
Справа № 420/1057/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання розрахувати і виплатити пенсію,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розрахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням повного стажу - 28 років - 10 місяців - 15 днів - починаючи з дати звернення за пенсією 22.01.2011 року.
Позов обґрунтовано наступним.
По перше: має місце правопорушення Управління, так як при нарахуванні пенсії Управління враховувало повний стаж, 28 років - 10 місяців - 15 днів (що включає період навчання в Консерваторії) не з дати звернення за нарахуванням пенсії в 2011 р., як це вимагається згідно з нормативними документами, а тільки з 2017 р.
По друге: управління при призначенні пенсії, з самого початку, навіть маючи диплом, не врахувало навіть його дані в стаж позивача.
По третє: всі документи, включаючи диплом, були надані Управлінню в 2014 р. коли, управління запросило і отримало всі необхідні для цього документи і - ознайомившись з усіма документами, прийняло їх від довіреної особи без жодних зауважень, або додаткових вимог - з підписом начальника відділу, пані Бабкіної Т. Д. від 10.12.2014 р.
По четверте: якби довідка про навчання дійсно була потрібна Управлінню раніше 2017 р., то, відповідно до вимог «Порядку прийому документів» № 22-1, воно повинно було з самого початку:
а) згідно з п. 4.1 - приймаючи всі документи - видати довіреній особі розписку, де вказати про це;
б) відповідно до п. 4.2: зажадати довідку від Консерваторії приймаючи мої документи перевірити дані про стаж.
По п`яте: довідка при необхідності була б надана мною ще в 2011 р., але Управління не отримало її тоді виключно з вини ПФУ який, як зазначено вище, на той момент протиправно відмовив мені в нарахуванні пенсії взагалі.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 13.02.2020 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), призначене судове засідання на 11.03.2020 р..
Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви отримано Головним управлінням ПФУ в Одеській області 17.02.2020 року, що підтверджується розпискою.
02.03.2020 року за вхід. № 9682/20 через канцелярію суду відповідачем (Головним управлінням ПФУ в Одеській області) надано відзив на адміністративний позов із витребуваною копією пенсійної справи ОСОБА_1 ..
Відзив обґрунтовано наступним.
19.01.2017 року позивач звернулась до Київського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Управління ПФУ у Київському районі м. Одеси (правонаступник Центральне об`єднане управління ПФУ в м. Одесі), в якому просила суд зобов`язати відповідача призначити та виплатити їй пенсію за віком, починаючи з 22.01.2011, як вказано в постанові ВАС України від 13.03.2014.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 року по справі №520/607/17 задоволено адміністративний позов позивача. Визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 19.12.2014 року №7644 про відмову позивачу у призначенні пенсії. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з грудня 2014 року.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 року змінено постанову Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 року, викладено 3 абзац її резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з 22.01.2011 року». В іншій частині постанова Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 року залишена без змін.
На виконання рішення суду протоколом управління від 17.05.2017 позивачу призначено пенсію за віком з 22.01.2011.
Управлінням було направлено запит від 11.08.2017 до Одеської національної музичної
академії ім. А.В. Нежданової про надання довідки, що підтверджує факт навчання ОСОБА_1 на денному відділенні, а також повідомити чи перебувала позивач у академічних відпустках.
26.09.2017 року управління отримало архівну довідку від 06.09.2017 № 544, яка підтверджувала факт того, що позивач дійсно навчалась в Одеській Державній консерваторії імені А.В. Нежданової в період з 01.09.1961 по 01.03.1966, з 01.09.1966 по 01.06.1967.
Отже, перерахунок пенсії позивача з урахуванням періоду навчання, проведено відповідно до п.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017.
Страховий стаж позивача з 01.10.2017 склав 28 років 10 місяців 15 днів, коефіцієнт стажу 0,28883.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та згідно п. 1.7 розділу І п.4.2 розділу IV «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1 (зі змінами), орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Якщо при призначенні пенсії додано не всі документи органом, що призначає пенсію, в заяві щодо призначення пенсії робиться відповідний запис про те, які документи необхідно надати додатково.
Позивачу призначено пенсію на підставі трудової книжки, проте, записи в ній щодо навчання позивача в Одеській Державній Консерваторії імені Нежданової в період з 1961 по 1967 відсутні.
Відповідно до п. 43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок 22-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Виходячи із вищевикладеного вбачається право органу, що призначає пенсію вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а не його обов`язок.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 року по справі №520/607/17 задоволено адміністративний позов позивача. Визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 19.12.2014 року №7644 про відмову позивачу у призначенні пенсії. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з грудня 2014 року.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 року змінено постанову Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 року, викладено 3 абзац її резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з 22.01.2011 року».
В іншій частині постанова Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 року залишена без змін.
На виконання рішення суду Центральне об`єднане УПФУ в м. Одесі Протоколом 2170 від 17.05.2017 позивачу призначено пенсію за віком; дата звернення: з 01.01.2015 р., з визначенням загальний стаж: 23 роки 7 місяців 13 днів.
Розпорядженням № 859434 від 26.06.2017 р. Центральним об`єднаним УПФУ в м.Одесі призупинено виплату пенсії ОСОБА_1 на « 9» до з`ясування з 01.02.2015 р. на підставі Постанови Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 р. справа №520/607/17 (а.п.с. 8).
Розпорядженням 859434 від 03.10.2017 р. з визначенням загальний стаж: 28 роки 10 місяців 15 днів; дата перерахунку 01.01.2015 р. (а.п.с. 24).
Розпорядженням № 859434 від 18.01.2018 р. Центральним об`єднаним УПФУ в м. Одесі проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , дата перерахунку: 01.01.2015 попереднього 01.01.2015 р.; вид перерахунку: перерахунок - працевлаштування/звільнення; з визначенням загальний стаж: 23 роки 7 місяців 13 днів (а.п.с. 30).
Розпорядженням № 859434 від 18.01.2018 р. Центральним об`єднаним УПФУ в м. Одесі проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , дата перерахунку: 01.10.2017 попереднього 01.01.2015 р.; вид перерахунку: коригування показника середньої з/п; з визначенням загальний стаж: 23 роки 7 місяців 13 днів (а.п.с. 32).
Розпорядженням № 859434 від 20.04.2018 р. Центральним об`єднаним УПФУ в м. Одесі проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , дата перерахунку: 01.01.2012 попереднього 22.01.2011 р.; вид перерахунку: масовий перерахунок (індивідуальний); з визначенням загальний стаж (повний): 23 роки 7 місяців 13 днів (а.п.с. 62).
Розпорядженням № 859434 від 20.04.2018 р. Центральним об`єднаним УПФУ в м. Одесі проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , дата перерахунку: 01.10.2017 попереднього 22.01.2011 р.; вид перерахунку: через зміну надбавки; з визначенням загальний стаж (повний): 28 років 10 місяців 15 днів (а.п.с. 63).
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТВ ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до вимог ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
Як слідує з положень п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Також, ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок визначений правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення - це Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Постанова №22-1).
Постановою №22-1 не визначений окремий пакет документів, які має подати особа, яка звертається за призначенням пільгової пенсії.
Постановою №22-1 передбачено, що особа, яка звертається за призначенням пільгової пенсії подає:
1) заяву про призначення пенсії;
2) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
3) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). Порядком підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І тільки за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Так, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх
номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Крім того, суд зазначає, що згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами копії пенсійного справи ОСОБА_1 , відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж позивача.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Отже, відповідачем під час призначення пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду по справі №502/607/17 не дотримано порядку опрацювання документів ОСОБА_1 .
Згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 міститься інформація, що 11.08.2017 відповідачем до Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової направлений запит про надання довідки, що підтверджує факт навчання ОСОБА_1 на денному відділенні, а також повідомити чи перебувала позивач у академічних відпустках.
На підставі вказаного Розпорядженням № 859434 від 26.06.2017 р. Центральним об`єднаним УПФУ в м. Одесі призупинено виплату пенсії ОСОБА_1
26.09.2017 року управління отримало архівну довідку від 06.09.2017 № 544, яка підтверджувала факт того, що позивач дійсно навчалась в Одеській Державній консерваторії імені А.В. Нежданової в період з 01.09.1961 по 01.03.1966, з 01.09.1966 по 01.06.1967.
Після чого, згідно із Розпорядженням 859434 від 03.10.2017 р. з визначенням загальний стаж: 28 роки 10 місяців 15 днів проведений перерахунок, при цьому дата перерахунку зазначається 01.01.2015 р. (а.п.с. 24).
Отже, судом встановлено, що пенсійний орган за наявності довідки від 06.09.2017 №544 про підтвердження факту навчання в Одеській Державній консерваторії імені А.В. Нежданової, Розпорядженням 859434 від 03.10.2017 р. проводить перерахунок пенсії з 01.01.2015 р. за загальним стажем: 28 роки 10 місяців 15 днів, тоді як постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі №520/607/17 встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одесі зобов`язано призначити та виплатити пенсію за віком з 22.01.2011 року.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що ВС у Постанові від 12.09.2019 р. по справі №520/607/17 залишив постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі № 520/607/17 без змін.
Зокрема, у вказаній постанові зазначається:
«Що ж стосується, задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача призначити пенсію з грудня 2014 року, то з цього приводу слід зазначити, що згідно ч.1 ст.83 Закону №1788-ХІІ - пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку:
а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності;
б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня, що настає за днем смерті годувальника.
Отже, оскільки позивачка фактично звернулася до УПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком 22.01.2011р., що підтверджується матеріалами справи та зазначається в рішенні ВАС України від 13.03.2014 р. то, відповідно, саме з 22.01.2011р. їй і необхідно призначити цю пенсію.».
Постанова набрала законної сили 13.07.2017 р.
Отже, відповідач повинен був призначити пенсію з 22.01.2011 року.
В свою чергу, у поданому відзиві представник відповідача вказує:
«Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 року змінено постанову Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 року, викладено 3 абзац її резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з 22.01.2017 року». В іншій частині постанова Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 року залишена без змін.», що не відповідає офіційному тексту Постанови, який міститься в ЄДРСР. Дата, з якої необхідно здійснити призначення та виплату пенсії позивачу є саме - 22.01.2011 року.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom, № 44277/98).
Згідно з уже сталою практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1) 6538/74 пункти 48-49); «Мелоун протии Об`єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), № 8691/79, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), заява № 12963/87, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), № 42921/09, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 73-76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання розрахувати і виплатити пенсію - задовольнити повністю.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розрахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу - 28 років - 10 місяців - 15 днів - з 22.01.2011 року (дати звернення за пенсією).
Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за:
квитанцією № 14 від 25.11.2019 року у сумі 803,00 грн. (вісімсот три гривні 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , США, ІПН НОМЕР_1 , електронна адреса:ІНФОРМАЦІЯ_1
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385, телефон: (048) 728 29 90, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.
Судове рішення № 88455324, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1057/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: