-1 КУпАП, а також за не повідомлення уповноважених осіб про начебто вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України.

У поданні вказано, що після отримання другої частини неправомірної вигоди, 02.07.2019 року ОСОБА_1 затримано на підставі ст.208 КК України.

Також, у поданні вказано про прийняття слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.07.2019 року ухвали про обрання до позивача запобіжного заходу та про те, що встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 , в робочий час здійснював позаслужбове спілкування з громадянкою ОСОБА_6 , пересуваючись на не задекларованому автомобілі, який належить його дружині та розголошував ОСОБА_6 службову інформацію щодо його оперативно-розшукової роботи.

15.07.2019 року до управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області за вх. №3151 надійшло подання начальника департаменту внутрішньої безпеки Одеського управління Національної поліції України для усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування (т.1 а.с.116-117), в якому повідомлено про затримання ОСОБА_1 та зазначено про необхідність проведення службового розслідування.

Також, судом встановлено, що ухвалою від 15.07.2019 року по справі №487/5093/19 слідчий судді Заводського районного суду м. Миколаєва Павлова Ж.П., за участю секретаря судового засідання Ігнатьєва А.О., прокурора Росінського О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката ОСОБА_7 , за результатами розгляду клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Бурлаченко Д.В. про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КК України у кримінальному провадженні №42019161010000179 відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами , пов`язаними з торгівлею людьми Головного Управління Національної поліції в Одеській області строком на 2 місяці, а саме до 02.09.2019року.

08.07.2019 року комісією у складі старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області майора поліції Чубрея С. ОСОБА_8 , старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області капітана поліції Никитюка В.О. та т.в.о. начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції Карауща В.М. складено акт про відсутність на службі без поважних причин оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 , який був відсутній упродовж робочого дня з 09:00 год. до 18:00 год. 08.07.2019 року (т.1 а.с.109). У вказаному акті також зазначено, що на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідає, за місцем мешкання відсутній.

Допитаний у судовому засіданні 16.03.2020 року свідок ОСОБА_5 , який працює заступником начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області пояснив, що станом на 08.07.2019 року він тимчасово виконував обов`язки начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області. Вказана особа повідомила, що під час щоденної ранкової наради 08.07.2019 року, яку він проводив позивач був відсутній.

Також, свідок повідомив, що 08.07.2019 року до нього звернувся інспектор з пропозицією підписати акт про відсутність позивача на роботі та вказав, що ОСОБА_1 відсутній на роботі і що оскільки свідок не бачив у вказаний день позивача, то і підписав акт про його відсутність.

Окрім того, свідок повідомив, що йому не відомо хто в цей день телефонував позивачу.

Разом з цим, ОСОБА_5 повідомив, що 08.07.2019 року ОСОБА_9 йому під час ранкової наради сказав, що до нього звертався ОСОБА_1 і зазначив, що в цей день він займатиметься своїми справами, які пов`язані із кримінальним провадженням, в якому йому вручено підозру.

Як встановлено судом, в рамках службового розслідування старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_10 було опитано ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 (а.с.118-126).

Так, ОСОБА_1 , зокрема, пояснив, що 02.07.2019 року ОСОБА_12 запропонувала йому зустрітися так як справа щодо неї знаходиться у суді та він займається її явкою на засідання. Позивач вказав, що зустрічався з нею неодноразово та доставляв її до суду і на слідство. ОСОБА_1 пояснив, що на вказану пропозицію він погодився, під`їхав де вони стали спілкуватися та через 10 хвилин його автомобіль був оточений працівниками СБУ, проведений обшук авто в ході якого у нього було виявлено сума грошових коштів у розмірі 1400 доларів США. Також ОСОБА_1 пояснив, що дана ситуація є провокацією, причину якої йому важко пояснити та що по його припущенням це є помстою гр. ОСОБА_12 за документування її злочинної діяльності.

Окрім того, у вказаних поясненнях позивач зазначив, що по своїй посаді він не приймає кінцевого рішення, ніяких вимог до гр. ОСОБА_12 у нього не було, окрім вимоги явитись до суду.

Опитаний в рамках службового розслідування ОСОБА_5 пояснив, що з 30.06.2019 року він виконував обов`язки начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області та що 02.07.2019 року на ранковій нараді він поспілкувався з начальниками відділів, вирішив наявні питання та останні доповіли про плани роботи на день. Згідно плану роботи відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі, майор ОСОБА_1 повинен був займатись оперативним супроводженням кримінального провадження за ст.149 КК України, а саме організація вивозки з СІЗО затриманого на наступний день. Також ОСОБА_5 казав, що про необхідність зустрітися з ОСОБА_6 йому не доповідалось.

30.07.2019 року начальником ГУНП В Одеській області генералом поліції третього рангу О.В. Бех затверджено висновок службового розслідування за фактом затримання оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 ( т.1 а.с.127-135).

Так, вказаним висновком встановлено, 18.09.2018 року до Малиновського ВП в м. Одесі надійшов рапорт оперуповноваженого відділу боротьби у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції Друмова Андрія Анатолійовича про те, що особа на ім`я ОСОБА_13 займається сутенерством (ЖЄО № 28088). За даним фактом слідчим відділом Малиновського ВП в м. Одесі розпочато досудове розслідування, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018160470003270 від 19.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 303 КК України. 15.02.2019 за участю майора поліції ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження № 12018160470003270, був проведений санкціонований обшук за адресою АДРЕСА_2 , за місцем мешкання гр. ОСОБА_6 26.02.2019 до Малиновського ВП в м. Одесі надійшов рапорт майора поліції ОСОБА_1 про те, що в ході проведення оперативного супроводження кримінального провадження № 12018160470003270 від 19.09.2018 було викрито у причетності до вчинення злочину громадянку України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , яка 19.10.2018 о 21:44 здійснила звідництво для розпусти між дівчатами на ім`я ОСОБА_14 та Лора, за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 25, готельний комплекс «Немо» (ЖЄО №5482). За даним фактом слідчим відділом Малиновського ВП в м. Одесі розпочато досудове розслідування, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019160470000678 від 26.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України.

Крім того, висновком встановлено, що 26.02.2019 до Малиновського ВП в м. Одесі надійшли рапорти працівників УБЗПТЛ про встановлення ознак кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 302 КК України, при проведенні оперативного супроводження кримінального провадження № 12018160470003270 від 19.09.2018.

Як встановлено у висновку, в подальшому, 22.03.2019 до чергової частини Малиновського ВП в м. Одесі надійшов рапорт від старшого слідчого вказаного відділу поліції Євдошенко О.В., про те, що ним в ході проведення досудового розслідування, кримінального провадження № 12018160470003270 від 19.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, було встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , зберігала за місцем свого мешкання без мети збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 6,78 г. (ЖЄО №7934, ЄРДР № 12019160470000975).

За результатом проведення досудового розслідування по вказаним кримінальним провадженням, відносно гр. ОСОБА_6 , був складений обвинувальний акт, який направлено до Малиновського районного суду м. Одеси.

В свою чергу, встановлено у висновку, майор поліції ОСОБА_1 продовжував підтримувати зв`язок з гр. ОСОБА_6 , вступивши з нею у неділові відносини, проводив зустрічі з нею, за результатом яких, будь-яких документів не складав, безпосередньому керівнику не доповідав, що у подальшому призвело до звернення останньої до правоохоронних органів з заявою про вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_1 , внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом, затримання ОСОБА_1 під час чергової зустрічі з гр. ОСОБА_6 , під час якої у нього в автомобілі виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 1400 доларів США, притягнення до кримінальної відповідальності за отримання неправомірної вигоди.

Як встановлено під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019161010000179 від 23.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, під час проведення обшуку за місцем мешкання гр. ОСОБА_6 , у майора поліції ОСОБА_1 , залученого як учасника обшуку, виник злочинний умисел на отримання від гр. ОСОБА_6 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, за невчинення ним в інтересах останньої та третіх осіб дій, з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме: за не складання з надуманих підстав відносно гр. ОСОБА_6 та її знайомих, які надають послуги масажу громадянам у м. Одеса, протоколів про вчинення адміністративних правопорушень за ст. 181-1 КУпАП, а також неповідомлення в установленому порядку уповноважених осіб, про начебто вчинення гр. ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, майор поліції ОСОБА_1 ,14 та 15.05.2019 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 по вулиці Ванцетті, особисто виказав гр. ОСОБА_6 вимогу систематично надавати йому неправомірну вигоду.

У висновку вказано, що 27.05.2019 року ОСОБА_6 , розуміючи протиправність вимог майора поліції ОСОБА_1 звернулась до правоохоронних органів. 04.06.2019 року майор поліції ОСОБА_1 , діючи з тих же мотивів, перебуваючи біля будинку № 30 по вулиці Ванцетті, особисто одержав від гр. ОСОБА_6 першу частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів США за невчинення ним в інтересах останньої та третіх осіб дій, з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме: за не складання з надуманих підстав відносно гр. ОСОБА_6 та її знайомих, які надають послуги масажу громадянам у м. Одеса, протоколів про вчинення адміністративних правопорушень за ст. 181-1 КУпАП, а також неповідомлення в установленому порядку уповноважених осіб, про начебто вчинення гр. ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України. 02.07.2019 майор поліції ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , особисто одержав від гр. ОСОБА_6 першу частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів СІЛА за невчинення ним в інтересах останньої та третіх осіб дій, з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме: за не складання з надуманих підстав відносно гр. ОСОБА_6 та її знайомих, які надають послуги масажу громадянам у м. Одеса, протоколів про вчинення адміністративних правопорушень за ст. 181-1 КУпАП, а також неповідомлення в установленому порядку уповноважених осіб, про начебто вчинення гр. ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України.

