
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
27 березня 2020 року м.Київ № 320/6788/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в:
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті йому пенсії по інвалідності та зобов`язання здійснити такий перерахунок пенсії.
Ухвалою суду від 13.12.2019 було відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Під час розгляду поданих документів суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з огляду на її невідповідність положенням ст.ст.160,161 КАСУ.
В силу вимог ч. 13 ст. 171 КАСУ, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На цій підставі, ухвалою суду від 11.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, заявникові визначено п`ятиденний строк з дня отримання її копії для усунення недоліків шляхом подання до суду: позову у новій редакції із зазначенням у ньому: РНОКПП позивача, викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, обґрунтований розрахунок суми на виплату якої заявлені вимоги позову, визначеної шляхом проведення математичних дій з визначенням всіх складових та методики здійсненого обчислення; суми загальних виплат, одержаних позивачем за спірний період у розрізі помісячних виплат та наданням підтверджуючих документів про одержання сум виплат (виписка банківської карти; довідка про грошові перекази) тощо; надання документу, що підтверджує інвалідність 2 групи; зазначення місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких наявні у справі; обґрунтування порушення прав та інтересів заявника прийнятим рішенням; надання копій документів, засвідчених належним чином. При цьому суд зазначає, що порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. А також надання заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами, які підтверджують поважність пропуску такого строку.
В порядку виконання вимог суду, позивач, 26.03.2020, надіслав е заяву про усунення недоліків без надання будь-яких поважності причин пропуску строку звернення до суду та витребуваних судом документів.
За результатом дослідження поданої заяви, суд констатує повне невиконання вимог судового рішення, яке набуло законної сили, у зв`язку з чим звертає увагу на таке:
положеннями ч. ст. 14 Конституції України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вказана норма кореспондується зі ст.370 КАСУ. Ухвала суду, згідно ст.241 КАСУ є різновидом судового рішення.
Згідно ч.5 ст. 44 КАСУ, учасник справи зобов`язаний виявляти повагу до суду; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені судом, не приховуючи їх.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками. У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)".
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.
В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі". Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.
У даному випадку право на доступ до правосуддя позивача було поставлено в залежність від його особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили.
Позивач на власний розсуд та свідомо розпорядився своїм правом не надав суду витребуваних документів, в тому числі, оновленої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАСУ України, із зазначенням у ній РНОКПП позивача, викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, надання обґрунтованого розрахунку суми на виплату якої заявлені вимоги позову, визначеної шляхом проведення математичних дій з визначенням всіх складових та методики здійсненого обчислення; суми загальних виплат, одержаних позивачем за спірний період у розрізі помісячних виплат та наданням підтверджуючих документів про одержання сум виплат (виписка банківської карти; довідка про грошові перекази) тощо; з наданням документу, що підтверджує інвалідність 2 групи; зазначення місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких наявні у справі; обґрунтування порушення прав та інтересів заявника прийнятим рішенням; з надання копій документів, засвідчених належним чином, а також заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами, які підтверджують поважність пропуску такого строку.
Суд наголошує, що вказані документи були обов`язковою передумовою для розгляду цієї справи та витребувані, оскільки дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою справи з дотриманням положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення рішення.
Статтею 44 КАСУ на учасника справи законом покладається обов`язок подавати докази в порядку та строки, встановлені судом, не приховуючи їх.
Учасникам судового процесу, імперативною нормою ч.1 ст.45 КАСУ, забороняється зловживати наданими процесуальними правами. За наслідками виявлення такого факту, суд зобов`язаний вживати заходи реагування, оскільки вказане призводить до підриву основ правосуддя та прав інших учасників судового процесу. До зловживання правом п.1 ч.2 ст.45 КАСУ віднесено вчинення дій, які суперечать завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п. 9 ч.1 ст. 240 КАСУ, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Позивачем підтверджено факт одержання ним копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 18.03.2020, вказане рішення не оскаржено та є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами на території України. Натомість, у визначений строк витребувані документи на вимогу суду не надані, правом на продовження встановленого судом строку для подачі доказів позивач не скористався.
Відтак, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 45, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ - 22944548, м.Київ, вул.Ярославська, буд. 40) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Брагіна О.Є.
Судове рішення № 88456368, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 27.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/6788/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: