Постанова № 8845571, 12.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-1404/10/0570

час прийняття постанови: 14-13

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Чучко В.М.

при секретарі                                                  Васнєві Д.Г.

за участю представників: позивача – Кузьмишкіна Д.В. (довіреність від 30.12.2009 року № 01-10/835), відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення від 25.08.2009 року № 232 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 279907,50,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» (надалі – Державне підприємство, позивач) звернулася до суду з позовом про визнання недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькі області (надалі – Інспекція, відповідач) про застосування економічних санкцій від 25.08.2009 року № 232 у розмірі 279907,50 грн.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області була проведена перевірка з питання додержання порядку формування, встановлення і застосування розмірів портових зборів протягом 2008-2009 років та тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробленням вантажів, за результатами якої складено акт від 20.08.2009 № 504 та рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.08.2009 року № 232, яким встановлено порушення: завищення розміру акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (зовнішньоторговельні вантажі), при цьому на думку позивача даний висновок не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки з боку позивача відсутні факти такого завищення. Таким чином, заявник просить у судовому порядку визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій від 25.08.2009 року № 232 на суму 279907,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов не направив, хоча був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення – судової повістки, за підписом відповідача. При цьому відповідачем направлено на адресу суду клопотання від 11.03.2010 року № 05-05/247, згідно якому останній просить перенести розгляд справи у зв’язку з неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні. Проте, зважаючи на відсутність будь-яких письмових доказів неможливості участі представника відповідача у судовому розгляді справи, суд відмовив у задоволенні наведеного клопотання та відповідно до ст.128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» є юридичною особо за законодавством України, зареєстрований виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області; місце знаходження за даними свідоцтва: 87510, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99, ідентифікаційний код 01125755

Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області було проведено перевірку з 14.08.2009р. по 20.08.2009р. за період з 02.01.2008р. по 11.08.2009р. вибірково.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 20.08.2009р. №504, яким встановлено завищення розміру акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (зовнішньоторговельні вантажі). 25.08.2009р. позивачем були надані заперечення на вказаний акт, які не були задоволені.

25 серпня 2009 року на підставі зазначеного акту перевірки було складено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якої до Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» застосовано економічні санкції у розмірі 279907,50 грн., припис №284-232 від 25.08.2009р. та претензія №05-04/232-232 від 25.08.2009р., які отримані позивачем

На підставі проведеної перевірки та складеного акту, відповідачем прийняте рішення від 25.08.2009 р. № 232 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід державного бюджету 279907,50 грн. необґрунтовано отриманої виручки, з яких: необґрунтовано отримана виручка – 93302,50 грн.; штрафу в розмірі 186605,00 грн.

Тарифи, які застосовуються портами за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт встановлені Збірником тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392, зареєстрованим в Мінюсті України 26.12.1995р. за №476/1012.

Відповідно до п.2.1.1.4 Збірнику ставки плати навантажувально-розвантажувальних робіт, залежно від кількості вантажних операцій, що виконуються портами, поділяються на три категорії: ставки 1-ї категорії –установлені для вантажів, при перевальці яких порт виконує усі роботи, пов’язані з проходженням вантажів через порт (як через склад, так і за прямим варіантом): з моменту початку розвантаження вантажу, який прибув залізницею (на судні або автотранспортом клієнта), і до моменту закінчення його навантаження на судно (або навпаки); ставки 2-ї категорії –установлені для вантажів, які перевантажуються портом зі складу порту на судно (або навпаки), при умові, що завезення вантажів на склади порту (або вивезення вантажів зі складів порту) виконується вантажовласниками. Рівень ставок другої категорії відповідає рівню ставок першої категорії з коефіцієнтом 0,75; ставки 3-ї категорії (стивідорні ставки) – установлені тільки за навантаження портом на судно вантажів, які складується силами та засобами вантажовласника біля борту судна в межах вильоту його вантажних пристроїв, або тільки за розвантаження портом судна і складування вантажу біля борту судна в межах вильоту його вантажних пристроїв. Рівень стивідорних ставок відповідає рівню акордних ставок 1-ї категорії з коефіцієнтом 0,6.

Таким чином, базовою ставкою є ставка 1 категорії. Дві інші ставки є похідними від першої з відповідним коефіцієнтом 0,75 та 0,6. Ставки за категоріями залежно від тарифної групи, найменування вантажу, постійно змінюються, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 19.04.2007р. №321, зареєстрованим в Мінюсті України 20.04.2007р. за №400/13667, наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.06.2008р. №773, зареєстрованим в Мінюсті України 27.06.2008р. за №571/15262, розміри акордних ставок, визначені в таблиці 2.1.1а “Акордні ставки плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (зовнішньоторговельні вантажі)”розділу 2А “Зовнішньоторговельні вантажі” Збірника, застосовуються з різними коефіцієнтами.

Так, відповідно до п.3 наказу Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392 (з відповідними змінами), у перевіряємий період до 07.07.08. акордні ставки плати застосовувались з коефіцієнтом 1,25; з 08.07.08. до 31.08.08. –без коефіцієнту; з 01.09.08. –1,18.

Відповідний перерахунок вказаних у зазначеній таблиці ставок з урахуванням коефіцієнтів порти виконують самостійно. При цьому, відповідно до п.3 Наказу Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392, якщо застосовуються до підвищеної ставки надбавки або знижки, то насамперед розраховується і округлюється базова підвищена ставка, а потім надбавки або знижки. В зв’язку з тим, що базовою є ставка 1 категорії, спочатку розраховується і округлюється саме вона, а вже потім ставка 2 та 3 категорії.

На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач зробив невірний висновок про розрахування ставок 2 та 3 категорії, як самостійних, без відповідного посилання на ставку 1 категорії.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, згідно ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

При зверненні до суду позивач обрав способом захисту порушеного права визнання спірного рішення нечинним.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представника позивача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що докази, надані позивачем у якості підтвердження предмету позову, можна вважати належними доказами у справі, адже вони містять вичерпну інформацію, яка обґрунтовуе незаконність акту відповідача, оскільки останній прийнятий Інспекцією з контролю за цінами з порушенням приписів діючого законодавства.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а тому позов підлягає задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки адміністративний позов задоволено повністю суд, у порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує судові витрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) у розмірі 3,40 (три грн., 40 коп.).

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення від 25.08.2009 року № 232 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 279907,50 – задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.08.2009 року № 232 про застосування до Держаного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» економічних санкцій в розмірі 279907,50 (двісті сімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот сім гривень, 50) грн.

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12 березня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 17 березня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Чучко В.М.