Рішення № 88450263, 24.03.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2020 Справа № 917/272/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг», Ідентифікаційний код 36147637 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5 корпус 2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрацитпром», Ідентифікаційний код 40560043, 36003, м. Полтава, вул. Коваля, буд. 2

про стягнення 874 929,31 грн

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: не з"явився

представник відповідача: не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрацитпром» про стягнення 874 929,31 грн. заборгованості згідно умов Договору оренди залізничного рухомого складу №2/2016/88 від 01.09.2016.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.02.2020р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 12.03.20, викликати учасників справи у підготовче засідання, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену позивачем у позові, а саме: 36003, м. Полтава, вул. Коваля, буд. 2. Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «інші причини, що не датли змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення».

Згідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження відповідача, зазначена позивачем у позові, є адресою місцезнаходження відповідача.

10.03.20 від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме копії акту № 268 від 10.04.2017 (вх. № 2793).

В підготовчому засіданні 12.03.20 суд з`ясував, що відповідач у встановлений ч. 1 п. 6 ухвали суду від 21.02.20 р. термін, не виконав вимоги суду щодо надання відзиву на позов.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

Ухвалою від 12.03.20 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначити на 24.03.2020 р., повідомити учасників справи про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвала від 12.03.20 надіслана учасникам справи 13.03.20 (згідно відмітки канцелярії на оригіналі ухвали, що міститься в матеріалах справи), зокрема, відповідачу за вказаною позивачем адресою (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є адресою місцезнаходження відповідача).

Учасники справи в судове засідання явку представників не забезпечили. При цьому, позивачем надана заява про розгляд справи за відсутності позивача (вх. № 3323 від 23.03.20 р.).

У даному випаду судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі та ухвалою про призначення справи до судового розгляду по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ТОВ «Спецвагон Транслізинг» (Орендодавець, Позивач) та ТОВ «Антрацитпром» (Орендар, Відповідач) 01.09.2016 року був укладений договір оренди залізничного рухомого складу №2/2016/88 (далі – Договір).

Згідно п.1.1. Договору Орендодавець зобов`язаний передати, а Орендар прийняти в оренду залізничний рухомий склад, технічно придатний до перевезень.

Відповідно до п. 2.1. Договору датою початку оренди є дата підписання акту приймання передачі вагонів.

Відповідно до п. 2.8. Договору перехід усіх і будь-яких комерційних і некомерційних ризиків від Орендодавця до Орендаря, пов`язані з руйнуванням, ушкодженням, втратою, крадіжкою, псуванням, простоєм вагонів, відбувається у момент підписання Орендодавцем і Орендарем Акту прийому-передачі. Настання будь-якого з ризиків, не звільняє Орендаря від виконання ним усіх своїх зобов`язань за даною угодою, включаючи сплату в повному об`ємі орендної плати за даним Договором.

Відповідно до умов п. 3.2.2. Орендар здійснює платежі Орендодавцю в сумах і строки, визначених Договором.

Відповідно до умов п.3.2.4 Договору Орендар за свій рахунок робить технічне обслуговування (поточні ремонти) рухомого складу, підготовку під навантаження, поточні ремонти з відчепленням із заміною, ремонтом комплектуючих деталей вагонів, колісних пар, балки надресорної, бокової рами, автозчеплення, поглинального апарату за свій рахунок.

Згідно п.4.1. Договору орендна плата нараховується за кожну добу оренди рухомого складу.

У відповідності до п.4.3. Договору орендна плата сплачується шляхом 100% попередньої оплати до 10-го числа поточного місяця за наступний за ним місяць оренди. Форма платежу – банківський переказ на поточний рахунок Орендодавця, вказаний в Договорі.

Згідно п. 4.9. Договору умови використання вагонів Орендарем за увесь період терміну оренди, зокрема, маршрути перевезень вантажів, найменування вантажовідправників і вантажоодержувачів, умови здійснення завантаження і розвантаження вагонів і інше, не впливають на розмір орендної плати. Усі ризики виникнення збитків у разі простою об`єкту оренди впродовж терміну оренди несе Орендар.

