Ухвала суду № 88450680, 27.03.2020, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 135/1628/19

Провадження у справі № 2/129/373/2020

У Х В А Л А

"27" березня 2020 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Дєдова С.М.,

розглянувши у відсутність сторін в порядку письмового провадження в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області про стягнення заробітної плати, грошових коштів, невиплачених при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

Установив:

26.03.2019 року після відкладення підготовчого судового засідання, поштовим відправлення до суду надійшла і вручена складу суду під головуванням судді Дєдова С.М. заява про відвід головуючому судді, а саме до початку підготовчого судового засідання і розгляду справи №135/1628/19 за позовом ОСОБА_1 по суті, представник відповідача Ладижинської міської ради Малофєєва О. подала до суду заяву про відвід судді Дєдову С.М., який є головуючим у цій справі, вказуючи, що на її думку головуючий у справі суддя підлягає відводу на підставі ст.36 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень ЄСПЛ у справах («Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») в з огляду на те, що на думку сторони відповідача існує обставина, яка виключає участь у даній справі судді Дєдова С.М., оскільки відповідно до ст.36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і відводиться за наявності обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Такою обставиною є те, що відповідач вважає, що суддею вчинялись дії в інтересах позивача у даній справі, про що свідчить ухвала Гайсинського районного суду Вінницької області у даній справі від 27.01.2020 року про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої суддею було вказано на необхідність сплати позивачем судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. В подальшому 19.02.2020 року суддею Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдовим С.М. була винесена ухвала про відкриття провадження в цивільній справі №135/1628/19 за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради з 5 позовними вимогами, серед яких крім вимоги №2 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі(за якою позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), є вимоги про зобов`язання Ладижинської міської ради встановити розмір заробітної плати, зобов`язати Ладижинську міську раду нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на користь позивачки, стягнути з міської ради 91012,50 грн. вихідної допомоги, стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення рішення.

Згідно із п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, а саме п.3.8., п.3.9 її розділу 3 іншими виплатами, що не належать до фонду оплати праці зокрема є:

- суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору,

- суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до пп.1, 2 п.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає один відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн.

Відповідач вважає що судом допущено в інтересах позивача порушення норм чинного законодавства щодо сплати судового збору, а саме фактично позивачем за сприяння судді Дєдова сплачено судовий збір лише за 1 позовну вимогу немайнового характеру, при цьому з урахуванням положень щодо звільнення позивача від сплати судового збору у справах щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, позивачем не сплачено судовий збір з 3 позовних вимог майнового характеру, що не стосуються стягнення заборгованості з заробітної плати.

Вважаю що таке порушення допущено суддею свідчить про подальшу можливість проявлення ним упередженості та необ`єктивність при розгляді справи №135/1628/19.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суб`єктивна впевненість сторони в упередженості судді, навіть за відсутності об`єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації її права на справедливий суд.

Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть якщо об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Оскільки заява про відвід надана головуючому судді 26.03.2019 року після відкладення підготовчого судового засідання у цій справі, а за правилами ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно та відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження, то суд вирішує заяву представника відповідача Ладижинської міської ради Вінницької області про відвід головуючого в справі судді Дєдова С.М. у цивільній справі №135/1628/19 на підставі ст.40 ЦПК України невідкладно, у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.5) ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

На думку ЄСПЛ, неупередженість може визначатися виходячи з суб`єктивноі? перевірки, а саме на підставі особистих переконань конкретного судді в конкретніи? справі, а також об`єктивноі? перевірки, при оцінці того, забезпечив суддя достатні гарантіі? для виключення правомірних сумнівів в цьому зв`язку.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначено «104. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності».

Оскільки заява про відвід судді Дєдову С.М. подана до суду представником відповідача Ладижинської міської ради Малофєєвою О. 26.03.2020 року до початку підготовчого судового засідання у справі №135/1628/19 за позовом ОСОБА_1 , представник відповідача наполягала на задоволенні відводу головуючому у справі судді, вказуючи на особисту переконаність сторони відповідача в упередженості головуючого у справі судді, про що на думку представника відповідача свідчать наявні обставини вчинення дій в інтересах позивача у даній справі, а саме відкриття ним провадження у справі та визначення суми судового збору в меншому розмірі, при цьому судом об`єктивних проявів упередженості головуючого у справі судді Дєдова С.М. не встановлено та таких немає, головуючий суддя правомірно на підставі пп.1) п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначив попередню суму судового збору в розмірі визначеному мінімальному розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 840 грн. 80 коп., яка підлягала сплаті, з огляду на неможливість на стадії відкриття провадження встановити повну суму судового збору, яка підлягає до сплати, задля забезпечення доступу до правосуддя позивачу, та з урахуванням передбаченої ЦПК України обов`язковості вирішення питання про розподіл судових витрат при ухваленні остаточного рішення у справі; об`єктивних проявів упередженості головуючого у справі судді Дєдова С.М. немає, справа розглядається повноважним складом суду, будь-яка заінтересованість у результаті розгляду справи у головуючого у справі судді відсутня, однак з урахування позиції сторони відповідача, представник якого категорично не довіряє судді, задля забезпечення судом серед інших аспектів права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, суд вважає, що суб`єктивна впевненість представника ОСОБА_2 в упередженості судді навіть за відсутності об`єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації встановленого п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд, а тому з метою усунення сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, суд визнає, що письмову заяву представника відповідача Малофєєвої О ОСОБА_3 про відвід головуючому у справі судді Дєдову С.М. потрібно задовільнити на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 41 ЦПК України,

Ухвалив:

Задовольнити заяву представника відповідача Ладижинської міської ради Вінницької області про відвід головуючого в справі судді Дєдова С.М. у цивільній справі №135/1628/19 за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області про стягнення заробітної плати, грошових коштів, невиплачених при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області про стягнення заробітної плати, грошових коштів, невиплачених при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, передати іншому судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: