Рішення № 88456053, 23.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 640/19334/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовомКомунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»доГоловного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій від 30 серпня 2019 року № 27,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (далі - Комунальне підприємство, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 30 серпня 2019 року № 27 щодо застосування до позивача штрафу у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 19 594 941, 30 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання на 21 листопада 2019 року.

21.11.2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.12.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.01.2020 року, в подальшому оголошено перерву до 30.01.2020.

В судовому засіданні 30.01.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Зокрема, на думку Комунального підприємства, відповідачем проігноровано законодавчо встановлену вимогу щодо дотримання сумарної тривалості всіх планових заходів, які здійснюються органами державного контролю (нагляду) протягом календарного року, та призначено до проведення планову перевірку понад допустимий законодавством термін.

Окрім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що планова перевірка відповідачем не здійснювалась, місце її проведення не встановлено, первинні облікові, реєстрові та інші документи суб`єктом перевірки не витребовувались, не оброблялись та не аналізувались, зазначений процес замінено органом перевірки витребуванням консолідованої (спеціально підготовленої) підприємством інформації, яка вибірково була покладена в основу акта перевірки.

Також, позивач підкреслює, що відповідач усунув його від участі в перевірочному заході, що проводився в період з 24.06.2019 по 08.07.2019, ознайомлення з актом перевірки, надання зауважень, заперечень, пояснень. Позивач вважає, що не допускав порушень, за які до нього застосовано штраф, а також має претензії до розміру адміністративно-господарських санкцій та процедури вручення оскаржуваного рішення.

Своєю чергою, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Відзив на позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач допустив посадових осіб відповідача до здійснення планового заходу, а тому втратив право на оскарження процедурних порушень щодо її призначення та проведення. При цьому, останніми занесено в журнал реєстрації перевірок Комунального підприємства всі необхідні дані, такі як характер перевірки, назву організації, що здійснювала перевірку, прізвища та ініціали спеціалістів, що вийшли на перевірку із зазначенням службових посвідчень, дату проведення та завершення заходу державного нагляду контролю, проставлено підписи службових осіб.

Також, відповідач наголошує, що чинним законодавством не передбачено обов`язкових критеріїв щодо форми, та змісту запиту про надання інформації, який вручався позивачу.

На думку відповідача неоґрунтовано отримана позивачем виручка, отримана ним внаслідок надання на постійній основі житлово-комунальних послуг, які мають адресного споживача, повинна бути повернута останнім.

При цьому, відповідач зазначає, що позивачем було безпідставно включено до складової розрахунку тариф на послуги прибирання прибудинкової території площі, закріпленої на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва», що в свою чергу свідчить про неефективність використання коштів мешканців Шевченківського району, а також те, що перевіркою встановлено факти невиконання позивачем поточного ремонту, а відтак неосвоєння коштів, у зв`язку із чим не вбачається за можливе встановити, за які саме роботи виплачувалась заробітна плата працівникам позивача. Стверджує, що оскаржуване рішення прийняте ним в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

28 листопада 2019 року Комунальним підприємством подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач не погоджувався з доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

04 грудня 2019 року у запереченнях проти відповіді на відзив відповідач просив у задоволені позову Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» відмовити та наголошував на голослівності (без документального підтвердження) тверджень позивача про відсутність факту вчинення останнім порушення.

12 грудня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

У зв`язку з поданням представниками сторін спільного клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до переконання про можливість її подальшого розгляду в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачем на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2019 рік відповідно до направлення від 19.06.2019 № 2340 проведено планову перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 08.07.2019 № 2890-10 (далі - Акт або Акт перевірки).

За результатами проведення такого заходу відповідачем винесено рішення № 27 від 30.08.2019 року, якою за порушення вимог пункту 7 порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споруд та прибудинкових територій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», за що передбачена відповідальність згідно п.1 ч. 1 ст.20 Закону України № 5007-VI від 21.06.2012 року «Про ціни і ціноутворення» до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції у розмірі 19 594 941,30 грн.

Незгода з позивача з вказаним рішенням суб`єкта вланих повноважень обумовила на звернення до суду з вказаним позовом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 877-V державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VІ (далі - Закон № 5007-VІ).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.05.2017 за № 604/30472, затверджене Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, згідно із пунктом 1, підпунктом 11 пункту 4 якого Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби, їй підпорядковане та відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а саме: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, у відповідності до приписів частини другої статті 16 Закону № 5007-VІ, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Так, в статті 18 закріплене право відповідача проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Плановим заходам зі здійснення державного нагляду (контролю) присвячена стаття 5 Закону № 877-V.

Зокрема, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб`єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`ятнадцяти робочих днів.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який, у відповідності до приписів частини шостої статті 7 Закону № 877-V повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону № 877-V).

Припис, згідно із частиною восьмою статті 7 Закону № 877-V, є обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26.11.2018 № 964 затверджений річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби на 2019 рік, який містить перелік суб`єктів господарювання, в тому числі Комунальне підприємство, дата початку здійснення заходу - 24.06.2019, строк здійснення заходу - 10 днів.

Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) оприлюднений на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 15.05.2019 № 219 про проведення планової перевірки в період з 24.06.2019 по 08.07.2019 отримано позивачем 22.05.2019, тобто більше, ніж за десять днів до дня здійснення перевірочного заходу.

За результатами розгляду зазначеного повідомлення Комунальним підприємством направлено на адресу відповідача та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів письмове звернення від 24.05.2019 № 2487/3 про наявність законодавчо встановлених підстав для недопущення проведення на підприємстві планової перевірки у зв`язку з перевищенням максимально допустимої тривалості планових заходів на підприємстві.

Листом від 10.06.2019 № ЦА-23.2/3777-19 Держпродспоживслужбою повідомлено позивача про відсутність правових підстав для скасування повідомлення від 15.05.2019 № 219.

В подальшому, відповідачем був виданий наказ від 18.06.2019 № 2890, на підставі якого оформлено направлення на проведення заходу від 19.06.2019 № 2340, підписане т.в.о. заступника начальника Карауловим В.Д. та засвідчене печаткою ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадовими особами відповідача внесений запис до журналу реєстрації перевірок щодо проведення планової перевірки в період з 24.06.2019 по 08.07.2019 на підставі направлення від 19.06.2019 № 2340.

Висновками Акта від 08.07.2019 № 2890-10, складеного за результатами проведеної перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування регульованих цін, встановлено:

до складової рахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території включено площу, яку закріплено на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва на підставі наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 № 23;

в період з 01.07.2016 по 30.06.2019 порушено вимоги щодо формування та застосування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме за послугу з прибирання прибудинкової території, власникам квартир, мешканцям будинків Шевченківського району м. Києва;

по складовій тарифу «Поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження» за період 01.01.2017 - 31.03.2019 по 1349 житлових будинків виявлено часткове неосвоєння коштів.

При розгляді даної справи судом не надається оцінка правомірності винесеного відповідачем припису від 12.07.2019 щодо усунення перелічених вище порушень, оскільки такий припис є предметом оскарження у справі 640/17912/19.

Водночас, аналізуючи виявлені перевіркою порушення, суд вбачає за необхідне вказати наступне.

Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI).

У відповідності до частини першої статті 1 Закону № 5007-VI:

встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни (пункт 1);

застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною (пункт 5);

формування ціни - механізм визначення рівня ціни товару (пункт 14).

Натомість, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки в спірному періоді були визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV).

Зокрема, житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (стаття 1 Закону № 1875-IV).

При цьому, статтею 12 Закону № 1875-IV визначена класифікація житлово-комунальних послуг за функціональним призначенням та порядком затвердження цін/тарифів.

Статтею 14 Закону № 1875-IV встановлений розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін/тарифів, згідно із яким до другої групи належать житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869 затверджений Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок № 869), відповідно до пункту 5 якого калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 869 витрати з прибирання прибудинкової території (ручним та механізованим способами) (Впт) визначаються за формулою:

Впт= (Вр + Вм) : Пз,

Вр = Оз + Вф + Н + М + І,

Вм = ( Ппт х Нпрт ) х Вм1,

де Вр - витрати з прибирання прибудинкової території без залучення спеціалізованих машин (механізмів) (ручним способом); Вм - витрати з прибирання прибудинкової території із залученням спеціалізованих машин (механізмів) (механізованим способом); Пз - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду); Оз - заробітна плата; Вф - сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; Н - накладні витрати; М - матеріальні витрати; І - обов`язкові платежі до бюджету; Ппт - площа прибудинкової території, яка прибирається механізованим способом; Нпрт - норматив (норма) прибирання одиниці площі прибудинкової території спеціалізованими машинами (механізмами).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 869 витрати з прибирання сходових кліток (ручним та механізованим способами) (Вс) визначаються за формулою:

Вс = (Вр + Вм) : Пзжн,

Вр = Оз + Вф + Н + М + І,

Вм = (Пск х Нпрс) х Вм1,

де Вр - витрати з прибирання сходових кліток без залучення спеціалізованих машин (механізмів) (ручним способом); Вм - витрати з прибирання сходових кліток із залученням спеціалізованих машин (механізмів) (механізованим способом); Пзжн - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), які мають окремі виходи безпосередньо на сходові клітки, що влаштовані з урахуванням вимог державних будівельних норм та зазначені у технічних паспортах на нежитлові приміщення (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду); Пск - площа сходових кліток, яка прибирається механізованим способом; Нпрс - норматив (норма) прибирання одиниці площі сходових кліток спеціалізованими машинами (механізмами); Вм1 - вартість машино-години роботи спеціалізованих машин (механізмів).

Згідно із пунктами 7, 8 Порядку № 869 сумарна загальна площа визначається на підставі технічного паспорту житлового будинку (гуртожитку), квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку). Якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку № 869 тарифи на послуги розраховуються окремо за кожним будинком.

Згідно із пунктом 2.2.40 статуту Комунального підприємства, останнє здійснює діяльність щодо розрахунку тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

В подальшому такі розрахунки розглядаються органами місцевого самоврядування з метою встановлення тарифів на комунальні послуги у порядку, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 № 239, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2018 за № 1172/32624.

В даному випаку, відповідними повноваженнями на території Шевченківського району м. Києва наділений виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

При цьому, суд наголошує, що спірною перевіркою не досліджувалось питання встановлення цін на комунальні послуги.

Натомість, здійснення позивачем статутної діяльності, зокрема розрахунку економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг є механізмом визначення рівня ціни товару, тобто його формування, що своєю чергою належить до предмету перевірки.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідно до Плану-схеми прибиральних площ прибудинкової території по 905 будинках Шевченківського району (додаток 1 до акта від 08.07.2019 № 2890-10) до складової розрахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території включено площі тротуарів вздовж вулиці.

Серед переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, визначеного Порядком № 869, відсутнє прибирання тротуарів.

Натомість, останні (із зазначенням відповідних площ) закріплені на праві повного господарського володіння за Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва згідно із наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 № 23.

Суд зазначає, що зазначені в наказі від 21.02.2002 № 23 площі тротуарів утримуються та обслуговуються за рахунок місцевого бюджету, відтак включення таких площ до складової рахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території, що сплачуються мешканцями багатоквартирних будинків, є безпідставним.

Зазначеним підтверджується встановлене перевіркою порушення позивачем вимоги щодо формування та застосування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме: послугу з прибирання прибудинкової території, власникам квартир, мешканцям будинків Шевченківського району м. Києва за період з 01.07.2016 по 30.06.2019.

Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207 (далі - Наказ № 76).

Поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Періодичність проведення поточного ремонту за кожним видом будинків, враховуючи їх технічний стан та місцеві умови, визначається власником жилого будинку. Перелік ремонтних робіт на кожен будинок, включений до річного плану поточного ремонту, розробляється виконавцем послуг або власником (пункт 2.4 Наказу № 76).

