Рішення № 88456113, 17.03.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2020 року м. Ужгород№ 260/511/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.10.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб`єкта владних повноважень Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить:

1.Прийняти позовну заяву до свого розгляду та відкрити провадження у справі.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК490/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-212 від 09.10.2018 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року даний адміністративний позов залишено без розгляду у відповідності п.4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

21 січня 2020 року вказана адміністративна справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі .

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020 року справу №260/511/19 передано на розгляд судді Плеханова З.Б.

Позиції сторін.

Свої вимоги мотивує тим, що уповноваженими особами Управління Держпраці у Закарпатській області було проведено інспекційну перевірку у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_1 , внаслідок якої складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК490/7/АВ від 25.09.2018 року. Таким чином, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допустив до роботи в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не уклавши з ними трудовий договір, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, у звязку з чим було складено Протокол про адміністративне правопорушення № ЗК 490/7/АВ/ГІ/ПТ від 25.09.2018 року, припис про усунення виявлених порушень № ЗК 490/7/АВ/ІІ від 25.09.2018 року та постанова про накладення штрафу від 09.10.2018 року № ЗК 490/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-212 . З вказаною постановою позивач не згідний, зазначає, що , оскаржувана постанова не містить даних про те, на підставі яких повідомлень було проведено інспекційне відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю згідно з переліком визначених Пунктом 5 Порядку № 295 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295.На думку позивача, підстав, які б відповідали приписам пункту 5 Порядку № 295 для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не було. На думку позивача, у даному контексті, відповідачем допущено порушення вимог Порядку № 295 щодо наявності законних підстав для проведення інспекційного відвідування позивача. Так, позивач по справі вважає, що під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 та під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю не встановлено та належними доказами не підтверджено факт використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Крім того вважає, що Управління Держпраці у Закарпатській області не врахувало всіх обставин при винесенні Акта перевірки, зокрема: укладені цивільно-правові договори, разовість їх виконання, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та правил охорони праці, ордери про отримання коштів та не в повному обсязі проаналізувало обставини, які були взяті за основу при накладенні штрафу на позивача. На підставі чого просить задовольнити позовні вимоги повністю.

21 травня 2019 року, від представника відповідача надійшов відзив на даний адміністративний позов, відповідно до якого Управління Держпраці у Закарпатській області позов не визнає та вважає, що доводи та обґрунтування, які наведені позивачем не можуть бути прийняті судом як належні з наступних підстав. Так, зазначає, що інспекційним відвідуванням проведеним 25.09.2018 року встановлено, що у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» були присутні два працівники ОСОБА_3 , яка виконувала функціональні обов`язки за посадою бармена та ОСОБА_4 , який виконував функціональні обов`язки за посадою офіціанта. У ОСОБА_3 отримано власноруч написане письмове пояснення. Разом з тим, другий працівник, який представився ОСОБА_4 , від надання письмового пояснення, відмовився, але усно пояснив, що стажується в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» на посаді офіціанта та працює три дні, початок роботи із 7.00 год. до 10.00 год. Проведення інспекційного відвідування в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» було зафіксовано засобами відеотехніки, в тому числі усне пояснення ОСОБА_4 та факт виконання працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 функцій за посадами бармена та офіціанта. Таким чином, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допустив до роботи в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не уклавши з ними трудовий договір, чим порушив ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Зазначає, що Постанова про накладення штрафу винесена уповноваженими посадовими особами на підставі Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 25.09.2018 року за №ЗК 490/7/АВ, виданого за результатами інспекційного відвідування Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , що відповідає пункту 2 Порядку.

Підсумовуючи вищенаведене, зазначає, що Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК490/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-212 від 09.10.2018 року винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

В судове засідання позивач та представник відповідача не зявилися, однак від них на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи без участі сторін.

У відповідності до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання не здійснювалося у звязку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та приходить до наступних висновків.

2. Обставини, встановлені судом.

13.09.2018 року Головним Управлінням ПФУ в Закарпатській області листом № 12568/04.03 на адресу Управління Держпраці в Закарпатській області була надана інформація щодо фізичних осіб-підприємців, в тому числі ОСОБА_1 , які використовують найману працю і про відсутність цивільно-правових договір.

21.09.2020 року головним державним інспектором Берник З. було складено службову записку , яка була адресована першому заступнику начальника Управління Держпраці Грицик В.І. щодо використання неоформлених трудових відносин з найманим працівниками фізичною особою-підприємцм ОСОБА_1

Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 21.09.2018 року №178 про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_1 (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3 » на підставі службової записки головного державного інспектора Берника З.П . та листа Головного управління ПФУ України в Закарпатській області від 13.09.2018 №12568. (а.с.45-47).

На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.09.2018 № 1119. (а.с.52).

За результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК490/7/АВ від 25.09.2018 року (а.с.16-27).

Так, згідно вищевказаного акту, інспекційним відвідуванням проведеним 25.09.2018 року встановлено, що у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» були присутні два працівники ОСОБА_3 , яка виконувала функціональні обов`язки за посадою бармена та ОСОБА_4 , який виконував функціональні обов`язки за посадою офіціанта. У ОСОБА_3 отримано власноруч написане письмове пояснення.

У своєму письмовому поясненні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 зазначила, що працює в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» з 10 вересня 2018 року, барменом. Писала заяву про прийом на роботу, здала документи, наказ про прийом на роботу не підписувала, трудову, книжку здавала, заробітну плату не отримувала. (а.с.57) .

Разом з тим, другий працівник, який представився ОСОБА_4 , від надання письмового пояснення, відмовився, але усно пояснив, що стажується в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» на посаді офіціанта та працює три дні, початок роботи із 7.00 год. до 10.00 год.

Також, 24.09.2018 року отримано письмове пояснення від ФОП ОСОБА_1 , в якому останній власноручно вказав, що займається підприємницькою діяльністю в кафе « АДРЕСА_1 . На запитання, скільки працює у нього найманих працівників, з якими укладені трудові чи інші договори, ФОП ОСОБА_1 пояснив, що в нього працює 2 людей: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Ще 2 людей стажуються приблизно по 1-2 тижні, ОСОБА_3 стажується на посаді бармена 2 тижні, Бароні стажується 1,5-2 тижні на посаді офіціанта. Цивільно-правові угоди з вищеперерахованими працівниками не укладалися. Також, ФОП ОСОБА_1 пояснив, що даним стажерам не оплачується заробітна плата, так як вони проходять стажування. Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» працює щоденно з 7.00 год. по 22.00 год. без перерви та вихідних днів.(а.с.58)

З огляду на вказане, проведення інспекційного відвідування в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» було зафіксовано засобами відеотехніки, в тому числі усне пояснення ОСОБА_4 та факт виконання працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 функцій за посадами бармена та офіціанта, вказані відеоматеріали були досліджені судом.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є:

-Код КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; -Код КВЕД 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (основний); ,

-Код КВЕД 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом ігвзуттям;

- Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Акт інспекційного відвідування підписаний ФОП ОСОБА_1 25.09.2018 року з відміткою «Зауважень до перевірки не маю. Заперечення є.». Тим не менше заперечення до Акту інспекційного відвідування Фізичною особою підприємцем так і не були подані.

В подальшому, 25.09.2018 року, уповноваженою особою складено припис №ЗК490/7/АВ/П, яким ФОП ОСОБА_1 зобов`язано усунути встановлені інспекційним відвідуванням порушення законодавства про працю та про виконання цього припису у визначені в ньому строки надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до 02.10.2018 року.(а.с.59).

