Рішення № 88450383, 17.03.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020 Справа № 914/2266/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут”

до відповідача Воле-Баранецької сільської ради Самбірського району Львівської області

про стягнення 17262,60 грн.

за участю представників:

від позивача Мачічка О.О.

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2019р. у справі №914/2266/19 позов задоволено, вирішено стягнути з Воле-Баранецької сільської ради Самбірського району Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” 16998,54 грн. – основного боргу, 264,06 грн. – 3% річних та 1921,00 грн. – судового збору.

Вказаним рішенням суду також було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 17.03.2020р., оскільки позивачем до закінчення судових дебатів при розгляді справи було зроблено заяву про те, що ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження судових витрат на правову допомогу адвоката.

Так, згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення, строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

17.03.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшла відповідь на позовну заяву (без цифрового підпису), в якій відповідач заперечує проти стягнення 9000,00 грн. витрат на правову допомогу, оскільки згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката складав 5000,00 грн., який відповідач теж вважає необґрунтованим.

Представник позивача до заяви (вх.№713/20 від 10.03.2020р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу долучив такі докази:

- копію договору про надання правової допомоги від 30.11.2017р. №38Slvz3434-17;

- додаткові угоди №3, №5 та №11 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017р. №38Slvz3434-17;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 06.03.2020р. за додатковою угодою №11 від 22.10.2019р. до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017р. №38Slvz3434-17.

Щодо заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката складає 5000,00 грн.

Однак в заяві (вх.№713/20 від 10.03.2020р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач просить стягнути 9000,00 грн.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №11 від 22.10.2019р. до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017р. №38Slvz3434-17, виконавець зобов`язується надати замовнику професійну правничу допомогу в ході розгляду справи за позовною заявою ТзОВ «Львівгаз Збут» до Воле-Баранецької сільської ради Самбірського району Львівської області про стягнення заборгованості в розмірі 17262,60 грн., в тому числі забезпечити представництво прав і охоронюваних законом інтересів заявника при розгляді даної справи судом першої інстанції.

Пунктом 3 додаткової угоди №11 передбачено, що загальна вартість послуг визначається в акті приймання-передачі наданих послуг безпосередньо за результатами виконаних робіт (наданих послуг) з розрахунку 1000,00 грн. за одну годину, в тому числі ПДВ, яка сплачується замовником протягом трьох робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як встановлено судом, відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката складає 5000,00 грн.

При цьому в розрахунку зазначено таке:

- на вивчення та аналіз документів, що обгрунтовують позовні вимоги у справі необхідно 1 годину, вартість послуг: 1000,00 грн.;

- на підготовку позовної заяви, розрахунку інфляційних втрат та 3% річних необхідно 1 годину, вартість послуг: 1000,00 грн.;

- на преставництво інтересів позивача у суді під час розгляду справи у судових засіданнях необхідно 1 годину, вартість 1000,00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив по справі, вартість 1000,00 грн.;

- на підготовку інших процесуальних документів необхідно 1 годину, вартість 1000,00 грн.

Тобто як вбачається із поданого розрахунку, який долучений позивачем до позовної заяви, адвокату для надання зазначених послуг необхідно загалом 5 годин, вартість послуг в загальному розмірі 5000,00 грн.

Однак, як встановлено судом, в заяві (вх.№713/20 від 10.03.2020р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач просить стягнути 9000,00 грн.

При цьому в акті приймання-передачі наданих послуг від 06.03.2020р. зазначено таке:

- на вивчення та аналіз документів, що обгрунтовують позовні вимоги у справі витрачено 1 годину, вартість послуг: 1000,00 грн.;

- на консультацію клієнта та узгодження правової позиції витрачено 1 годину, вартість послуг: 1000,00 грн.;

- на підготовку позовної заяви, розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, а також відповіді на відзив на позовну заяву витрачено 3 години, вартість 3000,00 грн.

- на представництво інтересів в суді під час розгляду справи в судових засіданнях: 03.12.2020р., 15.01.2020р., 04.02.2020р. та 03.03.2020р. витрачено 4 години, вартість послуг: 4000,00 грн.

Тобто як вбачається із акту приймання-передачі послуг, який долучений позивачем до заяви (вх.№713/20 від 10.03.2020р.), адвокату для надання зазначених послуг витрачено загалом 9 годин, вартість послуг в загальному розмірі 9000,00 грн.

Однак, як вбачається із поданих матеріалів в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат позивачем не передбачено консультації клієнта та узгодження правової позиції тривалістю 1 година, вартість послуг: 1000,00 грн. При цьому позивач не довів, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Також позивачем не доведено, що він не міг передбачити, що на підготовку позовної заяви, розрахунку, а також відповіді на відзив на позовну заяву (підготовку інших процесуальних документів) необхідно 3 години вартістю 3000,00 грн., як це зазначено в акті-приймання передачі наданих послуг, а не 2 години вартістю 2000,00 грн., як про це зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.

Крім того, суд зазначає, що складаючи акт приймання-передачі послуг, позивачем не враховано, що представник позивача не з`явився в судове засідання 04.02.2020р. Також слід зазначити, що загальний час витрачений представником позивача в судових засіданнях, які вказані в акті приймання-передачі послуг, становить приблизно 1 година, а не 4 години.

Частиною 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 та частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином враховуючи наведені обставини, тобто зважаючи на те, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, беручи до уваги те, що позивач не довів, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, суд вважає, що достатньо обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, розмір витрат на професійну правничу допомогу, є саме той розмір, що зазначений позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку сум судових витрат, поданому з позовною заявою.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Стягнути з Воле-Баранецької сільської ради Самбірського району Львівської області (81422, Львівська область, Самбірський район, село Воля-Баранецька, ідентифікаційний код 04369883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” (79039, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42, ідентифікаційний код 39594527) 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.03.2020р.

Суддя Петрашко М.М.