Ухвала суду № 88456346, 23.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 березня 2020 року м. Київ № П/320/1293/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області , Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень, повідомлення про початок виконання будівельних робіт,

у с т а н о в и в:

до суду звернулась ОСОБА_1 з вимогами до Ірпінської міської ради Київської області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень № 0161-09-2019 від 19.09.2019 об`єкта будівництва "Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , видані відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради; визнання нечинним та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС 061192701778 зазначеного об`єкту.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З цих підстав, ухвалою суду від 17.02.2020 позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено десятиденний строк з моменту її одержання позивачем для усунення недоліків шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАСУ (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема, але не виключно, з зазначенням коду РНОКПП представника позивача; обґрунтування порушення оспорюваним рішенням прав, свобод та інтересів заявниці із конкретизацією змісту порушених прав та зазначенням у чому полягає таке порушення, При цьому, суд звертав увагу, що наведення у позовній заяві змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування приписів законів без аргументації щодо порушення прав позивачки не є обґрунтуванням тверджень про порушення прав позивачки. Викладення обставин того, коли, ким та на якій підстав були затверджені містобудівні умови та обмеження №0161-09-2019 від 19.09.2019; викладення обставин невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації; надати суду оспорювані рішення, а саме містобудівні умови та обмеження від 19.09.2019 №0161-09-2019 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт №КС 061192701778, посвідчених в порядку встановленому законом та подання суду інших копій письмових доказів, засвідчених належним чином, а також представлення суду повного тексту містобудівних умов та обмежень № 0161-09-2019 від 19.09.2019 об`єкта будівництва "Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1"; Генерального плану міста Ірпінь; Детального плану території земельних ділянок у кварталі, обмеженого вулицями Лисенка, Давидчука, Лермонтова та Київської м. Ірпінь Київської області; зазначення місцезнаходження оригіналів документів копії яких долучено до позовної заяви.

На виконання вимог цієї ухвали представником позивача, адвокатом Махнівським М.О., була надіслана лише заява про усунення недоліків, копія адвокатського запиту до Інспекції Державного будівельно-архітектурного контролю Ірпінської міськради №5 від 14.02.2020 та відповідь Ірпінської міської ради №01-18/709 від 19.02.2020 про ненадання відповіді на адвокатський запит через його оформлення з недотриманням вимог законодавства, також надано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 19.03.2020 клопотання адвоката про витребування доказів залишено без задоволення.

За результатом дослідження поданої заяви та документів, суд констатує повне невиконання вимог судового рішення, яке набуло законної сили, у зв`язку з чим звертає увагу на таке:

положеннями ч. ст. 14 Конституції України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вказана норма кореспондується зі ст.370 КАСУ. Ухвала суду, згідно ст.241 КАСУ є різновидом судового рішення.

Згідно ч.5 ст. 44 КАСУ, учасник справи зобов`язаний виявляти повагу до суду; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені судом, не приховуючи їх.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками. У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)".

Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі". Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.

У даному випадку право на доступ до правосуддя позивача було поставлено в залежність від його особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили.

Представник позивача на власний розсуд та свідомо розпорядився своїм правом уповноваженого на вчинення всіх дій від імені ОСОБА_1 та не надав суду витребуваних документів, в тому числі, оновленої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАСУ України, з викладенням всіх обставин заявленого позову з посиланням на докази, що підтверджують викладені обставини: коли, ким та на якій підставі були затверджені містобудівні умови та обмеження №0161-09-2019 від 19.09.2019; викладення обставин невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації; надати суду оспорювані рішення, а саме містобудівні умови та обмеження від 19.09.2019 №0161-09-2019 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт №КС 061192701778, посвідчених в порядку встановленому законом та подання суду інших копій письмових доказів, засвідчених належним чином, а також представлення суду повного тексту містобудівних умов та обмежень № 0161-09-2019 від 19.09.2019 об`єкта будівництва "Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; Генерального плану міста Ірпінь; Детального плану території земельних ділянок у кварталі, обмеженого вулицями Лисенка, Давидчука, Лермонтова та Київської м. Ірпінь Київської області; зазначення місцезнаходження оригіналів документів копії яких долучено до позовної заяви.

Суд наголошує, що вказані документи були обов`язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою справи з дотриманням положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення рішення.

За приписами частини четвертої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух ( рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Як вбачається із ст.160 КАСУ, зміст позовної заяви фактично повинен складатися із: а) вступної, б) мотивувальної та в) прохальної частин, а також з г) додатку до позовної заяви та повинен бути підписано особою, яка її подає або представником із зазначенням дати її подання та надання довіреності чи іншого документу, що підтверджує його повноваження. Таким чином, вже на цій стадії адміністративного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо несення обов`язку доказування обґрунтованості заявлених вимог з посиланням на докази, якими ці вимоги підтверджені та зазначити при пред`явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі факти наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його звернення.

Аналогічно виникає і обов`язок судді у з`ясуванні на цій стадії процесу - оцінка наявності у заявника права на пред`явлення позову і дотримання ним порядку реалізації цього права, тобто суд встановлює факти процесуального характеру.

Ухиленні від виконання таких обов`язків позивачем тягне за собою наслідки, встановлені п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.

При цьому, суд зазначає, що на учасника справи, положеннями ч.5 ст.44 КАСУ, покладені певні обов`язки, зокрема і сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Ураховуючи, що справи даної категорії розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, питання про встановлення належного відповідача на стадії відкриття провадження має важливе практичне значення, позаяк убезпечує суд від необхідності здійснювати заміну сторони у справі та проводити її розгляд з проведенням судового засідання, а це в свою чергу, впливає на строк розгляду спору.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Ірпінської міської ради Київської області (ЄДРПОУ - 33800777, Київська область, м.Ірпінь, вул.Т.Шевченка, 2-а), виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (ЄДРПОУ - 05408846, Київська область, м.Ірпінь, вул.Т.Шевченка, 2-а), третя особа: ОСОБА_2 (РНОКПП - не зазначено, АДРЕСА_3 ) про визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, - повернути позивачці.

Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.