25.09.2018 року уповноваженою особою Управління Держпраці у Закарпатській області складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК490/7/АВ/П/ПТ, про порушення ФОП ОСОБА_1 ч.3 ст. 41 КУпАП, який направлений для розгляду до Ужгородського міськрайонного суду. (а.с.60-61)

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2019 року у справі №308/10927/18 про притягнення до адміністративної відповідальності фізичну особу-підприємця Ужгородського міськрайонного суду, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.41 КпАП України. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.41 КпАП України закрито на підставі п.7 ст.247КпАП України . Постанова набула законної сили 11.03.2019 року.(а.с.127-129)

28 вересня 2018 року ФОП ОСОБА_1 відповідачем повідомлено про розгляд справи 09.10.2018 року о 09:30 год. за допомогою телефонограми на номер 0663007208 переданої 28 вересня 2018 року 0 10:26 год. ОСОБА_1 (а.с.48).

Постановою від 09.10.2018 року № ЗК 490/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-212 першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., керуючись ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі абз. 2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 223380,00 грн. (а.с.30-31).

Під час судового розгляду справи позивачем було долучено наступні документи :

-цивільно-правовий договір від 10.09.2018 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на строк до 03 жовтня 2018 року, в якому вказано винагороду в розмірі 3000 грн. з оплатою не пізніше 10 днів з дня прийняття замовником роботи за актом. Предметом договору вказано: управління баром, заварювання чаю, кави, готування алкогольних і безалкогольних напоїв, пропонувати готові до споживання безалкогольні напої, слабоалкогольні напої тощо.

- Акт здавання-приймання виконання роботи від 03.10.2018 року між замовником Пребуш та виконавцем ОСОБА_3 , в якому вказано , що роботи згідно з договором від 10.09.2018 року виконано якісно і в повному обсязі. За виконану роботу замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 3 000 грн.

- Видатковий касовий ордер від 09.10.2018 року на суму 3000 грн., який містить тільки підпис одержувача: ОСОБА_3 без підписів керівника та бухгалтера. В графі : видав касир зазначено ОСОБА_1 і підпис.

- Цивільно-правовий договір від 10.09.2018 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на строк до 03 жовтня 2018 року, в якому вказано винагороду в розмірі 3000 грн. з оплатою не пізніше 10 днів з дня прийняття замовником роботи за актом. Предметом договору вказано: приймання замовлення від споживачів, отримання посуду, приборів, прибирання столів, здійснення попередньої сервіровки столів тощо.

Акт здавання-приймання виконання роботи від 03.10.2018 року між замовником Пребуш та виконавцем ОСОБА_3 , в якому вказано , що роботи згідно з договором від 10.09.2018 року виконано якісно і в повному обсязі. За виконану роботу замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 3 000 грн.

- видатковий касовий ордер від 09.10.2018 року на суму 3000 грн., який містить тільки підпис одержувача: ОСОБА_2. без підписів керівника та бухгалтера. В графі : видав касир зазначено ОСОБА_1 і підпис.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони Праці, гігієни праці, здійснення "державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - Управління^ Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці, затверджене наказом Держпраці від.03.08.2018 №84 у новій редакції.

Згідно з пп. 5 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 року № 340 (далі - Положення) Управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління.

Згідно з пп. 5 п. 6 Положення Управління для виконання покладених на нього завдань має право: проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління відвід 09.10.2018 року № ЗК 490/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-212 притягнуто до відповідальності на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, тобто за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6 пункту 6 Положення № 96).

Пунктом 7 Положення № 96 закріплено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм, Управлінню Держпраці у Закарпатській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (далі - Порядок № 295).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (стаття 3 Закону № 877-V).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку № 295).

