Вирок № 88453364, 27.03.2020, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/72/2020

Справа № 330/1066/19

"27" березня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Федорець С.В.,

при секретарі судового засідання Шеліповій Ю.О.,

за участю: прокурора Дударенко О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Якимівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишняківка Красногвардійського району АР Крим, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 02.06.2016 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 1 рік;

-10.11.2016 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 02.06.2016 року, остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць;

-16.12.2016 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 10.11.2016 року, остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці, 16.10.2018 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 18 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2019 року, о 15 годині 20 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , раніше судимий за вчинення злочинів, передбачених ст. 185 КК України, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, раніше вчинивший кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України, зайшов до приміщення кухні Якимівської районної лікарні, яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Центральна, 30, де, діючи за раптово виниклим умислом, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає таємно, повторно викрав мобільний телефон «Lenovo A660», вартістю 450 гривень, в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв`язку Київстар, вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 75 гривень, які належать ОСОБА_2 , та разом з викраденим майном покинув вказане приміщення, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 550 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому стороною обвинувачення кримінальному правопорушенні не визнав, пояснив суду, що він дійсно 15 квітня 2019 року гуляв в районі Якимівської лікарні, однак нікуди він не заходив та ніякого телефону не викрадав. Також обвинувачений пояснив, що він не знає як викрадений телефон опинився у його брата. Крім того пояснив, що під час проведення слідчого експерименту перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому не пам`ятає, які саме він надавав покази.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що навесні 2019 року працювала на кухні в Якимівській ЦРЛ, яка розташована в одноповерховій будівлі. Приблизно в обід, після того як були роздані сніданки пацієнтам, вона разом із своєю колегою вийшли на вулицю приблизно на п`ять хвилин, а коли повернулись то побачили, що зник телефон. Крім того, потерпіла пояснила, що двері до кухні були відчинені і нікого вона особисто не бачила. Пізніше, коли вона пішла пройтись по території лікарні, то у дворі зустріла жінку, яка повідомила їй, що хлопець в зеленій куртці спочатку направився до приміщення кухні, а через деякий час вже пробіг в зворотньому напрямку. Як пояснила потерпіла, телефон їй був повернутий пізніше працівниками поліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що є братом обвинуваченого, відносно крадіжки йому нічого невідомо, однак розказав, що навесні 2019 року до нього додому прийшов обвинувачений разом із телефоном Lenovo. На запитання про походження телефону обвинувачений пояснив, що йому нібито дала його тітка. Вказаним телефоном обвинувачений користувався сам. Пізніше, як пояснив свідок, обвинувачений, коли був затриманий працівниками поліції, передав йому телефон. Також свідок пояснив, що через деякий час до нього приїхали працівники поліції та вилучили вказаний телефон.

Судом у судовому засіданні було досліджено наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення:

- протокол огляду місця події від 09.07.2019 року з фототаблицею до нього, згідно якого місцем огляду є будівля та приміщення кухні, розташованої на території Якимівської ЦРЛ з якої було викрадено мобільний телефон (а.с. 23-25);

- заяву потерпілої ОСОБА_2 про добровільну видачу предметів для огляду від 05.07.2019 року, згідно якої вона добровільно видала працівникам поліції коробку з мобільного телефону «Lenovo A660» (а.с. 26);

- протокол огляду від 05.07.2019 року з фототаблицею до нього, згідно якого предметом огляду є добровільно видана коробка з мобільного телефону «Lenovo A660» (а.с. 27-28);

- заяву свідка ОСОБА_3 про добровільну видачу мобільного телефону для огляду від 10.09.2019 року, згідно якої ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон «Lenovo A660» (а.с. 29);

- протокол огляду предмета від 10.09.2019 року з фототаблицею до нього, згідно якого предметом огляду є мобільний телефон «Lenovo A660», який був добровільно виданий ОСОБА_3 (а.с. 30-32);

- довідку вартості викраденого майна, згідно якої станом на 15.04.2019 року вартість мобільного телефону «Lenovo А660» складає 900 гривень, вартість сім карти оператора складає 25 гривень (а.с. 33);

- протокол проведення слідчого експерименту від 19.09.2019 року з фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_1 в присутності понятих надав пояснення та відтворив послідовність дій вчинення ним крадіжки 15.04.2019 року мобільного телефону з приміщення кухні Якимівської ЦРЛ (а.с. 34-37);

- постанову про визнання речовим доказом та передачу їх на зберігання від 05.07.2019 року, згідно якої коробку з мобільного телефону «Lenovo A660» в корпусі чорного кольору з салатовими вставками визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.с. 38);

- розписку потерпілої ОСОБА_2 про те, що вона отримала на відповідальне зберігання коробку з мобільного телефону «Lenovo А660» (а.с. 39);

- постанову про визнання речовим доказом та передачу їх на зберігання від 11.09.2019 року, згідно якої сенсорний мобільний телефон «Lenovo A660» в корпусі чорного кольору з салатовими вставками, ІМЕІ: НОМЕР_1 визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.с. 40);

- розписку потерпілої ОСОБА_2 про те, що вона отримала на відповідальне зберігання мобільний телефон «Lenovo А660» (а.с. 41);

Досліджені характеризуючі особу обвинуваченого матеріали, а саме: копія паспорту обвинуваченого, вимога щодо його судимостей, довідка з місця проживання обвинуваченого, довідка про склад його сім`ї, довідки від лікарів, згідно яких обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога, копії вироків відносно обвинуваченого (а.с. 42-53).

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до наступного.

Так, з показів свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні вбачається, що телефон «Lenovo A660», який був викрадений у потерпілої ОСОБА_2 , йому передав саме обвинувачений. Пізніше саме цей телефон був вилучений працівниками поліції, упізнаний потерпілою, а також дані цього телефону повністю співпали з даними, зазначеними на коробці, що знаходилася у потерпілої та була нею добровільно видана працівникам поліції.

Крім того, судом враховується те, що під час проведення слідчого експерименту 19.09.2019 року обвинувачений добровільно пояснив про обставини скоєння ним крадіжки, жодних зауважень до протоколу не надавав, заяв про застосування до нього незаконних методів впливу під час слідчого експерименту не надходило, що спростовує доводи ОСОБА_1 про його безпорадний стан під час слідчого експерименту внаслідок перебування у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 19.09.2019 року, також не надійшло жодних зауважень з боку понятих, присутніх під час проведення даної слідчої дії.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що заперечення обвинуваченим своєї провини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення є позицією захисту, намаганням уникнути відповідальності за скоєне. Покази обвинуваченого цілком були спростовані під час судового слідства показами свідка, письмовими доказами сторони обвинувачення, дослідженими судом.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, має не погашені судимості, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, того факту, що обвинувачений був раніше судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та за цих підстав вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його дії у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень статті 71 КК України.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 16.12.2016 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту фактичного затримання.

Речові докази: сенсорний мобільний телефон «Lenovo A660» в корпусі чорного кольору з салатовими вставками, ІМЕІ: НОМЕР_1 та коробку від нього, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 згідно розписок, - підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_2 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Якимівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: