Рішення № 88454790, 25.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Справа № 160/9150/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2018 р. ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі – відповідач 1), Державної фіскальної служби України (надалі – відповідач 2), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №87559-17/414 від 10 серпня 2018 року про стягнення коштів з ОСОБА_1 в сумі 11714,40 грн. та рішення №87559-17/414 від 10 серпня 2018 року про опис майна у податкову заставу на будь яке майно, яке в неї існує або буде існувати в майбутньому, починаючи з 10 серпня 2018 року, за підписом нібито заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ситніка О.О. як таке, що не відповідає чинному законодавству України.

Обґрунтування позову полягає у незгоді з оскаржуваним рішенням та вимогою про сплату боргу, наявність боргу позивач не визнає та вважає, що в неї відсутній обов`язок щодо сплати податку, за який воно нараховане. На думку позивача, відповідачем жодним чином не зазначені підстави нарахування такої суми заборгованості саме ОСОБА_1 , роз`яснення з даного питання на запит позивача не надано. Крім того, на думку позивача, рішення винесені неуповноваженою особою та без дотримання порядку для прийняття таких рішень, їх надсилання, тобто не у законний спосіб. Відтак позивач вважає, що наявні усі підстави для скасування рішень та вимоги, які звернені до оскарження.

Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі, надалі – КАС України) передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною 1 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 19.12.2018 р. об 11:00 год.

У судове засідання 19.12.2018 р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача 1.

Під час судового засідання представником позивача Кононенком О.В. було заявлено відвід судді Віхровій В.С.

На виконання вимог КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 р. провадження у справі було зупинено на час вирішення питання про відвід судді Віхрової В.С. іншим складом суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 р. клопотання про відвід було передано на розгляд судді Лозицькій І.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 р. у задоволенні заяви представника позивача Кононенка О.В. про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрової В.С. у справі №160/9150/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було відмовлено.

15.01.2019 р. матеріали справи для продовження розгляду позовної заяви по суті передані судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 р. провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 04.02.2019 р. о 10:40 год.

У судове засідання 04.02.2019 р. з`явився представник позивача, представники відповідачів не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Представником позивача долучено до справи додаткові докази по суті спору, для повторного виклику сторін у судове засідання розгляд справи відкладено до 11:00 год. 11.02.2019 р.

20.02.2019 р. на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 1 повідомив суд, що податкового повідомлення-рішення №87559-17/414 від 10.08.2018 р. не існує, а за цими номером та датою винесена податкова вимога, яка є іншим рішенням контролюючого органу, оскільки на відміну від податкового повідомлення-рішення несе запобіжні заходи. Також, відповідачем 1 зазначено, що податковий борг у ОСОБА_1 з`явився згідно податкового повідомлення-рішення №0909868-1317-04-14 від 27.04.2018 р. у сумі 11714,40 грн., вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося в судовому порядку, у зв`язку з чим набуло статусу податкового боргу. Відповідно до ст. 59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимогу від 10.08.2018 р. №87559-17/414 та рішення про опис майна у податкову заставу. За даними інформаційної системи податковий борг ОСОБА_1 залишається непогашеним, тому підстави для задоволення позову відсутні.

У судове засідання 22.02.2019 р. з`явилися представники позивача та відповідача 1. Суд ухвалив зупинити провадження у справі для надання представником відповідача 1 в якості доказів податкове повідомлення-рішення, що стало підставою для винесення податкової вимоги та акту про опис майна, докази на підтвердження належності нерухомого майна на праві власності за ОСОБА_1 , про що складена відповідна ухвала.

На виконання вимог суду відповідачем 1 17.04.2019 р. подана заява про надання пояснень та документів з доказами направлення її екземпляру на адресу позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 13.05.2019 р. об 11:00 год.

У судове засідання 13.05.2019 р. представники сторін не з`явилися. Для повторного виклику сторін у судове засідання розгляд справи відкладено до 10:40 год. 22.05.2019 р.

У судове засідання 22.05.2019 р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача 1. Для підготовки пояснень представником відповідача 1 відносно підстав виникнення податкового боргу, судове засідання відкладено до 11:00 год. 27.05.2019 р.

У судове засідання 27.05.2019 р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача 1.

Суд ухвалив зупинити провадження у справі до розгляду адміністративної справи №160/4679/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0909868-1317-0414 від 27.05.2018 р., про що складена відповідна ухвала.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.

З огляду на оголошення загальнодержавного карантину згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання суд вважає поважними причини неявки сторін у призначене судове засідання.

Разом з тим, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Визначення податкового боргу, надане у пп. 14.1.175 ст.14 ПК України.