Оскільки у п.б ч.5 Порядку № 295 зазначено як підставу для проведення інспекційного відвідування інформацію Пенсійного фонду, то посилання позивача на відсутність законних підстав для проведення перевірку не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до п.9 Порядку контролю, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до підп.1, 3 п.11 Порядку № 295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, в тому числі, під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Відповідно до П.8 Порядку контролю про проведення інспекційного Відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Отже, з вищенаведеного випливає, що інспектор праці, за наявності службового посвідчення, має право самостійно, без попереднього повідомлення та без суб`єкта господарювання, якщо він вважатиме, що таке повідомлення завдасть шкоди інспекційному відвідуванню, приходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Ні Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в частині, яка поширюється на здійснення заходів контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення), ні Порядком № 295 не передбачено щоб інспектор праці під час проведення інспекційного відвідування надавав суб`єкту господарювання направлення та називав підстави проведення інспекційного відвідування.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до підпункту 6 пункту 11 Порядку, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

З огляду на вказане, проведення інспекційного відвідування в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» було зафіксовано засобами відеотехніки, в тому числі усне пояснення ОСОБА_4 та факт виконання працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 функцій за посадами бармена та офіціанта.

Відповідно до пункту 22 Порядку, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-,фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта, (відео на диску додається до акту).

Також у письмову поясненні ОСОБА_3 , зазначила, що працює в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 10 вересня 2018 року, барменом. Писала заяву про прийом на роботу, здала документи, наказ про прийом на роботу не підписувала, трудову, книжку здавала, заробітну плату не отримувала. Другий працівник, який представився ОСОБА_4 , від надання письмового пояснення, відмовився, але усно пояснив, що стажується в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» на посаді офіціанта та працює три дні, початок роботи із 7.00 год. до 10.00 год. Також у письмовому поясненні ФОП ОСОБА_1 власноручно вказав, що в нього працює 2 людей: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Ще 2 людей стажуються приблизно по 1-2 тижні, ОСОБА_3 стажується на посаді бармена 2 тижні, Бароні стажується 1,5-2 тижні на посаді офіціанта. Цивільно-правові угоди з вищеперерахованими працівниками не укладалися.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, висловлено правову позицію про те, які ознаки договору носять трудовий характер.

Щодо цивільного договору про надання послуг, необхідно зазначити, що згідно зі ст.901 ЦКУ договором про надання послуг є договір, відповідно до якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.

Тобто ключовою умовою, що зумовлює укладання договору про надання послуг є те, що надавана послуга споживається в процесі її надання. Чинне законодавство не містить визначення споживання послуги. Разом з тим, згідно з Державним класифікатором продукції і послуг затвердженим наказом Держстандарту України від 30.12.1997 року №822, послуга - це наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником і споживачем та внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача.

Таким чином, з урахуванням вимог ГКУ договір про надання послуг може укладатись для задоволення потреб суб`єкта господарювання, не пов`язаних із діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Крім того, ст.54 ГКУ передбачено, що на суб`єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб`єктами господарювання, які визначаються ГКУ та іншими законодавчими актами. У зв`язку з цим, договір про надання послуг може укладатись для задоволення потреб суб`єкта господарювання, який здійснює некомерційну господарську діяльність, для задоволення його потреб не пов`язаних зі своєю діяльністю спрямованою на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Таким чином, у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів діяльності ФОП ОСОБА_1 є:- Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Відповідно до (Випуск № 65 «Торгівля та громадське харчування», Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 20 серпня 1999 р. № 918

кваліфікаційної характеристики професії «Бармен".:

- Завдання та обов`язки. Обслуговує споживачів: пропонує, показує, реалізує готові до споживання безалкогольні, слабоалкогольні напої (пиво, фруктові та мінеральні води, соки), кондитерські вироби, закуски, страви. Готує обмежений асортимент алкогольних та безалкогольних напоїв, холодних і гарячих страв, закусок. Складає заявки та отримує напої, кулінарну продукцію та покупні товари. Відбраковує неякісні товари за органолептичними

показниками. Забезпечує зберігання напоїв, кулінарної продукції та покупних товарів відповідно до термінів і режиму зберігання. Офомляє вітрини та прилавки, утримує їх у належному стані. Експлуатує та обслуговує аудіо- та відеоапаратуру. Контролює додержання споживачами культури поведінки. Веде необхідний облік, складає та здає товарні звіти. Підраховує та здає гроші. Проходить медичне обстеження в установленому порядку.

