Рішення № 88456487, 27.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/912/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невключення надбавки за спеціальне звання до розрахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1 за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити донарахування при виплаті пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, в редакції, чинній станом на вересень 2018 року, в розмірі 60 процентів від сум заробітної плати, починаючи з 24.09.2018 (з дня її призначення) відповідно до довідки про складові заробітної плати, з урахування надбавки за спеціальне звання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 24.09.2018 звернулась із заявою до відповідача щодо призначення пенсії державного службовця за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», надавши всі необхідні документи.

Рішенням відповідача від 04.10.2018, за вихідним номером від 21.11.2018 № 14990/03-01 у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням 03.11.2018 позивач звернулась до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі №360/4082/18, позов задоволено частково; зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2018 про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішення набрало законної сили 19.03.2019.

15.04.2019 позивачу поштою надійшов лист відповідача з рішенням від 06.03.2019 за вихідним номером № 5421/03-01 від 05.04.2019, яким за результатом виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі № 360/4082/18 позивачу вдруге повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих самих причин.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач знову звернулась до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 по справі № 360/1787/19 та додатковим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2019, позов задоволено повністю; зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити пенсію ОСОБА_1 , як державному службовцю на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 24.09.2018, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 01.04.1997 по 24.09.2018 в державних митних органах.

На час подання заяви до відповідача, станом на 24.09.2018, позивач мала стаж державної служби 22 роки 6 місяців 23 дні і займала посаду начальника відділу організації роботи Луганської митниці ДФС.

Позивачу встановлено розмір пенсії, яку почали виплачувати з вересня 2019 року, тобто з моменту набрання чинності останнього рішення суду.

З метою перевірки правильності нарахування пенсії, позивач звернулась до відповідача про видачу довідки з детальним розрахунком пенсії та 11.02.2020 отримала лист.

З листа від 10.02.2020 року № 31/П-14 встановлено, що при розрахунку пенсії не врахована надбавка за спеціальне звання, яка є складовою заробітної плати працівників митних органів (оклад, надбавка за звання та надбавка за вислугу років), з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З посиланням на норми Конституції України, Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу" від 10.12.2015, позивач вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства України.

25.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшов відзив на позов (арк. спр. 91-92) в якому відповідач заперечував проти позову.

В обґрунтування відзиву на позов зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.09.2018 перебуває на обліку управління як пенсіонер, пенсія якій призначена за віком у відповідності до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723) на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 та додаткового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 360/1787/19, якими зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити позивачці пенсію з 24.09.2018, як державному службовцю на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 24.09.2018, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 01.04.1997 по 24.09.2018 в державних митних органах.

В рамках розгляду відповідної адміністративної справи, а відповідно і у рішенні від 12.06.2019, суд неодноразово посилався до норм ст. 37 Закону № 3723, де зазначено, що пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Для призначення пенсії ОСОБА_1 надана довідка, в якій зазначено посадовий оклад, надбавку за вислугу років та надбавку за спеціальне звання. При обчисленні розміру пенсії в розрахунок заробітної плати надбавка за спеціальне звання не була включена, оскільки вона прямо не передбачена Порядком.

Також позивачкою подано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи поспіль перед зверненням за пенсією), згідно якої ОСОБА_1 під час виконання нею посадових обов`язків також отримувала такі виплати, як премію, матеріальну допомогу, індексацію. Відповідні виплати були враховані під час визначення розміру пенсії.

Крім того, станом на сьогодні діє Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889).

Законом № 889 визначено поняття «державної служби» та «державного службовця», а також сферу дії цього Закону.

Так, ч. 1 ст. 3 Закону № 889 встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Статтею 50 Закону № 889 закріплено вичерпний перелік складових заробітної плати державного службовця, а саме: посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за ранг державного службовця, премія (у разі встановлення).

Тобто, надбавка за спеціальне звання - радник податкової та митної справи II рангу є, зокрема, структурним складовим елементом заробітної плати, але не є складовою заробітної плати для призначення пенсії державного службовця у розумінні Закону № 889, на підставі якого прийнято постанову правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсій державним службовцям».

Оскільки форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця передбачає тільки зазначення надбавки за ранг державного службовця, тому немає можливості та законних підстав для врахування виплачуваної ОСОБА_1 надбавки за спеціальне звання (радник податкової та митної справи II рангу) для розрахунку розміру пенсії.

З посиланням на норми ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, Закону № 889, постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», відповідач просить суд відмовити у позові у зв`язку із необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (у письмову провадженні) (арк. спр. 40-42).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , працює в Луганській митниці ДФС на посаді начальника відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури, отримує пенсію державного службовця, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України (арк. спр. 16-20), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 21), протоколу призначення пенсії (арк. спр. 48-49), трудової книжки НОМЕР_2 (арк. спр. 78-85).

24.09.2018 позивач звернулась до Старобільського ОУПФУ Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (арк. спр. 9-10, 56-57) надавши довідку про складові заробітної сплати для призначення пенсії № 38 від 24.09.2018.

Відповідно до довідки № 38 від 24.09.2018 заробітна плата позивача становить 9600,00 грн, з яких посадовий оклад 6000,00 грн, надбавка за спеціальне звання - 600,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 22 роки) - 3000,00 грн (арк. спр. 11-12, 59).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі №360/1787/19 визнано протиправним та скасовано рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 06 березня 2019 року № б/н про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу"; зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію, як державному службовцю на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 01.04.1997 по 24.09.2018 в державних митних органах (арк. спр. 25-33).

Додатковим рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №360/1787/19 доповнено абзац третій резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі № 360/1787/19 словами щодо дати призначення пенсії ОСОБА_1 з 24.09.2018 та вважати викладеним в такій редакції: «Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію, як державному службовцю на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 24.09.2018, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 01.04.1997 по 24.09.2018 в державних митних органах» (арк. спр. 34-37).

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №360/1787/19 відповідачем відповідно до протоколу призначення пенсії № 124050001469 від 17.10.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (арк. спр. 48-49, 51-55), загальний страховий стаж позивача станом на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком складав 40 років 10 місяців 29 днів.

Дослідженням трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.07.1978 (арк. спр. 78-85) у межах спірних правовідносин, судом встановлено, що вона містить такі записи про роботу позивача: запис «42» 01.09.2015 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІ рангу». Інші записи трудової книжки позивача не є спірними, а тому судом не досліджуються.

27.01.2020 позивач звернулась із заявою до відповідача про надання детального розрахунку розміру пенсії (арк. спр. 22, 75).

Листом № 31/П-14 від 10.02.2020 відповідач повідомив позивачу інформацію про розрахунок пенсії із зазначенням складових, які були враховані під час визначення її розміру, зазначивши детальний розрахунок пенсії (арк. спр. 23-24).

Зі змісту листа № 31/П-14 від 10.02.2020, судом встановлено, що відповідачем при розрахунку розміру пенсії не враховано надбавку за спеціальне звання у сумі 600,00 грн.

Предметом спору у даній справі є оцінка наявності у позивача права на зарахування надбавки за спеціальне звання для перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).

За приписами статті 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Частиною другою статті 585 Митного кодексу України встановлено, що заробітна плата посадової особи та працівника митних органів складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за спеціальне звання посадових осіб митних органів; 4) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутньої посадової особи або працівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутньої посадової особи або працівника; 5) надбавки за виконання особливо важливої роботи; 6) надбавки за персональну кваліфікацію; 7) надбавки за виконання особистих ключових показників ефективності; 8) командної премії; 9) премії за значні особисті досягнення.

За приписами статті 588 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Пенсійне забезпечення працівників митних органів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом.

01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За спеціальним правилом частини 18 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII у редакції Закону України від 04.07.2013 №404-VII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Тобто, базовою величиною для обчислення пенсії державного службовця є усі без виключення структурні складові елементи заробітної плати працівника (винагороди за працю), з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - ЄСВ).

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII Ранги державних службовців є видом спеціальних звань.

За приписами частини першої та другої статті 50 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).

Так, згідно з частиною першою статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення № 889-VIII визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено право державних службовців у випадках визначених цими пунктами на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII , зокрема:

- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;

- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок № 622).

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Суд вважає доводи відповідача про неможливість врахування довідку про складові заробітної плати № 38 від 24.09.2018 в частині надбавки за спеціальне звання, безпідставними з огляду на наступне.

На момент звернення позивача з заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.

Судом встановлено, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) Луганської митниці ДФС № 38 від 24.09.2018 видана за останньою займаною позивача станом на 24.09.2018 року.

Довідка складена за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за спеціальне звання, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, зазначення у спірній довідці надбавки за звання, прирівнявши її до такої складової заробітної плати як надбавка за ранг, є правомірним і має бути враховане відповідачем при обчисленні розміру пенсії з огляду на наступне.

Поставною Кабінету Міністрів України «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» від 20.04.2016 №306 встановлено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів (додаток 6).

Відповідно до змісту додатку 6 спеціальне звання - радник податкової та митної справи ІІ рангу служби прирівнюється до 5 рангу державного службовця.

Оскільки в органах митної служби присвоюються спеціальні звання і спеціальне звання прирівнюється до відповідного рангу державного службовця, то відповідно й виплата надбавки за звання, на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, має враховуватися як складова заробітної плати, що прирівнюється до надбавки за ранг державного службовця.

Отже, у силу дії прямої норми закону пенсія державного службовця повинна обчислюватись з усіх без виключення складових структури винагороди за виконану роботу, за умови утримання ЄСВ.

Положення Порядку № 622 об`єктивно не здатні змінити приписів закону, позаяк є нормою права меншої юридичної сили.

При цьому, правило прирівняності спеціальних звань до рангів державних службовців зумовлює і тотожність та ідентичність правової природи грошових платежів за цими підставами.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Відповідно пункту 4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За приписами пункту 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Проте, судом встановлено, що відповідач не приймав обґрунтованого рішення щодо відмови позивачу в перерахуванні пенсії з урахуванням надбавки за спеціальне звання.

Доказів щодо прийняття відповідного рішення відповідач суду не надав.

Не розглянувши заяву від 24.09.2018 по суті з прийняттям відповідного рішення, відповідач допустив бездіяльність.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо правильності розрахунку пенсії 27.01.2020.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачем як суб`єктом владних повноважень та наданих суду повноважень частиною другою статті 245 КАС України, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності, оскільки саме бездіяльність, а не дії створюють правові наслідки для позивача, тому позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про зобов`язання Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити нарахування (перерахунок) та виплату пенсії зарахувавши надбавку за спеціальне звання, починаючи з 24.09.2018, з урахуванням висновків суду.

Зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з дати призначення - 24.09.2018 обумовлено тим, що позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії надано всі необхідні документи, відповідач фактично здійснив призначення менсії позивачу лише 17.10.2019 на виконання судових рішень.

Про своє порушене право позивач дізнався з відповіді Фонду від 10.02.2020, а тому суд застосовує до даних правовідносин положення частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо вимог про здійснення перерахунку пенсії з розрахунку 60 відсотків від суми заробітної плати, то такі вимоги суд вважає безпідставними, оскільки з матеріалів пенсійної справи встановлено, що відповідачем вже визначено розмір пенсії 60 відсотків від заробітної плати.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 840,80 грн судового збору відповідно до квитанції № 0.0.1632289716.1 ( арк. спр. 8).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 370, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, буд. 1А, код ЄДРПОУ 41246506) перерахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 24.09.2018 з урахуванням надбавки за спеціальне звання.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, буд. 1А, код ЄДРПОУ 41246506) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Смішлива