Позивач зазначає, що він, як Орендодавець, відповідно до умов Договору, свої зобов`язання виконав у повному обсязі. Всього в рамках Договору було передано Орендодавцем та прийнято Орендарем 32 вагона, що підтверджується актами приймання-передачі вагонів в оренду.

При цьому, за твердження позивача, після орендного користування Орендарем було повернуто Орендодавцю 7 вагонів, станом на дату звернення до суду з позовом у користуванні Відповідача знаходяться 25 вагонів.

Згідно умов Договору Позивач надавав Відповідачу рахунки на попередню оплату вартості послуг з оренди вагонів, відшкодування вартості залізничного тарифу та ремонту вагонів: №768 від 12.09.2016 на суму 362 900,00 грн., №804 від 19.09.2016 на суму 396 800,00 грн., №935 від 20.10.2016 на суму 384 000,00 грн., №1144 від 24.11.2016 на суму 384 400,00 грн., №1219 від 02.12.2016 на суму 96 000,00 грн., №1353 від 15.12.2016 на суму 480 500,00 грн., №96 від 23.01.2017 на суму 520 800,00 грн., №282 від 20.02.2017 на суму 576 600,00 грн., №463 від 27.03.2017 на суму 468 000,00 грн., №512 від 06.04.2017 на суму 165,84 грн., №613 від 27.04.2017 на суму 465 000,00 грн., №942 від 17.05.2017 на суму 1 129,31 грн.

Відповідно до умов Договору після закінчення кожного місяця орендного користування вагонами Позивач надавав Відповідачу Акти виконаних робіт: №1 від 30.09.2016 на суму 218 880,00 грн., №2 від 31.10.2016 на суму 396 800,00 грн., №3 від 30.11.2016 на суму 374 400,00 грн., №4 від 31.12.2016 на суму 480 500,00 грн., №5 від 31.01.2017 на суму 576 600,00 грн., №6 від 28.02.2017 року на суму 518 400,00 грн., №7 від 31.03.2017 на суму 547 800,00 грн., №8 від 30.04.2017 на суму 450 000,00 грн., №9 від 31.05.2017 на суму 465 000,00 грн.

За даними обліку позивача, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 874 929,31 гривень, що визначається як різниця між загальною сумою наданих Позивачем відповідно до актів виконаних робіт послуг та загальною сумою сплачених Відповідачем коштів. Фактичний стан розрахунків між Позивачем та Відповідачем відображено позивачем карткою Субконто за період з 01.09.2016 по 10.02.2020 за контрагентом ТОВ «Антраципром».

При цьому, нарахування Позивачем орендної плати згідно умов Договору здійснене відповідно до п. 4.2. Договору (з врахуванням Додаткової угоди №1 від 30.11.2016 та Додаткової угоди №2 від 30.12.2016), яким Сторони погодили орендну плату у розмірі:

- з 01.09.2016 по 30.09.2016 (включно) – 380,00 грн., в тому числі ПДВ, за один вагон на добу (повну або не повну);

- з 01.10.2016 по 30.11.2016 (включно) – 400,00 грн., в тому числі ПДВ, за один вагон на добу (повну або не повну);

- з 01.12.2016 по 31.12.2016 (включно) – 500,00 грн., в тому числі ПДВ, за один вагон на добу (повну або не повну);

- з 01.01.2017 – 600,00 грн., в тому числі ПДВ, за один вагон на добу (повну або не повну).

Крім того, в суму боргу позивач включив вартість ремонту вагона, який знаходився в орендному користуванні Відповідача, що підтверджується актом наданих послуг №854 від 17.05.2017, на суму 1 129,31 грн.

З огляду на те, що за твердженням позивача, Відповідачем не виконані зобов`язання перед Позивачем за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 874 929,31 гривень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки між сторонами укладено договір оренди, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, Між ТОВ «Спецвагон Транслізинг» (Орендодавець, Позивач) та ТОВ «Антрацитпром» (Орендар, Відповідач) 01.09.2016 року був укладений договір оренди залізничного рухомого складу №2/2016/88 (далі – Договір).

Орендодавець, відповідно до умов Договору, свої зобов`язання виконав у повному обсязі. Всього в рамках Договору було передано Орендодавцем та прийнято Орендарем 32.

Факт прийняття 32 вагонів Позивача в орендне користування Відповідачем підтверджується актами приймання-передачі вагонів в оренду.

Фактичний час знаходження вагонів Позивача в орендному користуванні підтверджується актами приймання-передачі вагонів з орендного користування.

Твердження позивача про те, що після орендного користування Орендарем було повернуто Орендодавцю 7 вагонів, станом на дату дату звернення до суду у користуванні Відповідача знаходяться 25 вагонів, відповідачем не спростовано.

Судом враховано, що згідно умов Договору Позивач надавав Відповідачу рахунки на попередню оплату вартості послуг з оренди вагонів, відшкодування вартості залізничного тарифу та ремонту вагонів: №768 від 12.09.2016 на суму 362 900,00 грн., №804 від 19.09.2016 на суму 396 800,00 грн., №935 від 20.10.2016 на суму 384 000,00 грн., №1144 від 24.11.2016 на суму 384 400,00 грн., №1219 від 02.12.2016 на суму 96 000,00 грн., №1353 від 15.12.2016 на суму 480 500,00 грн., №96 від 23.01.2017 на суму 520 800,00 грн., №282 від 20.02.2017 на суму 576 600,00 грн., №463 від 27.03.2017 на суму 468 000,00 грн., №512 від 06.04.2017 на суму 165,84 грн., №613 від 27.04.2017 на суму 465 000,00 грн., №942 від 17.05.2017 на суму 1 129,31 грн.

Відповідно до умов Договору після закінчення кожного місяця орендного користування вагонами Позивач надавав Відповідачу Акти виконаних робіт: №1 від 30.09.2016 на суму 218 880,00 грн., №2 від 31.10.2016 на суму 396 800,00 грн., №3 від 30.11.2016 на суму 374 400,00 грн., №4 від 31.12.2016 на суму 480 500,00 грн., №5 від 31.01.2017 на суму 576 600,00 грн., №6 від 28.02.2017 року на суму 518 400,00 грн., №7 від 31.03.2017 на суму 547 800,00 грн., №8 від 30.04.2017 на суму 450 000,00 грн., №9 від 31.05.2017 на суму 465 000,00 грн.

Факт відправлення Позивачем Відповідачу актів виконаних робіт, рахунків, супровідних листів, накладною кур`єрської служби доставки №6872448, поштовим відправленням №0315056691856.

При вирішенні спору судом враховано, що усі акти виконаних робіт були погоджені та належним чином оформлені Сторонами, за виключенням актів виконаних робіт №8 від 30.04.2017 та №9 від 31.05.2017, які були оформлені Позивачем та надані Відповідачу, але залишилися без відповіді з боку Відповідача.

Так, у порушення умов п.3.2.9., 4.5. Договору Відповідач, отримавши від Позивача акти виконаних робіт №8 від 30.04.2017 на суму 450 000,00 грн., №9 від 31.05.2017 на суму 465 000,00 грн., не оформив їх та не повернув Позивачу.

У відповідності до п. 4.5. Договору, Орендар впродовж 5-ти днів з моменту отримання оригіналів актів виконаних робіт повинен затвердити та завірити його зі своєї сторони печаткою та направити його Орендодавцеві. У разі не повернення акту виконаних робіт в строк встановлений Договором Акт вважається прийнятим Орендарем за принципом мовчазної згоди.

Акти виконаних робіт та рахунки направлялися Позивачем поштою, а також електронною поштою. Зокрема, акти виконаних робіт №8 від 30.04.2017, №9 від 31.05.2017 були направлені Позивачем 14.07.2017 кур`єрською службою доставки за накладною №6872448. Відповідно до інформації з сервісу відстеження відправлення, документи були отримані Відповідачем 15.07.2017, однак залишилися без відповіді з боку Відповідача.

Враховуючи положення п. 4.5. Договору та враховуючи, що акти виконаних робіт №8 від 30.04.2017 на суму 450 000,00 грн., №9 від 31.05.2017 на суму 465 000,00 грн., направлялись Позивачем Відповідачу, були отримані останнім, і протягом 3-х робочих днів з дати їх отримання Відповідачем не заявлено заперечень та відмови від писання актів, такі акти вважаються погодженими Відповідачем.

За даних обставин, не підписання Відповідачем актів виконаних робіт, як вбачається зі змісту Договору, не звільняє Відповідача від обов`язку сплатити вартість оренди вагонів, оскільки оплата послуг з оренди вагонів не ставиться в залежність від підписання/не підписання актів виконаних робіт. Крім того, обов`язок оплатити надані послуги, відповідно до норм Глави 58 Цивільного кодексу України та умов Договору, не залежить від підписання чи не підписання актів виконаних робіт.

Факт правильності нарахування Позивачем орендної плати згідно умов Договору підтверджується п. 4.2. Договору, яким Сторони погодили орендну плату у розмірі:

- з 01.09.2016 по 30.09.2016 (включно) – 380,00 грн., в тому числі ПДВ, за один вагон на добу (повну або не повну);

- з 01.10.2016 по 30.11.2016 (включно) – 400,00 грн., в тому числі ПДВ, за один вагон на добу (повну або не повну);

- з 01.12.2016 по 31.12.2016 (включно) – 500,00 грн., в тому числі ПДВ, за один вагон на добу (повну або не повну);

- з 01.01.2017 – 600,00 грн., в тому числі ПДВ, за один вагон на добу (повну або не повну).

При цьому, суд погоджується з правомірністю врахування позивачем встановленого розміру орендної плати Додатковою угодою №1 від 30.11.2016 та Додатковою угодою №2 від 30.12.2016 (відомості про підписання відповідачем яких у матеріалах справи відсутні), оскільки акти наданих послуг за вказані періоди підписані сторонами без зауважень, що в свою чергу підтверджує погодження сторонами вартості оренди в грудні 2016 та з січня 2017.

Крім того, суд погоджується з правомірністю включенням позивачем до суми боргу заборгованість з відшкодування вартості поточного ремонту вагона, що знаходився в орендному користуванні Відповідача.

Так, відповідно до умов п.3.2.4 Договору Оренда за свій рахунок робить технічне обслуговування (поточні ремонти) рухомого складу, підготовку під навантаження, поточні ремонти з відчепленням із заміною, ремонтом комплектуючих деталей вагонів, колісних пар, балки надресорної, бокової рами, автозчеплення, поглинального апарату за свій рахунок.

Позивачем було організовано ремонт вагона, який знаходився в орендному користуванні Відповідача, що підтверджується актом наданих послуг №854 від 17.05.2017 на суму 1 129,31 грн.

14.07.2017 відправленням кур`єрської пошти (накладна №6872448) Позивачем було направлено Відповідачу акт наданих послуг №854 від 17.05.2017 на суму 1 129,31 грн., рахунок №943 від 17.05.2017 на суму 1 129,31 грн. та копії документів, підтверджуючих витрати Позивача, які Відповідач отримав 15.07.2017, однак відповіді Позивач від Відповідача не отримав, а рахунки залишилися не сплаченими.

Яз зазначено вище, Позивач наполягає на тому, що в порушення Договору оренди відповідач не в повному обсязі сплачував орендну плату, а також не відшкодував витрат на ремонт вагону, що знаходився в орендному користуванні відповідача, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість.

Фактичний стан розрахунків між Позивачем та Відповідачем підтверджується карткою Субконто за період з 01.09.2016 по 10.02.2020 за контрагентом ТОВ «Антраципром», з якого вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 874 929,31 гривень, що визначається як різниця між загальною сумою наданих Позивачем відповідно до актів виконаних робіт послуг та загальною сумою сплачених Відповідачем коштів.

Суд зазначає, що відповідачем жодним чином наявність заборгованості не спростована, при цьому строк виконання зобов`язань з її оплати є таким, що настав.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості з орендної плати та витрат на ремонт вагону, що є предметом позову.

За відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача факт невиконання відповідачем зобов`язання перед Позивачем за Договором приймається судом як юридичний факт із подальшими відповідними наслідками.

Отже, оскільки всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 874 929,31 гривень.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволений повністю, на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрацитпром» (36003, м. Полтава, вул. Коваля, буд. 2, ідентифікаційний код 40560043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» (03150, м. Київ, вулиця Димитрова, 5 корпус 2, ідентифікаційний код 36147637) заборгованість у розмірі 874 929,31 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 13 123,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.03.2020р.

Суддя Киричук О.А.