Повинен знати: асортимент, рецептури, технологію виготовляння, правила оформлення і відпуску обмеженого асортименту алкогольних, слабоалкогольних коктейлів, напоїв, закусок, страв і кондитерських виробів; температурні режими подавання коктейлів,

напоїв, закусок, страв; умови і терміни зберігання кулінарної продукції та покупних товарів; основи національного та безпечного харчування; правила етикету і техніку обслуговування споживачів за барною стойкою та в залі; правила роботи підприємств громадського харчування; правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями; правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами; форми розрахунку із споживачами, в тому числі за кредитними картками; порядок оформлення рахунків і розрахунку по них із споживачами; правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, ЕККА,

виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, їх призначення та використання в технологічному процесі; правила експлуатації відео- та аудіотехніки; іноземну мову міжнародного спілкування в межах розмовного мінімуму; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

" 14. ОФІЦІАНТ 3-й розряд"

Завдання та обов`язки. Готує зал до обслуговування споживачів. Отримує посуд, прибори, столову білизну. Полірує посуд, прибори. Складає серветки різними способами. Здійснює попередню сервіровку столів. Приймає замовлення від споживачів.

Отримує страви в роздавальні та в буфеті. Подає страви і напої. Обслуговує неофіційні банкети. Оформляє рахунки і розраховується по них із споживачами. Прибирає використані посуд, прибори. Замінює столову білизну.

Повинен знати: асортимент, рецептури, технологію виготовляння страв і напоїв; кулінарну характеристику страв і напоїв; правила і технічні прийоми обслуговування споживачів; форми складання серветок; правила оформлення столу квітами; види меню, порядок запису страв і напоїв в меню; правила і порядок подавання страв і напоїв, вимоги до їх оформлення і температури, відповідність асортименту винно-горілчаних виробів характеру страв; порядок оформлення рахунків та форми розрахунку із споживачами, в тому числі за кредитними картками; види і призначення посуду, приборів, столової білизни, способи їх зберігання; правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, ЕККА, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, їх призначення та використання в технологічному процесі; правила роботи підприємств громадського харчування; санітарні правила для підприємств громадського харчування; правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; основи психології; принципи професійної етики; іноземну мову в межах розмовного мінімуму; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта з присвоєнням кваліфікації "кваліфікований робітник" за професією офіціанта 3 розряду або одержання професії безпосередньо на виробництві. Без вимог до

стажу роботи.

Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 затверджено НАЦІОНАЛЬНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ. КЛАСИФІКАТОР ПРОФЕСІЙ ДК 003:2010, який призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб`єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників. Працівники за вказаною професією приймаються на роботу за трудовим договором, а виконання роботи визначається посадовою інструкцією.В класифікаторі надані наступні визначення:

Робота - певні завдання та обов`язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.

Кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов`язки відповідної роботи.

Професія - здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації.

Згідно наданих позивачем під час судового розгляду цивільно-правових договорів , слід зазначити, що ОСОБА_3 виконувала обовязки бармена, в ОСОБА_2 -обовязки офіціанта, і дані посади визначені згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, зокрема у категорії 5123.

Як вбачається з наведених вище цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених позивачем з фізичними особами, предметами останніх є послуги бармена та офіціанта. Так, предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги). В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

Статтею 265 КЗпП передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця.

В ході судового розгляду справи судом був досліджений наданий відповідачем диск з відеозаписом, з якого досить чітко видно виконання працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 функцій за посадами бармена та офіціанта, що не заперечувалося ні самими цими осбами , ні позивачем під час проведення інспекційного відвідування.

Отже, факт використання ФОП ОСОБА_1 найманої праці підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем під час судового розгляду.

Суд досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються у своїх вимогах та заереченнях.

Судом встановлено, що ні позивач , ні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надали під час проведення інспекційного відвідування, а також підчас розгляду відповідачем справи ніяких договорів, в тому числі цивільно-правових.

Суд зауважує, що позивач оскаржує постанову відповідача, яка винесена за наслідками інспекційного відвідування, проведеного 24-25 вересня 2020 року, тобто суд перевіряє її законність та правомірність саме на час її постановлення та перевіряє її обгрунтованість на час інспекційного відвідування, а тому надання позивачем суду додаткових доказів, в тому числі цивільно-правових договір під час судового розгляду не може бути взято до уваги як належні та допустимі докази в обгрунтування позиції позивача.

Крім того , судом встановлено , що як сам позивач , так і ОСОБА_3 підтвердили під час проведення інспекційного відвідування відсутність договорів.

Оскільки під час усних пояснень особа, яка виконувала функції офіціанта назвала себе ОСОБА_4 , то зазначати інше прізвище в Акті інспекційного відвідування у відповідача не було підстав.

Судом встановлено, що і позивач і самі особи, які виконували функції бармена та офіціанта ствердили , що вони проходять стажування у позивача .

Відносно такої позиції роботодавця слід зауважити, що чинне законодавство не містить поняття «стажування» при працевлаштуванні роботодавцем працівника.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. В період випробування на таких працівників поширюється всі вимоги законодавства про працю.( ст. 26 КЗпП України).

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Крім того , зазначення позивачем спочатку на факт стажування працівників, а потім на укладення з ними цивільно-правових є взаємовиключними поняттями та містять протиріччя.

Дані висновки суд зробив з врахуванням позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах у справах № 820/1432/17 та 0840/3690/18.

Щодо порядку накладення штрафів уповноваженими особами, суд констатує наступне.

Відповідно до п.19 та п.20 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п.24 Порядку № 295, припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Відповідно до пункту 29 Порядку контролю заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків передбачена відповідальність фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, (станом на 09.10.2018 року розмір мінімальної заробітної плати складає 3723,00 грн., відтак 3723,00 х 30 х 2 = 223380,00 грн.).

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 із змінами (далі - Порядок накладення штрафів).

Відповідно до ч. 3 ст. 265 КЗпП, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не на лежать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів, штрафи мають право на кладати начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники. Оскаржена постанова про накладення штрафу від 09.10.2018 року № ЗК 490/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-212 винесена першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., а отже, визначеною Порядком накладення штрафів уповноваженою посадовою особою.

Оскаржена постанова винесена на підставі Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 25.09.2018 року за №ЗК 490/7/АВ, виданого за результатами інспекційного відвідування Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , що відповідає пункту 2 Порядку.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку накладення штрафів про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка за лишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Як зазначалося судом вище, листом Управління Держпраці у Закарпатській області від, 28.09.2018 року №07-01/3728 ФОП ОСОБА_1 був повідомлений про час та дату розгляду справи. Даний лист був переданий телефонограмою та надісланий рекомендованим листом. На розгляд справи ФОП ОСОБА_1 у встановлений час не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про перенесення розгляду справи на інший час не подав.

Крім того, суд зазначає, що За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці передбачено також Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме: в ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, ч. 2 ст. 265 КЗпП України і ч. 1 ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу.

При цьому, штраф за ч. 2 ст. 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №2340/4337/18.

Крім того, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2019 року у справі №308/10927/18 за якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.41 КпАП України закрито на підставі п.7 ст.247КпАП України, тобто за закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу

Відтак притягнення позивача до подвійної відповідальності в даному випадку відсутнє.

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та обставини справи, суд вважає, що оскаржена постанова від 09.10.2018 року № ЗК 490/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-212 про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

Ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно норм ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи суд вважає, що відповідач при прийнятті оскарженої постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці в Закарпатській області(вул. Минайська, 16, м. Ужгород, 88018 код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.10.2018 року № ЗК 490/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-212 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII «Перехідних положень» КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.) до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.03.2020 року