Після цього, встановлено у висновку, майора поліції ОСОБА_1 затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України, а його злочинну діяльність було припинено. 03.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. 04.07.2019 слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_15 , задовольнила клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління ТУ ДБР розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_16 , та застосувала до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до 01.09.2019. Крім того, було визначено розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, в сумі 500000 грн. 06.07.2019 після внесення суми застави, майор поліції ОСОБА_1 був звільнений з ДУ «Одеській слідчий ізолятор» під заставу, однак у порушення вимог ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, ч. 1 ст. З, ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, п. 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 28.04.2016 № 876, без поважних причин на службу не вийшов та був відсутній на робочому місці 08.07.2019.

Як вказано у висновку, опитаний під час службового розслідування майор поліції ОСОБА_1 пояснив, що після встановлення ознак кримінального правопорушення в діях гр. ОСОБА_6 , ним було вжито заходів щодо притягнення її до кримінальної відповідальності. У подальшому він здійснював оперативне супроводження при проведенні досудового розслідування Малиновським ВП в м. Одесі, а після його закінчення підтримував зв`язок з гр. ОСОБА_6 для забезпечення її явки до суду під час розгляду кримінального провадження. 02.07.2019 за проханням гр. ОСОБА_6 він з нею зустрівся, після чого був затриманий працівниками УСБУ в Одеській області. Після затримання у його автомобілі було виявлено та вилучено 1400 доларів США, які він начебто отримав в якості неправомірної вигоди. Своєї провини не визнає, вважає що вказана ситуація склалася внаслідок помсти з боку гр. ОСОБА_6 за притягнення її до кримінальної відповідальності. 08.07.2019 не вийшов на роботу в зв`язку із поганим самопочуттям.

У висновку, зокрема, зазначено, що вказана надзвичайна подія стала можливою внаслідок низьких морально-ділових якостей майора поліції ОСОБА_1 , грубого порушення ним вимог законодавства, присяги поліцейського.

На підставі викладеного комісія, яка здійснювала службове розслідування за вищевказаним фактом вважала, зокрема, що за порушення за порушення п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ч.1 ст.3, ч.1 ст.8, п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.3.2, п.4.1 IV Правил внутрішнього трудового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 28.04.2016 року №876, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин 08.07.2019 року, вступі у неділові стосунки з гр. ОСОБА_6 , що в подальшому призвело до затримання та притягнення до кримінальної відповідальності та набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, рівня довіри населення до поліції, відповідно до ст.ст.11,12, п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу боротьби у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 та накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції .

Як зазначено представником відповідача у письмових поясненнях (т.1 а.с.194-195) під час складання тексту вказаного висновку дисциплінарною комісією допущена технічна описки щодо реквізитів правил порушення яких було встановлено. Також, у поясненнях вказано, що Правила внутрішнього трудового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджені наказом ГУНП від 29.10.2018 року №3705 є ідентичні за змістом Правилам внутрішнього трудового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджені наказом ГУНП від 28.04.2016 року №876.

Судом встановлено, що 09.08.2019 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ №1936 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» (т.1 а.с.15-18, 136-140) пунктом 1 якого за порушення п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ч.1 ст.3, ч.1 ст.8, п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.3.2, п.4.1 IV Правил внутрішнього трудового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 року №3705, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин 08.07.2019 року, вступі у неділові стосунки з гр. ОСОБА_6 , що в подальшому призвело до затримання та притягнення до кримінальної відповідальності та набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, рівня довіри населення до поліції, відповідно до ст.ст.11,12, п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу боротьби у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 та накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції .

22.08.2019 року на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 09.08.2019 року №1936, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ №1079 о/с, яким відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області з 28.08.2019 року (т.1 а.с.14, 48, 108).

Вважаючи наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1936 від 09.08.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1079о/с від 22.08.2019р. в частині звільнення з 28.08.2019р. зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам на доказам, які містяться в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 43 Конституції України визначено, що кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання правового становища осіб, які проходять службу в поліції здійснюється відповідно до спеціального законодавства, зокрема, Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Положеннями ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського. Так, ч. 1 вказаної статті визначено, що Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту;

2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;

11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

При визначенні правомірності вказаних оскаржуваних наказів суд враховує, що відповідно до вимог ст.19 Закону N 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" затверджено текст присяги поліцейського. Зміст тексту Присяги свідчить, що в основу поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, метою яких є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Частиною 1, 2 та 3 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції (ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Згідно ч.ч.1-5 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

З аналізу викладених вище норм судом вбачається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, види дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі – Порядок), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно пунктів 1-4 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

При вирішенні даної адміністративної справи суд не приймає до уваги таку підставу для застосування до позивача дисциплінарного стягнення як відсутність його на службі без поважних причин 08.07.2019 року, оскільки, як вже встановлено судом наказом №1614 «Про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії» (т.1 а.с.111-112) службове розслідування призначено саме за фактом затримання оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 .

