Рішення № 88451488, 27.03.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

27.03.2020 227/1174/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа – Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк. Заява обґрунтована тим, що в органі Державної реєстрації актів цивільного стану заявниці було відмовлено у реєстрації смерті у зв`язку з тим, що документ, що підтверджує смерть видано на неконтрольованій органами державної влади України території та рекомендовано звернутись до суду. Єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті. Вказала, що встановлення даного факту необхідно для отримання свідоцтва про смерть.

Заявник в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлені. Заявник надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутністю.

Представник заінтересованої особи, в судове засідання не з`явився. Від начальника Добропільський міського відділ державної реєстрації актів цивільного стану надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу, в якій просив розглянути справу на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту смерті підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

В судовому засіданні встановлено, що заявник – ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта заявника (а.с.9).

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження. (а.с.10,13).

З копії заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на видачу паспорта (форма №1) вбачається, що останній отримав паспорт громадянина України НОМЕР_1 , який видано 24.09.1998 року Добропільським МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.12).

Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть № 5042 від 26.12.2019 року, ( а.с.5) копії довідки про причину смерті № 5042 від 29.12.2019 року, (а.с. 4) які видані лікарем Республіканського бюро судово-медичної експертиза Донецької народної республіки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 , причина смерті: хвороба обумовлена ВІЛ, інтоксикація.

В ході судового засідання було досліджено копію договору – замовлення про організацію та проведення поховання від 25.12.2019 року, з якого вбачається, що на кладовищі м. Білозерське Донецької області був похований ОСОБА_2 . (а.с.6).

Вищевказані досліджені документи, а саме копії лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті, видані органами та закладами м.Донецьк, які розташовані на тимчасово неконтрольованій органами державної влади України території.

З доданих до заяви ОСОБА_2 фотографій вбачається, що на них на передньому плані зображені могила та хрест з табличкою з написом « ОСОБА_2 27.08.1981-26.12.2019 ». Згідно пояснювальних написів, зроблених заявником, на цих фотознімках зображено місце поховання її брата ОСОБА_2 на кладовищі в м.Білозерське (а.с.8).

З відмови у проведенні державної реєстрації смерті, наданої керівником Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 27.03.2020 року № 20.31-61-154 вбачається, що у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 було відмовлено, так як заявником пред`явлено документ, який видано на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, а тому він є недійсним і не створює правових наслідків (а.с.11).

З повідомлення начальника Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.03.2020 року, вбачається, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - не виявлено.

Відповідно до ч.2 ст.319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Даючи оцінку допустимості копіям лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті, які видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ст.19 Конституції України, ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і вважає, що вказані документи не є дійсними і не можуть створювати правових наслідків.

Разом з тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавтва має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права і враховує висновки ЄСПЛ у справа проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», будь-який акт, виданий у зв`язку з діяльністю збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняним закладом), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності.

Суд вважає, що в судовому засіданні були досліджені докази, які в сукупності підтверджують факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області, і дають суду підстави для задоволення заяви.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть її брата.

Таким чином, наявність вищевказаних доказів, на думку суду, є достатньою підставою для встановлення факту смерті в певний час, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті, що надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про смерть, видане відповідним державним органом України.

На підставі ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання даного рішення.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 259, 263-265, 273, 354, 315, 317 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа – Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Білозерське, Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Донецьк Донецької області, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію рішення невідкладно надіслати до Добропільського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для державної реєстрації факту смерті особи.

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Добропільським МВ ГУДМС України в Донецькій області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 25336362, місцезнаходження за адресою: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пров. Європейський, 6

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

27.03.2020