Рішення № 88456509, 20.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/399/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/399/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1863-56У від 19 серпня 2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 23785,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідний із спірною вимогою відповідача, вважає її протиправною та такою що підлягає скасуванню з підстав, що у спірні періоди позивач фактично підприємницьку діяльність не здійснював, а тому не вказував жодного доходу від підприємницької діяльності і не здійснював жодних податкових платежів пов`язаних з підприємницькою діяльністю. З 21 квітня 1990 року і по теперішній час позивач постійно працював і працює за трудовим договором у Самбірській районній державній лікарні ветеринарної медицини головного управління продспоживслужби у Львівській області з 05.01.2015 року на посаді завідувача Луківської дільниці ветеринарної медицини, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Позивач вказує, що довідок про заробітну плату та інші доходи №12,13,14 від 28.11.2019 року за період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року відомо, що з заробітної плати був утриманий єдиний соціальний внесок в сумі 27811,24 грн., що є більшим ніж нарахований відповідачем борг за вказаний період в сумі 23785,08 грн.

Також, з індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру загальнобов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України відомо, що за період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року відрахування єдиного соціального внеску на особовий рахунок від різних страхувальників (не лише з основного місця праці) було проведено в розмірі, що перевищує мінімально необхідний розмір сплати єдиного внеску.

Позивач зазначає, що до часу припинення підприємницької діяльності 24.07.2019 року до нього не висувались жодних вимог про необхідність сплати внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

Відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, винесено вимогу про сплату боргу №Ф-1863-58 від 19.08.2019 року на суму 23 785,08 грн. Дана сума податкового боргу складається з: - 8448,00 – нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік Нарахування єдиного внеску № 3696807/ev від 09.02.2018 термін сплати 09.02.2018; - 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 6614897/ev від 19.04.2018 термін сплати 19.04.2018; - 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 8002187/ev від 19.07.2018 термін сплати 19.07.2018; - 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 9397801/ev від 19.10.2018 термін сплати 19.10.2018; - 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 671116/ev від 21.01.2019 термін сплати 21.01.2019; - 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 5063999/ev від 19.07.2019 термін сплати 19.07.2019.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 20.01.2020 року відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

19.08.2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф – 1863-56, згідно якої станом на 19 серпня 2019 року в ОСОБА_1 є заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 23785 грн. 08 коп.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у відповідача не було жодних законних підстав для її прийняття.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 цього ж Закону, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 5 ст. 8 цього ж Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно ч. 2 ст. 9 цього ж Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно ч. 4 ст. 25 цього ж Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 4.05.18 №469), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7.05.15 за №508/26953 (надалі Інструкція №449), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

За змістом пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Абзацом першим пункту 4 розділу VI Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Сплата єдиного внеску є формою участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Мета такої участі полягає у гарантуванні особі матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку (як то безробіття, тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, досягнення пенсійного віку тощо).

У той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом № 2464-VI не врегульовано.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Суд зазначає, що в інтегрованій картці по єдиному внеску (код платежу 71040000) рахується заборгованість на суму 23 785,08 грн.

Дана сума податкового боргу складається з:

- 8448,00 – нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік Нарахування єдиного внеску № 3696807/ev від 09.02.2018 термін сплати 09.02.2018;

- 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 6614897/ev від 19.04.2018 термін сплати 19.04.2018;

- 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 8002187/ev від 19.07.2018 термін сплати 19.07.2018;

- 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 9397801/ev від 19.10.2018 термін сплати 19.10.2018;

- 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 671116/ev від 21.01.2019 термін сплати 21.01.2019;

- 2457,18 грн. – нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 5063999/ev від 19.07.2019 термін сплати 19.07.2019.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач з 05.01.2015 року по теперішній час працює на посаді завідувача Луківської дільниці ветеринарної медицини, що підтверджується копією трудової книги, однак за цей період їй, як фізичній особі-підприємцю, нараховувався до сплати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Матеріалами справи підтверджено, що №12,13,14 від 28.11.2019 року за період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року відомо, що з заробітної плати був утриманий єдиний соціальний внесок в сумі 27811,24 грн.

За інформацією із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за 2017 - 2019 роки за позивача сплачувалися страхові внески.

Судом встановлено, що позивач протягом вказаного періоду був застрахованою особою і єдиний внесок за нього регулярно нараховували та сплачували роботодавці у розмірі не менше мінімального. У зв`язку з наведеним, одночасне нарахування та сплата єдиного внеску позивача згідно з оскаржуваною вимогою є некоректним, оскільки таке оподаткування набуває подвійного характеру.

Наданою позивачем до суду копією виписки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 підтверджено сплату страхувальником його роботодавцем єдиного внеску за застраховану особу (позивача) протягом спірного періоду.

Зважаючи на те, що основоположним принципом збору єдиного внеску є обов`язковість законодавчого визначення умов і порядку його сплати, відсутність у законі конкретної вказівки на необхідність сплати єдиного внеску у вищеописаному випадку свідчить на користь висновку про відсутність у позивача обов`язку з його сплати.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача надані у відзиві на позовну заяву, оскільки що позивач у період за період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року відомо, за який відповідачем здійснено нарахування єдиного внеску оскаржуваною вимогою, був найманим працівником, отримував заробітну плату, з якої щомісячно відраховувались суми єдиного внеску не нижче встановленого законодавством розміру

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску за спірний період.

Отже, відповідачем безпідставно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-1863-56У від 19 серпня 2019 року.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.12.2019 року у справі № 440/2149/19 адміністративне провадження № К/9901/28514/19.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Податковий кодекс України, Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, - задоволити повністю.

Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № № Ф-1863-56 від 19 серпня 2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 23785 грн. 08 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43143039, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 840,80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 25.03.2020 року.

Суддя (підпис) Гавдик З.В.

Помічник судді Саковець Б.П.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 24.03.2020 року.