Ухвала суду № 88453846, 27.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/5831/19

Провадження № 1-кп/947/486/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2020 року колегія суддів Київського районного суду м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

суддів Тонконоженко М.М., Прохорова П.А.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурорів Терьохіна С.Є., Моско О.,

захисника Хрульової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцїї в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014160480002888 від 26.07.2014 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні колегії суддів Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.4 ст.190 КК України.

Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор на підставі ст. 331 ч.3 КПК України, просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на два місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, у обвинуваченого ОСОБА_1 наявний закордонний паспорт, що дає йому можливість покинути територію України. Крім того, обвинувачений може незаконного впливати на свідків та потерпілих з метою зміни ними свідчень у ході судового розгляду кримінального провадження у подальшому, впливати на свідків, для дачі ними неправдивих свідчень, які його виправдовують, або впливати на інших осіб, які можуть бути допитані, оскільки більшість з них, відповідно до матеріалів кримінального провадження, знайомі з обвинуваченим. Також, обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 . Прокурор також звертає увагу суду, що в Приморському районному суді м. Одеси розглядається кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 якому інкримінуються аналогічні злочини.

Також для забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_1 його процесуальних обов`язків, враховуючи суму завданої майнової шкоди в особливо великих розмірах, є необхідність у визначенні застави у максимальній межі, так як менша сума застави відносно ОСОБА_1 не забезпечить запобіганню вищенаведених ризиків, які можуть виникнути під час судового розслідування. У зв`язку із чим, при визначені розміру застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 , обов`язків, передбачених КПК України, є доцільним визначити суму не менше 15 000 000 грн.

Захисник Хрульова В.Б. заперечувала проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , та надала до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки філії державної установи «центр охорони здоров`я державної кримінально – виконавчої служби України» в Одеській області обвинувачений ОСОБА_1 хворіє анемією не уточненої етіології тяжкого ступеню, та він потребує стаціонарного лікування. Ехографічні ознаки гепатомегалії, жовчно-камяної хвороби, хронічній панкреатит, цукровий діабет 2 ст. важкої течії, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба 2 ст., ризик 3, гіпертонічне серце СН ПА. Належної медичної допомоги в умовах ОСІ, ОСОБА_2 не отримує. Крім того, захисник зауважила, що відповідно до практики ЕСПЛ, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Взагалі є питання до обгрунтованості підозри стосовно ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Колегія суддів, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, та клопотання захисника, вважає, що доцільно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , та відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри є підставою для позбавлення свободи, і прокурор має навести всі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, в довідці про стан здоров`я від 02.03.2020 року № 232/47-ОД, зазначено лише про те, які встановлені діагнози обвинуваченому ОСОБА_1 та не зазначено про неможливість обвинуваченого утримуватись в умовах слідчого ізолятора.

Колегія суддів при вирішенні питання щодо доцільності продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, враховує, що з медичної довідці не вбачається те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, та що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_1 . Того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, ухилятися від суду та чинити тиск на потерпілих та свідків, знищити, сховати речі та документи, підтверджуючі її злочину діяльність, грошові кошти які здобути злочинним шляхом, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне продовжити дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Колегія суддів, також приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого свідки та потерпілі на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та яке завдало особливо великої майнової шкоди потерпілим, наявності вищезазначених ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе визначити розмір застави у межах, який перевищує вісімдесят та триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Клопотання захисника Хрульової В.Б. щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, залишити без задоволення, у зв`язку з його необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31,177-178,183,184,194,196,197,331,350,369-372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання захисника Хрульової В.Б. щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, залишити без задоволення з підстав викладених в мотивувальній частині ухвали.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , з відповідним визначеним судом розміром застави у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень та покладеними обов`язками, на 60 днів, тобто до 26.05.2020 року включно, з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Войтов Г. В.

Судді Тонконоженко М.М.

Прохоров П.А.