В той же час, надаючи оцінку іншим встановленим під час службового розслідування, призначеного вищевказаним наказом порушенням ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.03.2020 року по справі №804/177/17

На позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, зокрема, за порушення п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ч.1 ст.3, ч.1 ст.8, п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, що виразилось у вступі у неділові стосунки з гр. ОСОБА_6 , що в подальшому призвело до затримання та притягнення до кримінальної відповідальності та набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, рівня довіри населення до поліції.

Так, п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Підпунктами 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

Як вбачається з матеріалів службового розслідування ОСОБА_5 який з 30.06.2019 року виконував обов`язки начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області пояснив, що згідно плану роботи відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі, майор ОСОБА_1 повинен був займатись оперативним супроводженням кримінального провадження за ст.149 КК України, а саме організація вивозки з СІЗО затриманого на наступний день. Також ОСОБА_5 казав, що про необхідність зустрітися з ОСОБА_6 йому не доповідалось.

Тобто, позивач здійснюючи зустріч з ОСОБА_6 діяв не в рамках визначеного плану роботи відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі, а також за відсутності повідомлення про це керівника.

Ні в рамках судового розгляду даної адміністративної справи, ні в межах службового розслідування позивач не зміг спростувати вищевказане.

Відповідно до положення про Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області, затвердженого 06.09.2018 року наказом №3076 Голови ГУ НП в Одеській області Головного управління Національної поліції в Одеській області, УБЗПТЛ є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Одеській області, який функціонує у складі кримінальної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, запобігати вчиненню, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, пов`язаних з торгівлею людьми, нелегальною міграцією, правопорушень у сфері суспільної моралі, а також працевлаштування за кордоном.

Так, в силу наявного досвіду роботи в органах національної поліції ОСОБА_1 достовірно знав та розумів, що вимогами статей , та 22 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII, поліцейським заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Позивач здійснюють в службовий час, без повідомлення керівництва та за відсутності відповідного доручення, зустріч з фігурантом кримінального провадження в рамках якого ним складались процесуальні документи (ЖЄО5485, №ЄРДР №120191600470000676 та інш.) об`єктивно був усвідомлений про негативний вплив таких зустрічей на авторитет правоохоронних органів.

На думку суду, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.

Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

Суд звертає увагу, що позивач помилково вважає, що саме порушення проти нього кримінального провадження було підставою для дисциплінарної відповідальності. Тоді як оскаржуваний наказ відповідача є обґрунтованим наявністю у його діях ознак дисциплінарного проступку. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Натомість предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.03.2020 року по справі №804/177/17

Позивач у позовній заяві посилається на відсутність обвинувального вироку відносно нього як на доказ відсутності в його діях дисциплінарного проступку.

Так, притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII).

Відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана з порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду, а наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службових обов`язків.

Наведені висновки узгоджуються з правової позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.02.2019 у справі №824/1022/16-а та від 20.03.2019 у справі №804/676/18.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі №300/1406/19 (адміністративне провадження №К/9901/31316/19).

Доводи позивача стосовно протиправності звільнення з органів внутрішніх справ лише на підставі факту повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки питання кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку не вирішено, суд вважає необґрунтованими, так як позивача звільнено зі служби не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.

При цьому, суд лише зазначає про факт вчинення позивачем кримінального діяння та не зачіпає питання обґрунтованості такого обвинувачення в межах кримінального провадження, а відповідач обмежився цим фактом при вирішенні питання доведеності вчинення дисциплінарного проступку.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, суд погоджується з доводами Головного управління Національної поліції в Одеській області, що при прийнятті оспорюваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, так як вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Зважаючи на що, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1936 від 09.08.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1079о/с від 22.08.2019р. в частині звільнення з 28.08.2019р. зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 .

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, вони є такими, що не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи положення ст.139 КАС України, судових витрат, які б підлягали стягненню з відповідача на користь позивача судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 про: визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1936 від 09.08.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1079о/с від 22.08.2019р. в частині звільнення з 28.08.2019р. зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 ; поновлення ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції України, на посаді оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області з 28.08.2019 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, перебіг якого розпочався 28.08.2019 року до дати фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано суддею 26.03.2020 року.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач:

Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул.Ак.Філатова, 15-А, м.Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740);

Третя особа:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 )

Суддя Корой С

.