Своєю чергою, наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2004 за № 1046/9645, затверджений Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, главою 1.2 якого визначені роботи, що входять до поточного ремонту.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.03.2011 № 307 затверджені Основні умови надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з метою дотримання яких позивач як виконавець послуг з утримання будинку по складовій тарифу «поточний ремонт» зобов`язаний:

- розрахувати тариф на послугу у першому кварталі, наступного за звітнім року, здійснити перерахунок розміру тарифу виходячи із суми фактично понесених витрат (підпункт 8.2 розпорядження);

- протягом року подати до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації інформацію про роботи поточного ремонту житлових будинків на рік, що плануються виконуватись у наступному році та враховані при розрахунку тарифів на послуги відповідного будинку, які підлягають затвердженню (підпункт 8.4 розпорядження);

- окремо обліковувати кошти, які надходитимуть від населення у складі плати за послуги по складовій «Поточний ремонт» та використовувати кошти, які надходитимуть від споживачів у складі плати за послуги по складовій «Поточний ремонт» виключно на поточний ремонт того житлового будинку, від мешканців якого надійшли вказані кошти (підпункт 8.5 розпорядження);

- після виконання робіт відобразити результати проведених ремонтів в технічних паспортах житлових будинків та картках (відомостях) обліку доходів і витрат по кожному будинку окремо (пункт 9 розпорядження).

Водночас, як встановлено перевіркою, наведені вимоги позивачем не виконуються починаючи з 2015 року.

Зокрема, Комунальним підприємством не переглядався тариф на послугу з утримання будинку.

Також, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивачем не надано річних планів робіт по поточному ремонту, а також доказів на підтвердження виконання робіт з проведення поточного ремонту, в тому числі, але не виключно, проставлення відповідних відміток у Паспортах житлових будинків.

У складовій тарифу «Поточний ремонт» передбачені роботи по частковому ремонту (до 3-10 відсотків) конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження.

Роботи з відновлення зовнішньої штукатурки з подальшим фарбуванням фасадів будівель, суцільне фарбування фасаду будівлі стійкими фарбами, ремонту м`якої, шиферної, металевої та інших покрівель з використанням нових матеріалів або суцільна заміна їх іншими матеріалами, ремонту сходових кліток, що включає ремонт штукатурки, підлог, заміну східців та перил, малярні та відбійні роботи, викликані ремонтом стель або штукатуренням стін Наказом № 76 віднесені до капітального ремонту.

В тому числі, до капітального ремонту віднесений і ремонт місць загального користування.

Співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, а також технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку (стаття 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII).

Стаття 13 наведеного Закону містить Прикінцеві та перехідні положення, пунктамим 4, 5 яких установлено, що до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.

У разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

У період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу і укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій продовжують надавати у відповідних багатоквартирних будинках виконавці таких послуг, які надавали відповідні послуги до початку проведення конкурсу.

Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком або обрання іншого управителя виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій має здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг.

Співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII містить визначення послуги з управління багатоквартирним будинком, що являє собою результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Наведене свідчить про те, проведення капітального ремонту будинку та його фінансування є обов`язком співвласників багатоквартирного будинку, відтак за проведення капітального ремонту власники житла (співвласники багатоквартирного будинку) повинні сплачувати окремо.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість встановленого відповідачем порушення в частині виявлення часткового неосвоєння коштів по складовій тарифу «Поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження» за період 01.01.2017 - 31.03.2019 по 1349 житлових будинків.

За порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету (пункти 1, 2 частини першої статті 20 Закону № 5007-VІ).

Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 5007-VІ, визначається Господарським кодексом України.

Так, статтею 250 Господарським кодексом України врегульовані строки застосування адміністративно-господарських санкцій, зокрема, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення від 30 серпня 2019 року № 27 щодо застосування до позивача штрафу у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 19 594 941, 30 грн. за період з 01.09.2018 по 30.06.2019.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на допущені відповідачем процедурні порушення в частині проведення перевірки та оформлення її результатів, оскільки відповідні дії/бездіяльність ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві не оскаржуються позивачем, а тому не належать до предмету спору у даній справі.

Окрім того, суд зазначає, що в даному випадку твердження позивача, викладені в листі від 24.05.2019 № 2487/3 про наявність законодавчо встановлених підстав для недопущення проведення на підприємстві планової перевірки нівелюються записом в журналі реєстрації перевірок, який підтверджує ту обставину, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач, при прийнятті рішення від 30 серпня 2019 року № 27 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 132, 134, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254, 04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 1) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко