
Справа № 302/48/20
2-о/302/4/20
16
У Х В А Л А
27.03.2020 смт.Міжгір`я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в складі : головуючого судді Цімбота В.І.,
при секретарі Куруц В.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В:
20.01.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Міжгірського районного суд із цією заявою.
Мотивує свою заяву тим, що є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.
На виконання доручення Голови Національної поліції України від 10.07.2018 року №213/01/24-2018-дск, вимог листа Генеральної прокуратури України від 19.06.2018 року №26/2-35265-18 та інших нормативно-правових документів ОСОБА_3 , було відряджено до м.Бахмут, Донецької області в складі 5 слідчих ГУНП в Закарпатській області.
20.08.2018 року близько 23.00 ОСОБА_3 , був госпіталізований до реанімаційного відділення Бахмутської ЦРД.
25.08.2018 року ОСОБА_3 доставлено до Харківського військово-медичного клінічного центру Північного регіону, де він ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14.00 помер, не приходячи до свідомості.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 30.08.2018 року за №12-17/34-ОКБ встановлено, що причиною смерті ОСОБА_3 , стало гостре порушення мозкового кровообігу, ішемічний інсульт.
Проте, не дивлячись на наявність відповідних документів, які підтверджують факт направлення та смерті ОСОБА_3 у зону операції об`єднаних сил в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, при зверненні до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації з заявою про надання посмертно ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій, заявниці було відмовлено, в зв`язку з тим, що для надання такого статусу необхідне рішення суду про встановлення факту смерті ОСОБА_3 у зоні операції об`єднаних сил в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, оскільки з подані документи не підтверджують цього факту.
Тому просить ОСОБА_1 по-перше, встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Нижній Студений, Міжгірського району Закарпатської області брав участь у бойових діях в зоні операції об`єднаних сил та 29 серпня 2018 року загинув під час виконання службових обов`язків у м.Бахмут, Донецької області в зоні операції об`єднаних сил. По-друге, визнати ОСОБА_3 учасником бойових дій в зоні операції об`єднаних сил.
Заявниця ОСОБА_1 та її пр-к ОСОБА_4 в судове засідання не явилися, подали суду заяву про розгляд підготовчого судового засідання без їх участі.
Представник заінтересованої особи - Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій зазначив, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як законодавством передбачений інший порядок надання статусу учасника бойових дій: факт встановлення безпосередньої участі в АТО, забезпечення її проведення в Національній поліції покладений на Комісію НПУ з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників НПУ. У разі непогодження з рішенням Комісії Кодексом адміністративного судочинства України передбачений порядок оскарження її рішення.
Дослідивши подані сторонами докази, зауваження, суд вважає, що провадження у справі за заявою ОСОБА_1 слід закрити.
Частинами 1, 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст.315 ЦПК України не є вичерпним.
Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження в ній.
Згідно з рекомендаціями, наданими у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть розглядатись судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Відповідно до п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в зоні операції об`єднаних сил, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в зоні операції об`єднаних сил чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України (ч.2 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу»).
Встановлення окремо факту участі в зоні операції об`єднаних сил вказаним законом не передбачено. Але обставини безпосередньої участі в зоні операції об`єднаних сил, забезпеченні її проведення підлягають встановленню при вирішенні питання надання особі статусу учасника бойових дій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій (Надалі - Порядок), у п.2 якого визначений перелік осіб, яким такий статус може бути наданий.
Відповідно до пункту 2-1 Порядку, статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Пунктом 4 Порядку визначений перелік документів, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - комісія); міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання (п.5 Порядку). У цьому ж пункті передбачено, що рішення комісії або міжвідомчої комісії може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, встановлення факту участі особи в зоні операції об`єднаних сил, є складовою процесу надання особі статусу учасника бойових дій, для проведення якого визначений позасудовий порядок, який здійснюють спеціально уповноважені на це органи (комісії, міжвідомчі комісії): насамперед, передбачено звернення особи, яка претендує на надання статусу учасника бойових дій, до комісії, а в разі відмови у наданні такого статусу - особа має право звертатися до суду для оскарження рішення комісії, в тому числі, стосовно встановлення факту участі в зоні операції об`єднаних сил чи інших подіях, які дають право на визнання його учасником бойових дій, учасником війни.
З наведених вище причин заява ОСОБА_1 щодо встановлення безпосередньої участі в зоні операції об`єднаних сил не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Такої ж позиції дотримується ВС у постанові від 31.10.2018 року (справа № 488/4196/17-ц (№ ЄДРСР 77910882).
Згідно ст.7 ч.5 Закону України «Про судовий збір» у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст.255, 315, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.
Повернути ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять грн.) 40 коп., сплаченого судового збору, який було сплачено в УК у Міжгір. р/Міжгірськ. р-н/22030101, ЄДРПОУ: 38024468, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), р/р.: UA248999980313131206000007131, за квитанцією №53, від 17.01.2020р., виданої АТ «Ощадбанк».
Ухвала може бути оскаржена в Закарпатський апеляційний суд протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали Совбан О.В.
Суддя:В. І. Цімбота
Судове рішення № 88452293, Міжгірський районний суд Закарпатської області було прийнято 27.03.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 302/48/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: