Рішення № 88456337, 25.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2020 року № П/320/62/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» до Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені з Державного бюджету України,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова», з врахуванням заяви про уточнення позовних вимоги, в сумі 74 219,76 грн., нарахованої на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з 20.01.2018 по 03.01.2020 включно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі в даній адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2014 ним подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014, в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 9779425,00 грн. За результатом проведеної перевірки ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві було підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ на суму 264734,00 грн. Проте, не зважаючи на це контролюючим органом не було подано до територіального органу Державної казначейської служби України висновок щодо відшкодування позивачеві суми ПДВ на рахунок у банку. В подальшому позивачем узгоджену суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 264 734,00 грн. було зменшено на 159 340,97 грн. за рахунок погашення податкових декларацій з податку на додану вартість, зокрема декларації №9072092238 від 17.04.2015, №9100411520 від 19.05.2015, №9125474824 від 16.06.2015 та №9213977365 від 19.10.2015, у зв`язку з чим на теперішній час залишок невідшкодованої суми ПДВ складає 105 393,03 грн.

На підставі цього, позивач, керуючись пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, просить стягнути з Державного бюджету України пеню у розмірі 74 219,76 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 20.01.2018 по 03.01.2020.

Головне управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1) позов не визнало та подало відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що обов`язковою передумовою нарахування пені на суму невідшкодованого ПДВ є наявність факту погашення заборгованості з такого бюджетного відшкодування, оскільки день такого погашення має включатися у розрахунок. Однак, оскільки на теперішній час сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, вимоги про стягнення пені контролюючий орган вважає передчасними.

У відзиві на позов Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-2) проти позову заперечило та зазначило, що органи казначейства не є належним відповідачем у справах щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Відповідачем у таких справах повинен бути виключно орган Державної податкової служби, на обліку якого перебуває платних податку. Вважає, що спірні правовідносини виникли виключно між позивачем та Головним управлінням ДПС у м. Києві, а управління казначейства не може відповідати за зобов`язання інших бюджетних установ. Крім того, зазначає, що органи казначейства здійснюють відшкодування ПДВ на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв органом ДФС. Враховуючи порядок відшкодування ПДВ та те, що інформація від Державної казначейської служби України з Реєстру заяв по ТОВ «Авіалінії Харкова» Відповідачу-2 не надходила, в останнього не було підстав для перерахування сум бюджетного відшкодування ПДВ.

У судовому засіданні 08.01.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник Головного управління ДПС у м. Києві позовних вимог не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, належним чином повідомлене про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, з клопотанням про відкладення засідання до суду не зверталось.

Водночас, через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача-2 про залучення до участі в якості співвідповідачів Головного управління ДПС у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби у Київській області.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до розділу 2 п.1, 2 Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2016 №343, у справах про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ або пені відповідачами є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцезнаходженням відповідного органу ДФС. Оскільки позивач з 01.01.2019 року перебуває на обліку в Головному управління ДФС у Київській області, у зв`язку з цим, на думку Відповідача-2, необхідно залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Головне управління ДПС у Київській області та Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області.

Заслухавши думку присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного клопотання з огляду на наступне.

Пунктом 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, передбачено, що після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:

- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов`язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата;

- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;

- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

Відповідно до п.10.20 Порядку №1588 якщо в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) продовжується адміністрування податків, зборів у випадках, визначених у пункті 10.14 цього розділу, то такий контролюючий орган може залишити у себе оригінали документів, необхідних для відповідних процедур адміністрування, а до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передати їх засвідчені копії. Після завершення відповідних процедур адміністрування до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються оригінали документів, що залишались у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), інформація та документи за результатами таких процедур.

Отже, до відшкодування суми ПДВ, підтвердженої Актом перевірки №1336/26-51-15-02-07/25469838 від 05.03.2015, позивач продовжує перебувати на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві з ознакою за неосновним місцем обліку.

Вказана обставина також підтверджена в судовому засіданні представником Головного управління ДПС у м. Києві.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи положення пункту 10.14 Порядку №1588, відповідачами у даній справі являються Головне управління ДПС у м. Києві та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

У судове засідання, призначене на 12.03.2020, сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Також, 12.03.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності представника ТОВ «Авіалінії Харкова».

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання представника позивача та неявку у судове засідання відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, протокольною ухвалою від 12.03.2020 суд вирішив здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Авіалінії Харкова», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» (ідентифікаційний код 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А) зареєстровано як юридична особа 29.04.1998, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2018. позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 23.09.1998, про що свідчать дані Реєстру платників ПДВ.

19.12.2014 ТОВ «Авіалінії Харкова» подано до Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій в рядку 23.1 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 9 779 425,00 грн.

Разом з податковою декларацією позивачем подано: розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1); довідку про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4); розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

У період з 09.02.2015 по 26.02.2015 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Авіалінії Харкова» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 05.03.2015 №1336/26-51-15-02-07/25469838.

Згідно з висновками акта перевірки підтверджено задеклароване позивачем бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок у банку за листопад 2014 року в сумі 264734,00 грн.

В той же час, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві не подано до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновку щодо відшкодування позивачу угодженої суми ПДВ в розмірі 264734,00 грн.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2016 у справі №826/19108/15 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо ненадання до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 264 734,00 грн. за листопад 2014 року та підлягає відшкодуванню на користь Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова». Стягнуто із Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» (код ЄДРПОУ 25469838) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 264734,00 грн. за листопад 2014 року. Стягнуто із Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» (код ЄДРПОУ 25469838) пеню у розмірі 41510,29 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі №826/19108/15 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2016 в частині стягнення із Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 264734,00 грн. за листопад 2014 року - скасовано та прийняти нове рішення в цій частині. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Авіалінії Харкова» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 264 734,00 грн. за листопад 2014 року. В іншій частині постанову залишено без змін.

Однак, незважаючи на узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 264 734,00 грн., кошти не були перераховані на рахунок платника податку у банку.

Судом встановлено, що в подальшому позивачем узгоджену суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 264734,00 грн. зменшено на 159340,97 грн. за рахунок погашення податкових декларацій з податку на додану вартість, зокрема декларації №9072092238 від 17.04.2015, №9100411520 від 19.05.2015, №9125474824 від 16.06.2015 та №9213977365 від 19.10.2015. У зв`язку з чим, залишок суми ПДВ до відшкодування становить 105 393,03 грн., що власне і підтверджується податковим органом в поданому ним відзиві на позовну заяву.

Оскільки сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 105 393,03 грн. не відшкодована у встановлені законом строки, позивач, посилаючись на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, вважає, що має право на відшкодування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість на рівні 120% облікової ставки НБУ та надає розрахунок пені на суму 74 219,76 грн. за період з 20.01.2018 по 03.01.2020 включно.

При цьому, позивачем зазначено, що стягнення пені за період з 18.03.2015 по 19.01.2018 включно, було предметом розгляду інших судових справ, у зв`язку із чим у даній адміністративній справі позивач просить стягнути пеню за період з 20.01.2018 по 03.01.2020 включно.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі - ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7 ст.200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У силу положень пункту 200.12 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У свою чергу орган Державного казначейства України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13 ст.200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

На момент виникнення спірних правовідносин був чинний Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68 (Порядок втратив чинність 01.04.2017 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26, далі - Порядок №68).

Відповідно до пункту 2 Порядку №68, встановлювалося, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення; неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.

Згідно з абзацом другим пункту 10 Порядку №68, інформація, що міститься у другій частині реєстрів, оновлюється ДФС щодня.

Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який діяв на час існування спірних правовідносин, передбачав його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення, а також суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 здійснювалося в порядку, передбаченому Порядком ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі №826/19108/15 зобов`язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Авіалінії Харкова» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 264734,00 грн. за листопад 2014 року.

Відповідно до приписів ст.254 КАС України (в редакції станом на 19.04.2016) постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі №826/19108/15 набрала законної сили 19.04.2016, що також підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Однак, як встановлено судом, висновок контролюючим органом на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року у справі №826/19108/15 до територіального органу Державної казначейської служби України поданий не був.

На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 105 393,03 грн., що не заперечувалось відповідачами.

Разом з тим, неподання податковим органом до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №820/260/13-а. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст.242 КАС України).

Отже, суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки висновок контролюючого органу повинен був бути поданий до органу Казначейської служби вчасно, проте не поданий, у зв`язку із бездіяльністю Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві, з огляду на викладене вище, позивач має право на стягнення пені у зв`язку з виникненням бюджетної заборгованості.

При цьому суд зазначає, що правові механізми взаємодії між окремими ланками системи органів державної податкової служби з метою посилення контролю за дотриманням податкового законодавства, на які посилається Відповідач-2 у своїх запереченнях, не можуть обмежувати встановлені чинним законодавством права платника податків та переносити (відтерміновувати) їх реалізацію у часі (у тому числі право на своєчасне отримання бюджетного відшкодування), а платник податків не може залежати від несумлінного виконання своїх обов`язків податковим органом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015 у справі № К/800/56682/14.

У позовній заяві ТОВ «Авіалінії Харкова» зазначило, що стягнення пені за періоди з 18.03.2015 по 19.01.2018 включно було предметом розгляду інших судових справ, у зв`язку з чим у даній адміністративні справі позивач просить стягнути пеню за період з 20.01.2018 по 03.01.2020 включно, а саме - за 714 днів.

При визначенні суми пені, яка підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення бюджетного відшкодування, суд звертає увагу на те, що з синтаксичного тлумачення пункту 200.23 статті 200 ПК України вбачається, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Отже, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені такі зміни при обчисленні не враховуються.

Аналогічна правова позиція також підтримана Верховним Судом в постановах від 11.04.2019 у справі №810/1228/17, від 14.11.2019 у справі №808/482/16.

Як вбачається зі змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі №826/19108/15 початок розрахунку пені здійснено з 18.03.2015.

Відповідно до Постанови Національного банку України «Про регулювання грошово-кредитного ринку» від 02.03.2015 року №154 станом на 18.03.2015 діяла облікова ставка НБУ в розмірі 30% річних.

Враховуючи приписи п.200.23 ст.200 ПК України щодо нарахування пені на рівні 120% облікової ставки НБУ, пеня встановлюється на рівні 36% (30% х 120%). Розмір пені на день складає 0,09863% (36%/365).

Отже, розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування у період з 20.01.18р. по 03.01.20р. включно складає 74 219,68 грн. (105 393,03 грн. х 0,09863% х 714 днів прострочення).

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у вказаній сумі за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 74 219,68 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ за період з 20.01.2018 по 03.01.2020 включно є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

При цьому, задовольняючи адміністративний позов, суд враховує, що саме бездіяльність ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві та Головного управління ДПС у м. Києві, розумних і правових підстав якої судом не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов`язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.

Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі недоліків та порушень вимог закону у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2102,00 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві (ідентифікаційний код: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Судом також зазначає, що позивачем при подачі даного адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 2796,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.01.2020 №236.

Водночас у зв`язку з уточненням і відповідним зменшенням позовних вимог позивачеві належало сплатити 2102,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було зайво сплачено 694,47 грн. судового збору.

Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, для повернення переплаченого судового збору у розмірі 694,47 грн., позивачу слід звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (ідентифікаційний код 25469838) пеню в розмірі 74 219,68 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 20.01.2018 по 03.01.2020 включно.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (ідентифікаційний код 25469838) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.