Ухвала суду № 88455920, 27.03.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/106/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання та про зобов`язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-2582 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Чернівецьким окружним адміністративним судом від 20.03.2020 р. прийнято рішення, яким, відповідно до заявлених позовних вимог:

- визнано протиправною бездіяльність командира військової частини А2582 у вигляді не здійснення перерахунку та нарахування грошового забезпечення.

- визнано протиправними дії командира військової частини А2582, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 при обчисленні починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-Vlll «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року.

- зобов`язано командира військової частини А2582, починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-Vlll «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

- визнано протиправними дії командира військової частини А2582, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при обчисленні починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 N 2629-VII1 «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року.

- зобов`язано командира військової частини А2582 починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року N 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 р., та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

- визнано протиправними дії командира військової частини А2582, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при обчисленні починаючи з 01.01.2020 по 28.02.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 N 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року.

- зобов`язано командира військової частини А2582 починаючи з 01.01.2020 по 28.02.2020 включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 N 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 р., та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

- зобов`язано командира військової частини А2582 сплатити недоплачені протягом 2018 та 2020 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIll «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 р., Законом України від 23.11.2018 N 2629- УПІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 р. та Законом України від 14.11.2019 N 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 р.

24.03.2020 р. позивач звернувся до суду із клопотанням про звернення рішення суду від 20.03.2020 р. до негайного виконання та про зобов`язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду.

Розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про звернення рішення суду від 20.03.2020 р. до негайного виконання та про зобов`язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду, суд робить наступні висновки.

Згідно з п.2. ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч.2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд звертає увагу, що предметом судового розгляду, відповідно до заявлених позовних вимог, була перевірка дій дії командира військової частини А2582 щодо незастосування пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 при обчисленні починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При цьому, суд звертає увагу, що судовим розглядом не охоплено питання проведення судом розрахунку щодо невиплаченої частини заробітної плати позивача. Крім того, позивачем не було заявлено позовних вимог із визначенням суми різниці заробітної плати, яку відповідач зобов`язується виплатити позивачеві з період з 01.03.2018 р. по 28.02.2020 р. та не надано суду належних доказів на підставі яких можливо було б провести такий розрахунок.

З вказаних підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування у даному випадку положення ст. 371 КАС України, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні клопотання про звернення рішення суду від 20.03.2020 р. до негайного виконання.

Щодо клопотання позивача в частині зобов`язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Водночас, суд звертає увагу, що згідно з ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

У силу положень ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши та проаналізувавши клопотання позивача у сукупності з наявними матеріалами справи суд встановив, що судовий контроль не встановлювався при ухваленні рішення від 20.03.2020 р. у даній справі.

Водночас, позивач не надав суду доказів на підтвердження побоювань щодо невиконання відповідачем у добровільному порядку рішення суду від 20.03.2020 р. та необхідності встановлення судового контролю в даній справі.

Суд наголошує, що відповідач зобов`язаний виконати судове рішення в адміністративній справі №824/106/20-а після набрання ним законної сили. При цьому, наразі відсутні підстави та докази вважати, що відповідачем не буде виконано у добровільному порядку рішення суду в даній адміністративній справі.

З вказаних підстав, суд відмовляє у задоволені клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду від 20.02.2020 р. в адміністративній справі №824/106/20-а.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволені клопотання позивача про звернення рішення суду від 20.03.2020 р. в адміністративній справі №824/106/20-а до негайного виконання та про зобов`язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Брезіна