Так, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Стаття 36 ПК України передбачає, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку, у та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час виникнення спірних відносин перебувала на податковому обліку у Криворізькому південному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Апостолівська ДПІ) як платник податків за основним місцем обліку.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 р., який набрав чинності з 01.01.2015 р., запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із ст. 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктами 266.2.1 та 266.3.1 пунктів 266.2 та 266.3 статті 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

У відповідності підпункту 266.3.2 пункту 266.3. статті 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Аналізуючи зазначені норми пункту 266.3 статті 266 ПК України, можна дійти до висновку, що база оподаткування об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом не тільки на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки проводиться відповідно до ст. 266.7 розділу XII ПК України.

Рішенням Зеленодольської міської ради № 366 від 25 січня 2017 року затверджена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 0,25 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником об`єкту нежитлової нерухомості, а саме: будинку - ІНФОРМАЦІЯ_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з сараєм, площею 1464,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності виникло за Договором купівлі - продажу віл 22.12.2004 р. (ВВТ №364643, ВВТ №364644 реєстровий №2214), посвідченого Зеленодольською державною нотаріальною конторою.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 в автоматичному режимі було формовано та направлено податкове повідомлення рішення (форми «Ф») від 27.04.2018 р. №0909868-1317-0414 (ППР), про нарахування податку (ж) - нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 11714,40 грн. (з розрахунку 1464,3 кв.м. х 8,00 грн. (3200 грн. х 0,25%) = 11714,40 грн.) терміном сплати 28.07.2018 р.

У зв`язку з несплатою нарахувань за податковим повідомленням – рішенням від 27.04.2018 р. (форма «Ф») № 0909868-1317-0414 за 2017 рік, терміном сплати 28.07.2018 р., згідно даних ІКП у ОСОБА_1 виник податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300) у сумі 11714, 40 грн.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

У зв`язку із наявністю у платника податків податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 11714,40 грн, на підставі даних автоматизованої системи обліку, керуючись вимогами п. 59.1 ст. 59 ПК України та відповідно до п. 1 розділу III Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.06.2017 № 610, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770, ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано і направлено платнику податків зазначену податкову вимогу та винесено рішення про опис майна у податкову заставу.

Згідно з п.п. 60.1.1 п. 60.1, п. 60.2 ст. 60 ПК податкова вимога вважаємся відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення, у день, протягом якого відбулося погашення податкового боргу в повному обсязі.

Погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Судом встановлено, вимога про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу винесені на підставі нарахованого грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 р. № 0909868-1317-0414, яке було оскаржено позивачем у судовому порядку.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 р. по справі №160/4679/19 позов задоволено, рішення від 27.04.2018 р. № 0909868-1317-0414 скасоване.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу було повернуто заявнику.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 р. у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 р. по справі №160/4679/19 відмовлено.

В силу положень ч.2 ст.255 КАС України рішення набрало законної сили 05.03.2020 р.

В ході судового розгляду справи №160/4679/19 встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області нараховано позивачу податкове зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2018 рік в сумі 27 257, 94 грн. При цьому, судом встановлено, що в суму податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0062477-5650-0414 від 18.04.2019 р. контролюючим органом включено Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості як за 2018 рік, так і за 2017 рік. Представник відповідача жодних пояснень з цього приводу до суду не надав, як і доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в якому ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання за 2017 рік є відкликаним (скасованим). У зв`язку з вищенаведеним суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_1 до суду позовних вимог.

В силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини встановлені у рішенні суду, яке набрало законної сили мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи по суті.

Таким чином, правомірність визначення позивачу податкового зобов`язання з даного виду податку входило до предмету дослідження у справі №160/4679/19 та рішення контролюючого органу, яким донарахована сума пред`явлена позивачу до сплати, скасоване. З огляду на що суд вважає, що правові підстави для застосування стягнень до позивача у вигляді вимоги про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу відсутні.

Процедурні порушення допущені податковим органом під час винесення спірних рішень та вимоги та їх направлення позивачу, на які посилається позивач у позові, в даному випадку, розгляду по суті не підлягають, оскільки як і решта доводів не підтверджують та/або не спростовують висновків суду по суті спору.

Представник відповідача жодних пояснень з цього приводу до суду не надав, як і доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в якому ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання за 2017 рік є відкликаним (скасованим).

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами правомірність спірних рішень та вимоги перед судом не доведена.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань .

Керуючись ст.ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу, - задовольнити;

Визнати протиправними та скасувати, винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області податкову вимогу №87559-17/414 від 10 серпня 2018 року про стягнення коштів з ОСОБА_1 в сумі 11714,40 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №87559-17/414 від 10 серпня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова