Рішення № 88455079, 27.03.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2020 р. справа № 344/5659/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 13.04.2018 №1/32.1-02,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" звернулося в суд із позовом до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 13.04.2018 №1/32.1-02.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірна постанова від 13.04.2018 №1/32.1-02 про накладення штрафу відповідачем прийнята безпідставно, оскільки вимоги припису, що передував постанові, Товариством виконано. Зокрема, Товариством зупинено будівельні роботи з реконструкції контори виробничо-складських приміщень. Що ж до другого пункту припису - в термін до 02.12.2017 усунути порушення шляхом приведення складських приміщень до попереднього стану, або ж отримання права на виконання будівельних робіт, то він виконаний частково. Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськторф" дійсно виконувалися будівельні роботи з реконструкції адміністративно-виробничих приміщень по вул.Б.Хмельницького,59 в м.Івано-Франківськ, однак додаткового віконного прорізу на другому поверсі контори, як вказує відповідач, Товариством не встановлювалося.

Вимоги інспектора повернути приміщення до попереднього стану є нелогічними, по скільки у 2009-2010 роках роботи з реконструкції мехмайстерні та кузні були зумовлені їхнім аварійним станом. До того ж, у 2017 році позивачем розроблено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, в 2018 розроблено містобудівний розрахунок реконструкції адміністративно-виробничих будівель в частині майстерні, кузні, складів під склад-магазин з допоміжними приміщеннями. В липні 2018 Товариством отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва. Вважає, що дії позивача, які спрямовані на отримання містобудівних умов та обмежень для подальшого проектування об`єкта будівництва та затрати, які вже понесені позивачем, не можуть трактуватися, як невиконання припису та, як наслідок, накладення штрафу згідно спірної постанови. Окрім того, 17.10.2017 Управлінням винесено постанову про закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Просив позов задовольнити.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.02.2020. Проти заявлених позовних вимог заперечив, вказавши, що за результатами позапланової перевірки встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськторф" виконані будівельні роботи з реконструкції адміністративно-виробничих приміщень, а саме контори шляхом влаштування додаткового віконного прорізу на другому поверсі та виробничо-складських приміщень під кузню та майстерню по вул.Б.Хмельницького, 59 в м.Івано-Франківську без отриманого права на виконання будівельних робіт. Посадовими особами Управління допущена технічна описка щодо вчиненого порушення, а саме щодо поверху на якому влаштовано віконний проріз, адже такий влаштований на першому поверсі. Проте вказана описка не впливає на сам факт правопорушення, оскільки незалежно від поверху - роботи щодо влаштування віконних прорізів передбачають втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі і відносяться до будівельних робіт, виконання яких можливе виключно після отримання права на їх виконання. За фактом виявлених порушень Управлінням складено акт перевірки від 02.10.2017 №42/32-26, протокол про правопорушення у сфері містобудівної документації від 02.10.2017, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.10.2017 з вимогою усунути виявлені порушення, шляхом проведення реконструйованих об`єктів до попереднього стану, або отримати право на виконання будівельних робіт в термін до 02.12.2017. Оскільки правопорушення вчинено в період з 01.04.2010 по 31.05.2011 та з урахування спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, Управлінням винесено постанову про закриття справи про накладення штрафу. Однак виконання будівельних робіт без отриманого у встановленому законодавством права на їх виконання є триваючим правопорушенням, а сплив терміну притягнення правопорушника до адміністративного відповідальності не усуває саме правопорушення. В подальшому, за результатами проведеної перевірки, Управлінням встановлено, що позивачем у строк до 02.12.2017 не виконано вимоги припису. За фактом виявленого порушення Управлінням складено акт від 04.04.2018 №13/32-26, протокол про правопорушення у сфері містобудівної документації від 04.04.2018 та винесено постанову №1/32.1-02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.04.2018. Оскільки замовник будівництва - Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" не виконав вимоги припису щодо отримання права на виконання будівельних робіт в термін до 02.12.2017, а приступив до вчинення дій щодо отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва тільки в березні 2018 року, вважає, що постанова №1/32.1-02 від 13.04.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена в порядку та у спосіб, передбачений законодавством. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивачем 20.02.2020 подано додаткові пояснення, які за змістом є відповіддю на відзив. Позивач посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та клопотанні від 06.05.2019, які підтверджують дії позивача, спрямовані на отримання містобудівних умов та обмежень для подальшого проектування об`єкта будівництва, просив позов задовольнити.

В запереченні, поданому відповідачем 28.02.2020, останній вказав, що приписом від 02.10.2017 встановлено два способи усунення порушення, а саме приведення реконструйованого об`єкту до попереднього стану або ж отримання права на виконання робіт. Проте на даний час об`єкт будівництва так і перебуває у реконструйованому стані, а дозвільні документи на виконання такого обсягу будівельних робіт позивачем не отримано. Просив відмовити в задоволенні позову.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №209/94-ВР від 14.10.1994, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Питання щодо державного архітектурно-будівельного контролю визначено статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення перевірки є, серед іншого звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (абзац 8 пункту 7 Порядку №553).

Так, на підставі депутатського запиту (звернення) ОСОБА_1 від 06.07.2017 №31-17/3, наказів «Про проведення позапланових перевірок» від 11.07.2017 №73 та «Про продовження проведення позапланової перевірки» від 25.09.2017 №101 та направлень для проведення позапланового заходу від 11.07.2017 №73/4 та від 25.09.2017 №101/2, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при здійсненні будівельних робіт по вул.Б.Хмельницького, 59 у м.Івано-Франківську (а.с.160-165).

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки, перелічені у пункті 11 Порядку № 553.

Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: - безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; - складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; - у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності (підпункт 3 пункту 11 Порядку №553).

Аналогічні положення щодо права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт містяться у ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема: - у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством (п. 12 Порядку № 553).

Пунктами 16-17 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Судом встановлено, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт 02.10.2017 складено акт №42/32-26 (а.с.166-173).

Як слідує з акту, в ході перевірки встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськторф" виконані будівельні роботи з реконструкції адміністративно-виробничих приміщень, а саме контори, шляхом влаштування додаткового віконного прорізу на другому поверсі та виробничо-складських приміщень під кузню та майстерню по вул.Б.Хмельницького, 59 в м.Івано-Франківську без отриманого права на виконання будівельних робіт, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як зазначив представник відповідача у відзиві, посилання в акті на влаштування позивачем віконного прорізу саме на другому поверсі будівлі є технічною опискою. Віконний проріз влаштований на першому поверсі, проте така технічна помилка не може свідчити про відсутність порушення як такого.

Окрім цього, Управлінням складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.10.2017, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.10.2017 з вимогою усунути виявлені порушення, шляхом приведення реконструйованих об`єктів до попереднього стану, або отримати право на виконання будівельних робіт в термін до 02.12.2017 (а.с.174-175).

За клопотанням замовника будівництва - Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф", оскільки правопорушення вчинено в період з 01.04.2010 по 31.05.2011 та з урахування спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, Управлінням 17.10.2017 винесено постанову №18/32-24 про закриття справи про накладення штрафу (а.с.176-178).

На виконання припису позивачем 04.12.2017 скеровано до Управління повідомлення за №151, за змістом якого вбачається, що Товариством будівельні роботи з реконструкції виробничо-складських приміщень не ведуться з 31.05.2011, а також зазначено яких Товариством вжито заходів по отриманню права на виконання будівельних робіт. В зв`язку з тим, що для виготовлення вказаних документів необхідний більший час, Товариством просило продовжити термін для виконання п.2 припису від 02.10.2017 (а.с.10).

В подальшому, за результатами проведеної перевірки, проведеної на підставі наказу від 19.03.2018, Управлінням встановлено, що позивачем у строк до 02.12.2017 не виконано вимоги припису від 02.10.2017 про зупинення виконання будівельних робіт, не приведено адміністративно-виробничі будівлі, а саме контори та виробничо-складські приміщення по вул.Б.Хмелиницького, 59 у м.Івано-Франківськ до попереднього стану та не отримано право на виконання будівельних робіт. Вказане відображено в акті перевірки від 04.04.2018 за №13/32-26 (а.с.181-188).

Замовником будівництва 12.04.2018 відповідачу скеровано пояснення по акту №13/32-26 та протоколу від 04.04.2018, в якому Товариство заперечило вчинення ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Зазначило, що будівельні роботи Товариством не ведуться з травня 2011 року, а для отримання права на виконання будівельних робіт вжиті необхідні заходи, зокрема розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення між земельної ділянки в натурі, розроблено містобудівний розрахунок, який подано в ЦНАП для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (а.с.190-193).

Як слідує з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 07.03.2018 №268 Приватному акціонерному товариству "Івано-Франківськторф", з причин неподання необхідних документів, відмовлено у наданні вихідних даних - містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, для реконструкції виробничо-складських приміщень під склад-магазин з допоміжними приміщеннями по вул.Б.Хмельницького, 59 у м.Івано-Франківськ (а.с.194).

За фактом виявленого порушення - невиконання умов припису від 02.10.2017, Управлінням складено акт від 04.04.2018 №13/32-26, протокол про правопорушення у сфері містобудівної документації від 04.04.2018 та винесено постанову №1/32.1-02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.04.2018 (а.с.181-196).

Вказаною постановою визнано Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 88100 грн.

У відповідності абз.2, 3 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В підсумку, Управління застосувало до замовника будівництва штраф за невиконання припису щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем, що на момент проведення заходів державного нагляду (контролю), котрі мали місце 02.10.2017 та 04.04.2018, замовником будівництва будь-яких будівельних робіт не здійснювалося, влаштування додаткового віконного прорізу без права виконання будівельних робіт мало місце в 2010-2011 роках.

Пунктом 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів наявних у матеріалах адміністративної справи, судом не встановлено здійснення позивачем під час та після заходів державного нагляду (контролю) будь-яких будівельних робіт.

Представником позивача надано копію Технічного журналу з експлуатації будівлі (споруди) з якого вбачається, що з 2011 року будівельні роботи не ведуться, а будівля знаходиться в стані законсервованої реконструкції (а.с.72-75).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України від 15.05.2012 №240 затверджено дві окремі форми приписів: 1) форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил згідно з додатком 3; 2) форму припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 4.

Таким чином, посадова особа відповідача, встановивши, що позивачем не виконуються будівельні роботи, але такі мали місце попередньо без отримання відповідного права на їх здійснення, мала б винести припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а не зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Отже, відповідачем фактично зобов`язано позивача виконати вимоги припису у спосіб, який унеможливлює позивача його виконати.

В порушення зазначених норм, у приписі відповідача зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт, а також усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Будучи обізнаним про невиконання позивачем будь-яких будівельних робіт, відповідач використав норму Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме абз.3 п.1 ч.6 ст.2, яка передбачає значно вищий розмір штрафу, а ніж за не усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що становить п`ятнадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в порівнянні із застосованим штрафом в розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вказане свідчить про те, що припис, за невиконання якого прийнято спірну постанову, був складений із порушенням Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, всупереч затвердженій формі та з порушенням принципу правової визначеності.

Зазначене вказує на упередженість органу державного архітектурно-будівельного контролю та зумовлює можливість неоднозначного тлумачення його вимоги. Отже, припис від 02.10.2017 не можна вважати чітким та зрозумілим.

Поряд з цим, припис не містить тих обов`язкових вимог, які передбачені чинними нормативно-правовими актами щодо припису про зупинення будівельних робіт, а вміщені у ньому вимоги порушують принцип правової визначеності, з якого слідує, що обмеження будь-якого права повинні базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (Рішення Конституційного суду України у справі № 1-25/2010 від 29.06.2010).

Абзацом 3 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, застосування до позивача штрафу у розмірі 88100 грн. не відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

При цьому, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в оспорюваній постанові від 13.04.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовими особами відповідача чітко конкретизовано як норми права, які на думку Управління порушив позивач (невиконання припису щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт), так і норму, на підставі якої його притягнуто до відповідальності.

Сума штрафу, визначена згідно абзацу 3 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», свідчить про протиправність спірної постанови та відсутність підстав для її винесення, по скільки будь-яких будівельних робіт замовником будівництва не виконувалося.

Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженнями позивача про безпідставність винесення відповідачем постанови про накладення штрафу за невиконання вимог припису щодо зупинення будівельних робіт.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин справи, відповідачем не наведено достатньо вагових та суттєвих доводів проти позовної заяви та не доведено правомірності оскаржуваної постанови.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії»).

Потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).

Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» та у справах «Ґаші проти Хорватії» «Трґо проти Хорватії»).

Принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» «Москаль проти Польщі»).

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийнятої постанови. Відповідачем у спірній постанові хоч і зазначено про невиконання припису в цілому, штрафну санкцію застосовано за невиконання в частині зупинення будівельних робіт, які фактично зупинено задовго до проведення планових заходів в 2017-2018 роках, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1762 грн., підтверджується квитанцією від 26.04.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача слід стягнути судові витрати у сумі 1762 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 13.04.2018 №1/32.1-02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Управління з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04054346, вул.Дністровська,2, м.Івано-Франківськ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" (код ЄДРПОУ 05489158, вул.Б.Хмельницького,59, м.Івано-Франківськ) сплачений судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.